Постанова

від 16.05.2023 по справі 520/4173/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 р. Справа № 520/4173/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2022, по справі № 520/4173/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС України у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0183048-2415-2037 від 08.04.2021, № 0183042-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднені в Електронному кабінеті платника податків 01.09.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Ф» № 0183048-2415-2037 від 08.04.2021 Головного управління ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01.09.2021, відносно платника податків ОСОБА_1 , за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33492,37 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Ф» № 0183042-2415-2037 від 08.04.2021 Головного управління ДПС у Харківській області, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01.09.2021, відносно платника податків ОСОБА_1 , за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначає про помилковість висновків суду про віднесення нежитлових приміщень, які належать позивачу, до типу «склади». Звертає увагу, що у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно відсутні відомості щодо цільового призначення вказаних нежитлових приміщень, дані про що також не надані платником податків контролюючому органу.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ф» № 0183048-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01.09.2021, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 33492,37 грн.;

- форми «Ф» № 0183042-2415-2037 від 08.04.2021, оприлюднене в Електронному кабінеті платника податків 01.09.2021, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за податковий період 2020 рік, на суму податкового зобов`язання 2913,70 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем невірно визначено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості при нарахуванні податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).

Згідно пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд 018-2000 пункту 1252 ДК до Резервуари, силоси та склади належать, крім іншого: 1252.5 Склади спеціальні товарні; 1252.6 Холодильники; 1252.7 Складські майданчики; 1252.8 Склади універсальні; 1252.9 Склади та сховища інші.

До групи Будівлі промислові та склади (код 125) належить клас Будівлі промислові (код 1251), який включає криті будівлі промислового призначення.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві власності належать об`єкти нежитлової нерухомості:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, загальною площею загальною площею 67,3 кв.м., які є частиною нежитлової будівлі літ. «Б-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлова будівля літ. «Б-3» загальною площею 773,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (№ АДРЕСА_2), виготовленого 22.09.2006 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" призначення приміщень визначено як: склад, сан.узел, коридор, кабінет, котельня, сходова клітина.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (№ АДРЕСА_1), виготовленого 27.05.2004 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" призначення приміщень визначено як: склад.

Також на підтвердження характеристик вказаних об`єктів нерухомого майна надано висновки ТОВ «БУДГРУПП» щодо визначення функціонального призначення будівлі від 01.02.2022 № 1207199, № 1207198, відповідно до яких нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, площею 44,5 кв.м. та № 14, площею 22,8, загальною площею 67,3 кв.м., які є частиною нежитлової будівлі літ. «Б-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_1, нежитлова будівля літ. «Б-3», загальною площею 773,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2, за функціональним призначенням класифікуються, як склад.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку щодо приналежності зазначених об`єктів нерухомості за своїм функціональним призначенням до складів.

У той же час податковим органом не надано доказів на не наведено обставин, які б спростовували вказане та доводили приналежність зазначених об`єктів нерухомості до іншого типу, відмінного від зазначеного вище.

За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 № 1793/15 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України», запроваджено на території міста Харкова податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 до цього рішення.

Ставка, що застосовується до визначення розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється у розмірах, визначених Положенням № 126/11.

Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 встановлено на території міста Харкова на 2018 рік та наступні роки податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені згідно з додатком 1 до цього рішення, відповідно до якого:

- Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах:

1) Будівлі готельні - 1 відсоток;

2) Будівлі офісні - 1 відсоток;

3) Будівлі торговельні - 1 відсоток;

4) Гаражі - 0,1 відсотка;

5) Будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка;

6) Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;

7) Господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків;

8) Інші будівлі - 0,1 відсотка.

В подальшому рішенням 23 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.11.2018 № 1284/18 внесено зміни до рішення 11 сесії 7 скликання Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» № 542/17 від 22.02.2017 з 01.01.2019 та з Додатку 1 до зазначеного рішення виключено п. п. 5 п. 5, яким встановлювалась ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб для будівель промисловості та складів у розмірі 0,25 %, з огляду на що до вказаних будівель застосовується ставка податку, встановлено п.п. 8 п. 5 інші будівлі - 0,1%.

Отже, ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача, має становити 0,1 %.

Натомість Головним управлінням ДПС у Харківській області при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень при визначенні розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2020 рік, щодо вказаних вище об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу, застосовано ставку податку у розмірі 1 %.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає про не доведення податковим органом правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.04.2021 № 0183048-2415-2037 № 0183042-2415-2037, оскільки в основу останніх покладено невірну ставку податку, визначеного рішенням органу місцевого самоврядування.

Посилання апелянта на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня класифікаційна ознака та будь-які відомості щодо цільового призначення нежитлових приміщень, що належать позивачу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не позбавлений можливості вчинити відповідні дії з метою встановлення таких даних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України від 22.09.2021, яка була направлена на поштову адресу ДПС України цінним письмом із описом вкладення 23.09.2021 (а.с. 32-33), та була отримана адресатом 24.09.2021 відповідно до повідомлення про направлення поштового відправлення (номер відправлення 6100147715591) (а.с. 34).

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Судовим розглядом встановлено, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом рішення з приводу вказаної скарги, рішення про продовження строків її розгляду платнику податків не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.04.2021 № 0183048-2415-2037 № 0183042-2415-2037 у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що оскаржувані рішення протиправні та підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 по справі № 520/4173/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов