Ухвала

від 27.09.2022 по справі 308/12298/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12298/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

за участю секретаря Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Майстренко Н.М. про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добролюбова 6», про усунення перешкод у користуванні майном,-

встановив:

16.09.20222 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добролюбова 6», в якому просить усунути позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , шляхом:

- скасування як протиправних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Будівництво багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 »;

- зобов`язати ОСОБА_2 перебудувати багатофункціональну будівлю за адресою АДРЕСА_2 , з дотриманням вимог державних будівельних норм, стандартів та правил щодо відступів від господарських будівель і споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:270020072 за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , на 10 метрів від найближчої виступаючої конструкції будівлі, яка будується, з трьома поверхами, враховуючи цокольний та мансардний.

Вподальшому 23.09.2022 року представником позивача адвокатом Майстренко Н.М. подала заяву про забезпечення позову, у якій просив забезпечити позов шляхом:

- заборонити ОСОБА_2 та іншим особам виконувати будівельні роботи на об`єкті за адресою АДРЕСА_2 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

- до набрання рішенням суду у цій справі законної сили накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 , «Будівництво багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 »;

- до набрання рішенням суду у цій справі законної сили накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:27:001:0291 площею 0,107 га за адресою АДРЕСА_2 .

Вказана заява про забезпечення позову передана на розгляд головуючому судді Дегтяренко К.С. 26.09.2022 року.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на наступне, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом про усунення перешкод у користуванні будинковолодінням за адресою АДРЕСА_1 . Підставою подання позову є порушення праваПозивача на користування належнимийому направі власностіжитловим будинком,господарськими будівлямиі спорудамита земельноюділянкою заадресою АДРЕСА_1 ,що єсуміжною ізземельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 ,де виконуються Відповідачкою будівельніроботи; внесення Відповідачемдо містобудівних умов таобмежень дляпроектування об`єктабудівництва «Будівництво багатофункціональної будівліпо АДРЕСА_2 » недостовірних відомостей, зокрема щодо відповідності використанняземельної ділянкидля будівництва будівлі громадськогопризначення вимогаммістобудівної документації (чинному генеральному плануміста Ужгорода); виконання Відповідачкою будівельних робіт без дозвільних документів та з порушенням вимог державних будівельних норм, стандартів та правил.

Вважає, що у випадкуймовірного задоволенняпозову ОСОБА_1 до Відповідачів на етапі виконання судовогорішення длявідновлення прав Позивача накористування належними йому направі власностіжитловим будинком,господарськими будівлямиі спорудами та земельною ділянкою потрібнобуде подаватидодатковий позовпро знесення багатофункціональної будівлі,що призведедо зайвихфінансових витратяк збоку Позивача, так іВідповідачки.

На підтвердження своїх доводів надає суду фотоматеріали з місця здійснення будівництва, де є очевидним, що на об`єкті виконуються будівельні роботи по будівництву четвертого поверху. Так, на об`єкті вже влаштовано армовані залізо-бетонні колони по периметру перекриття третього поверху для зведення четвертого поверху. Окрім того, у зв`язку із відсутністю доступу до проектно-кошторисної документації на об`єкт Позивач не впевнений, по-перше, у проектній поверховості та, по-друге, у намірах Відповідачки внести зміни до вихідних умов та відповідно до робочого проекту в подальшому. Вказує, що у зв`язку з дією воєнного стану, та враховуючи мораторій на здійснення заходів контролю у сфері містобудування зокрема, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року за № 303 у нього відсутні можливості довести порушення відповідачкою вимог законодавства у сфері містобудування, однак самочинність виконуваних відповідачкою робіт для нього є очевидною.

Щодо зустрічного забезпечення позивач зазначає, що оскільки на його думку є очевидна протиправність виконання Відповідачкою будівельних робіт без дозвільних документів, то вжиття зустрічних заходів забезпечення позову вважає недоцільним.

Відтак просить суд задовольнити її заяву, оскільки не вжиття судом заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення за вказаним позовом у майбутньому .

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з позовної заяви спір між сторонами виник з приводу будівництва багатофункціональної будівлі за адресою АДРЕСА_2 .

На обгрунтування вимог заяви, до неї долучено фотознімки, на яких зображено об`єкт незавершеного будівництва, та паспорт об`єкта, скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Начальника Управління ДАБК Ужгородської міської ради, депутатське звернення депутата Закарпатської обласної ради І.Дуран до начальника управління ДАБК Ужгородської міської ради, відповідь на депутатське звернення надана заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю О.Міца, повідомлення про виконання підготовчих робіт на об`єкт від 28.03.2022 року, відповідь на скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Заявник у своїй заяві просить забезпечити позов декількома шляхами.

Одним із видів забезпечення позову, який просить вжити позивач є заборонити ОСОБА_2 та іншим особам виконувати будівельні роботи на об`єкті за адресою АДРЕСА_2 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Як вбачається із доданих матеріалів «Будівництво багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 » не є самочинним будівництвом, на таке будівництво видано дозвільні документи.

При цьому, на обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову не долучено жодних даних, які б вказували, що будівництво даного об`єкту на даний час спричинює негативні наслідки для позивачів, також не зазначено, що таке будівництво заподіює шкоду майну позивача.

Крім того існують суперечності, щодо заявлених вимог в позовній заяві та обгрунтування забезпечення позову, а саме те, що у разі задоволення позову ОСОБА_1 до Відповідачів на етапі виконання судового рішення для відновлення прав Позивача на користування належними йому на праві власності житловим будинком, господарькими будівлями і спорудами та земельною ділянкою потрібно буде подавати додатковий позов про знесення багатофункціональної будівлі, що призведе до зайвих фінансових витрат як з боку Позивача, так і Відповідачки, однак однією із вимог позовної заяви є зобов`язання відповідача перебудувати багатофункціональну будівлю і жодної вимоги про необхідність знесення будівлі.

З урахуванням встановленого, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді, який просить застосувати позивач, - заборони ОСОБА_2 та іншим особам виконувати будівельні роботи на об`єкті за адресою АДРЕСА_2 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Щодо накладення арешту на майно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положенням ст.41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, generalinterest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування.

Згідно зі ст. ст.13, 81ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено ЦПК України на заявника. Заявником наявність цих обставин не доведено суду.

Предметом позову в данному випадку є скасування як протиправних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Будівництво багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 » та зобов`язання ОСОБА_2 перебудувати багатофункціональну будівлю за адресою АДРЕСА_2 , з дотриманням вимог державних будівельних норм.

Накладення арешт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 , «Будівництво багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 » та на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:27:001:0291 площею 0,107 га за адресою АДРЕСА_2 не відповідає позовним вимогам, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 не заявлялися будь-які вимоги щодо користування та володіння вказаним об`єктом незавершеного будівництва та земельною ділянкою.

Крім того, суд звертає увагу, щодо земельної ділянки на яку просить накласти арешт, заявник, вказана земельна ділянка, взагалі не має відношення до предмету спору, щодо земельної ділянки позивачем не заявлено жодної вимоги.

А також не вказано, хто є власником вказаної земельної ділянки, яке відношення відповідачі мають до вказаної земельної ділянки.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, виходячи з того, що подана заявником заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи відповідних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, враховуючи, що безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів відповідача, суд приходить до висновку що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Майстренко Н.М. про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добролюбова 6», про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Апеляційну скарга на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Катерина ДЕГТЯРЕНКО