Постанова

від 28.09.2022 по справі 545/1475/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1475/20 Номер провадження 22-ц/814/982/22Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

За участі секретаря: Боштенко В.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Божко Тетяни Борисівни на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28 січня 2022 року у справі за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 29.08.2017 №8723-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва», припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, запис про державну реєстрацію якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.11.2017 за №23428139 та зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що за результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження №42017171010000088 внесеного 18.05.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.364 КК України, установлено, що на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту у приватну власність передані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.

Разом з тим, встановлено, що вищевказані земельні ділянки розташовані в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а тому не можуть передаватися до приватної власності, використовуватися для садівництва, городництва та будівництва.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах Держави задоволено .

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області « Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва» за №8723-СГ від 29 серпня 2017 року.

Скасовано запис № 23428139 від 14.11.2017 року про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту та припинено право приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Зобов`язано ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38803395, адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. Уютна, 23) на користь Прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вуя. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄРДПОУ 02910060) сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 6306,00 грн.

З рішенням не погодився ОСОБА_1 оскарживши його в апеляційному порядку. Скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реєстрації у Державному земельному кадастрі технічної документації по встановленню водних зон та прибережних смуг малих річок та водойм Полтавської області.

ОСОБА_1 просив скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28 січня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису про реєстрацію права власності .

У серпні 2022 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в якому ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення районного суду залишити без змін.

Також надійшов відзив від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області . У відзиві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області просило скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28 січня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено ,що 29.08.2017 Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області прийнято наказ №8723-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва».

Згідно інформації №203734691 від 11.03.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.11.2017 внесено запис №23428139 про реєстрацію об`єкта нерухомого майна №1411141353240, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту.

В ході досудового розслідування витребувано інформації з питань законності надання земельних ділянок у приватну власність у Полтавського обласного управління водних ресурсів (№01-2/583 від 13.05.2017; №01-2/1084 від 29.09.2017) та Полтавського регіонального управління водних ресурсів №06-28/323 від 11.04.2017 року.

В інформаціях вказується на те, що проекти землеустрою по вказаним земельним ділянкам на розгляд та погодження, як це передбачено розділом3ст.186-1 Земельного кодексу Українидо Полтавського обласного управління водних ресурсів чи інших органів водного господарства, не подавалися.

Також, Полтавське обласне управління водних ресурсів зазначає, що усі земельні ділянки розміщені за межами території мікрорайону селища Лісок міста Полтави, знаходяться в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а деякі з цих ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.

У 2003 році відділом комплексного проектування Полтавського обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп» розроблено робочий проект «Визначення зон можливого затоплення водами річки Коломак в межах міста Полтава та Полтавського району», яким визначено, що територія в районі селища Лісок міста Полтави, на якій розташовані земельні ділянки можуть бути затоплені або підтоплені повеневими водами річки Коломак 1, 5, 10, 25 і 50 процентної забезпеченості по водності. Тобто, земельні ділянки знаходяться в зоні ризику - територія, на якій господарська діяльність пов`язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних явищ.

12.09.2017 до Ковалівської сільської ради направлено запит щодо надання інформації у межах якої адміністративно-територіальної одиниці перебувають вказані земельні ділянки, їх цільове призначення, початкові картографічні дані вказаного масиву, чи знаходяться земельні ділянки на території де архівними картами передбачено розміщення лук, чи перебувають вказані земельні ділянки у межах водоохоронних зон, чи знаходяться дані земельні ділянки у заплаві річки Коломак.

У відповіді Ковалівської сільської ради № 868 від 21.09.2017 зазначено, що згідно матеріалів «Перерозподіл земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Ковалівської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області (радгосп-технікум імені Макаренка)» від 1992 року (картографічних матеріалів) зазначені земельні ділянки відносяться до заболочених сіножатей та знаходяться місцями болота (землі водного фонду).

Відповідно до документації, підготовленої Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області (далі - РОВР) «Нанесення на геодезичні матеріали зон затоплення заплави р. Коломак по матеріалам «Визначення зон можливого затоплення в межах міста Полтава та Полтавського району Полтавської області», земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 знаходиться між розрахунковими створами АДРЕСА_1 і №8 в правобережній заплаві річки Коломак. Методом інтерполяції між цими створами нанесені зони затоплення різних забезпеченостей.

За результатами виконаних робіт встановлено, що затоплення вказаної земельної ділянки спостерігається при рівні 1, 5, 10, 25 та 50% забезпеченості .

Рівні води певної забезпеченості визначені РОВР у відповідності до п.4.27 «СНиП 2.01.14-83» від 01.07.1984 в залежності від гідравлічних та морфологічних властивостей русла річки.

Наведені факти свідчать, що вказана земельна ділянка топиться в середньому раз в 2-4 роки (50% та 25% забезпеченості відповідно).

14.12.2018 року призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, за результатами проведення яких 04.09.2019 складено висновок №29639/18-41/241038-24272/19-41, яким підтверджено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 в заплаві річки Коломак.

Також, експертизами встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 не відповідає за змістом вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату державної реєстрації земельної ділянки.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги прокурора, своє рішення мотивував тим, що виділ земельної ділянки відповідачу порушує вимоги Земельного таВодного Кодексів України, так як вона розташована в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак і належить до земель водного фонду, а тому підлягає поверненню.

Відповідно дост.3 Водного кодексу Україниусі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого, серед іншого, належать поверхневі води: водотоки (річки, струмки).

Частиною першоюст.58 Земельного кодексу Українивизначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті річками, островами, а також прибережні захисні смуги вздовж цих річок. Пунктом д ч.4ст.84 цього ж Кодексупередбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до об`єкта водного фонду.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг (ст. 88 Водного кодексу України,ст.58 Земельного кодексу України) та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статтей88,89,91 Водного кодексу України. Згідност.88 Водного кодексу Українидля малих річок ( в тому числі р.Коломак), струмків і потічків, а також ставків менше 3-х га ширина прибережної захисної смуги25 метрів.

Отже, Земельним таВодним кодексами Українивстановлено вичерпний перелік водних об`єктів уздовж та навколо яких встановлюються прибережні захисні смуги, розміри таких смуг щодо того чи іншого водного об`єкту, що розміри прибережних захисних смуг визначаються в період найменшого рівня води, в тому чи іншому водному об`єкті та щодо прибережних захисних смуг належать ділянки суші від берега водойми, і не відносяться земельні ділянки під водними об`єктами.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст.60 ЗК України,ст.88 ВК України).

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установленихст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486.

Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) (пункт 63.2).

Статтею 87 Водного кодексу Українивизначено, що водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється і водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 3,4 Порядку № 486 до складу водоохоронних зон обов`язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги виділення.

Заплавні земліприбережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка) (ст.1 Водного кодексу України).

Коломак є малою річкою, ширина прибережної захисної смуги для якої становить ( за межами населених пунктів)25 метрів.

Частиною першою п.7ст.80 Водного кодексу України встановлено ,що зметою охорони водності малих річок забороняється,зокрема,надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво(крім гідротехнічних,гідрометричних та лінійних споруд),а також для садівництва та городництва.

Висновком комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 04.09.2019 року № 29639/18-41/24238-24272/19-41 у кримінальному провадженні № 42017171010000088 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 розташованав заплаві таводоохоронній зонірічки Коломак. Проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадян не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т.1, а.с.60-86).

У відповідності до ст.12,13 ЦПК Українисторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПК України належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогамЗК України(перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених уст.59 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про належні способи захисту прав власника земельної ділянки, колегія суддів виходить з такого.

Великою Палатою Верховного Суду було висловлено наступні висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки водного фонду, право власності на яку неправомірно зареєстровано за фізичною чи юридичною особою, або якщо земельна ділянка зайнята такою особою.

Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексуУкраїни треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46) та інші).

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Зважаючи на те,що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного та Водного кодексів України треба розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов,який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду,а тому належним та ефективним способом захисту права власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки,який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду іна вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,376,382,383 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28 січня 2022 року скасувати в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність громадянину ОСОБА_1 земельної діянки площею 0,1 га. для індивідуального садівництва" за №8723-СГ від 29 серпня 2017 року, та в частині скасування запису №23428139 від 14 листопада 2017 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0075 площею 0,1 га. для ведення індивідуального садівництва , що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, та припинення права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Першому заступнику прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в задоволенні позовних вимог в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу та запису про державну реєстрацію.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2022 року.

Головуючий В.М.Триголов

Судді А.І.Дорош

О.А.Лобов.