Постанова

від 05.10.2022 по справі 927/14/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. Справа№ 927/14/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

від позивача: Цурка Н.О.

від відповідача: Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022

у справі №927/14/22 (суддя Белов С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТЕР Україна"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО"

про стягнення 313340,72 грн

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАСТЕР Україна" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" про стягнення 313340,72 грн, з яких: 181785,25 грн основного боргу, 90892,63 грн штрафу, 28012,39 грн інфляційних нарахувань, 12650,45 грн трьох відсотків річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТЕР Україна" 181785,25 грн основного боргу, 45446,32 грн штрафу, 28012,39 грн інфляційних нарахувань, 12650,45 грн трьох відсотків річних, 4700,14 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що судом установлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22 скасувати у наступній частині: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТЕР Україна" 181785,25 грн основного боргу, 45446,32 грн штрафу, 28012,39 грн інфляційних нарахувань, 12650,45 грн трьох відсотків річних, 4700,14 грн судового збору". Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Прийняти рішення щодо розподілу судових витрат у справі та стягненню даних витрат з ТОВ "КЛАСТЕР Україна" на користь ТОВ "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО".

Апеляційна скарга обґрунтована невиконанням умов договору від 02.04.2019 з боку позивача, формальним підписанням Актів приймання-виконання робіт без фактичного виготовлення сайту та без передачі предмета договору замовнику.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив суд рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому позивач посилається на законність та обґрунтованість оскарженого рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 відкрите апеляційне провадження у справі №927/14/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО", розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" призначено на 05.10.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 02 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАСТЕР УКРАЇНА" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІПВ-ЕЛЕКТРО" (Замовник) було укладено Договір про надання послуг №179.

Відповідно до умов п.2.1 договору Виконавець зобов`язується надати послуги з розробки сайту згідно заявки Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги.

Згідно із п. 2.2. Договору перелік Послуг, які надаються за Договором, а також їх вартість, умови надання, порядок оплати та інші умови зазначаються у Замовленнях, які підписуються уповноваженими представниками Сторін.

Загальна ціна цього Договору складається з вартості всіх Послуг, які буде надано Виконавцем Замовнику згідно Замовлень, які є невід`ємною частиною Договору. Ціни на Послуги є Договірними та визначаються Сторонами у Замовленнях та рахунках-фактурах (п.3.1., 3.2. Договору).

Згідно п.4.1. Договору надання Послуг здійснюється Виконавцем на підставі Замовлення (Додаток №1), яке містить перелік замовлених послуг, їх обсяг, вартість та порядок оплати, а також строки надання послуг та інші особливі умови.

Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Замовлення, Виконавець формує та надає Замовнику рахунок-фактуру для здійснення оплати відповідно до умов Договору (п. 4.2. Договору).

Виконавець має право не розпочинати надання Послуг або призупинити їх надання у випадку порушення Замовником умов оплати Послуг, передбачених договором та додатками до нього (п.4.3. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору приймання-передача наданих Послуг здійснюється Сторонами згідно Акту приймання-передачі наданих послуг (Додаток №2), який підписується уповноваженими представниками Сторін.

Виконавець зобов`язаний скласти та направити Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту завершення надання Послуг, обумовлених окремим Замовленням (п.5.2. Договору).

Замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання від Виконавця Акту приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний підписати та направити Виконавцю цей Акт або мотивовану відмову від прийняття наданих Послуг за окремим Замовленням (п.5.4. Договору).

Направлення Виконавцю підписаного Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання здійснюється шляхом надіслання сканкопії Акту або відмови на адресу електронної пошти Виконавця, указану у Договорі, а оригіналу - реєстровим поштовим відправленням (рекомендованим або цінним) або службою кур`єрської доставки на поштову адресу Виконавця. При цьому до отримання Виконавцем оригіналу Акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання копія цього документу зберігає юридичну силу (п.5.5. Договору).

Одностороння безпідставна відмова від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг не допускається (п.5.6. Договору).

Згідно п. 5.7. Договору у випадку ненадання Замовником підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання протягом 3 (трьох) календарних днів з дати одержання від Виконавця Акту приймання-передачі наданих послуг, надані Послуги вважаються прийнятими Замовником без зауважень та підлягають оплаті відповідно до умов цього Договору.

Так, пунктом 7.6. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Замовником строків оплати наданих Послуг, встановлених цим Договором (або оплати наданих Послуг не в повному обсязі) більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості прийнятих, але не оплачених Послуг за окремим Замовленням.

Сторони погодили, що неустойка нараховується за весь період прострочення до повного погашення заборгованості, а строк позовної давності по стягненню неустойки становить 3 (три) роки (п.7.10. Договору).

Пунктом 10.1. Договору, сторони погодили, що цей Договір набирає чинності в день його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх фінансових зобов`язань.

Додатковою угодою від 28 грудня 2019 року до Договору про надання послуг №179 від 02 квітня 2019 року сторони погодили продовжити строк дії договору про надання послуг №179 від 02 квітня 2019 року до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до умов Замовлення № 1 від 02 квітня 2019 року сторонами передбачено порядок розрахунків та визначено обсяг та вартість робіт. Так, згідно п. 1 замовлення Виконавець зобов`язується надати на умовах Договору, а Замовник - прийняти та оплатити послуги з розробки сайту на загальну суму 181785,25 грн. Відповідно до п. 2 замовлення сторонами погоджено, що розрахунок здійснюється Замовником не пізніше 10 листопада 2019 року згідно наступного графіку:

-10.06.2019 - 30297,54 грн;

-10.07.2019 - 30297,54 грн;

-10.08.2019 - 30297,54 грн;

-10.09.2019 - 30297,54 грн;

-10.10.2019 - 30297,54 грн;

-10.11.2019 - 30297,55 грн.

За твердженням позивача на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 181785,25 грн. У підтвердження надання послуг на загальну суму 181785,25 грн, позивачем до позовної заяви додано належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі виконаних робіт, які підписані сторонами з обох сторін:

-№9 від 22 квітня 2019 року на суму 30297,54 грн,

-№12 від 16 травня 2019 року на суму 30297,54 грн,

-№13 від 16 травня 2019 року на суму 30297,54 грн,

-№14 від 16 травня 2019 року на суму 30297,54 грн,

-№15 від 17 травня 2019 року на суму 30297,54 грн,

-№16 від 17 травня 2019 року на суму 30297,55 грн.

Проте в порушення умов договору Відповідач не розрахувався за отримані послуги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 181785,25 грн.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказано вище, сторонами було підписано акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 181785,25 грн.

У пункті 3 вказаних вище актів приймання-передачі наданих послуг зазначено, що Замовник претензій щодо обсягів, строків та якості наданих послуг не має.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності мотивованого заперечення (відмови) відповідача стосовно підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

Так само відповідачем не доведено факт не надання позивачем послуг, передбачених укладеним між сторонами договором про надання послуг №179 від 02 квітня 2019 року та Замовленням №1 від 02 квітня 2019 року.

За вищевказаних обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань за вказаним договором.

При цьому наявні у матеріалах справи акти приймання-передачі наданих послуг посвідчені підписом директора відповідача, що фіксує факт здійснення господарської операції і підтверджує договірні відносини, а відповідно є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав, а отже вимога про стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 181785,25 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 216, ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України установлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Так, пунктом 7.6. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Замовником строків оплати наданих Послуг, встановлених цим Договором (або оплати наданих Послуг не в повному обсязі) більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості прийнятих, але не оплачених Послуг за окремим Замовленням.

Сторони погодили, що неустойка нараховується за весь період прострочення до повного погашення заборгованості, а строк позовної давності по стягненню неустойки становить 3 (три) роки (п.7.10. Договору).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань він зобов`язаний сплатити штраф у сумі 90892,63 грн.

При цьому заперечення апелянта щодо застосування позовної давності строком у один рік до вимоги про стягнення штрафу судом до уваги не приймаються з огляду на те, що у п. 7.10 договору сторонами погоджено, що неустойка нараховується за весь період прострочення до повного погашення заборгованості, а строк позовної давності по стягненню неустойки становить три роки.

Відповідно до норм статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість зменшення розміру штрафу на 50 % до 45446,32 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів відзначає, що оскільки, судом установлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, позовні вимоги у частині стягнення 28012,39 грн інфляційних нарахувань та 12650,45 грн трьох відсотків річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2022 у справі №927/14/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ-ЕЛЕКТРО".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2022.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран