Рішення

від 12.10.2022 по справі 914/1316/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 914/1316/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали (вх. № 1697/22)

по справі № 914/1316/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М" (Новомосковська дорога, 9, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 31506221 адреса для листування: вул. Жаботинського, 56а, оф.245, м. Одеса, 65049)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській" (вул. Старознесенська, буд.24-26, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 43999222)

про стягнення 71 368,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "І.Т.М" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській", в якій просить суд стягнути з відповідача 71 368,62 грн. - заборгованості, у тому числі: 54 366,76 грн. - суму основної заборгованості та 17 001,86 грн. - пені, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди нежитлового приміщення №15 від 20.12.2021р. в частині повної та своєчасної оплати передбачених договором платежів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.06.2022р. по справі №914/1316/22 матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М", на підставі ст.31 Господарського процесуального кодексу України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022р. позовну заяву по справі №914/1316/22 розподілено судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2022р. позовну заяву ТОВ "І.Т.М" залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

12.08.2022р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16109/22), згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1316/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 15.08.2022р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу для листування -вул. Жаботинського, 56а, оф.245, м. Одеса, 65049, та отримана останнім 22.08.2022р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (вх.№13736/22 від 25.08.2022р.).

19.09.2022р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№19899/22), відповідно до яких останнім зазначено, що ним виставлялись ТОВ "Реберня на Дерибасівській" рахунки на сплату орендної плати за кожен місяць, в яких відповідач користувався морозильною камерою.

Також, 19.09.2022р. до суду від позивача надійшла заява (вх.№19886/22), відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській" ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2022р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: вул. Старознесенська, буд.24-26, м. Львів, 79024, та отримана останнім 25.08.2022р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№14202/22 від 05.09.2022р.).

20.09.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№20174/22), відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що орендодавець, починаючи із березня 2022р., не надавав орендарю доступ до приміщення, що зафіксовано у заяві директора ТОВ "Реберня на Дерибасівській", яка адресована начальнику відділення поліції №3 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області та рапорті працівника поліції від 22.04.2022р. Так, відповідач вказує, що 22.04.2022р. працівниками слідчо-оперативних органів був здійснений виїзд за місцем знаходження орендованого приміщення, за наслідком якого було отримано пояснення від директора позивача, згідно яких позивач відмовився надавати товари, які знаходяться на складі, до моменту підписання ТОВ "Реберня на Дерибасівській" актів наданих послуг.

Разом з тим, відповідач зазначає, що згідно договору, саме на позивача покладається обов`язок оформлювати та надавати акти наданих послуг та рахунки на оплату, проте, позивачем жодного разу не надсилалися ТОВ "Реберня на Дерибасівській" ні рахунки на оплату, ні акти наданих послуг. При цьому, відповідачем самостійно сплачувалась орендна плата та комунальні витрати за січень та лютий 2022р. за договором №15 від 20.12.2021р. без будь-яких рахунків та актів.

Разом з тим, відповідач вказує, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №15 від 20.12.2021р.: №ОУ-0000017 та №ОУ-0001542 за січень 2022р., №ОУ-0000046 та №ОУ-0001576 за лютий 2022р., №ОУ-0001623 та №ОУ-0001689 за березень 2022р. ТОВ «І.Т.М» надало ТОВ "Реберня на Дерибасівській" лише 22.04.2022р. - під час виїзду слідчо-оперативної групи до орендованого приміщення. Враховуючи зазначене, перелічені акти підписані представником відповідача ОСОБА_1. також лише 22.04.2022р.

Відповідач, посилаючись на ч.6 ст. 762 ЦК України, вважає, що правомірно не здійснював платежі за договором № 15 від 20.12.2021р., оскільки позивач, починаючи з березня 2022р., не надавав йому доступ до орендованого приміщення та, відповідно, позбавив орендаря права користування орендованим майном.

Окрім того, відповідач не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені, оскільки він суперечить ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч.2 ст.343 ГК України, у зв`язку з чим надає контррозрахунок пені, здійснений за період з 03.03.2022р. по 03.06.2022р. на загальну суму 2 410,51 грн.

Разом з тим, ТОВ "Реберня на Дерибасівській" до відзиву на позов додано копію заяви свідка від 14.09.2022р. та викладено у прохальній частині відзиву клопотання, відповідно до якого просить суд допитати в якості свідка ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши клопотання відповідача про допит свідка, відмовляє в його задоволенні, у зв`язку з тим, що згідно ч.9 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

22.09.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№20548/22), відповідно до якої останній вважає наведені відповідачем у відзиві заперечення такими, що не відповідають дійсності, та вказує, що рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг надсилались на електронну адресу відповідача, у зв`язку з чим просить суд долучити до матеріалів справи роздруківки електронних листів.

Разом з тим, позивач зазначає, що рахунок на сплату орендної плати за квітень було вручено представнику відповідача під час надання доступу до морозильної камери на початку квітня 2022р. і, в подальшому, були складені рахунки та акти за неповний місяць квітня 2022 р. та надані представникам відповідача.

Також, позивач наголошує, що в період часу з 24.02.2022р. відповідач регулярно мав доступ до орендованої морозильної камери та представники відповідача отримували належний їм товар, вільно користувались відповідною морозильною камерою.

При цьому, 22.04.2022р. за місцезнаходженням позивача: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9, прибув представник відповідача ОСОБА_1. з вимогою повернути відповідачу весь товар, який зберігається в морозильній камері, однак, на вимогу позивача, підписати акти та сплатити грошові кошти за договором оренди представник відповідача відмовився підписати зазначені документи. В подальшому, почалися переговори між директорами сторін та директор відповідача повідомив, що нічого платити не збирається, оскільки під час воєнного стану орендну плату можна не платити. В результаті даних переговорів, представники відповідача визвали поліцію, після прибуття якої представник відповідача підписав акт-прийому передачі орендованої камери та забрав весь належний йому товар. Тобто, відповідачу було заборонено забирати весь товар на протязі декількох годин 22.04.2022р., поки відбувався вищезазначений конфлікт (переговори).

Щодо звільнення відповідача від сплати орендної плати за договором, позивач наголошує, що для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідач повинен довести обставини, що він на протязі періоду з 24.02.2022р. по 22.04.2022р. не мав доступу до орендованого приміщення, проте, будь-яких доказів того, що останній до 22.04.2022р. був обмежений у доступі, відповідачем до матеріалів справи не надано. До 22.04.2022р. будь-яких претензій від відповідача не надходило.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач у весь період часу, як товар знаходився на зберіганні в орендованій морозильній камері, використовував приміщення для зберігання товару, споживав комунальні послуги, вільно розпоряджався та використовував приміщення на свій розсуд.

06.10.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№21792/22), відповідно до яких останній просить суд повернути долучені позивачем до відповіді на відзив докази по справі, а саме: роздруківки електронних листів, у зв`язку з тим, що зазначені докази подані до суду із порушенням процесуального строку встановленого ч.1, 2 ст. 80 ГПК України.

Також, відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив викладено клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи роздруківок електронних листів, яке викладено у відповіді на відзив (вх.№20548/22 від 22.09.2022) та клопотання відповідача, яке викладено у запереченнях на відповідь на відзив (вх.№21792/22 від 06.10.2022), зазначає наступне.

Згідно частинами 2, 4, 5 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.1 та ч.4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у відповіді на відзив (вх.№20548/22 від 22.09.2022) викладено клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківок електронних листів про направлення відповідачу рахунків, у період з 27.01.2022 по 08.04.2022 року.

Разом з тим, позивачем взагалі не обґрунтовано неможливість подання вказаних доказів до суду разом з позовної заявою з причин, що об`єктивно не залежали від нього та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів позивачем також заявлено не було

Враховуючи викладене, з огляду на те, що клопотання позивача про долучення доказів, яке викладене у відповіді на відзив, зумовлено суб`єктивною поведінкою позивача щодо наміру спростувати заперечення відповідача, та, відповідно, позивач мав можливість подати свої докази разом із позовною заявою, суд не приймає їх до розгляду, на підставі ч.8 ст.80 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2022 у задоволенні клопотання ТОВ "Реберня на Дерибасівській" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке викладено у запереченнях на відповідь на відзив (Вх.№21792/22 від 06.10.2022) відмовлено.

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

20.12.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю "І.Т.М" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №15, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець здав, а орендар прийняв для здійснення своєї господарської діяльності в строкове платне, цільове користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Одеса, Новомосковська дорога, 9, в тому числі: Морозильну камеру №1/1 площею 69 м2 із заданим температурним режимом мінус 180С.

Згідно п.1.3 договору, орендодавець взяв на себе зобов`язання забезпечити належне постачання комунальних послуг до орендованих нежитлових приміщень орендаря: електропостачання, а орендар зобов`язався прийняти отримані послуги та відшкодувати орендодавцю вартість наданих послуг та відшкодовування експлуатаційних витрат у порядку та умовах, що зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п.2.2.1 та п.2.2.2 договору, орендодавець зобов`язаний передати орендарю в оренду приміщення протягом 10-ти днів з моменту підписання цього договору за актом прийому-передачі нежитлових приміщень. Забезпечити вільний доступ співробітників і партнерів орендаря в робочий час: понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця з 8:30 до 17:00.

Згідно п.3.3.1 та п.3.3.2 договору, орендар зобов`язаний прийняти орендоване приміщення від орендодавця за актом прийому-передачі і дбайливо використовувати до моменту його повернення. Своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та відшкодовувати витрати орендодавця по оплаті комунальних послуг.

Відповідно до п.4.1 договору, щомісячна орендна плата за орендовані приміщення становить: морозильна камера №1/1, площею 69м2 - 29 670 грн.

Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду (п.4.3 договору).

Згідно п.4.4 договору, оплата орендної плати здійснюється орендарем щомісяця не пізніше 5-го числа кожного місяця за поточний місяць, на підставі рахунку Орендодавця. Оплата за відшкодування витрат з комунальних послуг здійснюється орендарем не пізніше 15-го числа кожного місяця за попередній місяць на підставі отриманих рахунків орендодавця.

Підтвердження факту отримання послуг є акти (здачі-прийняття робіт) надання послуг, які складаються орендодавцем по закінченню кожного місяця і датує їх останньою датою місяця та надаються орендарю не пізніше 12 числа наступного місяця. До актів наданих послуг орендодавець надає розрахунок, який підтверджує відповідні фактичні витрати орендаря на сплату комунальних послуг (п. 4.5 договору).

Відповідно до п.4.6 договору, фактичні витрати орендодавця на оплату послуг з електропостачання, які споживаються орендарем в орендованих нежитлових приміщеннях, компенсуються орендарем в орендованих нежитлових приміщеннях, компенсуються орендарем згідно ринкових тарифів та рахунків відповідних організацій - постачальників, на підставі показників засобів обліку (лічильників), які надають можливість здійснювати споживання відповідних послуг саме орендарем. Обсяг споживання послуг з електропостачання у випадку відсутності лічильників визначається пропорційно площі орендованих нежитлових приміщень до комерційної площі будівлі, в якій знаходиться орендоване приміщення.

Згідно п.4.7 договору, при затримці платежів більше 10-ти днів орендодавець має право припинити доступ орендаря в приміщення і надання комунальних послуг, виступити з ініціативою розірвання даного договору.

Відповідно до п.4.10 договору, орендар до звільнення орендованих приміщень зобов`язаний провести з орендодавцем повний розрахунок.

Орендар за порушення термінів платежів за договором сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.5.4 договору).

Після закінчення терміну дії договору орендоване приміщення (майно) має бути повернуто (передано) орендарем орендодавцю з оренди в справному стані протягом п`яти днів згідно з актом прийому-передачі. Приміщення вважається повернутим орендодавцю в разі підписання акта прийому-передачі (п.6.1 договору).

Цей договір починає діяти з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення і діє до 31 грудня 2022р. (п. 7.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду, а також в односторонньому порядку орендодавцем, в разі не виконання або неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань.

Згідно п.7.10 договору, документи направлені електронною поштою вважаються дійсними на рівні з оригіналами на паперових носіях, до моменту отримання сторонами оригіналів цих документів: електронна пошта орендодавця - ooo_itm@ukr.net.

31.12.2021р. між ТОВ "І.Т.М" (виконавець) та ТОВ "Реберня на Дерибасівській" (замовник) було підписано акт прийому передачі морозильної (холодильної) камери,відповідно до п.1 якого замовник передав, а виконавець прийняв приміщення: Морозильну камеру №1/1, температура зберігання -180С, площею 69 м2, за адресою: м.Одеса, Новомосковська дорога, 9.

21.04.2022р. ТОВ "Реберня на Дерибасівській" було видано довіреність, якою доручено ОСОБА_1 представляти інтереси довірителя у ТОВ «І.Т.М.» та надано право здійснювати всі необхідні для цього дії, підписувати всі необхідні документи.

21.04.2022р. між ТОВ "І.Т.М" (орендодавець) та ТОВ "Реберня на Дерибасівській" (орендар) були підписані: акт приймання-передачі нежитлових приміщень з оренди, відповідно до п.1 якого, орендодавець отримав, а орендар повернув наступні приміщення: Морозильну камеру №1/1, температура зберігання -180С, площею 69 м2, за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9, та акт технічного стану при прийманні - передачі морозильної камери №1/1.

На виконання умов договору №15 від 20.12.2021р., за період з січня 2022р. по 21 квітня 2022р. між сторонами були підписані та скріплено печатками останніх акти здачі прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 130 337,14 грн, а саме: за оренду морозильної камери 69 м2, - на загальну суму 109 779 грн, та за відшкодування комунальних витрат, - на загальну суму 20 558,14 грн. Також, позивачем було сформовано рахунки для оплати ТОВ "Реберня на Дерибасівській" орендних платежів.

При цьому, відповідачем частково сплачено передбачені договором № 15 від 20.12.2021р. платежі за цей період на загальну суму 75 970,38 грн.

28.04.2022р. позивачем було направлено на адресу ТОВ "Реберня на Дерибасівській" лист-претензію вих.№6 від 27.04.2022р., відповідно до якої ТОВ "І.Т.М" зазначило, зокрема, що станом на 27.04.2022р. заборгованість відповідача за договором становить 54 366,76 грн., у зв`язку з чим, позивач пропонував відповідачу протягом 3-х календарних днів з моменту отримання листа-претензії перерахувати всю суму заборгованості, або у 7-денний строк надати письмову відповідь у вигляді гарантійного листа, в якому визначити порядок та термін погашення заборгованості. Зазначена претензія залишилась без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

З огляду на зазначене, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській" про стягнення 54 366,76 грн. - суми основної заборгованості та 17 001,86 грн. - пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2021р. між ТОВ "І.Т.М" (орендодавець) та ТОВ "Реберня на Дерибасівській" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №15, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець здав, а орендар прийняв для здійснення своєї господарської діяльності в строкове платне, цільове користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9, в тому числі: Морозильна камера №1/1 площею 69 м2 , із заданим температурним режимом мінус 180С.

