Ухвала

від 12.10.2022 по справі 750/4976/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/261/22 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вилучений 13 вересня 2022 року в ході обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , ноутбук марки «Macbookair», із забороною ОСОБА_9 та іншим особам володіти, користуватися та розпоряджатися ним. Слідчий суддя вказав на існування можливості використання вилученого ноутбуку як доказу у кримінальному провадженні, що відповідає критеріям, встановленим у ст.98 КПК України. У зв`язку з чим, з метою забезпечення збереження речового доказу, майно підлягає арешту.

Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Апелянт вказав на відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно. Зазначив, що оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтування, яке б пояснювало, чому слідчим суддею проігноровано доводи власника арештованого майна ОСОБА_9 та докази, які їх підтверджують. Також зазначив, що слідчим у клопотанні про накладення арешту на майно не наведено доказів, які б підтверджували, що вилучене майно є предметом злочину або набуте кримінально протиправним шляхом.

Заслухавши доповідь судді; представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 07.10.2020 до ЄРДР за №12020275010001482, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів судового провадження слідує, що 13 вересня 2022 року під час проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 pro appel» з сім-картою ТОВ «лайф селл», ноутбук марки «Macbookair», які відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Постановою слідчого Чернігівського районного управління поліції ОСОБА_10 від 13 вересня 2022 вищевказані речі, вилучені 13.09.2022 під час обшуку, були визнані речовими доказами (а.с.п.50).

Відтак, оскільки вилучений, зокрема, ноутбук марки «Macbookair» може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають критеріям, встановленим у ст.98 КПК України, та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення у відповідності до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі Браво проти Італії» зокрема зазначила, що доведеність факту вчинення злочину та його характеру сама по собі є метою досудового розслідування.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах, доданих до клопотання.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах справи по розгляду клопотання про накладення арешту на майно не вбачає.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена згідно з вимогами чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно; а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відтак, доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника власника майна.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2022 року про арешт майна - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4