Рішення

від 20.09.2022 по справі 757/8514/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8514/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

Суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 757/8514/16-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Громадська організація «Агенство журналістських досліджень»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Агенство журналістських досліджень» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГО «Стоп корупція» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 було опублiковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Дана iнформацiя використана та розмiщена i в iнших засобах масової iнформацiї.

На сторiнцi даного сайту, роздiл «ІНФОРМАЦІЯ_9» (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_10), значиться: «Киев Власть (КV) проект Агентства журналистских исследований, информационно-аналитическое Интернет-издание, освещающее деятельность власти, в первую очередь - власти столичного региона». У даному тексті мiститься пряме посилання на сторiнку Агенства журналістських дослiджень ІНФОРМАЦІЯ_11. Уроздiлi «Контакти» даного сайту (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_6) - значиться наступна контактна iнформацiя: ГО «Агентство журналистских исследований) АДРЕСА_3 Тел.: НОМЕР_1 , Тел.: НОМЕР_2 , Тел.: НОМЕР_3 , Тел.: НОМЕР_4 , Электронная почта: ІНФОРМАЦІЯ_12. Аналогічна контактна інформація міститься також в Єдиному реєстрі громадських об`єднань щодо даних реєстрації відповідача.

Позивач вважає, що у вказаній статті поширено недостовірну щодо нього інформацію, зокрема, відповідач безпідставно вказує на його нібито причетність до засипки озера піском і заливки його бетоном. Також у статті безпідставно пов`язується інформація щодо надання земельної ділянки біля озера Срібний Кіл у 2009 році з його особою. Крім того, позивач не має ніякого відношення до таких фiрм, як «СВС-СИСТЕМ», ЗАТ «Торнадо», «Инвест-Груп», «Кольчуга-Киев», які було зазначено у статті. Викладена відповідачем інформація щодо знищення озера та катастрофічного впливу на екологічну ситуацію, вводить в оману громадськiсть та підбурює неправомірних протестів.

А отже, вважає, що вказана поширена інформація про нього є такою що порушує його особисті немайнові права, принижує його честь, гідність та порочить ділову репутацію, а тому позивач просив позов задовольнити та:

- зобов`язати Громадську органiзацiю «Агенство журналістських дослiджень» спростувати iнформацiю, розповсюджену щодо його особи у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», розмiщену на сайтi ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмiрi 90 000,00 грн.

Ухвалою суду (суддя Писанець В.А.) від28.12.2016 р. позов залишено без руху, оскільки позивачем не було залучено до участі у розгляді справи власника веб-сайта, на якому було розміщено статтю «ІНФОРМАЦІЯ_3». Крім того, не сплачено судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди (а.с. 28).

На виконання вимог ухвали від 28.12.2016 р. позивачем подано заяву про усунення недоліків та долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн. (а.с. 30-33).

Ухвалою суду (суддя Писанець В.А.) відкрито провадженні у справі та призначено до розгляду на 30.03.2017 р. (а.с. 91-93).

10.03.2017 р. від представника відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність. Вказав, що відповідач не має жодного відношення до сайту ІНФОРМАЦІЯ_14, немає ніякого доступу і зв`язку до вказаного сайту, до наданих позивачем роздруківок статті. Надані позивачем докази жодним чином не підтверджують того, що ГО «Агенство журналістських дослiджень» має відношення до поширення інформації стосовно позивача.

Ухвалою суду від 13.11.2017 р., занесеною до протоколу судового засідання, витребувано оригінали документів про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 від ПП «Український хостінг».

Ухвалою суду від 15.03.2019 р. витребувано оригінали документів про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 від ПП «Український хостінг» (а.с. 110).

Ухвалою суду від 12 червня 2019 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 12 вересня 2019 року (а.с. 121).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 року справа розподілена для розгляду судді Батрин О.В. (а.с. 153).

Ухвалою суду від 01.10.2021 р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 29.11.2021 р.

Позивач до судового засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься заява від позивача про розгляд справи у його відсутність (т.1 а.с. 108).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Тому, суд розглянув справу за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року визначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17)

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Судом встановлено, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 було опублiковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15», в якій, серед іншого, була поширена інформація щодо ОСОБА_1 , зокрема, « Экологической комиссии Киевсовета порекомендовали попытаться через суд отобрать земельный участок у компании , которая фактически уничтожает на Позняках озеро "Серебряный кол ", а замглавы КГГА ОСОБА_5 - инициировать проверку в Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА, давшего добро на сомнительное строительство. Как выяснилось за ДП "Энеида", которое засыпает озеро песком и заливает его бетоном ради сторительства ресторана, маячит тень экс-заместителя главы КГГА ОСОБА_6 по юридическим вопросам ОСОБА_1 (на фото)».

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і норм ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, а що така інформація є недостовірною - на позивача. Крім того, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація (ст. 201 ЦК України).

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто/або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо,телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації є також вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших товарів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать честь, гідність фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач не ставив питання про визнання викладеної авторами статті інформації такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та репутацію.

Разом з тим, слід зазначити, що правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією України, законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», тощо. Законодавцем унормовано, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів; забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації; друковані засоби масової інформації є вільними. Водночас, реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

ГО «Агенство журналістських досліджень» вказувала на те,що не є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_16. Крім того, інформація вказана в роздiлі «ІНФОРМАЦІЯ_9» (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_10), де значиться: «Киев Власть (КV) проект Агентства журналистских исследований, информационно-аналитическое Интернет-издание а також посилання на сайт ІНФОРМАЦІЯ_6 , не є належними доказами того, що відповідач є автором вказаної статті, а тому не може порушувати особистих прав позивача.

Згідно з довідкою від 02.10.2017 №152/2017-ДР-ЦК, виданою директором Центру компетенції «Український центр підтримки номерів і адрес» ОСОБА_8 на підставі заяви ОСОБА_1 , ймовірним власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 є ГО «Агенство журналістських досліджень», оскільки на веб-сайті зазначено інформацію, що цей веб-сайт є проектом Агенства журналістських досліджень (т. 1 а.с. 67-73).

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, встановлені письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини другої ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першої ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи висновок Центру компетенції «Український центр підтримки номерів і адрес» щодо ймовірності та неможливості надання відповіді на питання про належність веб-сайту саме відповідачу, суд дійшов висновку, що така довідка не підтверджує факт поширення спірної інформації відповідачем, а отже такі дані не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення суду, оскільки вони викликають сумнів в інформації щодо власника веб-сайту.

Відповідно до довідки, виданої директором Центру компетенції «Український центр підтримки номерів і адрес» ОСОБА_8 від 02.10.2017 №152/2017-ДР-ЦК на підставі заяви ОСОБА_9 в інтересах ГО «Агенство журналістських досліджень», власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_10 , якщо інше не визначено умовами договору між останнім та/або володільцем облікового запису або якщо таких договір відсутній (т. 1 а.с. 83-88).

Крім того, відповідно до листа ПП «Український хостінг» від 19.04.2019 р., станом на червень 2018 року послуги по реєстрації домена « ІНФОРМАЦІЯ_7 » надавались клієнту - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_5 . Проте, в грудні 2018 року власника домена було змінено на юридичну особу - ТОВ «Київвлада», вул. Верхній Вал, буд. 44, кв. 39, м. Київ, 04071, ІНФОРМАЦІЯ_17 (т. 1 а.с. 115).

З метою захисту немайнового права у сфері порушення честі, гідності та ділової репутації особи визначальним є визнання за поданим позовом поширеної інформації недостовірною, або такою, що порушує немайнові права особи.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК позивач має право змінити предмет або підставу позову лише початку розгляду судом справи по суті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Звертаючись до суду позивач вказує відповідачем ГО «Агенство журналістських дослiджень».

Однак, як встановлено в судовому засіданні ГО «Агенство журналістських дослiджень» немає ніякого відношення до сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, де була розміщена інформація та не є автором статті, яку позивач просить спростувати.

Враховуючи викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до неналежного відповідача у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

У даному випадку відсутній один із обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення - факт наявності незаконності дій відповідача, без якого неможливо притягнути до відповідальності та зобов`язати вчинити дію.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. 277 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Стоп корупція» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 14.12.2013 р.

Відповідач: Громадська організація «Агенство журналістських досліджень», адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ЄДРПОУ 37265046.

Суддя О.В.Батрин