Рішення

від 12.10.2022 по справі 466/11133/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11133/21

Провадження № 2/466/750/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2022року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

секретаря с/з Шаповалової Ю.О.

з участю представника позивача адвоката Михалевського Ю.Р.

представника відповідача ОСОБА_1

справа № 466/11133/21; 2/466/750/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a>, з участю третьої особи Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання права власності, -

установив:

19.11.2021 ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пред`явила в суд позовну заяву до Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a>, яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Бескидська,44, з участю третьої особи Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання права власності, в якій просить визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 23.11.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання (а.с.44).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.08.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.119).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона з 04 жовтня 1993 року перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

За Актом приймання-передачі квартир до Договору про передачу прав на виконання функцій замовника будівництва №20/10 від 20.10.2009, укладеного між Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд» та Відділом капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області у Львівській області (ВКБ ГУМВСУ), Корпорація будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> передала, а ВКБ ГУМВСУ прийняв квартиру АДРЕСА_2 .

На виконання Розпорядження ГУ МВСУ у Львівській області №522 від 31.12.2010 начальниці УФЗБО ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 було надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

26.08.2011 Виконавчий комітет Львівської міської ради на підставі наказу директора департаменту житлового господарства та інфраструктури від 16.08.2011 №419 видав ОСОБА_2 ордер №000351 серії С-0 на службове жиле приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З 2011 року вона проживає у вказаній квартирі, яка є її єдиним і постійним місцем проживання.

06.11.2015 Міністерством внутрішніх справ України було розглянуто клопотання ГУ МВСУ у Львівській області щодо виключення з числа службового житла однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Міністерство не заперечувало щодо виключення вказаної квартири з числа службових.

Відповідно до Наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №167 від 09.07.2021 квартира АДРЕСА_2 в була вилучена з обліку службових квартир, а ОСОБА_2 була визнана основним наймачем.

08 вересня 2021 року на підставі Наказу ГУ МВСУ у Львівській області №3398 ОСОБА_2 було передано у приватну власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та видано свідоцтво про право власності на квартиру.

У Повідомленні Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> №123 від 08.10.2015 зазначено, що свідоцтво про право власності « Галичартбуд » на спірну квартиру від 12.04.2010 не створюватиме перешкод для реєстрації права власності за Управлінням або особою, що ним уповноважена. У випадку держаної реєстрації права власності на вказану квартиру на підставі Акту приймання передачі квартир до Договору про передачу прав на виконання функцій замовника будівництва №20/10 від 20.10.2009 Корпорація здійснить одночасні дії щодо анулювання вищевказаного свідоцтва про право власності.

Однак, 20 вересня 2021 року .державним реєстратором прав на нерухоме майно Мельник Ілоною Борисівною було розглянуто заяву ОСОБА_2 про проведення державної реєстрації права власності та прийнято рішення №60453613 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира зареєстрована за іншим правонабувачем.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №282039516 від 29.10.2021 спірна квартира належить Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 12.04.2010 №595-Ж-Ш.

Реєстрація права власності на спірну квартиру за відповідачем порушує її права як власника, оскільки вона позбавлена можливості безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Враховуючи невизначений правовий статус квартири, у якої фактично два власники. Позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Михалевський Ю.Р. підтримав повністю, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, покликаючись на мотиви викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа Управління державної реєстрації ЛМР, відповідно до клопотання від 06.10.2022, просили розглянути справу у відсутності представника управління ,при вирішення позовних вимог покладаються на розсуд суду.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скерувала на адресу суду письмове пояснення та не заперечувало щодо заявлених вимог позивачки, просили розглянути справу у їх відсутності (а.с.103-106).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 04 жовтня 1993 року перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

За Актом приймання-передачі квартир до Договору про передачу прав на виконання функцій замовника будівництва №20/10 від 20.10.2009, укладеного між Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд» та Відділом капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області у Львівській області (ВКБ ГУМВСУ), Корпорація будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> передала, а ВКБ ГУМВСУ прийняв квартиру АДРЕСА_2 .

На виконання Розпорядження ГУ МВСУ у Львівській області №522 від 31.12.2010 начальниці УФЗБО ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 було надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

26.08.2011 Виконавчий комітет Львівської міської ради на підставі наказу директора департаменту житлового господарства та інфраструктури від 16.08.2011 №419 видав ОСОБА_2 ордер №000351 серії С-0 на службове жиле приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З 2011 року позивач проживає у вказаній квартирі, яка є її єдиним і постійним місцем проживання. Довідка з місця проживання про склад сім`ї і прописки №304 від 21.07.2021 підтверджує, що з 27.12.2011 в квартирі АДРЕСА_2 в зареєстрована ОСОБА_2 . Інших осіб, зареєстрованих у даній квартирі немає.

06.11.2015 Міністерством внутрішніх справ України було розглянуто клопотання ГУ МВСУ у Львівській області щодо виключення з числа службового житла однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Міністерство не заперечувало щодо виключення вказаної квартири з числа службових.

Відповідно до Наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №167 від 09.07.2021 квартира АДРЕСА_2 в була вилучена з обліку службових квартир, а ОСОБА_2 була визнана основним наймачем.

08 вересня 2021 року на підставі Наказу ГУ МВСУ у Львівській області №3398 ОСОБА_2 було передано у приватну власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та видано свідоцтво про право власності на квартиру.

У Повідомленні Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> №123 від 08.10.2015 зазначено, що свідоцтво про право власності « Галичартбуд » на спірну квартиру від 12.04.2010 не створюватиме перешкод для реєстрації права власності за Управлінням або особою, що ним уповноважена. У випадку держаної реєстрації права власності на вказану квартиру на підставі Акту приймання передачі квартир до Договору про передачу прав на виконання функцій замовника будівництва №20/10 від 20.10.2009 Корпорація здійснить одночасні дії щодо анулювання вищевказаного свідоцтва про право власності.

Однак, 20 вересня 2021 року .державним реєстратором прав на нерухоме майно Мельник Ілоною Борисівною було розглянуто заяву ОСОБА_2 про проведення державної реєстрації права власності та прийнято рішення №60453613 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира зареєстрована за іншим правонабувачем.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №282039516 від 29.10.2021 спірна квартира належить Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд»</a> на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 12.04.2010 №595-Ж-Ш.

Згідно п.1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Так, відповідно до підпункту 9 пункту 1 ст. 27 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що позивачу належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , це право ніким не оспорюється, а також беручи до уваги те, що ГУ МВС України у Львівській області не здійснило державної реєстрації переходу права власності на вказану квартиру, у зв`язку із чим і виникли труднощі у здійсненні державної реєстрації за позивачами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до часткового задоволення.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 є непоґрунтованою та безпідставною.

За клопотання представника позивача судові витрати залишити за позивачем та не стягувати з відповідача при постановленні рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Корпорація будівельних підприємств «Галичартбуд»</a>, ЄДРПОУ - 32894492, м. Львів, вул. Бескидська, 44;

Третя особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, ЄДРПОУ - 26526811, м. Львів, вул. Городоцька, 299.

Третя особа:Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області-м.Львів,пл.Генерала Григоренка,3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2022року.

Суддя В. В. Свірідова