Постанова

від 05.10.2022 по справі 396/1025/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2022 року м. Кропивницький

справа № 396/1025/21

провадження № 22-ц/4809/888/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Новий час»,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новий час» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2022 року у складі судді Русіної А.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до СТОВ «Новий час» про розірвання договору оренди земельної ділянки та змін до договору.

В обґрунтування позову зазначав, що має у приватній власності земельну ділянку кадастровий номер: 3524087000:02:000:0086, площею 6,5295 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вказував, що 01.01.2005 року між ним та СТОВ «Новий час» було укладено договір оренди земельної ділянки №161, який зареєстровано Кіровоградською регіональною філією ДП «Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру» 26.02.2007 за №90. Розділом II даного договору передбачено, що він укладається строком на 5 років.

08.08.2011 управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за №3521109704002472 зареєстровано додаткову угоду до вищевказаного договору, яку сторони назвали «Зміни до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Новоукраїнському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 26.02.2007 року за №90».

Даною додатковою угодою сторони внесли зміни до договору оренди землі та виклали його у новій редакції, та, зокрема, щодо строку договору оренди землі встановили: «Договір оренди укладається на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи із дати його державної реєстрації договору оренди і закінчується 15.11.2056 (п`ятнадцятого листопада дві тисячі п`ятдесят шостого року) (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Договір може бути розірваний через кожні 5 (п`ять) років або за спільною згодою сторін».

Позивач зауважив, що враховуючи вищевказану сформульовану словом «або» взаємовиключність юридичних фактів, з якими договір пов`язує своє розірвання, ним передбачено його право на його розірвання договору за умови минування щонайменше 5 років його строку незалежно від наявності згоди відповідача.

01.07.2021 він надіслав відповідачеві письмовий лист у якому, користуючись вищевказаним правом, просив з 08.08.2021 за спільною двосторонньою добровільною згодою сторін розірвати згаданий спірний договір оренди земельної ділянки. До листа було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі, змістом якої було запропоноване рішення сторін розірвати та припинити дію даного договору.

08.07.2021 за вих. №134 відповідач надав йому письмову відмову у розірванні договору оренди землі, яку, окрім іншого, обґрунтовано твердженням про те, що поняття «може бути» дає право на розірвання договору нібито лише за згодою сторін, що насправді суперечить розділу II спірного договору оренди, оскільки формулювання «може бути» передбачає можливість розірвання договору оренди або у разі наявності юридичного факту минування 5 календарних років, або за спільною згодою сторін, а тому жодним чином не пов`язує першу підставу його розірвання (факт минування 5 років) з обов`язковою наявністю другої підстави (фактом існування спільної згоди сторін).

Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки №161, укладений 01.01.2005 між ним та СТОВ «Новий час» з приводу оренди земельної ділянки кадастровий номер: 3524087000:02:000:0086, площею 6,5295 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (колишньої), який зареєстровано ДП «Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру» 26.02.2007 за №90 зі змінами, які зареєстровано у Новоукраїнському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 26.02.2007 за №90, що зареєстровані 08.08.2011 управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за №3521109704002472.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2022 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №161, укладений 01.01.2005 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Новий час» з приводу оренди земельної ділянки кадастровий номер: 3524087000:02:000:0086, площею 6,5295 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (колишньої), який зареєстровано ДП «Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру» 26.02.2007 року за №90 зі змінами, які зареєстровано у Новоукраїнському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 26.02.2007 року за №90, що зареєстровані 08.08.2011 року управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за №3521109704002472. Стягнути з СТОВ «Новий час» на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 908 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду представник СТОВ «Новий час» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вказував, що не погоджується з висновками суду та вважає, що рішення є незаконним і необґрунтованим.

Зокрема зазначав, що в спірному договорі та змінах до нього прямого визначального обов`язку в односторонньому порядку розірвання договору між сторонами немає, крім в разі несплати орендної плати чи невикористання земельної ділянки, тому вважає висновок суду про те, що така можливість розірвання в спірному договору передбачена, є безпідставним та необгрунтованим.

Вказував, що ні в тексті спірного Договору, ні в тексті Змін до нього сторони не встановлювали можливість в односторонньому порядку розірвання договору оренди землі через кожні п`ять років. Сторони встановили лише можливість, а не обов`язок, переглядати його термін дії за згодою сторін через кожні 5 років або за згодою сторін у інший термін, що підтверджується словами у змінах «може бути».

Звертає увагу, що пункт у Змінах до договору оренди землі, на який посилається позивач, як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення можливості та механізму (процедури) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору потрібна згода орендаря, яку останній має надати, що виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 6.53 гектари відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії КР№081522 виданий 28.01.2004 року, кадастровий номер 3524087000:02:000:0086, яка розташована на території Фурманівської сільської ради (а.с.9-10).

01 січня 2005 року позивач уклав з відповідачем СТОВ «Новий час»» договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 5 років. Договір зареєстрований у державному підприємстві Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру 26 лютого 2007 року за № 90 (а.с.11-12).

На підставі укладеного договору оренди земельної ділянки орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю СТОВ «Новий час» земельну ділянку в розмірі 6.53 га ріллі, що підтверджується актом приймання передачі земельної ділянки від 01.01.2005 року (а.с.13).

08 серпня 2011 року управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за № 3521109704002472 зареєстровано зміни до договору оренди земельної ділянки № 161 від 01.01.2005 року укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Новий час», якими внесли зміни, зокрема до розділу ІІ договору та виклали його в новій редакції «договір оренди укладається терміном на строк 49 (сорок дев`ять) років, починаючи із дати державної реєстрації договору оренди і закінчується 15.11.2056 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Договір може бути розірваний через кожні 5 (п`ять) років або за спільною згодою сторін.». ( а.с.15).

01 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою разом з угодою про розірвання за спільною двосторонньою добровільною згодою сторін договору оренди землі та пов`язаних з ним угод (змін, додаткових угод) та актом приймання-передачі земельної ділянки з оренди, які отримані відповідачем 02 липня 2021 року, що підтверджується відтиском штампа СТОВ «Новий час» (а.с.16-17, 18).

08.07.2021 року СТОВ «Новий час» надано відповідь позивачу в якій зазначив, що умовами змін до договору оренди земельної ділянки № 161 від 01.01.2005 року укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Новий час», передбачена умова відповідно до якої договір може бути розірваний через кожні 5 років або за спільною згодою сторін. Товариство не бажає розривати діючий договір оренди земельної ділянки, оскільки сторони дотримуються його умов (а.с.20).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представник позивача просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції зазначив, що оскільки умовами договору № 161 від 01.01.2005 (зі змінами) передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, то законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без настання будь-яких умов у разі, якщо це передбачено умовами такого договору та орендодавець виявив бажання на розірвання договору.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає правовим позиціям Верховного Суду щодо правозастосування у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частиною 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 637 ЦК України. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до частин 2-4 статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьої цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові від 10.12.2021 у справі № 198/927/19 Верховний Суд зауважив, що потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, законодавець допускає розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи, тому сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Згідно з розділом ІІ договору оренди № 161 від 01.01.2005 після закінчення терміну договору орендар при однакових умовах має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою разом з угодою про розірвання за спільною двосторонньою добровільною згодою сторін договору оренди землі та пов`язаних з ним угод (змін, додаткових угод) та актом приймання-передачі земельної ділянки з оренди, які отримані відповідачем 02 липня 2021 року, що підтверджується відтиском штампа СТОВ «Новий час» (а.с.16-17, 18).

08.07.2021 року СТОВ «Новий час» надано відповідь позивачу в якій зазначив, що умовами змін до договору оренди земельної ділянки № 161 від 01.01.2005 року укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Новий час», передбачена умова відповідно до якої договір може бути розірваний через кожні 5 років або за спільною згодою сторін. Товариство не бажає розривати діючий договір оренди земельної ділянки, оскільки сторони дотримуються його умов (а.с.20).

Відповідно до Змін до Договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Новоукраїнському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 26.02.2007 № 90, вбачається, що Договір оренди укладається на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи із дати його державної реєстрації договору оренди і закінчується 15.11.2056 (п`ятнадцятого листопада дві тисячі п`ятдесят шостого року) (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Договір може бути розірваний через кожні 5 (п`ять) років або за спільною згодою сторін.

У розділі VІІ договору оренди землі сторони домовились, що зміна умов договору можлива тільки за взаємною згодою сторін. Однією з підстав припинення договору оренди землі, в тому числі шляхом його розірвання, сторони обумовили за взаємною згодою (погодження).

Отже, умовами договору оренди не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивач вважає, що на підставі розділу ІІ Змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 № 90, він має право розірвати договір в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що договір оренди землі може бути розірваним через кожні 5 (п`ять) років, натомість відповідач посилається на розділі VІІ договору оренди землі № 161 від 01.01.2005, згідно з яким не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку без вагомої причини та рішення суду.

Системний аналіз положень договору оренди землі та змін до нього дає підстави дійти висновку, що він не передбачає можливості його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. Заперечення зі сторони орендаря свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання договору.

Із позовом щодо тлумачення змісту правочину сторони до суду не зверталися.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо тлумачення розділу ІІ Змін до Договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 № 90 з урахуванням положень розділу VII Договору оренди земельної ділянки № 161 від 01.01.2005, а із позовом щодо тлумачення змісту правочину сторони до суду не зверталися, колегія суддів апеляційного суду вважає, що розділ ІІ Змін до Договору оренди не містить однозначного визначення можливості розірвання договору в односторонньому порядку, а розділ VII Договору оренди містить заборону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, тому позов за встановлених у справі обставин задоволенню не підлягає.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню компенсація сплаченого судового збору в розмірі 1362 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новий час» задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новий час» про розірвання договору оренди земельної ділянки та змін до договору залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новий час» 1362,00 грн. компенсації сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко