Постанова

від 06.10.2022 по справі 923/1248/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1248/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

Представники учасників провадження у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021, суддя в І інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст якого складено 16.12.2021 в м. Херсоні

у справі №923/1248/20

за позовом: Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4"

про зобов`язання укласти договір

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2020 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" з вимогою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" про укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах викладених в прохальній частині позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення Законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права", "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 позовні вимоги задоволено частково, визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду Договір №08-27/10/20 між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" і Товариством з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах визначених у резолютивній частині рішення суду.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що Спілка, яка є єдиною в Україні акредитованою організацією в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського і (або) суміжних прав (крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення) (згідно з чинним на час вирішення спору наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №14 від 10.09.2019) є належним позивачем у даній справі; в межах програм (телерадіопрограм), які ретранслюються відповідачем, використовуються об`єкти авторського права і (або) суміжних прав; проаналізувавши зміст запропонованого проекту договору, суд не вбачав в ньому умов, які б суперечили законодавству.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав вважати укладеним такий договір з дня набрання чинності рішенням суду, оскільки стаття 14 ЦК України у частині 1 передбачає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Оскільки 10.04.2020 не є днем укладення цього Договору, суд на підставі ч. 2 цієї статті Кодексу не може примусити Провайдера програмної послуг до дій, вчинення яких не було обов`язковим для нього станом на 10.04.2020. З наведених мотивів, місцевий господарський суд відмовив позивачу в частині позовної вимоги вважати Договір укладеним в запропонованій редакції умови п.3.1.2 шляхом виключення з її змісту обов`язку Провайдера програмної послуги надати інформацію, яка була актуальною станом на 10.04.2020.

Суд першої інстанції також не погодився із доводами ГС "КАМП" в частині права вимагати в судовому порядку встановлення з Провайдером програмної послуги договірних відносин за цим Договором до 31.12.2025 року (кінцевий строк дії остаточних розмірів тарифів), який значно перевищує строк дії статусу ГС "КАМП", як єдиної акредитованої організації колективного управління у відповідній сфері - тривалістю у три роки (з 10.09.2019 до 10.09.2022). Для визначення іншої дати закінчення строку дії Договору рішенням суду має існувати норма матеріального права. За її відсутності, суд першої інстанції визнав за необхідне встановити строк дії Договору останнім днем дії у ГС "КАМП" статусу акредитованої організації колективного управління - 10 вересня 2022 року.

Не погодившись з даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення від 10.01.2021 Господарського суду Херсонської області по справі № 923/1248/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що надання відповідачем програмних послуг як провайдером здійснюється на підставі ліцензії від 07.03.2018, що передує даті отримання позивачем акредитації як організації колективного управління на підставі наказу від 10.09.2019 № 14. Отже, розпочавши у 2018 році здійснення кабельної ретрансляції на підставі вказаної ліцензії до моменту акредитації (незаконної) позивача у 2019 році, відповідач не мав і не має правового обов`язку в подальшому укладати із позивачем будь-які договори про використання об`єктів авторського права і(або) суміжних прав, адже законом це не передбачено.

Як стверджує апелянт, позивач не надав доказів отримання відповідачем будь-якої пропозиції від нього щодо укладання договору, його змісту та відмови від укладання згідно такої пропозиції. Отже, звернення позивача до суду є передчасним, без дотримання процедури укладення договорів відповідно до статей 641, 642, 643, 644, 645, 646 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, що вказує на відсутність порушеного права позивача.

На думку апелянта, відсутні підстави стверджувати, що відповідач погодився на узгоджені учасниками переговорів ціни (тарифи) за кабельну ретрансляиію, а отже, між позивачем і відповідачем не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, що дає підстав визнавати договір укладенім.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції фактично безпідставно зобов`язав відповідача платити за ретрансляції українських каналів, які підпадають під юрисдикцію України на рівні із програмами організацій мовлення, які не підпадають під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, одночасно у загальній кількості ретрансльованих Провайдером програм за звітний період.

Скаржник також наголошує на тому, що зобов`язання користувача полягає у сплаті до ОКУ винагороди за використання, яке здійснюється користувачем, а не за надання дозволу, яке здійснюється ОКУ. Відтак, якщо немає використання - не виникає і зобов`язання сплатити винагороду за використання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 у справі № 923/1248/20 та призначено справу до розгляду на 17.03.2022.

Розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №923/1248/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 справу №923/1248/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г., запропоновано учасникам справи подати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі та роз`яснено учасникам справи, що у випадку відсутності письмової згоди всіх учасників справи на розгляд даної справи без їх участі, про дату, час та місце проведення судового засідання, буде повідомлено додатково, після закінчення строку, на який в Україні введено воєнний стан та/або усунення обставин, що зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 призначено розгляд справи №923/1248/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 на 31 серпня 2022 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 відкладено розгляд справи №923/1248/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 на 06.10.2022.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява громадської спілки "Коаліція аудіовізульних і музичних прав" про закриття провадження по справі в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 у справі № 923/1248/20 повністю, закрити провадження у справі № 923/1248/20 у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернути позивачу судовий збір.

В обґрунтування названої заяви позивач зазначає, що зі змісту спірного Договору вбачається, що його сторонами можуть бути провайдер програмної послуги, який має діючу ліцензію та здійснює кабельну ретрансляцію, та організація колективного управління, що акредитована у обов`язковій сфері колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Однак, відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019, ГС «КАМП» акредитована в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Строк акредитації три роки, тобто до 10.09.2022. Відтак, строк акредитації ГС «КАМП» закінчився.

Оскільки строк акредитації ГС «КАМП» закінчився, позивач вважає, що не може бути стороною у оспорюваному Договорі та, відповідно, стороною у даній справі, у зв`язку з чим предмет спору у справі № 923/1248/20 відсутній.

Крім того, позивач зазначає, що провадження у справі № 923/1248/20 було відкрито 01.12.2020, тобто на момент звернення із позовом до суду акредитація ГС «КАМП» була чинною. Обставини, внаслідок яких наразі відсутній предмет спору у справі, є об`єктивними та не залежать від волевиявлення Позивача, оскільки ГС «КАМП» не могла передбачити повномасштабної війни із російською федерацією.

Враховуючи викладене, ГС «КАМП» вважає недоцільним продовження розгляду справи. При цьому, сторона Позивача зазначає, що закриття провадження у справі не порушує та не може порушити права третіх осіб, у тому числі держави.

Розглянувши під час судового засідання наведену заяву позивача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 зі справи № 638/3792/20 (провадження №638/792/20) викладено правові висновки, згідно з якими: «З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення».

Пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.

Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 26.01.2021 у справі № 910/15374/19, від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі N 456/647/18, від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.

Згідно з висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним у пункті 4.14 постанови від 26.06.2019 у справі №13/51-04, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Так, предметом спору у даній справі є укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах викладених в прохальній частині позовної заяви.

Наявними матеріалами справи, зокрема наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №14 від 10.09.2019 "Про акредитацію організації колективного управління", підтверджується, що ГС «КАМП» було акредитовано у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки, тобто до 10.09.2022.

Відтак, станом на час прийняття оскаржуваного рішення 10.12.2021 акредитація ГС «КАМП» в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення була дійсною, що відповідно й стало однією з підстав задоволення позовних вимог.

Слід також відзначити, що оскаржуваним рішенням встановлено, що строк дії Договору встановлюється з дати його укладення (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №923/1248/20) і до 10 вересня 2022 року включно.

Тобто, судом під час часткового задоволення позовних вимог враховано те, що акредитація позивача закінчується 10 вересня 2022 року.

Отже, як станом на час звернення із позовом, так й на час прийняття оскаржуваного рішення предмет спору був наявний.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що зумовлює відмову у задоволенні такої заяви.

У судове засідання від 06.10.2022 представники учасників справи не з`явились.

Позивач у своєму клопотанні про закриття апеляційного провадження просив розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану справу №923/1248/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Незалежна телекомпанія "Норма-4" на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 було розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом у розумний строк, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст.ст. 1, 12, 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" ГС "КАМП" має статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки. Зазначене підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019 (Том №1 а.с.40).

Відповідний Реєстр організацій колективного управління розміщений на офіційному сайті Мінекономіки https://me.gov.ua/ за посиланням: Головна" Діяльність" Інтелектуальна власність" Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав (Додаток 3 до Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління Том №1 а.с.41-49).

Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" (далі - Відповідач та/або ТОВ МП "НТН-4") є юридичною особою, яка відповідно до вимог ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00686-п від 07.03.2018 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав (що вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ТОВ МП "Незалежна телекомпанія "Норма-4", Том №1 а.с.54-57). Зазначене підтверджується Додатком 4 до Положення про порядок видачі ліценцій провайдера програмної послуги (Том №1, а.с.66-71).

У додатку до ліцензії серії НР № 00686-п від 07.03.2018 "Загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції" визначено перелік програм універсальної програмної послуги (умови розповсюдження програм - у відкритому вигляді). Визначено, що загальна кількість програм, придбаних для ретрансляції в мережі становить 95, з них вітчизняних 81. (Том 1, а.с. 66-71).

Протоколом переговорів, які відбулись у період з 10.03.2020 по 10.04.2020 щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, на підставі ч. 2 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" Спілкою "КАМП" та представниками провайдерів програмної послуги та їхніх об`єднань затверджено наступні тарифи: на 2020 рік сума за кожного абонента користувача становить 0,40 грн/місяць; 2021 рік - 0,90 грн/місяць; 2022 рік - 1,50 грн/місяць; 2023 рік - 2,00 грн/місяць; 2024 рік - 2,50 грн/місяць; 2025 рік - 3,00 грн/місяць (Том №1, а.с.88-91). Також, матеріали справи містять копії окремих думок відносно означеного Протоколу (Том №1, а.с.93-95, 96-98).

У Протоколі переговорів також вирішено, що зобов`язання з нарахування винагороди на користь Спілки виникають з 10.04.2020, відповідно до укладеного договору. А також, що рішення з питань І та ІІ на переговорах вважаються прийнятими, а тарифи, зазначені в даному протоколі, затвердженими.

Вищеозначений протокол, в тому числі оголошення про остаточні тарифи громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Судом встановлено, що позивачем на виконання частини третьої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" направлено відповідачу лист за вих..№08-27/10/20 від 27.10.2020р., із пропозицією укласти договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, додатками до листа позивачем додано копію наказу №14 від 10.09.2019р. та два примірники проекту зазначеного договору з додатками, підписаних зі сторони КАМП та скріплених його печаткою (Том №1, а.с.72-85). До листа додано копії доказів надсилання відповідачу означених документів (Том №1, а.с.86,87). У листі позивач направляючи для підписання договір просив підписати у двадцятиденний строк з дня отримання листа обидва примірника проекту договору, поставити печатку та один примірник повернути.

Однак, відповіді на вказаний лист відповідач не надав, договір зі Спілкою не уклав, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять повідомлень або відповідей відповідача про відмову в укладенні або про неможливість прийняття пропозиції щодо укладення договору або іншу, тобто ТОВ "МП "Незалежна телекомпанія "Норма-4" пропозицію укласти з 10.04.2020року Договір про використання об`єктів авторського права на умовах запропонованого проекту залишило без відповіді.

Станом на дату звернення Громадської спілки "КАМП" з цим позовом до суду Провайдер програмної послуги жодних листів, підписаного проекту Договору про використання об`єктів авторського права на умовах запропонованих позивачем, іншого проекту договору чи протоколу розбіжностей до запропонованого проекту на адресу позивача не надсилав.

Громадська спілка "КАМП", з посиланням на ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", просить в судовому порядку укласти з Провайдером програмної послуги Договір про використання об`єктів авторського права на запропонованих умовах, наголошуючи на тому, що безкоштовне використання абонентами об`єктів авторського права і суміжних прав під час здійснення Провайдером програмної послуги діяльності з їх кабельної ретрансляції порушує право на винагороду численної кількості правовласників, зокрема авторів, виконавців, виробників фонограм і відеограм.

Окрім того, позивач вважає, що на підставі ч.2 ст.187 ГК України суд може ухвалити рішення вважати Договір про використання об`єктів авторського права укладеним з 10.04.2020 року зі строком дії до 31.12.2025 року.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема визначивши, що спірний договір є укладеним з дня набрання чинності рішенням суду та дію до 10 вересня 2022 року включно.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Так, у даній справі Спілка обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав у зв`язку з відмовою відповідача щодо укладання договору з акредитованою організацією колективного управління (Спілкою) у відповідній сфері - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Судова колегія зазначає, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді,коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Правовідносини з укладання господарських договорів у примусовому порядку за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 648 ЦК України. Стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів,укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом,або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Так, Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» - акредитована в Україні організація в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки, про що свідчить наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про акредитацію організацій колективного управління» № 14 від 10.09.2019.

Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Частиною третьою статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» установлено, що користувачі зобов`язані до початку використання в своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про авторське право і суміжні права» укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства користувачі зобов`язані укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" є юридичною особою, яка відповідно до вимог ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00686-п від 07.03.2018 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав (що вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ТОВ МП "Незалежна телекомпанія "Норма-4", Том №1 а.с.54-57). Зазначене підтверджується Додатком 4 до Положення про порядок видачі ліценцій провайдера програмної послуги (Том №1, а.с.66-71).

У додатку до ліцензії серії НР № 00686-п від 07.03.2018 "Загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції" визначено перелік програм універсальної програмної послуги (умови розповсюдження програм - у відкритому вигляді). Визначено, що загальна кількість програм, придбаних для ретрансляції в мережі становить 95, з них вітчизняних 81. (Том 1, а.с. 66-71).

Відповідно до пункту 2.4 Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 28.12.2011 №2979, суб`єкт господарювання, який має на меті отримати ліцензію провайдера програмної послуги, або провайдер програмної послуги, який має на меті продовжити ліцензію провайдера програмної послуги, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", до якої, зокрема, додаються загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції, за формою згідно з додатком 3 до цього Положення (загальна кількість програм програмної послуги, кількість вітчизняних програм, перелік телерадіопрограм). Перелік телерадіопрограмне повинен містити програми, ретрансляція яких є обмеженою відповідно до вимог законодавства України. Відповідно до пункту 2.14 цього Положення у разі зміни відомостей, що містилися у переліку телерадіопрограм, ліцензіат повідомляє про це Національну раду протягом десяти робочих днів після настання змін шляхом подання особисто або направлення інформації щодо каналів, які вимкнені та (або) включені до переліку, і документа, передбаченого в абзаці четвертому пункту 2.4 цього розділу, із відповідним підтвердженням направлення цієї інформації.

Судова колегія зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства провайдери програмної послуги, які здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги, здійснюють таку діяльністьна підставі ліцензії та відповідного дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема тих, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення). Поряд з тим використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється лише на підставі відповідного договору, який укладається між провайдером програмної послуги (користувачем у розумінні Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав") та організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері. Укладання такого договору є обов`язковим у силу вимог чинного законодавства.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання частини третьої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" направлено відповідачу лист за вих. №08-27/10/20 від 27.10.2020, із пропозицією укласти договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, додатками до листа позивачем додано копію наказу №14 від 10.09.2019 та два примірники проекту зазначеного договору з додатками, підписаних зі сторони КАМП та скріплених його печаткою (Том №1, а.с.72-85). До листа додано копії доказів надсилання відповідачу означених документів (Том №1, а.с.86,87). У листі позивач направляючи для підписання договір просив підписати у двадцятиденний строк з дня отримання листа обидва примірника проекту договору, поставити печатку та один примірник повернути.

Запропонований позивачем проект відповідачем не погоджено та не підписано; зауваження або пропозиції відносно змісту запропонованого правочину, укладення якого є обов`язковим в силу ч. 3 ст. 20 Закону України "Про колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" не визначив, протокол розбіжностей до нього не склав.

За твердженням позивача, що не спростоване відповідачем, відповідач проігнорував оферту й не дав відповіді на неї та власної редакції договору. Звернення позивача до суду з даним позовом не позбавляло права та можливості відповідача у визначеному законом порядку надати позивачу відповідь, зокрема, шляхом підписання протоколу розбіжностей. За таких обставин, враховуючи наявність у ТОВ Мале підприємство "Незалежна телекомпанія "Норма-4" відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та здійснення на території України кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і суміжних прав та наявність акредитації у Спілки в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в силу чинного законодавства укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, між відповідачем та Спілкою є обов`язковим.

З приводу визначення дати укладення договору, колегія суддів зазначає таке.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Як вже зазначалось, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина друга статті 181 ГК України).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади,коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Судова колегія звертає увагу на те, що договір повинен бути розроблений та відповідати договору, який затверджується компетентним органом.

Поряд з тим, як встановлено місцевим господарським судом, проект договору, запропонований позивачем, містить всі необхідні (істотні) умови, а ціна договору у запропонованій позивачем редакції відповідає остаточним тарифам і є обов`язковою для відповідача як користувача об`єктами авторського та суміжних прав за відповідною категорією.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Так, звертаючись з позовом, позивач просив суд визнати укладеним договір з 10.04.2022 (пункт 5.1 проекту договору).

Під час розгляду даної апеляційної скарги судова колегія звертається до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі №61/341, постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №905/514/19, від 24.10.2019 у справі №46/406, від 08.10.2019 у справі №908/203/19.

Положеннями частини третьої статті 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20 зазначив, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Таким чином, є неможливим укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним. При цьому судова колегія зазначає, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

Так, спірні правовідносини щодо укладення договору виникли між сторонами у справі жовтні 2020 року, зокрема проект спірного договору було надіслано позивачем відповідачу 27.10.2020, а з позовом у даній справі до господарського суду позивач звернувся у листопаді 2020.

Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Так судом, не встановлено існування будь-яких правовідносин з відповідачем з дати отримання ліцензії Відповідачем, до 27.10.2020 (дати звернення позивача з пропозицією укласти спірний договір); обставин щодо волевиявлення відповідача на укладення договору, зокрема, з урахуванням умов пункту 3.1.2 саме у редакції, запропонованої позивачем (пункт 3.1.2 - зобов`язання провайдера надати інформацію найменувань програм організації мовлення, які ним ретранслюються станом на 10.04.2020, та інформації про кількість абонентів за перший квартал 2020 року).

Колегія суддів зазначає, що у переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Отже, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судом не встановлено, то, відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Враховуючи, що предметом розгляду у цій справі є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 по справі №915/1473/20.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду з приводу того, що днем укладення спірного договору є день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника з приводу відсутності погодження з боку відповідача узгоджених учасниками переговорів ціни (тарифи) за кабельну ретрансляцію, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" проекти попередніх тарифів розглядаються на загальних зборах організації колективного управління та визначаються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотків від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів не менше, ніж на три роки.

Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження проекту попередніх тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом: опублікування на своєму веб-сайті; надсилання до Установи (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності); надсилання разом з пропозицією брати участь у переговорах про встановлення тарифів профільним асоціаціям і об`єднанням користувачів за відповідною категорією, а також окремо користувачам, які за даними організації колективного управління у попередньому звітному періоді сплатили не менше одного відсотка загального обсягу доходів від прав, зібраних організацією колективного управління за цією категорією користувачів.

Установа протягом 10 робочих днів з дня отримання від організації колективного управління проектів попередніх тарифів розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок процесу переговорів про встановлення тарифів.

Протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів попередніх тарифів Установа здійснює реєстрацію учасників переговорів про встановлення тарифів зі сторони користувачів, а саме профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання брати участь у переговорах з організацією колективного управління.

Протягом 10 робочих днів з дня завершення реєстрації учасників переговорів організація колективного управління подає до Установи, а Установа оприлюднює інформацію про дату і місце проведення переговорів або про проведення переговорів у режимі відеоконференції. Установа здійснює посередництво у переговорах.

Переговори про встановлення тарифів мають бути завершені не пізніш як за 60 календарних днів.

Рішення учасників переговорів зі сторони користувачів приймаються двома третинами голосів від загального складу зареєстрованих учасників переговорів.

У разі якщо сторони переговорів про встановлення тарифів не узгодили тарифи протягом 60 календарних днів, такі тарифи визначаються судом.

Кожен з учасників переговорів або організація колективного управління, або особа, яка провадить діяльність у відповідній сфері, має право на звернення з позовом до суду із обов`язковим залученням усіх учасників переговорів до судового процесу.

Тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.

Так, протоколом переговорів, які відбулись у період з 10.03.2020 по 10.04.2020 щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, на підставі ч. 2 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" Спілкою "КАМП" та представниками провайдерів програмної послуги та їхніх об`єднань затверджено наступні тарифи: на 2020 рік сума за кожного абонента користувача становить 0,40 грн/місяць; 2021 рік - 0,90 грн/місяць; 2022 рік - 1,50 грн/місяць; 2023 рік - 2,00 грн/місяць; 2024 рік - 2,50 грн/місяць; 2025 рік - 3,00 грн/місяць (Том №1, а.с.88-91). Також, матеріали справи містять копії окремих думок відносно означеного Протоколу (Том №1, а.с.93-95, 96-98).

У Протоколі переговорів також вирішено, що зобов`язання з нарахування винагороди на користь Спілки виникають з 10.04.2020, відповідно до укладеного договору. А також, що рішення з питань І та ІІ на переговорах вважаються прийнятими, а тарифи, зазначені в даному протоколі, затвердженими.

Вищеозначений протокол, в тому числі оголошення про остаточні тарифи громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У матеріалах справи немає доказів про наявність судового спору щодо узгодження тарифів, як це передбачено названою нормою закону.

Отже, узгоджені на переговорах тарифи є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією.

Та обставина, що відповідач не приймав участі у переговорах чи не погоджується із встановленими тарифами не впливає на обов`язковість застосування таких у договорі про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, який у силу закону відповідач зобов`язаний укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері - Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав".

Судова колегія зазначає, що наявними матеріалами справи спростовуються твердження апелянта з приводу того, що ним не було отримано від позивача пропозиції про укладення договору.

Так, як вже було зазначено вище, позивачем направлено відповідачу лист за вих. №08-27/10/20 від 27.10.2020, із пропозицією укласти договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, додатками до листа позивачем додано копію наказу №14 від 10.09.2019р. та два примірники проекту зазначеного договору з додатками, підписаних зі сторони КАМП та скріплених його печаткою (Том №1, а.с.72-85). До листа додано копії доказів надсилання відповідачу означених документів (Том №1, а.с.86,87). У листі позивач направляючи для підписання договір просив підписати у двадцятиденний строк з дня отримання листа обидва примірника проекту договору, поставити печатку та один примірник повернути.

Однак, матеріали справи не містять повідомлень або відповідей відповідача про відмову в укладенні або про неможливість прийняття пропозиції щодо укладення договору або іншу, тобто ТОВ "МП "Незалежна телекомпанія "Норма-4" пропозицію укласти з 10.04.2020року Договір про використання об`єктів авторського права на умовах запропонованого проекту залишило без відповіді.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 у справі №923/1248/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.