Рішення

від 06.10.2022 по справі 201/4880/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4880/22

Провадження № 2/201/2530/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06жовтня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді -Ткаченко Н.В.

за участю секретаря Помельнікової Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

26.07.2022р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (а.с. №3-7).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.08.2022р. позовна заява прийнята до розгляду, провадження відкрито і призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №110-111).

Також, даною ухвалою частково задоволено клопотання представникапозивачки про витребування (забезпечення) доказів та витребувано у:

Головного центруобробки спеціальноїінформації Державноїприкордонної службиУкраїни відомості щодо перетинання кордону громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 в період з січня 2019р. по теперішній час із зазначенням дати виїзду та в`їзду в Україну і країни призначення;

Регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС уДніпропетровській області інформацію про всі транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Головного управлінняДержавної податковоїслужби уДніпропетровськійобласті інформацію, чи перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у трудових відносинах з будь-яким суб`єктом господарювання, якщо так, то надати інформацію про роботодавця (назву, місце знаходження, код ЄДРПОУ);

чи зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як фізична особа-підприємець;

розмір доходів за період з 01.01.2020р. по теперішній час, в тому числі відомості з державного реєстру фізичної особи-платника податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а також податкові декларації та звіти;

відомості про відкриті банківські рахунки;

ТОВ «СВІТБУДПЛЮС», код ЄДРПОУ: 41144884 фінансову звітність за 2021 рік, та відомості про будь-які виплати здійснені на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

АТ КБ«ПРИВАТБАНК»,ATБанк «Південний»,AT«УНІВЕРСАЛ БАНК»,АТ «ОЩАДБАНК»,АТ «ОТПБАНК» інформацію по всім відкритим рахункам у банках на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із наданням відомостей про рух коштів (виписок) за період з 01.01.2021р. по теперішній час.

06.09.2022р. на адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконаннявимог ухвалисуду від30.08.2022р.надійшов витяг з інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період з 01.01.2019р. по 05.09.2022р. громадянином України ОСОБА_2 , відповідно до якого останній перетинав кордон 09.08.2019р. (виїзд) та 18.08.2019р. (в`їзд) (а.с. №159).

13.09.2022р.від Регіональногосервісного центруГСЦ МВСу Дніпропетровськійобласті на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2022р. надійшов лист з повідомленням про те, що згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів станом на 06.09.2022р. за громадянином ОСОБА_2 транспортні засоби не реєструвались (а.с. №161).

15.09.2022р. від Головного управлінняДержавної податковоїслужби уДніпропетровськійобласті на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2022р. надійшла інформація про те, що відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 07.09.2022р. фізичну особу ОСОБА_2 не ідентифіковано серед платників податків самозайнятих осіб, що перебувають на обліку у податкових органах в межах Дніпропетровської області. Інформація про відкриті банківські рахунки відсутня (а.с. №167-168).

Листом від 07.09.2022р., який надійшов на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15.09.2022р. AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомив суд,що станом на 07.09.2022р. відсутні банківські рахунки, відкриті або закриті, на ім`я ОСОБА_2 (а.с. №165).

20.09.2022р. аналогічна інформація про відсутність банківських рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_2 надійшла до суду від АТ «ОЩАДБАНК» (а.с. №170) та від AT Банк «Південний» (а.с. №172), а також 28.09.2022р. від АТ «ОТП БАНК» (а.с.№177).

Листом від23.09.2022р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовив суду у наданні запитуваної інформації (а.с. №174-175).

Інформація від ТОВ «СВІТБУД ПЛЮС» про фінансову звітність за 2021р. та відомості про будь-які виплати здійснені на користь ОСОБА_2 були надані відповідачем разом з відзивом на позов 27.09.2022р. (а.с. №148-151).

В позовнійзаяві представникпозивачки адвокат БочкарР.В.(дієна підставіордеру серіїАЕ №1062039від 22.07.2022р. а.с.№33)посилається на те,що позивачка з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 31.10.2015р., який було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2017р. у справі № 201/9013/17. У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , на утримання якої з листопада 2017р. відповідач добровільно кошти не дає. Дитина проживає з позивачкою та знаходиться повністю на її утриманні. На даний час загальні витрати позивачки складають 25000,00 грн., з них витрати на дитину 22377,14 грн. на місяць, а саме: харчування 5142,14 грн., засоби гігієни 632,50 грн., одяг 4152,50 грн., дитячий садок 500,00 грн. та фонди 350,00 грн., курси підготовки до школи та заняття з логопедом 3500,00 грн., розважальні заходи 2000,00 грн., транспортні витрати 600,00 грн., комунальні послуги на місяць за квартиру, де проживає дитина 2500,00 грн., регулярні витрати на лікування та оздоровлення 3000,00 грн., оскільки є хронічні захворювання та проводилась операція. Рішенням суду представник позивачки просив стягнути з відповідача аліменти від дня подачі позову до повноліття доньки у розмірі 11188,57 грн. щомісячно, проводячи стягнення на користь позивачки, як матері дитини (а.с. №3-7).

27.09.2022р.в порядкуст.178ЦПК України судуподано відзивна позов,в якому відповідачпроти позовучастково заперечував,посилаючись нате,що не заперечує проти сплати аліментів на утримання доньки, однак розмір аліментів, який просить стягувати позивачка є необґрунтованим та значно завищеним. Звертав увагу суду на те, що в нього на утриманні перебувають малолітні діти від попереднього шлюбу син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від нового шлюбу. Таким чином, наразі не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, який визначено позивачкою (11188 грн. 57коп. щомісячно). Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час, а саме за період з 01.11.2018р. по 30.06.2022р., яка утворилася, на думку позивачки, внаслідок невиконання ним своїх обов`язків, то в цій частині позовні вимоги не визнав, оскільки позивачкою не було надано належних та переконливих доказів щодо вчинення будь-яких дій задля їх отримання. Зазначив, що згоден сплачувати аліменти лише у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. №130-135).

06.10.2022р. до суду від представника позивачки надійшла заява про підтримання позовних вимог, в якій останній також просив розглянути справу за його відсутності та без технічної фіксації, проти заочного розгляду справи заперечував, оскільки відповідач надав відзив на позовну заяву, однак про причини неявки суд не повідомив (а.с. №183).

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 06.10.2022р., не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки, яка була ним отримана особисто, шо підтверджується поштовим повідомленням наявним у матеріалах справи.

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про дату розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, враховуючи письмову заяву представника позивачки від 06.10.2022р., неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності обох сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Підстав для ухвалення у справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов для заочного розгляду справи, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, а саме у заяві від 06.10.2022р. представник позивачки заперечував проти заочного розгляду справи, крім того, відповідачем наданий письмовий відзив, у зв`язку з чим суд розглянув справу 06.10.2022р. при першій неявці відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку змісту заперечень сторони відповідача, оцінивши зібрані по справі докази у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.10 ст.7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Судом встановлено, що батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 22.06.2016р. (а.с. №17).

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.10.2015р., який було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2017р. у справі № 201/9013/17 (а.с. №12-13).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2017р. було встановлено, що сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки з листопада 2016р., отже ці обставини в силу положень ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

По тексту позовної заяви представник позивачки посилається на те, що малолітня донька проживає разом з позивачкою, ці обставини відповідачем по тексту відзиву не оспорювалися.

Також, представник позивачки зазначає, що донька повністю знаходиться на утриманні позивачки з листопада 2017р.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, встановленого ч.5 ст. 157 СК України (в редакції Закону України від 03.07.2018р.).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (стаття 184 СК України в редакції від 17.05.2017р.).

Відповідно доп.п.1.2,3,3-1,3-2частини 1ст.182СК України(вредакції ЗаконівУкраїни від17.05.2017р.та 03.07.2018р.)при визначеннірозміру аліментівсуд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від пред`явлення позову.

При цьому враховано, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022р.» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні та прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.

Враховуючи вік доньки (6 років), мінімальний гарантований розмір аліментів на її утримання з 01.01.2022р. не може бути меншим, ніж 2618 грн., а з 01.07.2022р. не може бути меншим, ніж 2744 грн.

По тексту відзиву відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання доньки лише у мінімальному розмірі (50 % прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років).

Позивачка наполягає на стягненні аліментів у розмірі 11188 грн. 57коп. щомісячно.

Втім, суд не находить підстав для повного задоволення цих позовних вимог.

Так само суд вважає, що відсутні достатні підстави для стягнення аліментів саме у їх мінімальному розмірі, як просив відповідач.

Також, суд зазначає про безпідставність заперечень відповідача проти стягнення аліментів за минулий час, а саме за період з 01.11.2018р. до пред`явлення позову, оскільки такі позовні вимоги позивачкою в прохальній частині позовної заяви заявлені не були (вимоги ст. 175 ЦПК України).

З відзиву на позов від 27.09.2022р. вбачається, що відповідач є працездатним, працює директором у ТОВ «СВІТБУД ПЛЮС».

Згідно із фінансовою звітністю підприємства ТОВ «СВІТБУД ПЛЮС» чистий дохід від реалізації продукції за звітний період 2021р. складає 22475 грн.70коп., де чистий прибуток становить 1250 грн.20коп. (а.с. №148-149).

До відзиву на позов від 27.09.2022р. відповідачем також долучена довідка №1 від 15.09.2022р., де зазначено, що за період створення товариства по теперішній час ОСОБА_2 дивіденди від господарської діяльності не отримував (а.с. №151).

Отже, суд критично оцінює позицію відповідача стосовно неспроможності сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі, який перевищує мінімальний.

При цьому, на думку суду, і значно завищеною є та сума аліментів, яка була заявлена позивачкою у позовній заяві (11188 грн.57коп.), з урахуванням стабільного та високого доходу позивача, та не доведеною матеріалами справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд також враховує і ті обставини, що на утриманні відповідача знаходяться троє малолітніх дітей (двійнята, 2014р. народження та син, 2017р. народження).

Суд звертає увагу, що статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та і інших випадках передбаченим цим кодексом.

За таких обставин, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для дитини у віці від 6 дo 18 рокiв на 2022р. встановлено у вищезазначених розмірах, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття, у розмірі по 5 000 грн. щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 26.07.2022р., тим самим частково задовольнивши позовні вимоги.

Такий розмір аліментів повністю узгоджується з нормами, встановленими п.п. 1. 2, 3, 3-1, 3-2 ч.1, ч.2, ч.3 ст. 182 СК України, а також з розміром прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу аліментів за один місяць.

Стосовно розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивачка при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 2 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 992грн.40коп., що є мінімальною ставкою судового збору на 2022р. за вимогами майнового характеру.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що професійна правнича допомога надавалась позивачці адвокатом Бочкарем Р.В., повноваження якого підтверджуються ордером про надання правничої допомоги серії АЕ №1062039 від 22.07.2022р. (а.с. №33), відповідно до договору №41/21 про надання правничої (правової допомоги) від 04.08.2021р. (а.с. №34-36).

Згідно з додатком до договору №1 від 04.08.2021р., сторони домовились, що загальна вартість робіт з надання професійної правничої допомоги становить 7 000 грн. (гонорар) та 3000 грн. після досягнення кінцевої мети (а.с. №37).

Згідно з квитанцією №20107 від 20.07.2022р. позивачем сплачено кошти за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн. (а.с. №106).

Разом з тим, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по оплаті останньою професійної правничої допомоги пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 4469грн. (5 000 грн. х 10000 грн. : 11188 грн.57коп. = 4469грн.), оскільки позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволенні частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 141, 180 - 184, 191 СК України, ст. 189 СК України, ст. 220 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти наутримання йогомалолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 5000 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, стягуючи аліменти на користь матері дитини - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 26.07.2022р.

Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 992грн. 40коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4469грн.

Рішення судунабирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.