Згідно п.1.3 договору, орендодавець взяв на себе зобов`язання забезпечити належне постачання комунальних послуг до орендованих нежитлових приміщень орендаря: електропостачання, а орендар зобов`язався прийняти отримані послуги та відшкодувати орендодавцю вартість наданих послуг та відшкодовування експлуатаційних витрат у порядку та умовах, що зазначені у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За положеннями ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, з моменту укладення сторонами договору оренди №15 від 20.12.2021р. між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу, як договору найму, різновидом якого є оренда так, і договору про надання послуг а, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58 та 63 ЦК України.

Відповідно до п.4.1 договору, щомісячна орендна плата за орендовані приміщення становить: морозильна камера №1/1, площею 69м2 - 29 670 грн.

Згідно п.4.4 та п.4.5 договору, оплата орендної плати здійснюється орендарем щомісяця не пізніше 5-го числа кожного місяця за поточний місяць на підставі рахунку Орендодавця. Оплата за відшкодування витрат з комунальних послуг здійснюється орендарем не пізніше 15-го числа кожного місяця за попередній місяць на підставі отриманих рахунків орендодавця. Підтвердження факту отримання послуг є акти (здачі-прийняття робіт) надання послуг, які складаються орендодавцем по закінченню кожного місяця і датує їх останньою датою місяця та надаються орендарю не пізніше 12 числа наступного місяця. До актів наданих послуг орендодавець надає розрахунок, який підтверджує відповідні фактичні витрати орендаря на сплату комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №15 від 20.12.2021р., позивачем було сформовано рахунки для оплати ТОВ "Реберня на Дерибасівській" орендних платежів, а саме: № СФ-001063 від 31.01.2022р. на суму 5 924,34 грн, № СФ-0001030 від 27.12.2021р. на суму 29 670 грн, №СФ-0000021 від 20.01.2022р. на суму 29 670 грн, № СФ-0001117 від 28.02.2022р. на суму 5 353,02 грн, № СФ-0001096 від 02.03.2022р. на суму 29 670 грн, № СФ-0001185 від 5 353,02 грн, №СФ-0001201 від 21.04.2022р. на суму 20 769 грн та №СФ-0001202 від 21.04.2022р. на суму 3 927,76 грн.

Також, на виконання умов договору №15 від 20.12.2021р., між сторонами за період з січня 2022р. по 21 квітня 2022р. були підписані та скріплено печатками останніх акти здачі прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 130 337,14 грн, а саме:

- за оренду морозильної камери 69 м2 на загальну суму 109 779 грн, а саме: №ОУ-0000017 (за січень 2022р.) від 31.01.2022р. на суму 29 670 грн, № ОУ-0000046 (за лютий 2022р.) від 28.02.2022р. на суму 29 670 грн, №ОУ-0001623 (за березень 2022р.) від 31.03.2022р. на суму 29 670 грн, №ОУ-0001652 (за період з 01.04.2022р. по 21.04.2022р.) від 21.04.2022р. на суму 20 769 грн;

- за відшкодування комунальних витрат на загальну суму 20 558,14 грн, а саме: №ОУ-0001542 (за січень 2022р.) від 31.01.2022р. на суму 5 924,34 грн, №ОУ-0001576 (за лютий 2022р.) від 28.02.2022р. на суму 5353,02 грн, №ОУ-0001669 (за березень 2022р.) від 31.03.2022р. на суму 5 353,02 грн, №ОУ-0001690 (за період з 01.04.2022р. по 21.04.2022р.) від 21.04.2022р. на суму 3 927,76 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання умов договору №15 від 20.12.2021р. сплачено 75 970,38 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, а саме: №1156 від 04.01.2022р. на суму 29 670 грн, із призначенням платежу: «оплата за оренду мороз.камери зг.рах.№СФ-0001030 від 27.12.2021р.»; №1227 від 28.01.2022р. в сумі 29 670 грн, із призначенням платежу: «опл. за оренду мороз камери зг. рах.№СФ-0000021 від 20.01.2022р.»; №1273 від 11.02.2022р. в сумі 5 924,34 грн, із призначенням платежу: «відшкод.комунальних послуг зг.рах №1063 від 31.01.2022р.»; № 1338 від 11.03.2022р. в сумі 5 353,02 грн, із призначенням платежу: «відшкод.комунальних послуг зг.рах №1117 від 28.02.2022р.»; №1368 від 13.04.2022р. на суму 5 353,02 грн, із призначенням платежу: «відшкод.комунальних послуг зг.рах №1185 від 31.03.2022р.».

Водночас, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо ненадсилання йому позивачем рахунків на оплату за договором оренди в період з січня по березень 2022 року, з огляду на те, що у здійснених відповідачем оплатах за договором оренди, у призначеннях платежів ТОВ «Реберня на Дерибасівській» посилався саме на сформовані позивачем рахунки, які наявні в матеріалах справи: №СФ-0001030 від 27.12.2021р., №СФ-0000021 від 20.01.2021р., № 1063 від 31.01.2022р., №1117 від 28.02.2022р., №1185 від 31.03.2022р.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ «Реберня на Дерибасівській» 50 439 грн - заборгованості з орендної плати за березень та квітень 2022 року (01.04.2022-21.04.2022) та 3 927,76 грн - заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у квітні 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі прийняття робіт (надання послуг) за договором оренди №15 від 20.12.2021р., а саме: №ОУ-0001623 (за березень 2022р.) на суму 29 670 грн, №ОУ-0001669 (за березень 2022р.) від 31.03.2022р. на суму 5 353,02 грн (який повністю оплачений відповідачем - 13.04.2022р.), №ОУ-0001652 (за період з 01.04.2022р. по 21.04.2022р.) від 21.04.2022р. на суму 20 769 грн; №ОУ-0001690 (за період з 01.04.2022р. по 21.04.2022р.) від 21.04.2022р. на суму 3 927,76 грн, - підписані та скріплені печаткою з боку відповідача без будь-яких зауважень.

Згідно наданої до матеріалів справи заяви свідка - ОСОБА_1 від 14.09.2022р., останній повідомляє, що акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2022 по березень 2022 не були жодного разу надані директором ТОВ «І.Т.М.» та були підписані уповноваженим представником відповідача ОСОБА_1. на підставі довіреності лише - 22.04.2022 року.

Згідно ч.1 ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Суд, враховує викладенні ОСОБА_1 обставини у заяві свідка, водночас зауважує, що згідно п. 4.1 та п.4.4 договору оренди №15 від 20.12.2021, встановлено фіксований розмір щомісячної орендної плати та необхідність її сплати не ставиться в залежність від підписання чи не підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором.

При цьому, суд зазначає, що надана заява свідка не спростовує факту користування відповідачем у спірний період орендованим приміщенням за договором оренди №15 від 20.12.2021р. та отримання останнім комунальних послуг у спірний період.

Разом з тим, заперечуючи проти суми заборгованості з орендних платежів за спірним договором відповідач, посилаючись на ч.6 ст. 762 ЦК України, вказує, що правомірно не сплачував орендну плату, з огляду на те, що позивач не надавав ТОВ «Реберня на Дерибасівській» доступ до приміщення, починаючи із березня 2022р.

Згідно ч.6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За змістом частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79, статті 86 ГПК України кожна сторона повинна довести належними, допустимими та достовірними доказами ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги надані відповідачем, в якості доказів - заяву директора ТОВ «Реберня на Дерибасівській» - Збріщак Р.Б., пояснення директора ТОВ «І.Т.М» та рапорт працівника поліції від 22.04.2022р., оскільки такі докази не є ані вироком у кримінальному провадженні, ані постановою про адміністративне правопорушення за ознаками злочину/правопорушення, які набрали законної сили, у відповідності до ч.6 ст.75 ГПК України. Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували факт неможливості користування ТОВ «Реберня на Дерибасівкій» орендованим приміщенням, починаючи з березня 2022р.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача суми основної заборгованості, суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за договором оренди нежитлового приміщення №15 від 20.12.2021р. становить 54 366,76 грн., яка складається з: 50 439 грн. - заборгованість за користування орендованим приміщенням (за період з березня 2022р. по 21.04.2022р.) та 3 927,76 грн. - заборгованості за відшкодування комунальних витрат (за період з 01.04.2022р. по 21.04.2022р.).

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем орендних платежів в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.М» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 54 366,76 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.5.4 договору, орендар за порушення термінів платежів за договором сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Разом з тим, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо стягнення з відповідача пені за прострочення строків оплати за користування орендованим приміщенням (за березень 2022р. та квітень 2022р.) в сумі 17 001,76 грн, за загальний період з 06.03.2022р. по 14.06.2022р., суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, а саме: на неврахування положень ст. 3 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України (оскільки пеня в розмірі 0,5% більше подвійної облікової ставки НБУ).

На підставі викладеного, судом, за допомогою системи „Ліга Закон", здійснено власний розрахунок пені за прострочення відповідачем строків оплати за користування орендованим приміщенням (за березень 2022р. та квітень 2022р.), за період з 06.03.2022р. по 14.06.2022р. , із застосуванням ставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно якого сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2 355,72 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 355,72 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 54 366,76 грн. - основної заборгованості та 2 355,72 грн. - пені.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було визначено попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 24.05.2022р. між Адвокатським об`єднанням «Паверлекс» (об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.Т.М» (Клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п.1.2 якого правова допомога надається об`єднанням відносно захисту прав та представництва інтересів Клієнта у справі (спорі) щодо стягнення з ТОВ «Реберня на Дерибасівській» на користь клієнта заборгованості з орендної плати морозильної камери у розмірі 54 366,76 грн та пені за договором №15 від 20.12.2021р., а також з інших питань, що пов`язані з даним спором.

Гонорар являється єдиною формою отримання об`єднанням винагороди за надання правої (правничої допомоги) клієнтові (п.5.1 договору).

Згідно п.5.2 договору, за роботу з документами, підготовку та подання позовної заяви, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, клієнт сплачує об`єднанню гонорар у розмірі 10 000 грн. Гонорар сплачується у такому порядку: частину у розмірі 5 000 грн клієнт сплачує протягом 20 днів з моменту підписання даного договору за виставленим рахунок, частину у розмірі 5 000 грн клієнт сплачує протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду першої інстанції.

Цей договір діє до повного виконання об`єднанням його умов (п.6.5 договору).

Так, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем надано суду: рахунок-фактуру на оплату частини гонорару за правову (правничу) допомогу згідно п. 5.2 договору від 24.05.2022р, - на суму 5 000 грн, платіжне доручення №2097 від 03.06.2022р на суму 5 000 грн та звіт про обсяг наданих послуг та використаним адвокатом робочим часом на надання правничої (правової) допомоги у справі №914/1316/22.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво ТОВ "І.Т.М" в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Фомічовим В.О. на підставі ордеру серії ВН №1142778 від 14.06.2022р., який виданий Адвокатським об`єднанням «Паверлекс».

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Між тим, суд вважає за доцільне зазначити, що у зв`язку з підписанням між АО «Паверлекс» та ТОВ «І.Т.М» договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.05.2022р. на суму 10 000 грн, у позивача виникли грошові зобов`язання перед адвокатським об`єднанням, строк виконання яких на суму 5 000 грн, згідно п.5.2 договору, наступає після винесення рішення по справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу на загальну суму 10 000 грн, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас, з огляду на часткове задоволення позову, з урахуванням п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7 947,82 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Реберня на Дерибасівській" (вул. Старознесенська, буд.24-26, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 43999222) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М" (Новомосковська дорога, 9, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 31506221) 54 366 (п`ятдесят чотири тисячі триста шістдесят шість) грн 76 коп - основної заборгованості, 2 355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 72 коп. - пені, 1 971 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну) грн 85 коп - витрат по сплаті судового збору та 7 947 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 82 коп - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2022 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко