Ухвала

від 06.10.2022 по справі 761/20087/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20087/22

Провадження № 1-кс/761/11217/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000000647 від 25.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.28ч.5ст.191, ч.3ст.28ч.3ст.212, ч.3ст.28ч.2ст.330 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене у кримінальному провадженні №42021000000000647 в ході проведення 20.09.2022 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме на предмети, схожі на грошові кошти різними номіналами загальною сумою 33 (тридцять три) тисячі Євро, 80 (вісімдесят) тисяч доларів США та 75 (сімдесят п`ять) тисяч гривень у 17 (сімнадцяти) пачках, перемотаних резинками, які упаковано до сейф пакету №1956430, запечатаний скоч-стрічною у спосіб, що унеможливлює доступ без пошкодження упакування, з биркою з написом «Пакет №1», підписами слідчого, понятих та учасників обшуку, а також скріплений відтисками печатки «Для пакетів №2 СУ ГУ СБ України в АР Крим».

Мотивуючи клопотання прокурор зазначає, що російськими комерційними структурами «група Борлас» та ЗАТ «РДТЕХ» (м. Москва), які співпрацюють з правоохоронними органами та силовим блоком країни-агресора, з метою організації віддаленого доступу до інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж та систем державних установ, об`єктів критичної інфраструктури, банківського сектору України тощо для подальшого збору конфіденційної інформації в інтересах рф, а також тінізацїї національної економіки, на території України було зареєстровані та використовуються підконтрольні СГД: ТОВ «ОС Консалтінг» (ЄДРПОУ 32855605), ТОВ«РДТЕХ» (ЄДРПОУ 36081042), ТОВ «БСС Україна» (ЄДРПОУ 38956585), ТОВ «Сінсет» (ЄДРПОУ 30636241, минула назва ТОВ «БОРЛАС УКРАЇНА»).

При цьому, ТОВ «РДТЕХ» (дочірня структура ЗАТ «РДТЕХ», рф) першочергово створено як центр технічної підтримки програмних та апаратно- програмних рішень «Оracle», що передбачає безпосередній та віддалений доступ до автоматизованих систем державних та комерційних замовників. Зокрема, у 2009 році представниками російського ЗАТ «РДТЕХ» у приміщенні конференц-зали готелю «Либідь» (м.Київ) було офіційно представлено дочірнє підприємство ТОВ «РДТЕХ» та його директора ОСОБА_4 . У свою чергу у 2005 році ОСОБА_5 був призначений на посаду генерального директора ТОВ «Борлас Україна», з 2013 року віце-президент «групи Борлас» (РФ, відповідав за країни СНД та Східної Європи).

Крім того, встановлено, що група компаній «Борлас» в особі громадян рф, зокрема президента «групи Борлас» ОСОБА_6 , гендиректора Вячеслава Казакова та інших з території рф здійснюють координацію фігурантів, які впроваджують на об`єктах критичної інфраструктури України програмне забезпечення, в тому числі російського походження, а також здійснюють віддалене адміністрування баз даних із залученням техперсоналу з території рф, що створює реальну загрозу витоку конфіденційної інформації до країни агресора.

Зокрема, протягом 2016-2020 років за результатами проведених конкурсних торгів, розпорядниками державних коштів: АТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ«Ощадбанк», Національним Банком України, Міністерством фінансів України, Центральною виборчою комісією, Державною службою фінансового моніторингу України, Центром обслуговування підрозділів Національної поліції України та іншими, на підставі укладених договорів, перераховано на адресу підприємств ТОВ«РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг», ТОВ «БСС України» кошти на суму понад 500млн.грн. за послуги з технічної підтримки та примірники програмного/апаратного забезпечення, правовласником яких є іноземні корпорації «Oracle Nederland B.V.» та «IBM».

Суб`єкти господарської діяльності ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг» та ТОВ «БСС України» є пов`язаними юридичними особами, а публічні закупівлі проводяться за штучно завищеними цінами, у яких, відповідно до існуючих домовленостей з невстановленими службовими особами державних замовників, завідомо визначеним переможцем виступає одна з вказаних юридичних осіб.

Окрім того, посадові особи підприємств ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг» та ТОВ«БСС України», з метою мінімізації податкового навантаження, а також виведення бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки для розподілу між учасниками протиправної схеми, використовують групу підприємств з ознаками фіктивності, а саме: іноземне підприємство«ЛОГІН» (код ЄДРПОУ 38204178), підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом «ОРСІ» (код ЄДРПОУ 30403825), іноземне підприємство «І-АР-СІ» (код ЄДРПОУ 38204199) та інші, а також здійснюють виведення коштів за кордон за непрямими договорами постачання та у вигляді роялті.

Разом з тим, відповідно до наявних даних, ТОВ «РДТЕХ» є підконтрольним суб`єктом господарювання та неофіційно діє в інтересах АТ«РДТЕХ» (Російська Федерація, ОГРН1025004859780, инн. 5037050092, засноване у 1992 році, офіційний сайт rdtex.ru), що здійснює аналогічну діяльність на території РФ та анексованої Автономної Республіки Крим, у тому числі в інтересах правоохоронних та інших державних структур країни-агресора, а саме: «Министерства внутренних дел РФ», «Федеральной службы по финансовому мониторингу», «Аналитического центра при правительстве РФ», «Федеральной миграционной службы», російських операторів телекомунікацій, банківських установ та інших.

Наявна інформація вказує, що АТ«РДТЕХ» може здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи пов`язаних суб`єктів господарської діяльності ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг», ТОВ «БСС України», в тому числі задіяних для технічної підтримки програмно-апаратного забезпечення, інтегрованого в інформаційно-телекомунікаційних системах державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена чинним законодавством України. Окрім того, посадові особи ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг», ТОВ «БСС України» шляхом використання спеціального програмного забезпечення через мережу Інтернет, під приводом проведення технічних робіт та обслуговування, періодично отримують доступ до інформаційних систем вищевказаних установ.

Зрештою, отримуючи доступ до інформаційних систем вищевказаних установ, працівники ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг», ТОВ «БСС України», без відома та дозволу власника, можуть здійснювати копіювання окремих сегментів баз даних, що містять конфіденційну інформацію, та яку у подальшому можуть передавати АТ «РДТЕХ» (РФ), яка в свою чергу може передавати її правоохоронним органам РФ для використання в оперативно-розшуковій діяльності, у т.ч. на території анексованого АР Криму та ОРДЛО.

Крім того, ТОВ «РДТЕХ», ТОВ «ОС Консалтінг», ТОВ «БСС Україна», а також ТОВ«Бізнес-програмне забезпечення», ТОВ «ВІ-Порт», ТОВ «Сінсет», ТОВ «БМС Консалтінг», ТОВ «БМС Сервіс» є пов`язаними між собою юридичними особами.

Під час реалізації протиправного механізму, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які попередньо вступили в змову, будучи об`єднаними єдиним умислом та спільною метою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, здійснили неформальний розподіл замовників (клієнтів) між підконтрольними фігурантам юридичними особами та, відповідно, керуються таким розподілом функцій та обов`язків, серед яких ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , довірена особа ОСОБА_9 , директор ТО«ѳнсет», за дорученням ОСОБА_9 контактує з керівництвом групи компаній «Борлас» (рф), вирішує організаційні та фінансові питання, залучає технічний персонал для організації віддаленого доступу під час надання послуг технічної підтримки, забезпечує проведення фіктивних фінансових операцій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 фактично проживає в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в якому на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 20.09.2022 проведено обшук, де серед іншого було виявлено та вилучено: предмети, схожі на грошові кошти різними номіналами загальною сумою 33 (тридцять три) тисячі Євро, 80 (вісімдесят) тисяч доларів США та 75 (сімдесят п`ять) тисяч гривень у 17 (сімнадцяти) пачках, перемотаних резинками, які упаковано до сейф пакету №1956430, запечатаний скоч-стрічною у спосіб, що унеможливлює доступ без пошкодження упакування, з биркою з написом «Пакет №1», підписами слідчого, понятих та учасників обшуку, а також скріплений відтисками печатки «Для пакетів №2 СУ ГУ СБ України в АР Крим».

ОСОБА_8 не змогла надати достовірне підтвердження походження віднайдених в ході проведення обшуку речей, перелічених в п.1 вищевказаного переліку. Вказане майно 20.09.2022 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що вищевказані предмети, зовні схожі на грошові кошти можуть бути об`єктами дослідження в ході проведення різного роду експертиз, враховуючи санкцію одного із злочинів, досудове розслідування якого здійснюється в цьому кримінальному провадженні, яка передбачає в тому числі конфіскацію майна, таке майно матиме надалі значення як речових доказів й для судового розгляду.

Зважаючи на викладені обставини та з урахуванням необхідності збереження речових доказів, орган досудового розслідування приходить до висновку про те, що є всі достатні підстави для накладення арешту на вищевказані речі з вищенаведених причин.

Відтак, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення або відчуження, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, просила відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.

Представник власникамайна адвокат ОСОБА_10 в судовезасідання нез`явився,повідомлявся належнимчином,надав досуду заявупро розглядклопотання безйого участі,крім того,надав письмовізаперечення,з якихвбачається,що прокуроромв обґрунтуваннясвого клопотаннязазначено,що вилученігрошові коштивідповідають критеріямвизначеним ст.98КПК дляречових доказів(абз.4арк.4клопотання),а отжевважає підставоюдля арештумайна п.1ч.2ст.170КПК.Також віншій частиніклопотання прокуроромзазначено,що враховуючидодаткове покаранняпо однійіз статей,щодо якихздійснюється досудоверозслідування конфіскація майна(ч.3ст.212КК),таке майноматиме надалізначення іяк речовийдоказ длясудового розглядута дляподальшої конфіскації.В той-же,час прокуроромне зазначенов текстіклопотання,які самекритерії ст.98КПК вінмав наувазі.Станом надату поданняклопотання тарозгляду йогосудом, ОСОБА_8 не маєстатусу підозрюваногов кримінальномупровадженні,а отжевідсутні підставидля накладенняарешту наналежні їйта членамїї родинигрошові кошти.Також прокуроромне обґрунтованонезаконність походженняцих коштів,недоведеним слідчимвважає такожтвердження щодоможливої причетностівласника майнадо вчиненнякримінального правопорушення.Клопотання прокурората доданідо ньогодокументи,описують фінансово-господарськудіяльність групиюридичних осіб,які нібитопричетні довчинення інкримінованихзлочинів. Втексті клопотання ОСОБА_8 таТОВ «Сінсет»згадуються тричіяк компанії«підконтрольні» або«пов?язані юридичніособи» зіншими компаніями,які співпрацюютьз силовимиструктурами країниагресора табезпосередньо підозрюютьсяу:віддаленому доступідо інформаційних,телекомунікаційних мережта системдержавних органів,об?єктів критичноїінфраструктури,банківського секторудля подальшогозбору конфіденційноїінформації вінтересах рф;шляхом технічноїпідтримки базданих таапаратно-програмнихрішень «Oracle»,узгоджених діяхщодо участів публічнихзакупівлях забюджетні коштиз метоюштучного завищенняціни закупівлі;здійснювалось виведеннягрошей закордон;здійснювалось виведеннябюджетних коштіву тіньовийсектор економіки. Аособисто ОСОБА_8 «директор ТО«ѳнсет»,за дорученням ОСОБА_9 контактує зкерівництвом групикомпаній «Борлас»(рф),вирішує організаційніта фінансовіпитання,залучає технічнийперсонал дляорганізації віддаленогодоступу підчас наданняпослуг технічноїпідтримки,забезпечує проведенняфіктивних фінансовихоперацій».Зазначає,що ТО«ѳнсет» неє пов`язаноюособою зіншими компаніямивказаними вклопотанні,як і ОСОБА_8 не єпов?язаною особоюз іншимикомпаніями вказанимив клопотанні.Крім того,станом насьогодні,вилучені коштизберігаються вкімнаті зберіганняречових доказів,щодо нихне проведеноогляд тадетальний опис.А отже,твердження щовони єречовими доказамиза ознакою«зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин» -є припущенням.Дані грошовікошти,виходячи зправової кваліфікаціїінкримінованих правопорушень,не можутьбути і«знаряддям» вчиненнякримінального правопорушення.Можливе твердженняпрокурора,що данікошти отримані«кримінально протиправнимшляхом» такожне підтверджується,як клопотаннямтак ідоданими донього матеріалами.Зазначає,що попередняправова кваліфікаціяза ч.3статті 212Кримінального кодексуУкраїни,також неможе бутипідставою для«припущення» щодопротиправного походженнякоштів,оскільки вматеріалах відсутняінформація пропроведення перевірокТовариства податковимиорганами тавстановлення порушенняними податковогозаконодавства,відсутні розрахункирозміру завданихзбитків чидонарахованих штрафнихсанкцій.Посилання прокурорана причетність ОСОБА_8 «директор ТО«ѳнсет» задорученням ОСОБА_9 ,забезпечує проведенняфіктивних фінансовихоперацій» -є голослівнимтвердженням (припущенням),яке неможе лягтив основузаконного судовогорішення.Відсутні такожправові підставидля арештувилучених коштів,для забезпеченняконфіскації майна.Також вказує,що підчас зверненнядо слідчогосудді зклопотанням пропроведення обшуку,слідчі просилидозволу навилучення грошовихкоштів,слідчий суддя ОСОБА_11 ,відмовив узадоволенні клопотанняв ційчастині. Розуміючи, що слідчими проігноровані вимоги закону та межі втручання дозволені слідчим суддею, власниками майна були написані письмові зауваження до протоколу обшуку на двох аркушах та приєднані до протоколу обшуку. Слідчим помилково зазначено про вилучення майна під час обшуку за адресою АДРЕСА_2 . Зазначення цієї адреси в судовому рішення потім може зробити неможливим (ускладнити) його виконання. Більшість документів (протоколів оглядів, скріншотів з інтернет сторінок тощо) не мають жодного відношення до ТОВ «Сінсет» чи ОСОБА_8 та надані до клопотання, оскільки у слідчого відсутні інші докази, які можуть підтвердити законність проведення обшуку та хоч якусь причетність ТОВ «Сінсет» чи ОСОБА_12 до інкримінованих кримінальних правопорушень. Кримінальне провадження розслідується слідчими СБ України з 21.03.2022 року (станом на дату проведення обшуку залишався 1 календарний день до 18 місяців строку досудового розслідування), а отже за такий тривалий час слідчі могли зібрати більш «переконливі» докази причетності ОСОБА_12 до інкримінованих правопорушень, наприклад банківські документи, докази перерахування коштів фіктивним компаніям, матеріали НСРД, перевірки контролюючими органами, висновки експертиз тощо. Фактично єдиним доказом, який вказує на можливу причетність ОСОБА_12 до будь якого з інкримінованих злочинів є допит свідка, який в силу своєї службової діяльності займався документуванням дій можливих підозрюваних. Але даний доказ має бути оцінений судом критично через наступне. По перше, допитані свідки є оперативними працівниками Служби безпеки України та вони безпосередньо зацікавлені в завершенні досудового розслідування та передачі справи до суду. По друге, викликає сумнів можлива причетність даних осіб до документування обстави кримінального правопорушення, оскільки вони є оперативними працівниками Внутрішньої безпеки СБ України та до їх повноважень входять інші завдання, такі як охорона життя та здоров?я, забезпечення безпеки працівників СБ України та членів їх сімей, боротьба з корупцією серед працівників СБ України. Слідчим в клопотанні не наведено жодного аргументу та не надано суду жодного доказу незаконності походження вилучених коштів, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

На підставіухвали слідчогосудді Шевченківськогорайонного судуміста Києва20.09.2022проведено обшук в житловомуприміщенні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в якомусеред іншогобуло виявленота вилучено: предмети, схожі на грошові кошти різними номіналами загальною сумою 33 (тридцять три) тисячі Євро, 80 (вісімдесят) тисяч доларів США та 75 (сімдесят п`ять) тисяч гривень у 17 (сімнадцяти) пачках, перемотаних резинками, які упаковано до сейф пакету № 1956430, запечатаний скоч-стрічною у спосіб, що унеможливлює доступ без пошкодження упакування, з биркою з написом «Пакет №1», підписами слідчого, понятих та учасників обшуку, а також скріплений відтисками печатки «Для пакетів №2 СУ ГУ СБ України в АР Крим».

Постановою слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим від 20.09.2022 року вищезазначені вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021000000000647.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи вищевикладене,слідчий суддяприходить довисновку,що клопотанняпрокурора підлягаєзадоволенню,оскільки вилученемайно маєзначення длякримінального провадження,так якзберегло насобі слідизлочину,містить відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,тобто міститьознаки речовихдоказів,зазначених вст.98КПК Українита визнанеречовими доказамивідповідною постановою слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБ України в АР Крим капітана юстиції ОСОБА_13 від 20.09.2022 року про визнання речовими доказами та визначення їх місця відповідального зберігання.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000000647 від 25.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 330 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене у кримінальному провадженні №42021000000000647 в ході проведення 20.09.2022 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме на: предмети, схожі на грошові кошти різними номіналами загальною сумою 33 (тридцять три) тисячі Євро, 80 (вісімдесят) тисяч доларів США та 75 (сімдесят п`ять) тисяч гривень у 17 (сімнадцяти) пачках, перемотаних резинками, які упаковано до сейф пакету №1956430, запечатаний скоч-стрічною у спосіб, що унеможливлює доступ без пошкодження упакування, з биркою з написом «Пакет №1», підписами слідчого, понятих та учасників обшуку, а також скріплений відтисками печатки «Для пакетів №2 СУ ГУ СБ України в АР Крим».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1