Ухвала

від 12.10.2022 по справі 523/6150/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/6150/22

Провадження №2/523/3581/22

УХВАЛА

про забезпеченняпозову у справі

12.10.2022 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса заяву представника позивача Одеської міської ради Бондаренко Ігоря Олеговича про забезпечення позову у цивільній справі № 523/6150/22 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка ІТ», за участю третьої особи без самостійних вимог Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішень державних реєстраторів, визнання правочинів недійсними та знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Воздвиженка ІТ», за участю третьої особи без самостійних вимог Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішень державних реєстраторів, визнання правочинів недійсними та знесення самочинного будівництва.

Суд констатує, що представником позивача ОСОБА_5 було подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтовуючи вимогизаяви про вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.07.2022 року у вказаній справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2477865151100. Вказану заборону внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, з листа Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.08.2022 року № 01-10/615 вбачається, що 29.07.2022 року під час виходу спеціалістів Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, Ярмарочна причал, 194 встановлено, що в період з лютого 2022 року по липень 2022 року забудовником ТОВ «Воздвиженка ІТ» продовжувалися незаконні роботі з будівництва здійснення залиття залізобетонних перекрить над першими поверхами в 1-му корпусі (пляма забудови приблизно 120 кв.м.), в 2-м корпусі (пляма забудови приблизно 320 кв.м.) та 3-му корпусі (пляма забудови приблизно 500 кв.м.), здійснено будівництво стін других поверхів та їх перекриття залізо бетоном.

З урахуванням зазначеного представник позивача зазначає, що наявні підстави вважати, що продовження незаконної забудови земельної ділянки може призвести до неможливості реального поновлення інтересів територіальної громади м. Одеси та повернення земельної ділянки, яка використовується під забудову, у придатному для використанні стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити дану заяву та вжити заходи забезпечення позову шляхом:

?Заборонити ТОВ «Воздвиженка ІТ» та іншим особам здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;

?Заборонити центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та органам Державного архітектурно будівельного контролю здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї докази, керуючись ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд прийшов до висновків про необхідність розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін. Тому, розгляд заяви про забезпечення позову здійснювався судом у судовому засіданні

Представник позивача ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій просив суд призначене підготовче засідання на 12.10.2022 року провести за його відсутності, подану заяву про забезпечення позову розглянути та задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явилися, із будь якими заявами чи клопотаннями до суду не зверталися.

Представник відповідача ТОВ «Воздвиженка ІТ» Стогній О.В. у підготовче судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій просить суд відкласти слухання справи з тих підстав, що представник відповідача перебуває на розгляді кримінальної справи № 511/972/20 у Роздільнянському районному суді Одеської області.

Проте, суд констатує, що жодного доказу про поважність неявки представником відповідача до клопотання про відкладення слухання справи надано не було.

Окрім того, неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду судом клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд доходить на ступного висновку.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299035997 від 11.02.2022 року вбачається, що на підставі технічного паспорту, серія та номер: ТІ01:9275 0285 0307 0056, виданого 30.07.2021 року, видавник: ТОВ «НІКАМЕГАБУД», висновку, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2021 року, рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12.10.2021 року № 60908455 за ТОВ «Воздвиженка ІТ» зареєстровано право власності на цілісний комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2477865151100).

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до роз`яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Суд констатує, що ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 01.07.2022 року у рамках розгляду даної справи було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2477865151100. Вказану заборону внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До поданої заяви про забезпечення позову представником позивача було надано лист Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.08.2022 року № 01-10/615, яким встановлено, що 29.07.2022 року під час виходу спеціалістів Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, по. Ярмарочна причал, 194 встановлено, що в період з лютого 2022 року по липень 2022 року забудовником ТОВ «Воздвиженка ІТ» продовжувалися незаконні роботі з будівництва здійснення залиття залізобетонних перекрить над першими поверхами в 1-му корпусі (пляма забудови приблизно 120 кв.м.), в 2-м корпусі (пляма забудови приблизно 320 кв.м.) та 3-му корпусі (пляма забудови приблизно 500 кв.м.), здійснено будівництво стін других поверхів та їх перекриття залізо бетоном.

Викладені у вказаному листі обставини підтверджуються також доданими фотокартками об`єкту будівництва станом на лютий 2022 року та липень 2022 року.

З урахуванням викладених представником позивача обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо оскаржуваних рішень державний реєстраторів та законності будівництва на земельній ділянці, а тому невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Зокрема, це стосується і питання порушеного права позивача. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Таке правозастосування узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20, які враховуються судом до спірних правовідносин, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.

У даному випадку, суд виходить із того, що обставини наявності/відсутності порушеного права позивача, наявності/відсутності підстав для скасування рішень державний реєстраторів та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, будуть предметом дослідження судом під час розгляду даної справи по суті, та не є предметом розгляду судом на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Суд також виходить із того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.09.2020 №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що у спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому, в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У даному випадку, суд вважає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 є ризики, що в подальшому продовження забудови земельної ділянки, у разі задоволення позову, може призвести до неможливості реального поновлення інтересів територіальної громади м. Одеси та повернення земельної ділянки.

Заходи забезпечення позову в частині заборони здійснення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , які просить вжити позивач, є співмірними заявленим позовним вимогам, цілком відповідають характеру спірних правовідносин, і ніяким чином не порушують прав учасників спору, а навпаки, зможуть забезпечити рівність таких прав. Вжиття заходів забезпечення позову захистить права позивача, у випадку задоволення його позовних вимог. Інтереси та права відповідача таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані, і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідач і надалі зможе реалізувати свої права стосовно проведення будівництва.

Така позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 року по справі №308/8567/20, які враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.

В той же час суд констатує, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача в частині заборонити центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та органам Державного архітектурно будівельного контролю здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , не є співмірним, оскільки виходить поза межі предмету позову та є фактичним втручанням суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов суб`єкт владних повноважень зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині слід відмовити.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому приходить до переконання, що подана представником позивача заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині заборони ТОВ «Воздвиженка ІТ» здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Одеської міської ради Бондаренко Ігоря Олеговича про забезпечення позову у цивільній справі № 523/6150/22 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка ІТ», за участю третьої особи без самостійних вимог Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішень державних реєстраторів, визнання правочинів недійсними та знесення самочинного будівництва задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка ІТ» здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволеннірешти вимогзаяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити сторонам.

Учасники справи:

Позивач: Одеська міська рада, код за ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка ІТ», код за ЄДРПОУ 40888860, місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Кожум`яцька, 12-Б.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер