Ухвала

від 13.10.2022 по справі 6-96/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 6-96/11

Провадження № 22-ц/801/1808/2022

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Чернюк І.В.

Доповідач:Голота Л. О.

УХВАЛА

13 жовтня 2022 рокуСправа № 6-96/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниця від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду, -

в с т а н о в и в:

26.04.2022 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 09.11.2011 р. у справі № 6-96/11.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02.05.2022 року у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою було відмовлено, з підстав визначених ч. 2 ст. 358 ЦПК України - апеляційна скарга подана після спливу одного року (більше 10 років) з дня складання повного тексту судового рішення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

У даній постанові Верховний Суд зазначив, що оскільки апеляційна скарга була подана собою, не повідомленою про розгляд справи, у суду апеляційної інстанції, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, були відсутні підстави для застосування приписів ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

При таких обставинах апеляційний суд повинен був дослідити питання щодо поважності зазначених ОСОБА_2 причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а у разі якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані неповажними, у відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без руху, роз`яснивши заявнику право протягом 10 днів з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку. / т.3 а.с.77-81/

Відповідно до статті 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 вересня 2022 року, справа № 6-96/11, провадження № 22-ц/801/1808/2022, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя доповідача): Голота Л. О., суддів: Рибчинський В. П., Денишенко Т. О.

На виконання вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції від 07.09.2022 року, які відповідно до вимог ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.09.2022 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 09.11.2011 року (не повідомлення скаржника про день та час розгляду заяви, не направлення копії ухвали на адресу ОСОБА_2 , отримання копії ухвали лише 19.04.2022 року та важкий стан здоров`я апелянта) визнані неповажними з огляду на встановлення апеляційним судом на підставі матеріалів справи того факту, що з оскаржуваною ухвалою апелянт мав можливість ознайомитися при ознайомлені з матеріалами справи №2-1199/10, у яких містилися і матеріали розгляду заяви директора ВОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про роз`яснення рішення суду, яким відповідно до пп.6 п.3 розділу 3 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом ДСА України № 68 від 27.06.2006 року встановлено відповідний індекс та визначено № 6-96/11 /т.2 а.с. 139/, заяву про що ним було подано 23.04.2020 року та 26.05.2020 року. / т.1 а.с.245-248/

Таким чином, на підставі заяв ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 23.04.2020 року (частково ознайомився 28.04.2020) та 26.05.2020 року апеляційним судом було зроблено висновок про те, що з ухвалою суду від 09.11.2011 року, яка міститься на аркуші 110 справи № 2-1199/10 в томі 1, апелянт був також ознайомлений.

Отже, обчислюючи строк на апеляційне оскарження ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 09.11.2011 року апеляційний суд його початок рахував з 27.05.2020 року (наступний робочий день після повного ознайомлення з матеріалами справи).

Оскільки апеляційна скарга не містила посилання, чому у строк з 27.05.2020 року по 25.04.2022 року (переддень подання апеляційної скарги) ОСОБА_2 не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали районного суду, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.09.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, які він вказав в апеляційній скарзі визнані неповажними, оскільки після ознайомлення з матеріалами справи 26.05.2020 року вони залежали виключно від його дій та волі.

Стан здоров`я апелянта судом також не був визнаний поважною причиною значного пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки з 06.11.2019 року до 06.11.2022 року представляти свої інтереси у судах ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 або ОСОБА_3 /т.1 а.с.245а/

07.10.2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 вх. № 7637 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає: 1. виклик на розгляд заяви ВОД ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» йому надіслано не було; 2. копію оскаржуваної ухвали на адресу апелянта направлено не було; 3. матеріали заяви були зареєстровані за іншим номером, що виключає можливість будь-якого ототожнення ухвали зі справою №2-1199/10; 4. незадовільний стан здоров`я; 5. наявність представника лише з листопада 2019 року; 6. позивачем не було пред`явлено позову про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву ОСОБА_2 подану на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2022 року, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09.11.2011 року є неповажними та були вже предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху та надаючи строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для його поновлення, апеляційний суд в ухвалі від 26.09.2022 року врахував, що апеляційна скаргабула поданасобою,не повідомленоюпро розглядсправи тавиходив зтого,що матеріаламисправи доводитьсяфакт ознайомленняпредставника ОСОБА_2 ОСОБА_1 ,який представляв його інтереси на підставі довіреності від 06.11.2019 року /т.1 а.с. 245а/, 26.05.2020 року зі справою № 2-1199/10, у матеріалах якої містилися матеріали справи за № 6-96/11 та оскаржувана ухвала.

Таким чином, апеляційний суд прийшов висновку, що зі змістом оскаржуваної ухвали представник позивача, а отже і позивач були ознайомлені з 26.05.2020 року та мали можливість отримати її копію.

Обчислюючи строк на апеляційне оскарження ухвали Староміського районного суду від 09.11.2011 року апеляційний суд його початок рахував з 27.05.2020 року (наступний робочий день після повного ознайомлення з матеріалами справи).

Ні апеляційна скарга, а ні заява про поновлення строку від 07.10.2022 року не містить обґрунтувань чому саме, будучи обізнаним про наявність оскаржуваної ухвали, з 27.05.2020 року ОСОБА_2 не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними нормами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує, лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Пономарьов проти України", заява N 3236/03, п.41, від 3 квітня 2008 року).

Суди повинні звертати увагу на усі доводи особи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку такої особи протягом цього строку, на дії, які вона вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності; суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.

Як видно зі справи, ухвала суду першої інстанції постановлена 09.11.2011 року, а апеляційна скарга ОСОБА_2 подана на неї 26.04.2022 року, тобто більш як через 10 років та 5 місяців з дня її постановлення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03 квітня 2008 року).

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає, що про зміст ухвали суду першої інстанції він дізнався 19.04.2022 року, однак не зазначає чому маючи можливість він не отримав копію даної ухвали після ознайомлення із матеріалами справи у травні 2020 року.

У справі міститься довіреність ОСОБА_2 від 06 листопада 2019 року, згідно якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 або ОСОБА_3 здійснювати представництво його інтересів у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності; вести всі його справи у судах усіх рівні по цивільних справах, з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі. Довіреність видана на три роки і дійсна до 06 листопада 2022 року (т. 1 а. с. 245а).

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 був ознайомлений зі справою 26 травня 2020 року (т. 1 а. с. 248).

Відповідно ч. 5 ст. 76 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на день постановлення ухвали) повідомлення та вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається вручення повістки і цій особі.

Відповідно ст. 44 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на день постановлення ухвали) представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Таким чином, доводи заявника, що норми ЦПК України в редакції станом на час постановлення оскаржуваної ухвали не містили норми, яка б зазначала про те, що обізнаність представника про розгляд справи та прийняте рішення дорівнює обізнаності довірителя спростовуються вищезазначеними процесуальними нормами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України).

Зазначене також узгоджується також з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, згідно з яким сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).

Суд апеляційної інстанції виходить із того, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановленийЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на незловживання процесуальними правами. Заявник пропустив строк апеляційного оскарження виключно із суб`єктивних, неповажних причин.

Поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеногостаттею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципуres judicata(правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського судуз прав людини.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він являється інвалідом І А групи з 2011 року, суд апеляційної інстанції не вважає достатньою правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09.11.2011 року, оскільки з 06.11.2019 року до 06.11.2022 року представляти свої інтереси у судах ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 або ОСОБА_3 ..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що оскільки заява ОСОБА_2 від 07.10.2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 09.11.2011 року не містить інших підстав для поновлення строку, а ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та які вже визнані судом неповажними, а отже поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянтом не зазначено.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, оскільки судом апеляційної інстанції підстави для поновлення строку зазначені ОСОБА_2 на апеляційне оскарження ухвали Староміського районного суду м. Вінниця від 09 листопада 2011 року визнані неповажними, відтак у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниця від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду слід відмовити відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України.

Керуючись статтями 357, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниця від 09 листопада 2011 року про роз`яснення рішення суду у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. О. Денишенко

В. П. Рибчинський