Ухвала

від 05.10.2022 по справі 697/2357/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 697/2357/21

провадження № 61-5642св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Канівський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позовну заяву мотивувала тим, що наказом від 05 листопада 2021 року № 59-к, який врученим їй 08 листопада 2021 року, адміністрація Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області відсторонила заявницю від роботи за відсутністю щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Вважає, що цей наказ є незаконним, оскільки виключно Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових щеплень і зазначений закон щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не передбачає.

Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації, у відповідь на пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні в 2021-2022 роках, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 24 грудня 2020 року № 3018 встановлює, що вакцинація від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Зазначила, що за рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 1-14/2020 (230/20) під час розгляду питання щодо запровадження на території України карантину, «конституційні права і свободи громадян у певній мірі можуть бути обмежені лише у чітко визначених Конституцією України випадках із зазначенням конкретного строку такого обмеження і тільки законом, а не підзаконним актом». У разі якщо нормативно-правовий акт суперечить Конституції України, слід безпосередньо застосовувати Конституцію України як акт прямої дії.

Отже, на її думку, оспорений наказ порушує її конституційне право на працю.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 22 лютого 2022 року позов задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ директора Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області № 59-к «Відсторонення від роботи ОСОБА_1».

У решті позову відмовив.

Стягнув з Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору.

У стягненні витрат Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн - відмовив.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що спірний наказ про відсторонення працівника від роботи адміністрація винесла 05 листопада 2021року, проте лише з 08 листопада 2021 року - (дати набрання чинності) відповідний наказ Міністерства охорони здоров`я України встановив, що категорія працівників, до якої відноситься позивач, підлягає обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та в разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Вважав, що підстав для поновлення позивача на роботі немає, оскільки фактично її звільнення не відбулось, а позовна вимога про відшкодування невиплаченої за час відсторонення від роботи заробітної плати також не підлягає задоволенню, оскільки заявлена до неналежного відповідача.

На рішення місцевого суду Канівський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області подав апеляційну скаргу.

Черкаський апеляційний суд постановою від24 травня 2022 року апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року змінив у частині мотивів задоволення позовних вимог про скасування наказу про відсторонення позивача від роботи, які виклав у редакції своєї постанови.

Решту рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року залишив без змін.

Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що оспорений наказ про відсторонення позивача від роботи адміністрація видала 08 листопада 2021 року (з урахуванням послідуючих уточнень щодо дати), як тільки виникло відповідне право у роботодавця, без надання працівнику часу, розумно необхідного для можливості здійснити щеплення або надати роботодавцю докази наявності медичних протипоказань для його проведення. З цих підстав, суд апеляційної інстанції констатував порушення трудових прав працівника при виданні наказу про відсторонення його від роботи та погодився із висновком місцевого суду про те, що зазначений наказ підлягає скасуванню у судовому порядку.

Вважав, що, за наказом про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, адміністрація відсторонила заявницю від роботи з 08 листопада 2021 року на весь час відсутності в неї щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без вказівки на те, що таке відсторонення може здійснюватися лише на час введення у державі карантину щодо запобігання гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що також є порушенням прав працівника, адже оскаржене відсторонення за змістом наказу трактується як таке, що взагалі не обмежене часом.

Врахував, що доводи апеляційної скарги стосуються виключно вирішення позовних вимог про скасування наказу про відсторонення від роботи позивача, рішення місцевого суду переглядалось судом апеляційної інстанції лише в цій частині а особа, яка подала апеляційну скаргу не ставила під сумнів решту висновків місцевого суду, зокрема щодо вирішення інших позовних вимог у справі, у задоволенні яких відмовлено.

У червні 2022 року Канівський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради Черкаської області подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову у позові та стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду у справах про відсторонення від роботи працівника через відсутність щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19).

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги за безпідставністю.

Ухвалою від 26 вересня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 03 серпня 2022 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду справу № 130/3548/21 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України.

Ухвалу суд касаційної інстанції мотивував тим, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нечітке та суперечливе:

- стаття 12 Закону України від 06 квітня 2020 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон № 1645-ІІІ) встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;

- у частині другій статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;

- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоб усунути від роботи працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення;

- підпункт 2 пункту 416 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова Постанові КМУ № 1236 КМУ № 1236), передбачає забезпечити керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виданий закладом охорони здоров`я. Тобто фактично допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Отже колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми у цій категорії справ, оскільки на розгляді першої та апеляційної інстанцій перебуває значна кількість справ, пов`язаних з визнанням незаконним наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення від роботи. Єдиної практики з вирішення цього питання немає.

Для забезпечення сталості та формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду подібних справ, справу передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення таких питань:

(1) чи є правомірним, без прийняття органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, встановлення обмежень права на працю в наказі Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (далі - Наказ МОЗ, Перелік № 2153) та Постанові КМУ № 1236, яке полягає в встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилились від профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

(2) чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав та дискримінаційним встановлення додаткових обмежень в Переліку № 2153, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2працівникам: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, в тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності та встановлення обов`язку в Постанові КМУ № 1236 керівників державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2(враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються);

(3) чи є національне законодавство (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності Перелік № 2153 та Постанова КМУ № 1236) з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї її поведінки та яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів, з урахуванням того, що в них передбачене різне і всупереч Конституції України правове регулювання.

Ухвалою від 07 вересня 2022 року Велика Палат Верховного Суду справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийняла до розгляду.

У справі, яка переглядається № 697/2357/21,правовідносини є подібними з тими, що є предметом спору у справі № 130/3548/21.

За таких обставин, з огляду на пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідно зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 697/2357/21 за позовом ОСОБА_1 до Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Дударик» Канівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук