Постанова

від 17.01.2023 по справі 902/499/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року Справа № 902/499/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Олійник Т.М.

за участю представників сторін:

позивача 1: не з`явився

позивача 2: не з`явився

відповідача: не з`явився

третіх осіб: не з`явився

прокурора: Котяй І.В., посвідчення №065220 від 09.08.21

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Розвиток" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 04.10.22р. суддею Яремчуком Ю.О. о 12:09 у м.Вінниці, повний текст складено 13.10.22р. у справі № 902/499/22

за позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях

до Комунального підприємства "Розвиток"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба"

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Теплицька селищна рада

про зобов`язання повернути державне майно

ВСТАНОВИВ:

21.06.2022 до Господарського суду Вінницької області звернувся керівник Гайсинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях до Комунального підприємства "Розвиток" про зобов`язання повернути державне майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством Розвиток с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

За доводами прокурора Комунальним підприємством Розвиток використовуються гідроспоруди (з реєстраційним номером майна 25592421.16. ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693), які є державною власністю, та які розташовані на земельній ділянці за кадастровим № 0523 3700:01:000:0009, яка є предметом вищевказаного договору оренди.

При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що на даний час суб`єктом управління, який здійснює управління майном з реєстраційним номером майна 25592421.16.ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693 є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, балансоутримувачем є ДП Укрриба. Водночас між Державним агентством меліорації та рибного господарства України і комунальним підприємством Розвиток відсутні будь - які відносини зобов`язального характеру, зокрема, щодо передання у користування чи зберігання спірного майна, а також Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях такі правочини не погоджувались та не укладались. Тому за доводами прокурора відповідачем неправомірно використовуються вищезазначені гідроспоруди, що спричиняє державі збитки.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.10.22 у справі №902/499/22 позов задоволено повністю. Зобов`язано комунальне підприємство Розвиток повернути державі в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України державне майно - гідротехнічні споруди (Гребля н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ693) - всього площею 0,1677 га, які формують водний об`єкт на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, та розташовані у с. Важне, Теплицької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області. Стягнуто з Комунального підприємства Розвиток на користь Вінницької обласної прокуратури 2481,00 грн витрат на сплату судового збору.

Так, в обґрунтування рішення, суд з посиланням на 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі №1-1/99, постанову Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, докази наявні в матеріалах справи, вказав, що прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави. Крім того, з посиланням на ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004, докази наявні в матеріалах справи, ст.ст. 179, 180, 181, 184 ГК України, Закон України «Про оренду державного і комунального майна», Закон України «Про оренду землі», ст. 148-1 Земельного кодексу України, вказав, що в даному випадку відповідач неправомірно використовує спірне майно. Таким чином, фактичним використанням гідротехнічних споруд без відповідної правової підстави порушуються права держави як власника спірного майна. З посиланням на ст.ст. 316, 321, 326, 391 ЦК України, постанови Верховного Суду у справах від 15.06.2018 №916/933/17, від 27.03.2018 № 916/939/17, від 19.04.2018 №926/2230/17, від 29.08.2019 №910/551/18, 17.04.2018 у справі № 924/623/18, від 03.03.2020 у справі №916/1657/18, статут ДП Укрриба, Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, наказ Державного комітету рибного господарства України № 238 від 27.12.2002, Закон України Про Фонд державного майна України, суд зазначив, що відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 05.05.2022, правочин, щодо оренди земельної ділянки та передання гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області у користування/оренду регіональним відділенням Фонду не укладався і не погоджувався. За наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2020. В задоволені позову відмовити.

Так, з посиланням на розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації за № 632 від 03.11.2006, розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації від 29.12.2007 № 669, договір оренди землі від 03.09.2008 укладений між Теплицька РДА та КП «Розвиток» вказує, що Комунальне підприємство користується земельною ділянкою на законних підставах у відповідності до договору оренди.

Крім того, з посиланням на ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення», ст.ст. 181, 182 ЦК України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказує, що гідротехнічні споруди, зокрема греблі та дамби, є нерухомим майном, права на яке підлягають державній реєстрації.

Зауважує, що згідно ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Однак, у рішенні зазначено, що гребля (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.1 6.ААЕЖАГ706), яку введено в експлуатацію 1930 року, залишковою вартістю 0 грн та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), перебувають на балансі ДП «Укррриба».

Скаржник вважає, що згідно чинного законодавства, дані об`єкти мають бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте, дані об`єкти не зареєстровані належним чином, не виготовлені технічні паспорти, не визначені фізично самі об`єкти (розмір, площа тощо), тому на думку відповідача, дані обставини унеможливлять виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Гайсинської окружної прокуратури наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу КП «Розвиток» на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2022 у справі № 902/499/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Теплицька селищна рада наводить свої міркування на підтвердження доводів скаржника та вказує, що скаржник користується земельною ділянкою на законних підставах, а тому не заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Укрриба наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги КП «Розвиток» повністю, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2022 у справі №902/499/22 залишити в силі.

У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу КП «Розвиток» на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2022 у справі № 902/499/22 залишити без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін.

Позивачі, відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду скарги повідомлялися заздалегідь та належним чином, що підтверджується надісланням ухвали на електронні адреси та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, ДП Укрриба та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях просить розгляд справи проводити у відсутність їхніх представників.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін та третіх осіб, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, враховуючи клопотання ДП Укрриба та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях про розгляд справи без їхніх представників, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні прокурор заперечила проти доводів викладених в апеляційній скарзі та надала пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу КП «Розвиток» на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2022 у справі №902/499/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

На виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд гідротехнічні споруди з іншими гідротехнічними спорудами, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ Вінницярибгосп, але залишились на його балансі, згідно акта приймання - передачі від 29.07.2003 були передані з балансу СВАТ Вінницярибгосп на баланс державного підприємства Укрриба Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Згідно Переліку гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ Вінницярибгосп та передаються на баланс державного підприємства Укрриба, (Додаток 1 до Акту приймання - передачі від 29.07.2003) вбачається, що на баланс передано, зокрема, гідротехнічні споруди нагульного ставу с. Важне, а саме: гребля (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.1 б.ААЕЖАГ706), яку введено в експлуатацію 1930 року, залишковою вартістю 0 грн та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), яку введено в експлуатацію 1989 року, залишковою вартістю 65607,71 грн, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009.

Наказом Державного департаменту рибного господарства №205 від 29.07.2003 затверджено Акт приймання-передачі від 29.07.2003 та закріплено зазначене у ньому майно за ДП Укрриба на праві повного господарського відання.

У подальшому 03.11.2006 розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації № 632 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель водного фонду загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га, передано в оренду земельну ділянку загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га із земель водного фонду Степанівської сільської ради комунальному підприємству Розвиток для риборозведення терміном на 5 років.

Розпорядженням Теплицької РДА № 669 від 29.12.2007 внесено зміни до розпорядження голови райдержадміністрації № 632 від 03.11.2006 та змінено термін права оренди з 5 років на 20 років.

На підставі даних розпоряджень 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством Розвиток с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

Відповідно до п. 20 договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.09.2021, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009 загальною площею 24,9217 га (вид використання - для риборозведення), яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Теплицького району (на даний час Теплицької селищної ради Гайсинського району) Вінницької області належить Теплицькій районній державній адміністрації (код ЄДРПОУ - 04051187) та суб`єктом речового права на земельну ділянку являється комунальне підприємство Розвиток (код ЄДРПОУ - 32672260).

Відповідно до довідки ДП Укрриба, станом на 15.04.2022 державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди, які розташовані за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р-н, на території с. Важне (гребля н/с Важне - інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706, залишкова вартість 0 грн та Верхов. Пр. Важне - інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ693 залишкова вартість 31630,52 грн) обліковуються на балансі підприємства.

Разом з тим, за доводами прокурора державне майно - гідроспоруди, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009: греблі н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верхов. Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693) фактично використовуються комунальним підприємством Розвиток без укладеного відповідного договору, що спричиняє збитки державі.

Отже, вирішуючи питання щодо правомірності звернення Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях слід врахувати наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Так, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі №1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Отже, наведені вище норми законів, позиції викладені у рішенні Конституційного Суду України та усталена судова практика дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає їх порушення, необхідність захисту таких інтересів, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Так, з матеріалів справи убачається, що Гайсинською окружною прокуратурою з серпня 2021 року встановлювались підстави представництва інтересів держави. Зокрема, на виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру, так 10.08.2021, 09.09.2021 та 23.03.2022 скеровано відповідні листи до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, ДП Укрриба та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях щодо надання інформації, у тому числі про вжиті заходи для усунення порушень інтересів держави, а саме щодо неправомірного використання гідротехнічних споруд, що є предметом спору однак відповідних дій вчинено не було.

Із отриманих відповідей убачається, що вказаними суб`єктами заходи, у тому числі шляхом подання позовної заяви не вживались та Державне агентство меліорації та рибного господарства не заперечуватиме щодо захисту Гайсинською окружною прокуратурою інтересів держави в його особі у судовому порядку.

Оскільки протягом тривалого часу гідротехнічні споруди використовуються без відповідної правової підстави, чим порушуються інтереси держави як власника, а вжитих ДП Укрриба заходів щодо приведення відносин до вимог чинного законодавства виявилось не достатньо, у прокурора виникають підстави для звернення із позовною заявою в інтересах держави.

З огляду на викладене, у прокурора наявні підстави та обов`язок для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Так, предметом позову у даній справі є повернення державного майна, а саме гідроспоруд, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009: греблі н/с Важне (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16.ААЕЖАГ706) та Верховини Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), оскільки останні використовуються без відповідної правової підстави.

Як зазначалося вище, на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд гідротехнічні споруди з іншими гідротехнічними спорудами, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ Вінницярибгосп, але залишились на його балансі, згідно акта приймання - передачі від 29.07.2003 були передані з балансу СВАТ Вінницярибгосп на баланс державного підприємства Укрриба Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Разом з тим, згідно Переліку гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ Вінницярибгосп та передаються на баланс державного підприємства Укрриба, (Додаток 1 до Акту приймання - передачі від 29.07.2003) вбачається, що на баланс передано, зокрема, гідротехнічні споруди нагульного ставу с. Важне, а саме: гребля (інв. №1020, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.1 б.ААЕЖАГ706), яку введено в експлуатацію 1930 року, залишковою вартістю 0 грн та Верховина Пр. Важне (інв. №1037, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.16. ААЕЖАГ693), яку введено в експлуатацію 1989 року, залишковою вартістю 65607,71 грн, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009.

Наказом Державного департаменту рибного господарства № 205 від 29.07.2003 затверджено Акт приймання-передачі від 29.07.2003 та закріплено зазначене у ньому майно за ДП Укрриба на праві повного господарського відання.

Згідно витягів з Єдиного реєстру об`єктів державної власності про нерухоме майно щодо державного майна на гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне останні перебувають на балансі ДП Укррриба.

Так, матеріалами справи встановлено, що гідротехнічні споруди, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верховина Пр. Важне, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, що є об`єктом договору оренди № б/н від 03.09.2008, - перебувають на балансі ДП Укррриба.

Разом з тим, 03.09.2008 між Теплицькою РДА та комунальним підприємством Розвиток с. Степанівка укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, для риборозведення, яка знаходиться в селі Важне Степанівської сільської ради. Об`єктом оренди являлась земельна ділянка загальною площею 24,9217 га з них: під гідроспорудою (дамбою) 0,1677 га та під водою 24,7540 га. Договір укладено на 20 років з встановленням орендної плати в розмірі 5115,66 грн на рік, яка повинна вноситись щомісячно рівними частинами по 426,31 грн. Договір зареєстровано за номером 040887000219 від 10.12.2008.

При цьому, порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна, який за своєю правовою природою є договором майнового найму, регулюється нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна, який є спеціальним законом, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншими нормативними актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч.ч.1,2,4 ст.179 ГК України).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3ст.184 ГК України).

На дату укладення договору оренди від 03.09.2008, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності регулювалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 N 2270-XII (в редакції, чинній на момент укладення договору, далі Закон про оренду від 10.04.1992).

Так відповідно до абз.19 ч.2 ст. 4 Закону про оренду від 10.04.1992 не можуть бути об`єктами оренди, зокрема водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Отже, в силу закону, об`єктом оренди можуть бути гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Зі змісту укладення спірного договору, а саме пунктів 15, 16 того ж договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для риборозведення та має таке ж цільове призначення

Так, зокрема у відповідності інформації, яка викладена в листі від 06.05.2022 № 747 Теплицької селищної ради КП Розвиток використовує водні об`єкти, на яких розташовані гідротехнічні споруди ДП "Укрриба".

При цьому, слід зауважити, що використання вказаної земельної ділянки водного фонду без задіяння технічних споруд, що його утворюють, фактично неможливе.

Частиною 7 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

Передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Разом з тим, передача в оренду гідротехнічних споруд та водного об`єкту з земельною ділянкою належить до сфер повноважень різних органів управління.

Так, як убачається із матеріалів справи, земельна ділянка перебуває у комунальній власності Теплицької селищної ради.

Відповідно до положень ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди. Відтак права та обов`язки орендодавця перейшли до сільської ради, а саме до Теплицької селищної ради.

Водночас, як уже зазначалось судом гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верховина Пр. Важне перебувають на балансі ДП Укррриба.

В свою чергу у відповідності до Статуту ДП Укрриба підприємство засноване на основі державної власності, підпорядковане Державному агентству рибного господарства України (створено в результаті реорганізації Державного комітету рибного господарства України на підставі Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 N 1085/2010). Метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції (роботах, послугах) Підприємства, а предметом діяльності, зокрема, нагляд за технічною експлуатацією державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, включаючи ставкові рибоводні споруди, пов`язані з ними робочі машини та обладнання, а також інше майно, необхідне для рибогосподарської діяльності, що знаходиться на балансі Підприємства; технічна експлуатація гідротехнічних споруд відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України в частині користування водними об`єктами та землями водного фонду. Підприємство має право розпоряджатися майном, що належать до основних фондів (переданого на баланс), у тому числі передавати майно в оренду, за попередньою згодою Уповноваженого органу управління, лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені господарським кодексом України та іншими законами України (п.п.1.1,3.1,3.2,4.5 Статуту).

При цьому, договір оренди від 03.09.2008, не містять інформації про гідротехнічні споруди, які розташовані на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області інвентарний номер 1020, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16ААЕЖГ 706 гребля н/с Важне та інвентарний номер 1037, реєстровий номер ФДМУ 25592421.16.АА ЕЖАГ 693 верх Пр. Важне.

Водночас відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 05.05.2022, правочин, щодо оренди земельної ділянки та передання гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області у користування/оренду регіональним відділенням Фонду не укладався і не погоджувався.

Між Державним агентством меліорації та рибного господарства України і комунальним підприємством Розвиток відсутні будь-які відносини зобов`язального характеру, зокрема, щодо передання у користування чи зберігання спірного майна.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відповідач неправомірно використовує спірне майно.

А тому, на переконання колегії суддів, фактичним використанням гідротехнічних споруд без відповідної правової підстави порушуються права держави як власника спірного майна.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами; власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства; щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності; суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першою якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Тобто, тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 363/3032/16-ц).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Підставою для подання негаторного позову (характерною ознакою негаторного позову) є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 924/623/16).

Крім того, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/23/17).

При цьому, положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору (постанова Верховного Суду України від 27 .05.2015 р. у справі № 6-92цс15).

Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у даній справі.

Як уже зазначалось судом, відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що на даний час суб`єктом управління, який здійснює управління майном з реєстраційним номером майна 25592421.16.ААЕЖАГ706 та 25592421.16.ААЕЖАГ693 є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, балансоутримувачем є ДП Укрриба.

Відповідно до п. п. 67 п. 4 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Державне агентство меліорації та рибного господарства України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрибагентства.

Наведене свідчить, що спірні об`єкти є державною власністю, управління якою здійснює Державне агентство меліорації та рибного господарства України, яке є позивачем на користь якого спірне майно підлягає витребуванню.

Також відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Колегія суддів зауважує, що оскільки право власності держави виникло до 01.01.2013 з часу введення в експлуатацію, а саме з 1930 та 1989 років, відсутність державної реєстрації прав на спірне майно не свідчить у даному випадку про відсутність права власності у держави на гідротехнічні споруди.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.

Згідно наказу Державного комітету рибного господарства України № 238 від 27.12.2002 створено ДП Укрриба, яке засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України, яке у подальшому реорганізовано на підставі Указу Президента України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади № 1085/2010 від 09.12.2010 у Державне агентство рибного господарства України, яке постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель № 539 від 14.05.2021 перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Пунктами 1.1 та 1.2 статуту ДП Укрриба, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 24.02.2017 № 98 (далі - Статут) визначено, що підприємство є державним унітарним комерційним рибо - та водогосподарським підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції (роботах, послугах) Підприємства (п. 3.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відтак уповноваженим органом держаної влади на захист порушених інтересів держави є Державне агентство меліорації та рибного господарства України до сфери управління якого належить спірне майно. Крім того, повноваження щодо захисту майнових прав у даному випадку має також ДП Укрриба як державне підприємство, якому вказане майно передано на праві господарського відання.

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна (п.п. 1 ч. 1 ст. 4).

На виконання покладених завдань Фонд державного майна України, зокрема, передає в оренду державне майно, здійснює продаж державного майна (ст. 5).

Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності (ч. 1 ст. 6).

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 05.05.2022, правочин, щодо оренди земельної ділянки та передання гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0523787000:01:000:0009, на території с. Важне Гайсинського району Вінницької області у користування/оренду регіональним відділенням Фонду не укладався і не погоджувався.

З урахуванням викладеного в своїй сукупності, враховуючи встановлення усіх умов, які є необхідними для захисту прав власника майна шляхом усунення перешкод у користуванні майном в порядку ст. 391 ЦК України, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог керівника Гайсинської окружної прокуратури та наявність підстав для задоволення позову останнього в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.22 у справі №902/499/22 прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Розвиток" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.22 у справі № 902/499/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.22 у справі № 902/499/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №902/499/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "24" січня 2023 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.