Рішення

від 04.10.2022 по справі 902/499/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2022 р. Cправа № 902/499/22

за позовом:Керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів,15а, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, 45а, м. Київ) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)

до: Комунального підприємства "Розвиток" (вул. Миру,10, с. Степанівка, Гайсинського р-ну., Вінницька обл., 23814)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба" (вул. Тургенєвська,82-А, м. Київ, 04053)

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Теплицька селищна рада (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик,

Гайсинського р-ну., Вінницької обл., 23800)

про зобов`язання повернути державне майно

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Манзюк Х.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Міняйло І.М.

позивачів: не з`явились

відповідача: не з`явився

третіх осіб: не з`явились

В С Т А Н О В И В :

21.06.2022 до Господарського суду Вінницької області звернувся керівник Гайсинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях до Комунального підприємства "Розвиток" про зобов`язання повернути державне майно

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/499/22 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 27.06.2022 відкрито провадження у справі № 902/499/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2022 р. Залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба" (вул. Тургенєвська,82-А, м. Київ, 04053) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Теплицьку селищну раду (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик, Гайсинського р-ну., Вінницької обл., 23800).

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник позивача.

Представники відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 27.06.2022.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.07.2022 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 09.08.2022.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 06.07.2022.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.08.2022 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 14.09.2022.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 09.08.2022.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити іншу дату судового засідання, про що повідомити учасників справи в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 14.09.2022 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 04.10.2022.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 14.09.2022.

При цьому судом зазначається, що від представника позивача Регіонального відділення надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/8342/22 від 04.10.2022) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Зокрема від представника відповідача КП «Розвиток» 30.09.2022 надійшов лист (вх. № канц. 01-34/8244/22) про розгляд справи за його відсутності проти позову заперечує.

Крім того, судом взято до уваги, що від представника третьої особи ДП «Укрриба» 26.09.2022 надійшла заява (вх. № канц. 01-34/8066/22) про розгляд справи за відсутності представника ДП «Укрриба», зокрема зі змісту заяви слідує, що позовні вимоги останній підтримує в повному обсязі.

Водночас, представником третьої особи Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області подано заяву (вх. № канц. 01-34/8220/22), про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Крім того, просить суд розглядаючи справу по суті та врахувати позицію останньої та відмовити у задоволенні позову.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством «Розвиток» с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

За доводами прокурора Комунальним підприємством «Розвиток» використовуються гідроспоруди (з реєстраційним номером майна 25592421.16. ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693), які є державною власністю, та які розташовані на земельній ділянці за кадастровим № 0523 3700:01:000:0009, яка є предметом вищевказаного договору оренди.

При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що на даний час суб`єктом управління, який здійснює управління майном з реєстраційним номером майна 25592421.16.ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693 є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, балансоутримувачем є ДП «Укрриба». Водночас між Державним агентством меліорації та рибного господарства України і комунальним підприємством «Розвиток» відсутні будь- які відносини зобов`язального характеру, зокрема, щодо передання у користування чи зберігання спірного майна, а також Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях такі правочини не погоджувались та не укладались. Тому за доводами прокурора відповідачем неправомірно використовуються вищезазначені гідроспоруди, що спричиняє державі збитки.

В матеріалах справи містяться відзиви на позовну заяву третьої особи Теплицької селищної ради та представника відповідача КП «Розвиток» (вх. № канц. 01-34/6002/22 та вх. № канц. 01-34/6025/22), які за своїм змістом і суттю є аналогічними один одному, із яких позиція останніх полягає в наступному: КІІ «Розвиток» користується земельною ділянкою за кадастровим № 0523 3700:01:000:0009 на законних підставах у відповідності до договору оренди від 03.09.2008. Щодо використання гідротехнічних споруд зазначається наступне: із наявних доказів та доводів, які є в матеріалах справи гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне обліковуються на балансі ДП «Укрриба». При цьому, за доводами третьої особи та представника відповідача, що сам облік майна на балансі ДП «Укрриба» не може вважатися належним доказом того що дані об`єкти належать до державного майна. Оскільки, згідно чинного законодавства дані об`єкти підлягають обов`язковій державній реєстрації та право власності на них відповідно виникає із моменту їх реєстрації.

Суд зазначає, що ДП «Укрриба» стосовно поданого позову надано письмове пояснення (вх. № канц. 01-34/5764/22 від 15.07.2022), в якому останнім зазначено, що на балансі ДП «Укрриба» перебуває нерухоме майно гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне, яке розташоване на земельній ділянці за кадастровим № 0523 3700:01:000:0009, якою користується відповідач КП «Розвиток» на підставі договору оренди. Оскільки використання земельної ділянки водного фонду без задіяння гідротехнічних споруд, що його утворюють неможливо, ДП «Укрриба» звернулось із відповідним зверненням, зокрема й до органів прокуратури з проханням захисту порушених інтересів держави та вжиття заходів щодо припинення безоплатного використання державного майна.

Позиція прокурора стосовно поданих відзивів третьою особою Теплицькою селищною радою та відповідачем КП «Розвиток» викладена у відповідях на відзиви (вх. № канц. 01-34/6309/22 від 02.08.2022 та вх. № канц. 01-34/6310/2 від 02.08.2022), в яких позиція останнього зводиться до наступного: КП «Розвиток» користується земельною ділянкою з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009 у відповідності до договору оренди від 03.09.2008. Згідно пунктів 15, 16 вказаного договору оренди, земельна ділянка передавалась в оренду для риборозведення та має таке ж цільове призначення, тобто за доводами прокурора використовується із задіянням наявних на ній гідротехнічних споруд.

Щодо належності гідротехнічних споруд до державної власності прокурором зазначено, що на виконання п. 1 спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» гідротехнічні споруди, зокрема Гребля н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ693), які в приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ «Вінницярибгосп», але залишились на його балансі, згідно наказу Державного департаменту рибного господарства № 205 від 29.07.2003, яким затверджено Акт приймання-передачі від 29.07.2003, були передані з балансу СВАТ «Вінницярибгосп» на баланс державного підприємства «Укрриба» Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України. За державним підприємством «Укрриба» закріплено зазначене у ньому майно на праві повного господарського відання.

Згідно наказу Державного комітету рибного господарства України № 238 від 27.12.2002 створено державне підприємство «Укрриба», яке засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України, яке у подальшому реорганізовано па підставі Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/2010 від 09.12.2010 у Державне агентство рибного господарства України, яке постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у ефірі меліорації земель» № 539 від 14.05.2021 перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Пунктами 1.1 та 1.2 статуту державного підприємства «Укрриба», затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 24.02.2017 № 98 (далі - Статут), визначено, що підприємство є державним унітарним комерційним рибо-та водогосподарським підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України. Крім того, відповідно до положень Законів України «Про управління об`єктами державної власності» «Про фонд державного майна України», постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121 «Про затвердження Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності» та від 11.04.2004 № 467 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності», Реєстр ведеться Фондом державного майна згідно з наданою суб`єктами управління інформацією щодо об`єктів державної власності, зокрема, нерухомого майна державних підприємств, установ, організацій та державного майна, що не увійшло до статутних капіталів Господарських товариств. Таким чином, дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать від дій суб`єктів управління.

Підпунктом 67 пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.09.2015 № 895, Держрибагенство відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Підпунктами 4, 35, 62 пункту 4 вищевказаного Положення визначено, що Держрибагенство здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, веде державний облік та державний реєстр рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) проводять моніторинг технічного стану, зокрема гідротехнічних споруд підприємств, що належать до сфери його управління,

Таким чином, за доводами прокурора не реєстрація права власності спірних гідротехнічних споруд не є підставою вважати, що вони не являються власністю держави.

Водночас, суд зазначає, що 04.10.2022 Вінницькою обласною прокуратурою було скеровано до Господарського суду Вінницької області лист (вх. № канц 01-34/8344/22), до якого долучені витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності про нерухоме майно щодо державного майна на гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» гідротехнічні споруди з іншими гідротехнічними спорудами, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ «Вінницярибгосп», але залишились на його балансі, згідно акта приймання - передачі від 29.07.2003 були передані з балансу СВАТ «Вінницярибгосп» на баланс державного підприємства «Укрриба» Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Судом встановлено, що згідно Переліку гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ «Вінницярибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», (Додаток 1 до Акту приймання - передачі від 29.07.2003) вбачається, що на баланс передано, зокрема, гідротехнічні споруди нагульного ставу с. Важне, а саме: гребля (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.1 б.ААЕЖАГ706), яку введено в експлуатацію 1930 року, залишковою вартістю 0 грн та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), яку введено в експлуатацію 1989 року, залишковою вартістю 65607,71 грн, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009.

Наказом Державного департаменту рибного господарства № 205 від 29.07.2003 затверджено Акт приймання-передачі від 29.07.2003 та закріплено зазначене у ньому майно за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.

У подальшому 03.11.2006 розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації № 632 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель водного фонду загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га, передано в оренду земельну ділянку загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га із земель водного фонду Степанівської сільської ради комунальному підприємству «Розвиток» для риборозведення терміном на 5 років.

Розпорядженням Теплицької РДА № 669 від 29.12.2007 внесено зміни до розпорядження голови райдержадміністрації № 632 від 03.11.2006 та змінено термін права оренди з 5 років на 20 років.

На підставі даних розпоряджень 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством «Розвиток» с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

Відповідно до п. 20 договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.09.2021, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009 загальною площею 24,9217 га (вид використання - для риборозведення), яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Теплицького району (на даний час Теплицької селищної ради Гайсинського району) Вінницької області належить Теплицькій районній державній адміністрації (код ЄДРПОУ - 04051187) та суб`єктом речового права на земельну ділянку являється комунальне підприємство «Розвиток» (код ЄДРПОУ - 32672260).

Відповідно до довідки ДП «Укрриба», станом на 15.04.2022 державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди, які розташовані за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р-н, на території с. Важне (гребля н/с Важне - інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706, залишкова вартість 0 грн та Верхов. Пр. Важне - інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ693 залишкова вартість 31630,52 грн) обліковуються на балансі підприємства.

Разом з тим, за доводами прокурора державне майно - гідроспоруди, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009: греблі н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693) фактично використовуються комунальним підприємством «Розвиток» без укладеного відповідного договору, що спричиняє збитки державі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо правомірності звернення Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі №1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Отже, наведені вище норми законів, позиції викладені у рішенні Конституційного Суду України та усталена судова практика дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає їх порушення, необхідність захисту таких інтересів, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Судом встановлено, що Гайсинською окружною прокуратурою з серпня 2021 року встановлювались підстави представництва інтересів держави. Зокрема, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», так 10.08.2021, 09.09.2021 та 23.03.2022 скеровано відповідні листи до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, ДП «Укрриба» та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях щодо надання інформації, у тому числі про вжиті заходи для усунення порушень інтересів держави, а саме щодо непрамірного використання гідротехнічних споруд, що є предметом спору однак відповідних дій вчинено не було.

Із отриманих відповідей убачається, що вказаними суб`єктами заходи, у тому числі шляхом подання позовної заяви не вживались та Державне агентство меліорації та рибного господарства не заперечуватиме щодо захисту Гайсинською окружною прокуратурою інтересів держави в його особі у судовому порядку.

Оскільки протягом тривалого часу гідротехнічні споруди використовуються без відповідної правової підстави, чим порушуються інтереси держави як власника, а вжитих ДП «Укрриба» заходів щодо приведення відносин до вимог чинного законодавства виявилось не достатньо, у прокурора виникають підстави для звернення із позовною заявою в інтересах держави.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави.

На підставі встановлених обставин суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом позову є повернення державного майна, а саме гідроспоруд, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009: греблі н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), оскільки останні використовуються без відповідної правової підстави.

Як уже встановлено судом, на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» гідротехнічні споруди з іншими гідротехнічними спорудами, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ «Вінницярибгосп», але залишились на його балансі, згідно акта приймання - передачі від 29.07.2003 були передані з балансу СВАТ «Вінницярибгосп» на баланс державного підприємства «Укрриба» Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Судом встановлено, що згідно Переліку гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ «Вінницярибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», (Додаток 1 до Акту приймання - передачі від 29.07.2003) вбачається, що на баланс передано, зокрема, гідротехнічні споруди нагульного ставу с. Важне, а саме: гребля (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.1 б.ААЕЖАГ706), яку введено в експлуатацію 1930 року, залишковою вартістю 0 грн та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), яку введено в експлуатацію 1989 року, залишковою вартістю 65607,71 грн, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009.

Наказом Державного департаменту рибного господарства № 205 від 29.07.2003 затверджено Акт приймання-передачі від 29.07.2003 та закріплено зазначене у ньому майно за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.

Згідно витягів з Єдиного реєстру об`єктів державної власності про нерухоме майно щодо державного майна на гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне останні перебувають на балансі ДП «Укррриба».

Так, в сукупності викладеного судом встановлено, що гідротехнічні споруди, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, що є об"єктом договору оренди № б/н від 03.09.2008, - перебувають на балансі ДП «Укррриба».

Поряд з цим судом встановлено, що 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством «Розвиток» с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

Суд зазначає, що порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна, який за своєю правовою природою є договором майнового найму, регулюється нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України) та іншими нормативними актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч.ч.1,2,4 ст.179 ГК України).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3ст.184 ГК України).

На дату укладення договору оренди від 03.09.2008, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності регулювалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. N 2270-XII (в редакції, чинній на момент укладення договору, далі Закон про оренду від 10.04.1992 р.).

Так відповідно до абз.19 ч.2 ст. 4 Закону про оренду від 10.04.1992р. не можуть бути об`єктами оренди, зокрема водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Отже, в силу закону, об`єктом оренди можуть бути гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Зі змісту укладення спірного договору, а саме пунктів 15, 16 того ж договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для риборозведення та має таке ж цільове призначення

Так, зокрема у відповідності інформації, яка викладена в листі від 06.05.2022 № 747 Теплицької селищної ради КП «Розвиток» використовує водний об`єкти, на яких розташовані гідротехнічні споруди ДП "Укрриба".

За доводами суду використання вказаної земельної ділянки водного фонду без задіяння технічних споруд, що його утворюють, фактично неможливе.

Частиною 7 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

Передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

При цьому судом враховується, що передача в оренду гідротехнічних споруд та водного об`єкту з земельною ділянкою належить до сфер повноважень різних органів управління.

Так, судом встановлено, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності Теплицької селищної ради. Відповідно до положень ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди. Відтак права та обов`язки орендодавця перейшли до сільської ради, а саме до Теплицької селищної ради.

Водночас, як уже зазначалось судом гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне перебувають на балансі ДП «Укррриба».

В свою сергу у відповідності до Статуту ДП «Укрриба» підприємство засноване на основі державної власності, підпорядковане Державному агентству рибного господарства України (створено в результаті реорганізації Державного комітету рибного господарства України на підставі Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 N 1085/2010). Метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції (роботах, послугах) Підприємства, а предметом діяльності, зокрема, нагляд за технічною експлуатацією державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, включаючи ставкові рибоводні споруди, пов`язані з ними робочі машини та обладнання, а також інше майно, необхідне для рибогосподарської діяльності, що знаходиться на балансі Підприємства; технічна експлуатація гідротехнічних споруд відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України в частині користування водними об`єктами та землями водного фонду. Підприємство має право розпоряджатися майном, що належать до основних фондів (переданого на баланс), у тому числі передавати майно в оренду, за попередньою згодою Уповноваженого органу управління, лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені господарським кодексом України та іншими законами України (п.п.1.1,3.1,3.2,4.5 Статуту).

При цьому договір оренди від 03.09.2008, не містять інформації про гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне.

Водночас відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 05.05.2022, правочин, щодо оренди земельної ділянки та передання гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області у користування/оренду регіональним відділенням Фонду не укладався і не погоджувався.

Між Державним агентством меліорації та рибного господарства України і комунальним підприємством «Розвиток» відсутні будь-які відносини зобов`язального характеру, зокрема, щодо передання у користування чи зберігання спірного майна.

Тому в даному випадку відповідач неправомірно використовує спірне майно.

Таким чином, за доводами суду фактичним використанням гідротехнічних споруд без відповідної правової підстави порушуються права держави як власника спірного майна.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень, викладених у ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов`язаний із захистом від порушень, які пов`язані із позбавленням володіння майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

У розумінні приписів наведеної норми позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Аналогічні висновки зазначені а постановах Верховного Суду у справах від 15.06.2018 № 916/933/17, від 27.03.2018 № 916/939/17, від 19.04.2018 №926/2230/17.

Обраний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння, у зв`язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на гідротехнічні споруди, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалась чи могла довідатись про відповідні порушення.

Тобто, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/551/18).

Вказані доводи також підтверджені постановою Верховного суду від 17.04.2018 у справі № 924/623/18, якою визначено, що характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном. Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що зберіглося до моменту подання позову до суду.

Також необхідною умовою для застосування такого способу захисту порушених прав є те, що між позивачем та відповідачем не повинно бути договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин належним є захист прав власника зобов`язально правовими засобами (постанова Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/1657/18).

Як уже заначалось судом, відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що на даний час суб`єктом управління, який здійснює управління майном з реєстраційним номером майна 25592421.16.ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693 є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, балансоутримувачем є ДП «Укрриба».

Відповідно до п. п. 67 п. 4 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Державне агентство меліорації та рибного господарства України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрибагентства.

Згідно наказу Державного комітету рибного господарства України № 238 від 27.12.2002 створено ДП «Укрриба», яке засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України, яке у подальшому реорганізовано на підставі Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/2010 від 09.12.2010 у Державне агентство рибного господарства України, яке постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель» № 539 від 14.05.2021 перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Пунктами 1.1 та 1.2 статуту ДП «Укрриба», затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 24.02.2017 № 98 (далі - Статут) визначено, що підприємство є державним унітарним комерційним рибо- та водогосподарським підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції (роботах, послугах) Підприємства (п. 3.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відтак уповноваженим органом держаної влади на захист порушених інтересів держави є Державне агентство меліорації та рибного господарства України до сфери управління якого належить спірне майно. Крім того, повноваження щодо захисту майнових прав у даному випадку має також ДП «Укрриба» як державне підприємство, якому вказане майно передано на праві господарського відання.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна (п.п. 1 ч. 1 ст. 4).

На виконання покладених завдань Фонд державного майна України, зокрема, передає в оренду державне майно, здійснює продаж державного майна (ст. 5).

Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності (ч. 1 ст. 6).

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 05.05.2022, правочин, щодо оренди земельної ділянки та передання гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області у користування/оренду регіональним відділенням Фонду не укладався і не погоджувався.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем. Суд вважає, що у даній справі цей процесуальний обов`язок прокурор та орган місцевого самоврядування виконали. Факти на які вони посилаються доведені належними та допустимими доказами. Як наслідок, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати комунальне підприємство «Розвиток» (код ЄДРПОУ 32672260, вул. Миру, 10, с. Степанівка, Гайсинського району Вінницької області, 23814) повернути державі в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282, вул. Січових Стрільців, 45а, м. Київ) державне майно - гідротехнічні споруди (Гребля н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ693) - всього площею 0,1677 га, які формують водний об`єкт на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, та розташовані у с. Важне, Теплицької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Розвиток» (вул. Миру,10, с. Степанівка, Гайсинського р-ну., Вінницька обл., 23814, код ЄДРПОУ 32672260) на користь Вінницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, IBAN 79820172000035213099003988) 2481,00 грн витрат на сплату судового збору.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення а також на електронні адреси: haisynprok01@gmail.com., darg@darg.gov.ua., vinnytsia@spfu.gov.ua., office@ukrfish.gov.ua.,teplyk_rada@ukr.net.

Повне рішення складено 13 жовтня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

1 - до справи

2,3,4 - позивачу (вул. Волонтерів,15а, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) (вул. Січових Стрільців, 45а, м. Київ) (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)

5 - відповідачу (вул. Миру10, с. Степанівка, Гайсинського р-ну.,Вінницька обл., 23814)

6,7 - третім особам (вул. Тургенєвська,82-А, м. Київ, 04053) (вул. Незалежності, 25, смт.

Теплик, Гайсинського р-ну., Вінницької обл., 23800)