Ухвала

від 25.02.2016 по справі 757/8514/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8514/16-ц

У Х В А Л А

25 лютого 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Агенство журналістський досліджень» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Громадської організації «Агенство журналістський досліджень» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами Цивільного процесуального законодавства, позовна заява, по формі та змісту повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

У частині 4 статті 119 зазначено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

При цьому належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК України) (п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відтак позивачем не залучено до участі у розгляді справи власника веб-сайта, на якому було розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Як вказано у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Разом з цим у пункті 1 позовних вимог не конкретизовано спосіб захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право, шляхом спростування інформації, розповсядженої стосовно нього у статті.

ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення компенсації за моральну шкоду.

Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують визначений розмір моральної шкоди та її заподіяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1 378 грн.

Згідно з пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551 грн. 20 коп., а про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати - 1378 грн.

Позивачем заявлено вимоги спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.

Разом з цим, ОСОБА_1 до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1378 грн. та не зазначено підстави звільнення від сплати його в повному обсязі, зокрема щодо вимоги немайнового характеру.

Судовий збір за подачу вищевказаної позовної заяви повинен становити відповідно 551 грн. 20 коп. (за вимогу про спростування інформації) та 1378 грн. (за вимогу про відшкодування моральної шкоди), тоді як позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн.

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Агенство журналістський досліджень» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу та представнику позивача термін для усунення зазначених недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Писанець