Рішення

від 12.10.2022 по справі 520/4173/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 р. № 520/4173/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021 ГУ ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, відносно платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33 492,37 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021 ГУ ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, відносно платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 вересня 2021 року, через Електронний кабінет платника податків фізичної особи, позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , отримав наступні рішення контролюючого органу:

- податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33 492,37 грн;

- податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2 913,70 грн.

Представником позивача зазначено, що до податкових повідомлень - рішень не було додано розрахунків до зазначених податкових повідомлень - рішень.

Також представником позивача повідомлено, що в усній телефонній розмові з представниками відповідача позивач дізнався, що податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового (грошового) зобов`язання 33492,37 грн має відношення до нежитлової будівлі літ. «Б-3», яка належить позивачу на праві власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,6 м. кв.

Крім того, з тієї ж телефонної розмови стало відомо, що податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового (грошового) зобов`язання 2913,70 грн має відношення до нежитлових приміщень 1-го поверху №13 (тринадцять), №14 (чотирнадцять), загальною площею 67,3 м.кв. в літ. «Б-2», які належать позивачу на праві власності з іншою фізичною особою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач в порядку пункту 56.12. статті 56 Податкового кодексу України звернувся 22 вересня 2021 року зі скаргою до Державної податкової служби України, а також надав до Державної податкової служби України клопотання про надання детального (ретельного) розрахунку податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф»: №0183048-2415-2037 від 08.04.2021 і №0183042-2415- 2037 від 08.04.2021.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення за №6100147715591 Державна податкова служба України отримала вказану скаргу та клопотання позивача 24 вересня 2021 року.

Відповідно до вимог пункту 56.8. статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Також, за вимогами пункту 56.9. статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Отримавши 24/09.2021 скаргу та клопотання позивача від 22.09.2021, Державна податкова служба України в передбачений положеннями пункту 56.8. статті 56, а також пункту 56.9. статті 56 Податкового кодексу України строк, ніяких рішень за результатами розгляду скарги, а також рішень щодо продовження строку розгляду скарги, не прийняв. Зміни до Електронного кабінету платника податків фізичної особи ОСОБА_1 щодо розгляду вказаної скарги за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф»: за №0183048-2415-2037 від 08.04.2021, а також за №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, не виніс.

Клопотання позивача про надання детального (ретельного) розрахунку податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф»: №0183048-2415-2037 від 08.04.2021, а також №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, залишилося без розгляду. Детального (ретельного) розрахунку податкового зобов`язання контролюючий орган позивачу надано не було.

Позивач не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Так, податкове повідомлення рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33492,37 грн, має відношення до нежитлової будівлі літ. «Б-3», яка належить Позивачу на праві власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,6 кв.м.

Вказане приміщення за цільовим призначенням є складом, про що свідчить Технічний паспорт на вказану нежитлову будівлю.

Станом на момент придбання позивачем об`єкту нерухомості, а також на теперішній час, нежитлова будівля літ. «Б-3», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,6 кв.м. використовувалась та використовується виключно і повністю за всією площею, як складські приміщення. Інше призначення у будівлі відсутнє.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн, то воно має відношення до нежитлових приміщень 1-го поверху №13, №14 (тринадцять, чотирнадцять), загальною площею 67,3 кв.м. в літ. «Б-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які належать позивачу на праві спільної власності з іншою фізичною особою.

Вказані приміщення також за Технічним паспортом на таку будівлю за цільовим призначенням відносяться до складу.

Станом на момент придбання позивачем нежитлових приміщень №13 і №14, загальною площею 67,3 кв.м., в літ. «Б-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а також на теперішній час, використовувалися та використовуються виключно і повністю за всією площею, як складські приміщення. Інше призначення у нежитлових приміщеннях відсутнє.

Згідно зі ст. 8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 4 Податкового кодексу України - податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

Відповідно до приписів ст. 7 Податкового кодексу України декларуються загальні засади встановлення податків і зборів, згідно з якими під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об`єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України - згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Крім того, п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України передбачено що, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто за достовірність і повноту нарахованої суми податкових зобов`язань відповідає контролюючий орган.

Так, згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу .

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 Розділу II, Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 - відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

Відповідно до п. 9. Розділу II. Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 - до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності).

Контролюючий орган, при винесенні податкового повідомлення - рішення встановив наявність такого розрахунку податкового зобов`язання, але не надав його платнику податків та не підтвердив достовірність і повноту нарахування суми податку.

Підпунктом 10.1.1. п. 10.1 статті 10 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно належить до місцевих податків та місцеві ради обов`язково установлюють податок на майно в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 265.1.1. п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та згідно п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Так, п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України - ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням 11 сесії 7 скликання Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» №542/17 від 22.02.2017 зі всіма змінами, актуальними на дату винесення зазначених повідомлень-рішень, було встановлено ставки податку та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до додатку 1 вказаного рішення ХМР, ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складають:

1. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

2. Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсотку.

3. Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

4. Відповідно до норм Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

5. Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах:

1) будівлі готельні - 1 відсоток;

2) будівлі офісні - 1 відсоток;

3) будівлі торговельні - 1 відсоток;

4) гаражі - 0,1 відсотка;

5) виключений; (підпункт 5 пункту 5 додатку 1 виключений згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 набрав чинності з 01.01.2019)

6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;

7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків;

8) інші будівлі -0,1 відсотка.

У зв`язку з тим, що після виключення пп.5 п. 5 із зазначеного Додатку 1, в переліку будівель, наведеному в п.5 зазначеного рішення, такий вид об`єктів нежитлової нерухомості, як «склади», відсутній, то до таких будівель застосовується ставка податку, визначена п.п. 8 п. 5 інші будівлі - 0,1 %.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507 з 01.01.2001, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Положеннями Податкового кодексу України або будь-яких інших нормативно-правових актів не передбачено право податкового органу самостійно здійснювати класифікацію нежитлових будівель і застосовувати ставки податку на свій розсуд, в супереч рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, без врахування функціонального призначення будівлі.

Відповідно положень статті 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З врахуванням приписів ст. 77 КАСУ позивач звернувся до ТОВ «БУДГРУПП», ЄДРПОУ 42393957, для визначення функціонального призначення зазначених нежитлових приміщень, які належать йому на праві власності.

Так, відповідно до висновку ТОВ «БУДГРУПП» щодо визначення функціонального призначення будівлі від 01.02.2022 №1207199, за результатами вивчення наданої документації, технічного паспорту та проведеного огляду нежитлові приміщення 1-го поверху №13, площею 44,5 кв.м. та №14, площею 22,8, загальною площею 67,3 кв.м., які є частиною нежитлової будівлі літ. «Б-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , за функціональним призначенням класифікується, як склад.

Також, відповідно до висновку ТОВ «БУДГРУПП» щодо визначення функціонального призначення будівлі від 01.02.2022 №1207198, проаналізувавши відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі її повної загальної площі, нежитлову будівлю літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 , за найбільшою часткою (питомою вагою) всієї її загальної площі в будівлі віднесено до групи 125 «Будівлі промислові та склади» класу 1251 «Будівлі промислові» підклас 1252 «Резервуари, силоси та склади» підклас 1252.8 «Склади універсальні» та за головним функціональним призначенням класифікуються, як склад.

Вказані висновки зроблені ОСОБА_2 , який згідно кваліфікаційного сертифікату Всеукраїнської громадської організації асоціації експертів будівельної галузі саморегульованої організації у сфері архітектурної діяльності Атестаційної архітектурно-будівельної комісії Серії АЕ №005354, є відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, експертом.

Тобто, вказаним висновком підтверджено, що об`єкти нежитлової нерухомості, які належать позивачу на праві власності з моменту їх придбання, а саме: нежитлова будівля літ. «Б-3», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,6 кв.м., придбана 18.10.2005, а також нежитлові приміщення 1-го поверху №13, №14 (тринадцять, чотирнадцять), загальною площею 67,3 кв.м. в літ. «Б-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , придбані 19.10.2005, є складами.

Таким чином, з моменту придбання позивачем зазначених нежитлових приміщень і до теперішнього часу, вид об`єктів нерухомості за якими контролюючий орган виніс податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021 і за №0183042-2415-2037 від 08.04.2021, не змінювався, тобто вказані об`єкти нерухомості залишилися складами.

Відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, при підрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33492,37 грн (податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021), по об`єкту нерухомості нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,6 кв.м., яка є складом, застосував ставку податку 1 відсоток, що відноситься до «будівлі: готельні, офісні, торговельні, для публічних виступів (казино, ігорні будинки)» замість ставки податку 0.1 відсоток - «інші будівлі», яка передбачена Додатком 1 до Рішення 11 сесії 7 скликання Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» №542/17 від 22.02.2017 зі всіма змінами, актуальними на дату винесення зазначеного повідомлення - рішення.

Аналогічне порушення ГУ ДПС у Харківській області допустив при підрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн, (податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021), по об`єкту нерухомості нежитловим приміщенням №13 і №14 1-го поверху літ. «Б-2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 67,3 кв.м, які є складом, застосувавши ставку податку 1 відсоток, що відноситься до «будівлі: готельні, офісні, торговельні, для публічних виступів (казино, ігорні будинки!», замість ставки податку 0.1 відсоток - «інші будівлі», яка передбачена Додатком 1 до Рішення 11 сесії 7 скликання Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» №542/17 від 22.02.2017 зі всіма змінами, актуальними на дату винесення зазначеного повідомлення - рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183048-2415-2037 від 08.04.2021 Головного управління ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, відносно платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33492,37 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0183042-2415-2037 від 08.04.2021 Головного управління ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01 вересня 2021 року, відносно платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов