Рішення

від 12.10.2022 по справі 580/3521/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року справа № 580/3521/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія АвтоВазтехобслуговування Лада-Сервіс-Україна до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

12 серпня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «АвтоВазтехобслуговування «Лада-Сервіс-Україна» з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення №85 від 29.07.2022 про повернення позивачем відповідачу коштів, які використанні з порушенням в сумі 32131,40 грн та застосування до позивача штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 16065,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну перевірку у позивача щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів, результати якої оформлені Актом №25 від 06.07.2022. Позивач, не погоджуючись із висновками акту, подав відповідачу заперечення до акту перевірку, однак такі були відхилені відповідачем. 29.07.2022 відповідачем винесено рішення №85 «Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду», згідно з яким позивачу належить повернути неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 32131,40 грн та сплатити штраф у сумі 16065,70 грн, разом 48197,10 грн.

Позивач не погоджується з висновками, які містяться в Акті перевірки та оскаржуваним рішенням, посилаючись на те, що ніяких порушень чинного законодавства при прийомі на роботу та виплаті ОСОБА_1 , як застрахованій особі, коштів відповідача допущено не було, а нібито допущені порушення законодавства, які викладені в акті є надуманими, побудованим на припущеннях.

Ухвалою суду від 17.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. На виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що оскаржуване рішення винесене в межах повноважень та у відповідності з нормами чинного законодавства, які регулюють питання нарахування матеріального забезпечення, що надається в рахунок Фонду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

06.07.2022 Черкаським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області, на підставі Наказу №5 від 28.01.2022, направлення № 3 від 28.01.2022, в період з 31.01.2022 по 06.07.2022 проведено планову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «АвтоВазтехобслуговування «Лада-Сервіс-Україна» з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України від 06.07.2022 №25, в якому зафіксовано порушення ч. 1 ст. 25 Закону України №1105, п. 1.3 Положення №13.

Не погоджуючись з порушеннями, виявленими в акті перевірки, позивачем подано заперечення до акта документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України.

За результатом розгляду заперечення на акт перевірки, Черкаським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Черкаській області листом від 26.07.2022 №16.05-15-900 повідомило, що заперечення до акта перевірки не підлягають задоволенню.

Надалі, на підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято Рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 29.07.2022 №85, яким зобов`язано позивача повернути 32131,40 грн та сплатити штраф у сумі 16065,70 грн, разом 48197,10 грн.

Вважаючи рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд виходить з такого.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР /далі - Основи №16/98-ВР/ відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.

Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частину 2 ст. Закону №1105 Фонд зобов`язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до п. 1.1 Положення №13 про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19 липня 2018 року (далі - Положення №13), комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно, п.1 Положення №13 організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами).

Представником застрахованих осіб є профспілкова організація підприємства, а за її відсутності - інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб (представник).

Приписами пункту 2.2 Положення №13, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку позивача, за результатами якої головним спеціалістом відділу по роботі зі страхувальниками ОСОБА_2 складено акт від 06.07.2022 №25.

Позивачем подано заперечення до акта документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України.

За результатом розгляду заперечення на акт перевірки, Черкаським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Черкаській області листом від 26.07.2022 №16.05-15-900 повідомило, що заперечення до акта перевірки не підлягають задоволенню.

Суд встановлено, що під час проведення перевірки використано такі документи: копії листків непрацездатності, довідка про заробітну плату, відомості по заробітній платі працівників, накази, заяви, табеля обліку робочого часу, штатні розписи, повідомлення про прийняття працівника на роботу, заяви-розрахунки для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, документи комісії із соціального страхування, банківські виписки, платіжні доручення, форма 9 та інше.

Так, перевіркою встановлено, що у період з 10.11.2018 по 11.05.2020 ОСОБА_3 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за основним місцем роботи (ЧДТУ).

Наказом від 03.02.2020 №2-1 ОСОБА_3 прийнята на посаду інспектора по кадрам з 04.02.2020 на 0,5 ставки (4 години на день з 13.00 до 17.00 год.) за сумісництвом, з посадовим окладом 14 000 грн., згідно штатного розкладу. Наказ підписано генеральним директором товариства ОСОБА_4 та за 3 місяці до відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_3 .

Штатним розкладом, запровадженим з 01.01.2020 та затвердженим директором підприємства, передбачено такі посади: генеральний директор (з окладом - 15000,00 грн.), головний бухгалтер (з окладом - 14500,00 грн.), комірник, майстер дільниці - 2 штатні одиниці, слюсар з ремонту автомобілів - 9 штатних одиниць, слюсар-інструментальник, мийник-прибиральник рухомого складу, рихтувальник кузовів - 2,5 шт. одиниці, маляр по фарбуванню автомобілів, охоронець - 2 штатні одиниці. Крім того, передбачено 0,5 ставки інспектора по кадрам (з окладом - 7000,00 грн.) та 0,5 ставки слюсара-електрика з ремонту устаткування. Всі посадові оклади крім генерального директора та головного бухгалтера встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати - 4730 грн. А для працівників, які працюють на 0,5 ставки - 2365 грн., крім інспектора по кадрам якій установлено посадовий оклад 14 000грн з місячним фондом оплати праці за 0.5 штатних одиниць у розмірі 7000 грн.

Перевіркою встановлено, що у березні - травні 2020 року заробітна плата на підприємстві виплачувалася не відповідно до штатного розпису та з порушенням ст. 96 КЗпП та ст. 6 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки» та постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СОV-2» від 11.03.2020 №211 всім працівникам, у тому числі і директору товариства на період карантину були надані відпустки без збереження заробітної плати на період з 18.03.2020р. по 22.05.2020.

З 18.03.2020 року на товаристві залишилося працювати 2 особи - головний бухгалтер (8 год в день) та інспектор по кадрам - по 4 год на день.

Згідно відомостей по нарахуванню заробітної плати вбачається, що за лютий головний бухгалтер отримав 14500,00 грн за 20 робочих днів, а інспектор по кадрам - за 19 роб. днів 6650,00 грн. У березні 2020 року за 21 робочий день головному бухгалтеру нараховано 9500,00 грн. за повний 8-ми годинний робочий день, а інспектору по кадрам - 7000,00 грн. за 4 годинний робочий день. За квітень 2020 року за 21 роб. день головному бухгалтеру так само було нараховано 9500,00 грн. за повний робочий день, а інспектору по кадрам - 7000,00 грн. У травні 2020 року головному бухгалтеру нараховано за 20 роб. днів - 15900,00 грн., а інспектору по кадрам за 8 роб. днів - 2800,00 грн.

Таким чином, у березні та квітні відбулося зменшення заробітної лише головному бухгалтеру, незважаючи на те, що вона у цей час додатково виконувала обов`язки керівника (накази: №3-3 від 17.03.2020№ №4-2 від 03.04.2020; №4-524.04.2020р.) та повинна була б отримувати доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП України). При цьому інспектор по кадрам отримувала заробітну плату на рівні установленому штатним розписом, та враховуючи співвідношення між штатними одиницями розмір заробітної плати інспектора по кадрам був вищим ніж у головного бухгалтера, оскільки ОСОБА_1 за 4 години отримувала 7000,00грн. у той час, як головний бухгалтер за 8 годин отримувала 9500,00 грн, що є порушенням ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про оплату праці» у частині диференціації заробітної плати.

До матеріалів позовної заяви, позивачем додану заяву головного бухгалтера від 11.03.2022, де остання просить зменшити їй заробітну плат зв`язку з дистанційною роботою до 9500,00грн. та штатний розпис запроваджений з 12.03.2020, згідно якого головному бухгалтеру установлено посадовий оклад у розмірі 9600,00 грн.

Суд звертає увагу, що дистанційна форма роботи не є підставою для зменшення заробітної плати найманому працівникові.

Згідно фінансової звітності мікропідприємництва, розділ 2 «Звіт про фінансові результати» станом на 31.12.2019р. Ф. №1-мс чистий прибуток підприємства за рік складає 5,6 тис. грн., а згідно такого ж звіту за 31.12.2020 прибуток підприємства склав 7,7 тис. грн.

Відсутність фінансової можливості для виплати заробітної плати підтверджує і той факт, що головному бухгалтеру у березні-квітні 2020 безпідставно було зменшено розмір заробітної плати.

Крім того, як встановлено в акті перевірки після того, як ОСОБА_1 вийшла у відпустку по вагітності та пологах, на посаду інспектора по кадрам нікого не прийнято. Також, дана посада була відсутня і у штатному розписі на 2019 рік. Виключена ця посада і зі штатного розпису запровадженому 01.01.2021.

Встановлені обставини, свідчать про те, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду інспектора по кадрам не у зв`язку з виробничою необхідністю, а з метою отримання коштів Фонду у вигляді допомоги по вагітності та пологах.

14 травня 2020 року ОСОБА_1 КНП «Черкаською центральною районною лікарнею» ЧРР видано листок непрацездатності АДЧ № 605720 на період з 14.05.2020 по 16.09.2020.

Згідно даних розрахункових відомостей допомога по вагітності та пологах по листку непрацездатності АДЧ № 605720 на період з 14.05.2020 по 16.09.2020 нарахована в травні 2020 року. Нарахована сума допомоги склала 28918,26 грн за 126 календарних днів.

Заява-розрахунок на фінансування допомоги по вагітності та пологах у розмірі 28918,26грн. була подана до відділення органу Фонду 27.05.2020р. Кошти згідно вказаної заяви-розрахунку надійшли на рахунок страхувальника 30.06.2020р.

03 серпня 2020 року ОСОБА_1 КНП «Черкаською центральною районною лікарнею» ЧРР видано ще один листок непрацездатності (продовження) АДЯ № 568547 на період з 17.09.2020 по 30.09.2020.

09 вересня 2020 року тією ж комісією із соціального страхування, прийнято рішення про призначення застрахованій особі допомоги по вагітності та пологах за 14 календарних днів.

Заява-розрахунок на фінансування вказаної допомоги подана до відділення органу Фонду 15.09.2020. Кошти у розмірі 3213,14 грн були профінансовані органом Фонду 18.09.2020.

За таких обставин, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржуване рішення №85 від 29.07.2022 про повернення позивачем відповідачу коштів, які використанні з порушенням в сумі 32131,40 грн та застосування до позивача штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 16065,70 грн, винесене відповідачем обґрунтовано, з врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО