Рішення

від 12.10.2022 по справі 140/3177/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3177/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді ВалюхаВ.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДРОК» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕДРОК» (далі - ТзОВ «РЕДРОК») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Волинської митниці від 24.01.2022 №26 була проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «РЕДРОК» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за митними деклараціями (далі - МД) № UA205040/2019/015056 від 19.03.2019, № UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, за наслідками якої складено акт від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «РЕДРОК»:

- пункту 1 статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІII в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів, ввезених за сертифікатами перевезення товару EUR.1, як такими, що походять з певної країни в розумінні Протоколу І і Доповнення І та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII, частини сьомої статті 36, частини другої статті 48, частини першої статті 257, пунктів 1, 5, 6 частини восьмої статті 257, частини першої статті 270, частин четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України (далі - МК України), в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті мита за вищезазначеними МД, на загальну суму 49698,26 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ) за МД від 19.03.2019 № UA205040/2019/015047, від 19.03.2019 № UA205040/2019/015056 на загальну суму 9939,65 грн.

На підставі акту перевірки від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568 Волинська митниця прийняла такі ППР:

- від 28.02.2022 №0000036/7.3-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на 54668,09грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 49698,26грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4969,83грн;

- від 28.02.2022 №0000037/7.3-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я)» на 10933,61 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 9939,65грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 993,96грн.

Позивач не погоджується із вказаними ППР та вказує, зокрема, що до митного оформлення до МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019 були надані сертифікати з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019 та № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019, у яких зазначено, що країною походження товарів, які були ввезені позивачем, є Європейський Союз.

При цьому, жодними нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку декларанта перевіряти дані, що зазначені в товаросупровідних документах при заповненні МД. Позивач подав до митного оформлення примірники сертифікатів з перевезення товару та зазначив у відповідній графі про застосування преференції, у позивача не було жодних підстав для виникнення сумнівів щодо дійсності сертифікатів про походження товару.

Враховуючи те, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом, у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим або недійсним. Проте, доказів того, що сертифікати EUR.1, які надавалися позивачем, скасовані чи визнані недійсними, відповідач не надав, тому вони є чинним та єдиними документами, що підтверджують походження товарів з країн ЄС, та надають пільги зі сплати митних платежів. Відповідач не здобув прямих доказів того, що товари не мають преференційного походження з ЄС, а лист уповноваженого органу Республіки Польща не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право на преференцію.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР Волинської митниці від 28.02.2022 №0000036, №0000037.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.89).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.91-96) представник відповідача ХолейкоК.І. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних ППР, прийнятих на підставі акту перевірки від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568. При цьому, вказала, що за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноваженого органу іноземної держави країни-експортера, не підтверджено походження товару з ЄС, що призвело до безпідставного застосування пільгової ставки ввізного мита та, як наслідок, до несвоєчасного, неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги частин четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України, встановлено заниження платником податків ТзОВ «РЕДРОК» податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 59637,91грн, в т. ч.: мито на транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, на суму 49698,26грн, ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на суму 9939,65грн.

В поданій до суду відповіді на відзив представник позивача Косендюк Я.А. не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 129-142).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Волинської митниці від 24.01.2022 №26 була проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «РЕДРОК» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за МД №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, про що складено акт від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568 (а.с. 98 зворот - 106), примірник якого було скеровано позивачу листом від 08.02.2022 №7.3-19/2135 (а. с.98) та отримано ТзОВ «РЕДРОК» 11.02.2022 згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.107).

З акту перевірки від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568 вбачається, що при проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 19.03.2019 №UA205040/2019/015047 (а.с.47-48) встановлено, що ТзОВ «РЕДРОК» здійснено митне оформлення товару «Сідельний тягач для напівпричепів двоосний, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування, марка - VOLVO, модель - FH 13 420, календарний рік випуску - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 , об`єм 12777 см.куб , потужність - 315kw, тип двигуна - дизель, колісна формула - 4x2, тип палива - дизель, кількість місць для сидіння, враховуючи місце водія згідно документів виробника - 2, маса в разі максимального навантаження - 20000 кг, торговельна марка VOLVO, країна походження - Швеція», за кодом товару 8701209000 згідно УКТ ЗЕД із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» з умовним нарахуванням мита 41569,18грн. Підставою для застосування декларантом ВКПП «Агропромтехцентр» преференційної ставки ввізного мита на вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8701209000 та умовного нарахування митних платежів став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 12.03.2019 № PL/MF/AN 0173097 (а.с.52), заявлений декларантом до митного оформлення за вказаною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).

При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 19.03.2019 №UA205040/2019/015056 (а.с.49-50) встановлено, що ТзОВ «РЕДРОК» здійснено митне оформлення товару «Напівпричіп тентований триосний для перевезення вантажів бувший у користуванні, марка SCHMITZ, модель SCS24/L, номер шасі - НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2008, власна маса - 7468 кг, маса у разі максимального навантаження - 39000 кг, вантажопідйомність - 31532 кг, країна походження - Німеччина», за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» з умовним нарахуванням мита 8129,08грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8701209000 та умовного нарахування митних платежів став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 13.03.2019 № PL/MF/AN 0173111 (а.с.51), заявлений декларантом ВКПП «Агропромтехцентр» до митного оформлення за вказаною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).

Державною митною службою України, на підставі звернення Волинської митниці ДФС від 12.07.2019 №1177/8/03-70-19-04, направлено запит до уповноваженого органу Республіки Польща щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019.

На звернення Волинської митниці в частині перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, на адресу митниці листом Держмитслужби від 21.10.2021 №15/15-03/7.3/4721 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 15.09.2021 №2601-ІОА.4331.18.2021 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019 (а.с.118-126).

У відповіді зазначено, що вищезазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1 є автентичними, проте експортер товару «ASANTECH SP.ZO.O» не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів, зазначених у вищевказаних сертифікатах відповідно до вимог Доповнення 1 «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Разом з тим, в сертифікатах з перевезення EUR.1 №PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, №PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019 у графі 14 («Результати перевірки»), надісланої уповноваженим органом Республіки Польща копії сертифікатів відмічено, що виконана перевірка довела, що ці сертифікати не відповідають вимогам щодо достовірності й правильності. Тобто, компетентним органом Республіки Польща, за результатом перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 №PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019, письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що ввезенні ТзОВ «РЕДРОК» за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019 не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо «преференційного походження товарів» в рамках Угоди.

Таким чином, як вказано в акті перевірки від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568, згідно офіційно надісланої та документально підтвердженої відповіді від уповноваженого органу Республіки Польща щодо не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товарів EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019, митне оформлення яких здійснено ТзОВ «РЕДРОК» за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019, не можуть бути застосовані умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди, та відповідно, відсутні підстави для оподаткування ввезених товарів при здійсненні митного оформлення в Україні за пільговою ставкою ввізного мита 0% - преференція «410». Враховуючи викладене, зазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019 та № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019 не можуть бути визнаними достатнім документом, який у відповідності до пункту 1 статті 15 Доповнення І засвідчує, що товари за вказаними у акті митними деклараціями підпадають під дію Угоди.

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільги по ввізному миту за преференцією 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» та умовного нарахування ввізного мита, на підставі інформації та копій документів, отриманих від уповноваженого органу Республіки Польща про не підтвердження «преференційного походження товарів в рамках Протоколу І», контролюючим органом, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МК України встановлено неправомірність зазначеної у митних деклараціях підстави для надання преференції по ввізному миту «410» при здійсненні митного оформлення товарів за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «РЕДРОК»:

- пункту 1 статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІII в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів, ввезених за сертифікатами перевезення товару EUR.1, як такими, що походять з певної країни в розумінні Протоколу І і Доповнення І та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 №1678-VII, частини сьомої статті 36, частини другої статті 48, частини першої статті 257, пунктів 1, 5, 6 частини восьмої статті 257, частини першої статті 270, частин четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті мита за вищезазначеними МД, на загальну суму 49698,26 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ПДВ за МД від 19.03.2019 №UA205040/2019/015047, від 19.03.2019 № UA205040/2019/015056 на загальну суму 9939,65 грн.

На підставі акту перевірки від 08.02.2022 №0005/7.3-19/09/41312568 Волинська митниця прийняла такі ППР:

- від 28.02.2022 №0000036/7.3-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на 54668,09грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 49698,26грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4969,83грн (а. с.109-111);

- від 28.02.2022 №0000037/7.3-19, яким ТзОВ «РЕДРОК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я)» на 10933,61 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 9939,65грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 993,96грн (а.с.112-114).

Вказані ППР разом із розрахунком податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій були надіслані позивачу листом від 28.02.2022 №7.3-19/3282 (а.с.116-117).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

За приписами частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Пунктом 1 частини третьої статті 44 МК України передбачено, що у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За приписами частин четвертої, п`ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно із частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу Україниу вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва».

Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.

Згідно із статтею 1 Рішення №1/2018 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21/11/2018 року про заміну Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Протокол І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення. Статтею 1 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» визначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.

Відповідно до статті 15 розділу V Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а.

Пунктом 2 статті 31 розділу VІ Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару ЕUR.1 та ЕUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження ЕUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.

За змістом положень статті 32 розділу VІ Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає: після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Згідно із пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, які полягають у такому.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МК України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

Верховний Суд у вказаній справі визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що зазначення товариством відомостей про характеристики товарів (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (митний орган Республіки Польща), призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита, замість застосування повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідно Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII.

Суд при вирішенні цього спору враховує, що листом Держмитслужби від 21.10.2021 №15/15-03/7.3/4721 (а.с.118) Волинській митниці була надіслана лист-відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 15.09.2021 (а.с.119-126), яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у 269 сертифікатах з перевезення товару EUR.1, наданих експортеру «ASANTECH Sp. z o.o.», в т.ч. сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 №/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019.

За змістом зазначеного листа-відповіді уповноваженого органу Республіки Польща вказані сертифікати EUR.1 є автентичними, проте експортер не довів преференційного походження товарів. Суд також звертає увагу на значну кількість (269) сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, які були видані експортеру «ASANTECH Sp. z o.o.», який не надав митним органам Республіки Польща належних документів про походження товарів, вказаних у цих сертифікатах, з території ЄС та не підтвердив їх преференційне походження.

Відтак, суд погоджується із доводами митного органу про те, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019 та № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019 не можуть бути визнані належними та достатніми документами, які підтверджують преференційне походження товарів, оформлених за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019.

Суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи, висновки митного органу про те, що за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноваженого органу іноземної держави країни-експортера, не підтверджено походження спірних товарів з ЄС, що призвело до безпідставного застосування пільгової ставки ввізного мита та, як наслідок, до несвоєчасного, неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги митного та податкового законодавства, та платником податків ТзОВ «РЕДРОК» занижені податкові зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 59637,91грн, в т. ч.: мито - 49698,26грн, ПДВ - 9939,65грн.

Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, відповідно до яких міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, Верховний Суд доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що лист-відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 15.09.2021 №2601-ІОА.4331.18.2021 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 № PL/MF/AN 0173097 від 12.03.2019, № PL/MF/AN 0173111 від 13.03.2019 не є достатнім доказом, який не підтверджує преференційне походження товарів, оформлених за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019, оскільки надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, є підставою для контролюючого органу самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених ПК України, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. При цьому, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Положення норм, які встановлюють вимоги до запиту митного органу країни імпорту не визначають обов`язкових умов щодо його оформлення в частині обґрунтування сумнівів, що виникли у контролюючого органу, а носять диспозитивний характер (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №460/8509/21). В зв`язку із цим, доводи позивача щодо не доведення відповідачем виникнення у нього обґрунтованих сумнівів про походження товару суд визнає безпідставними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки компетентні органи Республіки Польща надали інформацію щодо не підтвердження преференційного походження товарів, оформлених за МД №UA205040/2019/015047 від 19.03.2019, №UA205040/2019/015056 від 19.03.2019, а митний орган за результатами перевірки встановив безпідставне застосування преференційного режиму до товарів, як таких що походять з ЄС та, як наслідок, несплату мита та ПДВ при імпорті товарів у повному обсязі, тому оскаржувані у цій справі ППР від 28.02.2022 №0000036/7.3-19, №0000037/7.3-19 є правомірними, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування зазначених ППР належить відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх