Постанова

від 11.10.2022 по справі 277/41/22

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/41/22

УХВАЛА

"11" жовтня 2022 р. смт Ємільчине

Слідчий суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у смт Ємільчине клопотання слідчого СВ ВП №1 Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021062240000062 від 16.11.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2022 року до Ємільчинського районного суду надійшло зазначене вище клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 1821780601:01:000:0001; 1821780600:04:000:0058; 1821780600:04:000:0059; 1821780600:04:000:0060; 1821780600:07:000:0250; 1821780600:07:000:0253; 1821780600:07:000:0255; 1821780600:04:000:0063; 1821780600:03:000:0326; 1821780600:01:000:0602; 1821786800:03:000:0041; 1821786800:01:000:0051; 1821786800:06:000:0093; 1821786800:06:000:0094; 1821781400:05:000:0109; 1821781400:05:000:0112; 1821781400:03:000:0141; 1821781400:03:000:0142; 1821781400:03:000:0144; 1821781400:03:000:0145; 1821781400:03:000:0146; 1821782700:03:000:0412; 1821782700:03:000:0417; 1821782700:03:000:0419; 1821784000:01:000:0582; 1821783600:05:000:0453; 1821783600:05:000:0451; 1821782700:03:000:0420; 1821783600:04:000:0343; 1821780600:03:000:0327; 1821783600:01:000:0307; 1821783600:01:000:0303; 1821780600:07:000:0249; 1821784000:05:000:0238; 1821781400:03:000:0183; 1821781400:03:000:0160; 1821781400:03:000:0158; 1821781400:06:000:0118; 1821780600:04:000:0061; 1821786800:03:000:0044; 1821781400:06:000:0116; 1821786800:03:000:0043; 1821786800:03:000:0042; 1821780601:01:000:0002,

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ ВП №1 Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021062240000062 від 16.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження службові особи відділу у Ємільчинському районі ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, зловживаючи службовим становищем, незаконно передали у власність суб`єктів господарської діяльності земельні ділянки лісового фонду загальною площею понад 600 га, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

Зокрема, при виготовленні та затвердженні земельно-технічної документації на земельні ділянки, що розташовані на території Будо-Бобрицької, Зеленицької, Киянської, Степанівської, Березниківської, Малоглумчанської, Неділищенської сільських рад незаконно змінено цільове призначення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» із земель лісового фонду на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і проведено реєстрацію земельних ділянок, що розташовані на території вказаних сільських рад, за кадастровими номерами, що зазначені вище.

Як наслідок із постійного користування ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» вилучено 511,7062 га земель лісового фонду.

Вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами 10.01.2022 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий СВ ВП №1 зазначив, що необхідно накласти арешт на вказане майно з метою збереження речових доказів, недопущення їх відчуження.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явилися, надали суду заяви, в яких підтримали клопотання про накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, просили його задовольнити, справу розглянути у їх відсутності.

Представники ПОСП «Зоря», ПОСА «Долина», ПОСП «Киянське», ПСП «Березники» в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання з метою забезпеченняарешту майнаможливо розглянутиу відсутностівласників майнаі данеклопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, 16.11.2021 року було внесено відомості до ЄРДР за №42021062240000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про те, що службові особи відділу у Ємільчинському районі ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, зловживаючи службовим становищем, незаконно передали у власність ПОСА «Долина», СТОВ «Дуга», ПОСП «Киянське», ПОСП «Зоря» земельні ділянки лісового фонду загальною площею 276,3294 га, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

21.12.2021 року до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, про те, що державні реєстратори Високівської сільської ради, Корнинської селищної ради, зловживаючи своїми повноваженнями, незаконно зареєстрували за суб`єктами господарської діяльності право власності на земельні ділянки площею 169,82 га комунальної власності Будо-Бобрицької сільської ради Новоград-Волинського району.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки з: кадастровими номерами 1821780601:01:000:0001; 1821780600:04:000:0058; 1821780600:04:000:0059; 1821780600:04:000:0060; 1821780600:07:000:0250; 1821780600:07:000:0253; 1821780600:07:000:0255; 1821780600:04:000:0063; 1821780600:03:000:0326; 1821780600:01:000:0602 на праві приватної власності належать ПОСП «Березники»; кадастровими номерами 1821786800:03:000:0041; 1821786800:01:000:0051; 1821786800:06:000:0093; 1821786800:06:000:0094 на праві приватної власності належать ПОСП «Зоря»; кадастровими номерами 1821781400:05:000:0109; 1821781400:05:000:0112; 1821781400:03:000:0141; 1821781400:03:000:0142; 1821781400:03:000:0144; 1821781400:03:000:0145; 1821781400:03:000:0146; 1821781400:06:000:0116 на праві приватної власності належать ПОСА «Долина»; кадастровими номерами 1821782700:03:000:0412; 1821782700:03:000:0417; 1821782700:03:000:0419 на праві приватної власності належать ПОСП «Киянське».

Право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1821784000:01:000:0582; 1821783600:05:000:0453; 1821783600:05:000:0451; 1821782700:03:000:0420; 1821783600:04:000:0343; 1821780600:03:000:0327; 1821783600:01:000:0307; 1821783600:01:000:0303; 1821780600:07:000:0249; 1821784000:05:000:0238; 1821781400:03:000:0183; 1821781400:03:000:0160; 1821781400:03:000:0158; 1821781400:06:000:0118; 1821780600:04:000:0061; 1821786800:03:000:0044; 1821786800:03:000:0043; 1821786800:03:000:0042; 1821780601:01:000:0002 не зареєстровано.

Згідно постанови ст. слідчого СВ ВП №1 Новоград-Волинського РВП ГУНП України в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 від 10.01.2022 року земельні ділянки з кадастровими номерами, на які слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обгрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до устанленої практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена вцілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий, прокурор, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З ч.2 ст.170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно, а саме земельні ділянки, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.2 ст.364 КК України з наданих матеріалів не вбачається.

Слідчим, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, про які лише формально вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Слід також звернути увагу, що майно у встановленому порядку хоча і визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку слідчого судді є формальною, у зв`язку з чим не може ставитися питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч.10 ст.170 КПК України.

Таким чином у даному кримінальному провадженні відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, в тому числі з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки слідчим у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Згідно клопотання про арешт майна земельні ділянки, на які просить накласти арешт слідчий, раніше перебували у постійному користуванні ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» і при виготовленні та затвердженні земельно-технічної документації було незаконно змінено цільове призначення земельних ділянок, однак в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України слідчий до клопотання про арешт майна не долучив доказів щодо наявності права постійного користування ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» земельними ділянками та документи, якими було встановлено цільове призначення земельних ділянок і документи, якими змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 168, 170-173, 175, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВВП №1Новоград-ВолинськогоРВП ГУНПв Житомирськійобласті ОСОБА_3 ,погодженого зпрокурором Новоград-Волинськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 ,за матеріаламикримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42021062240000062від 16.11.2021року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України, про арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 1821780601:01:000:0001; 1821780600:04:000:0058; 1821780600:04:000:0059; 1821780600:04:000:0060; 1821780600:07:000:0250; 1821780600:07:000:0253; 1821780600:07:000:0255; 1821780600:04:000:0063; 1821780600:03:000:0326; 1821780600:01:000:0602; 1821786800:03:000:0041; 1821786800:01:000:0051; 1821786800:06:000:0093; 1821786800:06:000:0094; 1821781400:05:000:0109; 1821781400:05:000:0112; 1821781400:03:000:0141; 1821781400:03:000:0142; 1821781400:03:000:0144; 1821781400:03:000:0145; 1821781400:03:000:0146; 1821782700:03:000:0412; 1821782700:03:000:0417; 1821782700:03:000:0419; 1821784000:01:000:0582; 1821783600:05:000:0453; 1821783600:05:000:0451; 1821782700:03:000:0420; 1821783600:04:000:0343; 1821780600:03:000:0327; 1821783600:01:000:0307; 1821783600:01:000:0303; 1821780600:07:000:0249; 1821784000:05:000:0238; 1821781400:03:000:0183; 1821781400:03:000:0160; 1821781400:03:000:0158; 1821781400:06:000:0118; 1821780600:04:000:0061; 1821786800:03:000:0044; 1821781400:06:000:0116; 1821786800:03:000:0043; 1821786800:03:000:0042; 1821780601:01:000:0002, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1