Рішення

від 04.10.2022 по справі 293/910/22

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/910/22

Провадження № 2/293/400/2022

04 жовтня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Артемчук Т.В.

прокурора Чарліної О.В., наказ від 15.03.2021 № 112-к

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області (адреса: вул Шевченка, 5, м. Коростишів, Коростишівський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (майдан Рад, 2. смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04344156)

до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

про витребовування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за змістом якого просить:

- витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку загальною площею 1,3300 га (кадастровий номер 1825684800:12:000:0001) для ведення особистого селянського господарства, що була передана рішенням Клітищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області тридцять сьомої сесії, VII скликання від 02.10.2020, у власність ОСОБА_1 .

30.06.2022 суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до виконавчого органу Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

08.07.2022 на адресу суду від Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12.07.2022 суд позовну заяву залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

19.07.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Дослідивши зміст поданої позивачем заяви та доданих документів суд встановив, що позивач усунув недоліки позовної заяви, на які вказав суд.

Ухвалою від 25.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.08.2022.

Ухвалою від 17.08.2022, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 17.08.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 26.09.2022.

Ухвалою від 26.09.2022, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 26.09.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 04.10.2022.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Коростишівською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства при безоплатній передачі земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення територіальної громади Житомирського району Житомирської області.

Так, прокурор вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 25.03.2020 №6-3412/14-20-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2га (кадастровий номер 1821483200:10:000:0396) для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Ольшанської сільської ради Романівського району.

На підставі зазначеного наказу 01.04.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.06.2020 ОСОБА_1 вищевказану ділянку відчужила гр. ОСОБА_2 .

Прокурор зазначає, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі рішення Клітищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області тридцять сьомої сесії, VII скликання від 02.10.2020 отримала у приватну власність (право зареєстровано 05.02.2021) земельну ділянку площею 1,3300 га (кадастровий номер 1825684800:12:000:0001) для ведення особистого селянського господарства, що знаходилася в адміністративно-територіальній одиниці Клітищенської сільської ради Черняхівського району.

Прокурор доводить, що при звернені до сільської ради щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та щодо її затвердження, надання у власність, відповідач приховала, що вже скористалася своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Вказує, що незаконне рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого відповідач повторно безоплатно отримала у власність земельну ділянку площею 1,3300 га для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлено Земельним кодексом України, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна - народу України і особі територіальної громади на вибуття майна із володіння.

Земельна ділянка площею 1,3300 га за кадастровим номером 1825684800:12:000:0001, вибула із комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - територіальної громади, тому вказане порушення може бути усунуто лише шляхом витребовування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Прокурор зазначив, що пред`явлення позову прокурором зумовлено очевидним завданням шкоди інтересам держави, яке полягає в порушенні норм Земельного кодексу України, що призвело до незаконного вибуття земельної ділянки із земель комунальної власності .

Таким чином, прокурор вказує на наявність підстав, визначених ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" для здійснення захисту інтересів держави.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив,17.08.2022 на адресу суду від Черняхівської селищної ради надійшла заява, згідно якої позивач повідомив, що підтримує позовні вимоги прокурора та просить розгляд справи здійснювати без їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі. Про визнання позову подала до суду заяву від 17.08.2022 (а.с. 93).

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 49 цього кодексу, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Встановивши, що заява відповідача про визнання позову не суперечить нормам законодавства, не порушує будь-чиї права та інтереси, суд приймає таку до розгляду.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 04.10.2022 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 25.03.2020 №6-3412/14-20-СГ затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Романівського району, за межами населених пунктів Ольшанської сільської ради та надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 1821483200:10:000:0396) для ведення особистого селянського господарства (01.03) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Романівського району, за межами населених пунктів Ольшанської сільської ради (а.с.57).

На підставі вказаного наказу приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. 01.04.2020 здійснено запис №36167683 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 1821483200:10:000:0396), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.55).

12.06.2020 між ОСОБА_1 (продавець, відповідач) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 60-63).

Згідно п.1.1 даного договору ОСОБА_1 передає у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 (два) га, що розташована за адресою: Житомирська область, Романівський район, за межами Ольшанської сільської ради, а ОСОБА_2 прийняв вказану земельну ділянку, сплати за неї ціну та відповідно до умов цього договору. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Кадастровий номер земельної ділянки 1821483200:10:000:0396 (п. 1.2 договору).

Вказаний договір у відповідності до ст. 182 ЦК України зареєстровано приватним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 479.

03.06.2020 ОСОБА_1 (відповідач) звернулась до Клітищенської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту земелустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.72)

21.09.2020 ОСОБА_1 (відповідач) звернулась до Клітищенської сільської ради із заявою про затвердження проекту земелустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,3300 га у власність для ведення особистого седеняського господарства (а.с.71)

Рішенням Клітищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, 37 сесії 7 скликання від 02.10.2020 "Про передачу у власність земельної ділянки" вирішено:

- затвердити проект земелустрою щодо відведення земельної діоянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 1,3300 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер - 1825684800:12:000:0001- ОСОБА_1 ;

- передати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,3300 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1825684800:12:000:0001 (а.с.58).

На підставі вказаного рішення державним реєстратором Іршанської селищної ради Хорошівського району Житомирської обл. 05.02.2021 здійснено запис №40501348 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,33 га (кадастровий номер 1825684800:12:000:0001), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.53-54).

Оскільки ОСОБА_1 при зверненні до сільської ради із заявою (а.с.71) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та щодо її затвердження, надання у власність, приховала, що вже скористалася своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, то земельна ділянка підлягає витребуванню у відповідача на користь держави, в особі Черняхівської сільської ради як така, що отримання в порушення норм ст.ст. 116,121 ЗК УКраїни.

22.02.2022 Коростишівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" направлено на адресу Черняхівської селищної ради повідомлення про необхідість вжиття до 04.03.2022 заходів, направлених на витребування у ОСОБА_1 незаконно отриманої земельної ділянки у власність за кадастровим номером 1825684800:12:000:0001 (а.с.25-27).

Листом за № 02-11/938 від 21.03.2022 Черняхівська селищна рада повідомила Коростишівську окружну прокуратуру про те, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів Черняхівської селищної ради шляхом пред"явлення позову до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки (а.с.28).

27.06.2022 Коростишівська окружна прокуратура в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" повідомила Черняхівську селищну раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки площею 1,3300 га (а.с.39-40).

Оскільки ОСОБА_1 неправомірно з порушенням норм Земельного кодексу України набула у власність земельну ділянку, керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради про витребування у відповідача земельної ділянки за кадастровим номером 1825684800:12:000:0001.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У випадку, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах (ст.4 ЦПК).

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією Українивстановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (пункт 54 рішення). Суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

У даній справі керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області із позовними вимогами до ОСОБА_1 про витребуваня земельної ділянки, оскільки позивач самостійно не вживав заходів щодо повернення у комунальну власність незаконно переданої у власність відповідачу земельної ділянки.

Законність представництва прокурором інтересів держави обґрунтована в позові та є законною, що також підтверджується правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про витребування земельної діянки.

Обставиною, яка підлягає доказуванню у даній справі є факт отримання у володіння відповідачем земельної ділянки з порушенням норм Земельного законодавтва.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Держава є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Відповідно до ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п "б" ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Системний аналіз норм ст.ст. 116 та 121 ЗК України вказує на те, що реалізація повноважень органів місцевого самоврядування має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

За змістом ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Матеріали справи підтверджуєть, що відповідач вперше скористалась своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 25.03.2020 №6-3412/14-20-СГ .

Спірна ж земельна ділянка площею 1,3300 га, кадастровий номер 1825684800:12:000:0001, вибула із земель комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 (відповідачем) права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника - держави в особі Черняхівської селищної ради Житомриського району Житомирської області, оскільки відповідач при зверненні до зазначеного органу влади не повідомила, що вже скористалась своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах норми 2 га для ведення особистого селянського господарства, що суперечить нормам ст,ст. 116, та 121 ЗК України.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі №525/1225/15-ц, з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону №973-ІV, статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 повторно використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та неправомірно набула у власність спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1825684800:12:000:0001.

Згідно положень ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 387 ЦК України України, власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно , без відповідної парвової підстави заволоділа ним.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18, власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсним рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16.

Ефективним способом захисту права власності, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, є звернення до суду з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном.

У спорах про витребування майна суд встановлює обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Встановлені в ході вирішення спору обставини підтверджують, що ОСОБА_1 (відповідач) на час отримання спірної земельної ділянки вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст.116,118,121 Земельного кодексу України, при передачі у власність відповідачу земельної ділянки, не було враховано, що ОСОБА_1 раніше вже використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Повторне безоплатне надання Клітищенською сільською радою Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_1 земельної ділянки для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі №6-137ц 16.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що беззаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим. Суспільний інтерес в даному випадку полягає в поверненні в розпорядження держави незаконно вибувшої земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, що явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні спірної земельної ділянки, яка була набута з порушенням закону.

За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку, що вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про витребування у відповідача земельної ділянки є обгрунтованою та заявленою у відповідності до норм чинного законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідач позов за фактичними обставинами не оспорила, напроти в порядку ст.ст. 49 ЦПК України визнала позов, що за нормами ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 956 від 27.06.2022(а.с.11).

З огляду на норми чинного законодавства, враховуючи факт визнання позову відповідачем, позивачу слід повернути з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 1240,50грн.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Решта 50% судового збору в сумі 1240,50грн., сплаченого позивачем судового збору у порядку ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області ( майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04344156) земельну ділянку загальною площею 1,3300 га, кадастровий номер 1825684800:12:000:0001 для ведення особистого селянського господарства, що була передана у власність ОСОБА_1 рішенням Клітищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області тридцять сьомої сесії, VII скликання від 02.10.2020.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (вулиця Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 02909950)

- 1240,50 грн судового збору.

4. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (вулиця Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1240,50 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № 956 від 27.06.2022 .

Оригінал платіжного доручення № 956 від 27.06.2022 знаходиться у Житомирській обласній прокуратурі.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області (адреса: вул. Шевченка, 5, м. Коростишів, Коростишівський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04344156)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складений та підписаний: 13.10.2022

Суддя Людмила ЛОСЬ