Постанова

від 25.04.2007 по справі 136/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

136/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" квітня 2007 р.                                                             Справа №     136/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі  Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції

до  Повного товариства "Сапіро"

про      стягнення 494059,66 грн.

За участю представників:

Позивач -  Вернигора Р.В.

Відповідач -  не з'явився

Суть спору:

 До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - позивач) до  Повного товариства «Сапіро» (далі - відповідач) про  стягнення  494059,66 грн.

         Відповідно до ухвали від 17.04.2006 року  було відкрите провадження в адміністративній справі у відповідності до п. 6 Перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду на 16.05.2006 року.

         В судовому засіданні 16.05.2006 року   розгляд справи було відкладено до  09.06.2006 року.

Відповідач  подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з  хворобою. Надав довідку № 2220 про  знаходження  на стаціонарному лікуванні в Українському центрі  серцево-судинної хірургії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 156 КАС України   суд  має право зупинити провадження  у справі  в разі захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає  прибуттю до суду до її одужання.

           Оскільки, відповідач  в заяві  наполягає на його особистій участі  в  розгляді справи,  однак  у зв'язку з  хворобою та  очікуваною операцією невзмозі  прибути в засідання, суд, враховуючи   тривалість  лікування, вважає за доцільне зупинити провадження у справі до одужання відповідача.   

         Відповідно до ухвали від 09.06.2006 року суд зупинив провадження у справі № 136/18-06 до одужання відповідача.

        Позивач 19.03.2007 року подав клопотання  про поновлення провадження у справі, оскільки директор підприємства відповідача, до одужання якого зупинялось провадження у справі, вже не працює, обов'язки директора  підприємства виконує  інша особа.  

          Відповідно до ухвали від 22.03.2007 року  провадження у справі було поновлене та призначено її до розгляду на  25.04.2007 року.

В судовому засіданні  25.04.2007 року  позивач позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.

Представник  відповідача, належним чином повідомлений про час і місце  розгляду спору повісткою  від  22.03.2007 року, в судове засідання 25.04.2007 року не з'явився, відзив на позов не надав, вимог  суду не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття  в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою  для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника  позивача встановлено наступне.

Відповідно до розрахунку  позивача,  станом на день розгляду  спору відповідачем не сплачено  494059,66 грн. податкових зобов'язань перед бюджетом,   що складаються з  заборгованості по  штрафним санкціям  за порушення  норм регулювання обігу готівки  в сумі  480059,88 грн.,  податку на додану вартість   в сумі  1293,20 грн.,  прибуткового податку  з фізичних осіб  у сумі  2400 грн.,  податку на прибуток фінансових установ  у сумі  9536,88 грн.,  за оренду землі  та штрафних санкцій  за порушення  порядку подачі декларації  в сумі  411,70 грн.,  по комунальному податку  в сумі  358 грн.

Як вбачається з матеріалів справи,   штрафні санкції  за порушення  норм регулювання обігу готівки  були нараховані відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000842312/0,  податкові зобов'язання з ПДВ  були нараховані   відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000822312/0, прибутковий податок було нараховано  відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000832312/0,   податок на прибуток фінансових установ  було нараховано  відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000812312/0, заборгованість за оренду землі  підтверджується даними відповідних розрахунків та податковими повідомленнями-рішення №№ 0000451502/0 та № 0000621510/0 про нарахування штрафних санкцій, заборгованість по  комунальному податку  підтверджується даними розрахунків та податковим повідомленням-рішенням № 0000441502/0,  що підтверджується наявними в матеріалах справи  документами та відповідачем не заперечується.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.   

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України  № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за  останнім днем  відповідного граничного строку. У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.  Коли ж  податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. “а”“в”п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити  нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня  отримання  податкового повідомлення.

Підпунктом  16.1.1  п. 16.1 ст.  16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що після  закінчення встановлених строків  погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового бргу нараховується пеня.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так,  позивачем  у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. у зв'язку з наявністю податкової заборгованості,  позивачем були виставлені  податкові вимоги: перша  від 27.06.2005 року № 1/327 та  друга від  29.07.2005 року № 2/328.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами   погашення   податкового   боргу   платника податків   за   рішенням   органу  стягнення,  які  є  виконавчими документами, є  будь-які  активи  платника  податків  (його  філій, відділень,   інших   відокремлених   підрозділів)   з  урахуванням обмежень,   визначених  цим  Законом,  а  також  іншими  законами.

          Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи   платника   податків  - це  кошти,  матеріальні  та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній  особі за правом власності або повного господарського відання.

          Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.  

          Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990  № 509-XII, державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позовні вимоги  правомірні, позивачем обгрунтовані, відповідачем  не спростовані  і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст.  94 КАС України   судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          1.  Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Повного товариства «Сапіро»(08500,  Київська обл., м. Фастів,  вул. Соборна, 27, кв. 9, код 24208679) в доход державного бюджету на рахунок Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції (08500, Київська обл., м. Фастів,  вул. Кірова, 28, код 20619977) 494059,66 (чотириста дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн.   податкового боргу.  

          Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Кошик А. Ю.