Постанова

від 28.11.2022 по справі 914/558/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. Справа №914/558/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Марка Р.І.,

Суддів:Матущак О.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Багряк Ю.А.,

за участі представників сторін:

від позивача: Козич В.Л.;

від відповідача:не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут вих.№3243/з від 18.10.2022 (вх. № 01-05/2557/22 від 19.10.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2022 (повний текст рішення складено 11.10.2022)

у справі № 914/558/21 (суддя Гоменюк З.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторговий дім Волинь, м. Трускавець, Львівська область

про стягнення 1147767,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторговий дім Волинь про стягнення 1147767,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що процес зміни постачальника у спосіб, який не призведе до його дострокового розірвання/припинення, зазначає позивач, визначений п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ), а саме за 21 календарний день до закінчення терміну (строку) дії чинного договору. У зв`язку із тим, що ТОВ Агроторговий дім Волинь достроково припинило договірні відносини за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2019, зазначає позивач, з відповідача підлягає до стягнення штраф у розмірі 1147767,49 грн. Штраф вирахуваний з повної вартості спожитої електричної енергії в лютому 2020 року - розрахункового періоду, що передував періоду, в якому було розірвано договір. В такому випадку споживач уникає сплати штрафних санкції, оскільки дата зміни постачальника припадатиме на останній день договору з діючим постачальником.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 у справі №914/558/21 позов ТОВ «Львівенергозбут» задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» на користь ТзОВ «Львівенергозбут» 1 147 767,49 грн. штрафу за дострокове розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу та судовий збір в розмірі 17 216,52 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 відмовлено у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ «Агроторговий дім «Волинь», рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 у справі №914/558/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 914/558/21 касаційну скаргу ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 скасовано, а справу № 914/558/21 передано до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

При передачі даної справи на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді вказаної справи суд першої інстанції повинен також врахувати чи є обставини, за яких відповідач розірвав договір, такими, що договором не передбачені; надати відповіді на основне питання - чи є дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у зв`язку із заміною електропостачальника за обставин, втсановлених судами «випадком не передбаченим умовами договору» та, відповідно, підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з п. 13.3. договору; попередньо судами також не спростовано доводів відповідача про те, що як Правилами, так і договором передбачено його право на дострокове припинення договору у зв`язку зі зміною електропостачальника, а тому немає підстав для застосування відповідальності, передбаченої у пункті 13.3 договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2022 у справі № 914/558/21 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Львівенергозбут» до відповідача ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» про стягнення 1147767,49 грн.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов до висновку, що у даному випадку споживачем не було завдано постачальникові жодних збитків, оскільки споживач дотримав чіткого порядку реалізації свого права на зміну електропостачальника. Позивач безпідставно стверджує, що такі дії з боку відповідача є достроковим розірванням договору, внаслідок чого останній повинен сплатити на користь позивача штраф. Також в рішенні місцевий суд зазначив, що позиція позивача свідчить про обмеження права відповідача на зміну електропостачальника, що не кореспондується з умовами договору та законодавством.

Оскільки п. 13.5 договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2019 передбачена чітка процедура та право споживача, на зміну електропостачальника, що своїм наслідком має власне припинення дії договору та беручи до уваги те, що ТОВ «Агроторговий Дім «Волинь» в строк, що становить не менше 21 день повідомило про таку зміну нового та попереднього електропостачальників (в дотримання умов укладеного між сторонами договору та норм чинного законодавства)і тільки з 10.03.2020 змінило постачальника електричної енергії, суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ Львівенергозбут оскаржило таке в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що оскаржуване рішення фактично будується на неправильному застосуванні абз. 4 п. 6.1.3. ПРРЕЕ (в редакції діючій на час виникнення спірних відносин), внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про те, що подання споживачем повідомлення про зміну постачальника не менше ніж за 21 день до дати зміни постачальника, звільняє споживача від штрафу за дострокове розірвання договору.

В апеляційній скарзі позивач наголошує, що відповідно до абз. 4 п. 6.1.3 ПРРЕЕ якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Також апелянт зазначає, що між сторонами даного спору був укладений договір із фіксованим строком (терміном) дії до 31.12.2020 (п. 13.3 договору) і підписана сторонами комерційна пропозиція № 11 від 01.12.2019 передбачала стягнення штрафу за дострокове розірвання/припинення договору.

При цьому, подання відповідачем позивачу 13.02.2020 повідомлення про зміну постачальника, позивач вважає таким, що подане більше ніж за 300 днів до закінчення строку дії договору.

У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 926/1297/21 і зазначає також, що акцентуючи на тому, що зміна постачальника споживачем привела до «припинення» договору суд першої інстанції залишив поза увагою, що це припинення все рівно було достроковим, що є достатньою підставою для стягнення штрафу. Разом з тим, вказує позивач в чинному законодавстві (як загальному так і спеціальному) відсутні чіткі критерії розмежування «розірвання договору» і «припинення договору». Будь-який розірваний договір є також і припиненим договором.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що відповідач на підставі заяви-приєднання від 01.11.2019 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу з урахуванням умов, передбачених Комерційною пропозицією №11 з фіксованим терміном дії договору - до 31.12.2020, тому, зміна відповідачем з 10.03.2020 електропостачальника спричинило дострокове розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 72, п. 2 ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Тобто законодавство встановлює максимальний строк, упродовж якого повинна відбутися зміна електропостачальника та припинення дії договору.

Згідно абз. 1 та 2 п. 6.1.3 ПРРЕЕ зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Також, зазначає у відзиві відповідач, умови зміни електропостачальника містяться в умовах договору про постачання електричної енергії від 01.11.2019, зокрема:

1) споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору (п. 3.2. договору);

2) споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 10 п. 6.1 договору);

3) споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії) (п. 10.1 договору).

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що договір від 01.11.2019 містить умови припинення договору, як за умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, так і за умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору (п. 10.1, 10.2, 13.3 договору).

Окрім того, відповідач зазначає, що ним, в дотримання вищезазначених положень Законів, ПРРЕЕ та договору, вчасно (листом листом № 66 від 13.02.2020) повідомив позивача про намір змінити електропостачальника і з 10.03.2020 змінив його, тому лист позивача від 21.05.2020 (про нарахування штрафу за дострокове розірвання Договору в розмірі 1 147 767,49 грн) та позовні вимоги у даній справі вважає необгрунтованими.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що судом першої інстанції було правомірно зроблено висновок, що санкції (штраф) за дострокове розірвання договору не можуть бути застосовані у випадку розірвання договору з огляду на зміну електропостачальника, враховуючи той факт, що сторони погодили певний порядок розірвання договору. А саме порядок, який надає право Відповідачу змінити електропостачальника в будь-який момент, визначений у договорі і норми договору відповідають статті 188 Господарського кодексу України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І., Орищин Г.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І., Бонк Т.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз та призначено розгляд справи на 21.11.2022.

Ухвалою суду від 21.11.2022 розгляд даної справи відкладено на 28.11.2022.

В судовому засіданні 28.11.2022 представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній.

Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Частиною1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З врахуванням того, що участь представників сторін обов`язковою у судове засідання не визнавалась, та беручи до уваги встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Агроторговий дім «Волинь».

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.11.2019 на підставі заяви - приєднання відповідач приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №11 Персональний графік ТОВ Агроторговий дім Волинь.

Відповідно до умов вказаного вище договору:

- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору);

- споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (п. 3.2 договору);

- споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (пп. 10, 13 п. 6 договору);

- споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії; п. 10.1 договору);

- зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами (п. 10.2 договору);

- договір укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п. 13.1 договору);

- за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п. 13.3 договору);

- дія договору припиняється у разі зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).

У зазначеній вище комерційній пропозиції від 01.12.2019 №11 Персональний графік ТОВ Агроторговий дім Волинь встановлено строк дії договору до 31.12.2020, а також розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача у випадках, не передбачених умовами договору: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну ( строку) дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач реалізував листом від 13.02.2021 № 66 відповідач повідомив ТОВ «Львівенергозбут» (в строк, не менший за 21 календарний день, як того вимагає укладений між сторонами договір) про зміну постачальника електричної енергії.

Листом від 18.02.2020 №145-1080 ПАТ Львівобленерго як оператор системи розподілу електричної енергії, повідомив електропостачальника про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача ТОВ Агроторговий дім Волинь з 10.03.2020 та підтвердження можливості такої зміни.

ТОВ Агроторговий Дім Волинь з 10.03.2020 змінив постачальника електричної енергії.

Листом від 21.05.2020 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати ним штрафу у сумі 1 147 767,49 грн за дострокове розірвання договору на підставі пунктів 10.2, 13.2, 13.3, 13.7 договору та абз. 3 п. 6.1.3 Правил.

Із наданих позивачем рахунків за електричну енергію вбачається, що за лютий 2020 року відповідачем спожито 401 015 кВт/год., при ціні 2,38513 грн. за 1 кВт, нарахування становить 1 147 767,49 грн.

Наведені обставини справи не заперечувалися сторонами, розмір нарахованих штрафних санкцій відповідачем також не заперечувався.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Причиною спору в даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення 1 147 767,49 грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1, 4 ст. 179 ГК України майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Відповідно до ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно ст. 59 Закону України Про ринок електричної енергії зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).

За змістом п. 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (пункт 6.1.6 ПРРЕЕ).

Такі ж умови передбачені і в укладеному між сторонами договорі. Так, зокрема відповідно до п. 10.1 спірного договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Дія договору припиняється у випадку, зокрема, зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).

Відповідно до п. 13.2 договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

За змістом пункту 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Згідно з комерційною пропозицією від 01.11.2019 № 11 договір діє з моменту набранням чинності і до 31.12.2020. У разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача у випадках не передбачених умовами договору, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період.

Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

Враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Порядок зміни енергопостачальника за ініціативою споживача врегульовано розділом 6.1 Правил, згідно положень якого зміна постачальника електричної енергії без настання негативних наслідків для споживача можлива лише за умови повідомлення нового постачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміни строку дії чинного договору. Процес зміни електропостачальника за ініціативою споживача здійснюється на безоплатній основі і повинен завершитись у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня повідомлення.

Тобто законодавцем визначено термін 21 календарний день, який є достатнім для суб`єктів ринку електричної енергії та учасників роздрібного ринку, які задіяні у цьому процесі для проведення процедури зміни електропостачальника і дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення споживача від негативних наслідків у вигляд сплати штрафу на користь попереднього електропостачальника.

Разом з тим, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у даній справі, відповідно до пункту 10.1 Договору споживач має право у будь- який момент часу змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Листом від 13.02.2021 № 66 відповідач повідомив позивача про зміну постачальника електричної енергії.

Листом від 18.02.2020 №145-1080 ПАТ Львівобленерго як оператор системи розподілу електричної енергії, повідомив електропостачальника про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача ТОВ Агроторговий дім Волинь з 10.03.2020 та підтвердження можливості такої зміни.

ТОВ Агроторговий Дім Волинь з 10.03.2020 змінив постачальника електричної енергії.

З наведеного вбачається, що відповідач дотримався встановленого умовами договору та Правилами порядку зміни постачальника електричної енергії, отже негативні наслідки у вигляді сплати штрафу не можуть виникати.

Умовами договору, складовою якого є Правила та комерційна пропозиція, передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника. Штрафні санкції можуть бути застосовані лише у випадку порушення обов`язку, який є складовою цивільного правовідношення.

Враховуючи ту обставину, що відповідач діяв у межах, визначених як договором , так і Правилами та Закону України «Про ринок електричної енергії», відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

При цьому суд звертає увагу на те, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.

Комерційна пропозиція № 11 містить положення про відповідальність саме за факт розірвання договору, а не за порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору.

Виконуючи вимоги ч.1 ст.316 ГПК України та беручи до уваги вказівки визначені у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 при направленні даної справи (№ 914/558/21) на новий розгляд, суд зазначає, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком не передбаченим умовами договору та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 13.3 договору.

Крім того, слід зазначити що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у ч. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише «вартості зміни постачальника», витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати).

Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України «Про ринок електричної енергії» передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2022 у справі № 914/558/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2022.

Головуючий -суддяМарко Р.І.

СуддяМатущак О.І.

СуддяБонк Т.Б.