Постанова
від 11.10.2022 по справі 569/16147/21
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/16147/21

Провадження № 22-ц/4815/801/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

секретар судового засідання Мороз А. В.

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд»,

відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2022 року у складі судді Бучко Т. М., ухвалене в м. Рівне о 16 годині 08 хвилин, повний текст рішення складено 09 березня 2022 року,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня2021року у справі № 755/2595/21 ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст.358 КК України. Згідно з вироком суду відповідач вчинила підроблення офіційних документів, за якими були отримані в різних банках кредитні кошти невстановленими слідством особами, в тому числі, і в АТ «АКБ «Конкорд». Використовуючи завідомо підроблені документи та здійснюючи їх підробку у відділенні банку АТ «АКБ «Конкорд», ОСОБА_1 здійснила відкриття банківських рахунків для ТОВ «Чарівна мить», ТОВ «Софіївська група» та ТОВ «Дантер». Підробивши документи, ОСОБА_1 уклала кредитний договір з АТ «АКБ «Конкорд», згідно якого ТОВ «Чарівна мить» встановлено розмір ліміту овердрафту880000грн. Підробивши документи ОСОБА_1 , уклала кредитний договір з АТ «АКБ «Конкорд», відповідно до якого ТОВ «Софіївська група» було встановлено розмір ліміту овердрафту800000грн. Суд встановив вину ОСОБА_1 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою та надають права, з метою використання їх підроблювачем, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України; використання завідомо підроблених документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України. Під час досудового розслідування АТ «АКБ «Конкорд» зверталось до слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві із заявою про залучення юридичної особи як потерпілого до кримінального провадження. Заява про залучення банку як потерпілого залишилася слідчим без реагування, внаслідок чого АТ «АКБ «Конкорд» був позбавлений можливості заявити у справі цивільний позов. Незважаючи на залишення без розгляду слідчим заяви про залучення юридичної особи до кримінального провадження як потерпілого АТ «АКБ «Конкорд» відповідно до ч.7 ст.128 КПК України має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства. З вироку суду видно, що ОСОБА_1 вчинила злочини із завданням матеріальної шкоди банкам, в тому числі АТ «АКБ «Конкорд», спільно з іншою невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. ОСОБА_1 отримала матеріальну вигоду за вчинення злочинів у сумі 500 доларів США, а отже, її злочинні дії були вчинені з корисливою метою, що виключає можливість зменшення суми розміру заподіяної нею шкоди. Злочинні дії ОСОБА_1 були поєднані з діями іншої невстановленої слідством особи спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій. Вчинення злочинів іншою невстановленою у справі особою було неможливим без згоди на вчинення дій та безпосереднього їх скоєння ОСОБА_1 . Відповідач як особа, яка спричинила матеріальну шкоду спільними злочинними діями, зобов`язана відшкодувати цю шкоду солідарно у повному обсязі, незалежно від встановлення іншої особи - співучасника. Внаслідок взаємопов`язаних спільних злочинних дій ОСОБА_1 та іншої невстановленої слідством особи в АТ «АКБ «Конкорд» незаконно були отримані грошові кошти за підписаними ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 кредитними договорами та договорами поруки. Згідно з виписками по особовим рахункам ТОВ «Чарівна мить» за період з 2 липня2020року по 12 січня2021року та ТОВ «Софіївська група» за період з 29 липня2020року по 12 січня2021року, до 10 вересня2020року невстановлені слідством особи, отримавши кредитні кошти під виглядом укладених кредитних договорів, використовували ці кошти протягом тривалого часу на різні потреби, проводили розрахунки цими коштами за різні товари. Тобто, внаслідок взаємопов`язаних спільних злочинних дій ОСОБА_1 та іншої особи (осіб) кошти банку були використані з протиправною метою їх неповернення банку. А отже, взаємопов`язаними спільними злочинними діями цих осіб банку завдана матеріальна шкода у вигляді незаконного заволодіння грошовими коштами всупереч інтересам банку, спричиненням матеріальних збитків банку від втрати цих коштів та від неотримання передбачених законом та договором процентів за користування кредитними коштами овердрафту. Згідно з розрахунком суми боргу ТОВ «Чарівна мить» за договором № 60.06.000743від 02 липня2020року загальна сума матеріальної шкоди (збитків) банку у вигляді неповернутої заборгованості за договором про надання овердрафту становить667 294,40 грн. Згідно з розрахунком суми боргу ТОВ «Софіївська група» за договором № 60.06.000749від 29 липня2020року загальна сума матеріальної шкоди (збитків) банку у вигляді матеріальної шкоди (збитків) банку у вигляді неповернутої заборгованості за договором про надання овердрафту становить453339,69 грн. Загальна сума матеріальної шкоди (збитків) для банку від злочинних дій відповідача складає 1120634,09 грн. Просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збитки), завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 1 120 634,09 грн..

