Рішення

від 10.10.2022 по справі 914/558/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2022 Справа № 914/558/21

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь», м. Трускавець, Львівська область

про стягнення 1147767,49 грн

Представників сторін не з`явилися.

ПРОЦЕС.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» про стягнення 1147767,49 грн.

Рух справи відображено у відповідних процесуальних документах суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 914/558/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 914/558/21 скасовано, а справу № 914/558/21 - передано до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Після повернення матеріалів справи з Верховного Суду до Господарського суду Львівської області, відповідно до проведеного 18.02.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на новий розгляд судді Гоменюк З.П.

Ухвалою від 23.02.2022 суд призначив підготовче засідання у справі на 28.03.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.

Також, у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, підготовче судове засідання 28.03.2022 не відбулося.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи.

Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 09.06.2022.

09.06.2022 канцелярією господарського суду зареєстровано пояснення у справі від позивача (вх. № 12203/22).

Ухвалою від 09.06.2022 суд відклав підготовче засідання у справі на 01.08.2022.

01.08.2022 через канцелярію господарського суду подано клопотання представником позивача про розгляд справи за відсутності представника (вх. № 16131/22).

Ухвалою від 01.08.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 01.08.2022, суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 08.08.2022.

Ухвалою від 08.08.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 08.08.2022, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 22.08.2022.

Ухвалою від 22.08.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 22.08.2022, суд відклав розгляд справи по суті на 19.09.2022.

Враховуючи перебування судді Гоменюк З.П. у відпустці з 29.08.2022 по 14.09.2022, з 15.09.2022 по 16.09.2022, а також у зв`язку із сімейними обставинами з 19.09.2022 по 30.09.2022 включно, судове засідання з розгляду справи по суті 19.09.2022 не відбулося.

Ухвалою від 03.10.2022 суд визначив нові дату та час судового засідання у справі - 10.10.2022 о 15:30.

Судове засідання у справі № 914/558/21, призначене на 10.10.2022, не відбулося у раніше визначений судом час - о 15:30, у зв`язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується копією Акту про відключення електроенергії від 11.10.2022, виданого Господарським судом Львівської області.

З огляду на наявність у матеріалах справи достатніх доказів, відсутність будь-яких заперечень учасників спору, з урахуванням розумності строків господарського судочинства та з метою дотримання основоположних принципів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і розглянув спір за наявними матеріалами.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з відповідача підлягає до стягнення штраф у розмірі 1147767,49 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Штраф вирахуваний з повної вартості спожитої електричної енергії в лютому 2020 року - розрахункового періоду, що передував періоду, в якому було розірвано договір.

Споживач може ініціювати процедуру зміни постачальника у такий спосіб, який не призведе до його дострокового розірвання/припинення, а саме за 21 календарний день до закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ). В такому випадку споживач уникає сплати штрафних санкції, оскільки дата зміни постачальника припадатиме на останній день договору з діючим постачальником.

Саме по собі дотримання процедури зміни постачальника є необхідною передумовою для реалізації споживачем свого права на зміну постачальника, однак ця обставина не може звільняти споживача від сплати штрафу у тих випадках, коли наявність цього штрафу була заздалегідь обумовлена сторонами.

Аргументи відповідача.

ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» про прийняте рішення змінити постачальника, на виконання умов п. 6.1. розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, було повідомлено ТОВ «Львівенергозбут» листом від 13.02.2020 №66. З 10 березня 2020 року, товариство змінило постачальника електричної енергії. Проте, ТОВ «Львівобленерго» направило 21.05.2020 року вимогу №904-2987 про сплату штрафу в розмірі 1147767,49 грн за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії.

Відповідач стверджує, що зміна електропостачальника призводить до припинення дії договору на підставі пункту 13.5 договору, а не до його дострокового розірвання, за що передбачено відповідальність пунктом 13.3 договору.

В даному випадку зміна електропостачальника призводить до припинення дії Договору в порядку визначеному Договором, а не до його дострокового розірвання і саме з 10.03.2020 року. Тобто фактично сторони встановили, що у випадку зміни електропостачальника Договір діє до дати такої зміни.

Відповідач також стверджує, що дата закінчення терміну (строку) дії чинного договору повинна відрізнятись від кінцевої дати визначеної в самому договорі, так як у випадку співпадіння не буде дострокового розірвання договору, і така норма втрачає правовий та регулюючий зміст. Жодне положення договорів, укладених електропостачальником (постачальником універсальних послуг, постачальником «останньої надії») зі споживачами, не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідач на підставі Заяви - приєднання від 01.11.2019 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції № 11 Персональний графік ТОВ «Агроторговий дім «Волинь».

Між сторонами було укладено публічний договір приєднання про постачання електричної енергії відповідачу на умовах Комерційної пропозиції № 11 «Персональний графік ТОВ «Агроторговий дім «Волинь». При укладенні договору сторонами були погоджені умови щодо строку дії договору, умови щодо його дострокового розірвання/припинення та наявність штрафу за дострокове розірвання договору.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За змістом пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2 договору).

Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 10 п. 6), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (пп. 13 п. 6 договору).

Відповідно до п. 9.3. договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі:

- порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі;

- відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.

За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 13.3 договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Положеннями п. 13.5. договору визначено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника/користувача об`єкта споживача; у разі зміни елсктропостачальника.

Додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії є комерційна пропозиція № 11 від 01.12.2019, якою зокрема, встановлено строк дії договору до 31.12.2019, а також розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Вказана комерційна пропозиція підписана директором ТОВ «АТД Волинь» Шаховським С.М. Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач реалізував своє право на зміну енергопостачальника. Листом від 13.02.2021 № 66 відповідач повідомив ТОВ «Львівенергозбут» в строк, не менший за 21 календарний день, про зміну постачальника електричної енергії. ТОВ «Агроторговий Дім «Волинь» з 10.03.2020 року змінив постачальника електричної енергії.

Позивач листом від 21.05.2020 повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу в розмірі 1147767,49 грн. за дострокове розірвання договору на підставі п. 10.2, п. 13.2, п. 13.3, п. 13.7 договору, абз. 3 п. 6.1.3 Правил.

З сукупного аналізу наведеного суд доходить висновку, що позивачем було невірно кваліфіковано дії відповідача, внаслідок чого ТОВ «Львівенергозбут» безпідставно нарахував ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» штрафні санкції у розмірі 1147767,49 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022 у справі №914/558/21 зазначив, що при новому розгляді вказаної справи суд першої інстанції повинен також врахувати чи є обставини, за яких відповідач розірвав договір, такими, що договором не передбачені; надати відповіді на основне питання - чи є дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у зв`язку із заміною електропостачальника за обставин, втсановлених судами «випадком не передбаченим умовами договору» та, відповідно, підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з п. 13.3. договору; попередньо судами також не спростовано доводів відповідача про те, що як Правилами, так і договором передбачено його право на дострокове припинення договору у зв`язку зі зміною електропостачальника, а тому немає підстав для застосування відповідальності, передбаченої у пункті 13.3 договору.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом частин першої та четвертої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 10.2 Договору сторони встановили, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.1 Правил споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та цими Правилами.

Пунктом 6.1 (підпункти 6.1.1 - 6.1.3) Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Правил встановлено, що якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом, зміна та розірвання господарських договорів допускаються лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019№ 916/1684/18).

Разом з тим, відповідно до пункту 10.1 Договору споживач має право у будь- який момент часу змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Агроторговий Дім «Волинь» з 10.03.2020 змінило постачальника електричної енергії в строк, що становить не менше 21 дня, повідомивши про таку зміну нового та попереднього електропостачальників, тобто у спосіб, що відповідає як умовам укладеного між сторонами спору договору, так і відповідно до вимог чинного законодавства.

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (пункт 13.3 Договору).

У даному випадку споживачем не було завдано постачальникові жодних збитків, оскільки споживач дотримав чіткого порядку реалізації свого права на зміну електропостачальника. Позивач безпідставно стверджує, що такі дії з боку відповідача є достроковим розірванням договору, внаслідок чого останній повинен сплатити на користь позивача штраф. З позиції ТОВ «Львівенергозубут» випливає обмеження права відповідача на зміну електропостачальника, що не кореспондується з умовами договору та законодавством.

У комерційній пропозиції від 01.12.2019 № 11, що є невід`ємною частиною договору постачання електричної енергії, укладеного сторонами, узгоджено, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

Позивач листом від 21.05.2020 повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу у сумі 1147767,49 грн. за дострокове розірвання договору.

Однак, з огляду на викладене та наявні у матеріалах справи докази, суд не встановив підстав, з яких вбачався б факт саме дострокового розірвання договору, за яке підлягає нарахування штрафних санкцій.

Умовами договору передбачена чітка процедура, та право споживача, на зміну електропостачальника, що своїм наслідком має власне припинення дії договору, як це передбачено п. 13.5. цього ж договору.

За змістом частин першої та другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Резюмуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.10.2022.

Суддя Гоменюк З.П.