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2022 року у задоволенні вказаного позову відмовлено по суті позовних вимог, а також відмовлено у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу вмотивоване положеннями ст. 137 ЦПК України, яка передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, за умови надання відповідних доказів, які підтверджують факт понесення стороною таких витрат, їхній розмір, у встановлений законом строк, та обґрунтоване тим, що стороною відповідача не надано належних доказів, які підтверджують участь адвоката у підготовці та розгляді справи № 569/16147/21.

Вважаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 адвокат Ільїн Вадим Анатолійович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність у договорі про надання правничої допомоги та в розрахунку наданих послуг інформації про те, що допомога надається відповідачу у справі №569/16147/21, є підставою для відмови у задоволенні таких вимог. Стверджує, що докази подання відповідачу послуг професійної правничої допомоги наявні в матеріалах справи, зокрема, у журналі судового засідання зафіксовано участь представника у судовому засіданні. Додає, що справа неодноразово відкладалася, однак на усі судові засідання представник відповідача з`являвся своєчасно, а час, витрачений на дорогу адвокатом для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги. Вказує, що розрахунок до договору про надання правової допомоги містить чіткий перелік виконаної роботи та зазначає, що акт приймання-передачі виконаних робіт не був наданий у судове засідання, адже до закінчення розгляду справи це було б передчасно. З наведених міркувань просить змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та стягнути з АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» на користь ОСОБА_1 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині .

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що під час розгляду справи по суті, 28 січня2022року, представник відповідача адвокат Ільїн В. А. подав до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-другастатті 133 ЦПК України).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано копію договору про надання правової допомоги від 01 жовтня2021року, за умовами якого ОСОБА_1 уповноважує Адвокатське об`єднання «Верітас» на виконання угоди по захисту та представництву інтересів, а саме: захист прав та представництво законних інтересів в усіх судових установах та правоохоронних органах, установах та організаціях усіх форм власності з усіма правами, наданими законом обвинуваченому, підсудному, засудженому, потерпілому, позивачу, відповідачу, третій особі, стягувачу та боржнику (без обмежень). Оплата послуг за надання професійної правничої допомоги складає 40000 грн (згідно розрахунку наданих послуг).

Долучений розрахунок наданих послуг за видами робіт від 01 жовтня2021року містить перелік послуг, наданих АБ «Верітас», із зазначенням кількості годин, вартості та загальної суми.

Однак, ні у договорі про надання правової допомоги, ні в розрахунку наданих послуг за видами робіт не міститься інформації про надання адвокатом Ільїним В. А. правової допомоги ОСОБА_1 у справі № 569/16147/21, що, по суті, є предметом договору про надання професійної правничої допомоги, а відтак відсутні належні докази на підтвердження надання адвокатом допомоги у справі, в межах якої заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи встановлені обставини та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. не підтверджено належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ільїна Вадима Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2022 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.

СудРівненський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення11.10.2022
Оприлюднено14.10.2022
Номер документу106722655
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —569/16147/21

Постанова від 11.10.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Ковальчук Н. М.

Ухвала від 04.10.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Ковальчук Н. М.

Ухвала від 18.09.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Ковальчук Н. М.

Ухвала від 14.06.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Ковальчук Н. М.

Ухвала від 14.06.2022

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Ковальчук Н. М.

Рішення від 22.02.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Рішення від 22.02.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Ухвала від 08.02.2022

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Ухвала від 19.10.2021

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Ухвала від 19.10.2021

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні