Постанова

від 26.09.2022 по справі 910/19288/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. Справа№ 910/19288/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Ященко Н.Л.;

від відповідача-1: Савулій В.О. ;

від відповідача-2: Баранецька М.Р.;

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 (повний текст складено 27.06.2022)

у справі № 910/19288/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен»

до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

2) Акціонерного товариства «Укртрансгаз»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

Приватне акціонерне товариство «Газтранзит» з іноземними інвестиціями»

про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Голдмен») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) та Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз») про визнання недійсними:

- рішення засідання тендерного комітету Національного агентства, оформленого протоколом №10 від 13.05.2020;

- договору управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020.

У поданому позові АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» вказує, що з отриманих ним від Національного агентства документів вбачається, що АТ «Укртрансгаз» як учасник тендеру не відповідало кваліфікаційним критеріям, що свідчить про порушення приписів ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та є підставою для визнання вказаних договорів управління недійсними в судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» вважає, що АТ «Укртрансгаз» не відповідало кваліфікаційним критеріям, оскільки не надало документів, які підтверджували б наявність у нього досвіду з будівництва новостворюваних, а також з розширення і реконструкції існуючих магістральних газопроводів, компресорних станцій, газорозподільних мереж та газорозподільних станцій, підземних сховищ газу, автомобільних газонаповнювальних компресорних насосних станцій, автомобільних заправних станцій та інших потужностей та їх експлуатація/технічне обслуговування. Позивач зазначає, що фактичні кваліфікаційні критерії, встановлені Національним агентством, передбачають наявність в учасника конкурсу ліцензії на здійснення будівництва за відповідним класом, а також дозволів на виконання робіт з підвищеної небезпеки, які не були надані АТ «Укртрансгаз». На думку позивача, Національне агентство повинно було відхилити пропозицію АТ «Укртрансгаз» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям. Позивач також вказує, що Програма управління активами, надана АТ «Укртрансгаз», порушує вимоги Оголошення, оскільки АТ «Укртрансгаз» не надало інформацію з розрахунку з управління активом у розрізі місяців, у своїй програмі АТ «Укртрансгаз» зазначає суперечливі факти щодо отримання винагороди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсними рішення засідання тендерного комітету Національного агентства, оформленого протоколом №10 від 13.05.2020, господарський суд першої інстанції вказав, що не вбачає наявності правових підстав для задоволення таких вимог, оскільки позивач не довів наявності порушень норм законодавства України під час його прийняття.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору є похідними від позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення про обрання переможця від 13.05.2020, яке прийнято із дотриманням процедури обрання управителя майном, АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» не довело наявності правових підстав для визнання договору недійсним на підставі ст. ст. 215, 216 ЦК України, а тому не підлягають задоволенню.

Суд також звернув увагу, що у разі визнання недійсним в судовому порядку спірного договору права позивача обмежені застосуванням заходами кримінально-процесуального примусу, оскільки на активи накладено арешт та їх передано в управління Національному агентству, оспорюваний позивачем правочин не порушує його права та інтереси, а відтак обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення прав останнього.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2022, АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» вказує, що оскаржуване рішення є протиправним, прийняте з неповним та неправильним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі, а отже є таким, що порушує норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на передчасне встановлення судом першої інстанції наявності у АТ «Укртрансгаз» досвіду, який вимагався Оголошенням, та зазначає, що його Програма відповідала вимогам Оголошення.

На думку скаржника, внаслідок відхилення пропозиції ТОВ «Сіріус-1 » та обрання переможцем конкурсного відбору AT «Укртрансгаз» з подальшим укладанням договору управління, державним бюджетом, за розрахунками, недоотримано 1 225 тис. грн. Вказаний інший учасник - ТОВ «Сіріус-1» - надав пропозицію щомісячно сплачувати до державного бюджету за рахунок власних коштів 70 000 грн у разі неможливості забезпечення очікуваного розміру доходів. Саме тому дохід, що держава не отримала у зв`язку з рішенням АРМА, є не лише прогнозованим, а чітко обґрунтованим та порахованим. Таким чином, на відміну від ТОВ «Сіріус-1», AT «Укртрансгаз» не надало пропозицію щодо щомісячного доходу від управління, чим порушило вимоги Оголошення.

Враховуючи похідний характер між визнанням недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом №10 від 13.05.2022, та визнанням недійсним договору управління, скаржник наголошує на незаконності рішення тендерного комітету Національного агентства та, відповідно, підтримує свої позовні вимоги щодо визнання недійсним договору управління. Недійсність результатів спірного конкурсу, а також фактична невідповідність його учасника кваліфікаційним критеріям свідчать про незаконність укладеного за наслідками проведення такого конкурсу договору.

Апелянт також заперечує проти висновків суду першої інстанції щодо його порушеного права та інтересу та вважає, що суд неповністю встановив обсяг прав власника, а також його інтереси, які захищаються шляхом зміни управителя на більш ефективного та такого, щодо якого прийнято законне рішення тендерним комітетом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19288/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 до надходження матеріалів справи №910/19288/21.

10.08.2022 матеріали справи №910/19288/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 поновлено АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/19288/21. Розгляд справи призначено на 26.09.2022. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 26.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 13.10.2022 після виходу головуючого судді Євсікова О.О. з лікарняного (з 03.10.2022 по 07.10.2022 включно) та у зв`язку з фактичною неможливістю повноцінно здійснювати правосуддя 10.10.2022-11.10.2022 через ракетні удари по м. Києву та відсутність в суді електропостачання.

Позиції учасників справи.

АТ «Укртрансгаз» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає вимоги (доводи) скаржника безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, законодавчо невмотивованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню.

АТ «Укртрансгаз» наводить заперечення щодо неповного та неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки та вказує, що АТ «Укртрансгаз» як учасник конкурсного відбору повністю підтвердило відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим Національним агентством для участі в конкурсі, і у останнього були всі правові підстави для визнання АТ «Укртрансгаз» переможцем конкурсу.

Щодо твердження апелянта про те, що Програма управління активами АТ «Укртрансгаз» грубо порушує вимоги Оголошення і суд першої інстанції не врахував звіт Рахункової палати, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.03.2020 №5-3, в якому нібито встановлено наявність іншого учасника, який надав більш сприятливу для держави пропозицію у вигляді постійних щомісячних відрахувань незалежно від отримання доходу від управління акціями АТ «Газтранзит», АТ «Укртрансгаз» зазначає, що позовні вимоги АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» не обґрунтовувало під час розгляду даної справи судом першої інстанції звітом Рахункової палати, на який апелянт посилається в апеляційній скарзі. Водночас апелянт до матеріалів даної справи на стадії апеляційного оскарження додав нові докази з урахуванням «змінених» підстав позову, а саме: звіт, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.03.2020 (додаток №7 до апеляційної скарги), звіт, затверджений рішенням Рахункової палати від 20.02.2022 (додаток №8 до апеляційної скарги), що додатково є грубим порушенням вимог ст. ст. 80, 162, 164 ГПК України. В апеляційній скарзі АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості подання долучених доказів до суду першої інстанції, з причин, що не залежали від позивача, а питання поновлення строку на подачу нових доказів позивачем не порушено.

З огляду на незазначення апелянтом самостійних підстав для визнання договору управління активами недійсним, враховуючи дотриманням процедури обрання управителя майном та відсутність підстав та наслідків, встановлених ст. ст. 215, 216 ЦК України, для визнання договору управління активами недійсним, АТ «Укртрансгаз» вважає відсутніми правові підстави для задоволення позовних вимог у зазначеній частині та відмови у задоволенні апеляційної скарги.

АТ «Укртрансгаз» також вказує, що апелянт не підтвердив наявності порушеного права та законного інтересу жодними належними та допустимими доказами та не надав належного обґрунтування.

АТ «Укртрансгаз» просить застосувати передбачені ч. 8 ст. 80 ГПК України наслідки неподання доказів у встановлений законом строк та відмовити АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» у долученні до матеріалів справи звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Національним агентством, затвердженого рішенням №5-3 від 10.03.2020, та звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Національним агентством, затвердженого рішенням №3-3 від 22.02.2022. Апеляційну скаргу АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Національне агентство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджується з доводами апеляційної скарги АТ «ЗНВКІФ «Голдмен», вважає її безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення законним та ухваленим відповідно до норм процесуального та матеріального права.

Національне агентство заперечує проти тверджень апеляційної скарги щодо невідповідності AT «Укртрансгаз» встановленим Національним агентством кваліфікаційним критеріям, а також щодо невідповідності програми управління АТ «Укртрансгаз» та наводить власні доводи на їх спростування.

Національне агентство також вказує на висновки Верховного Суду у справах з аналогічними правовідносинами.

АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» надало відповідь на відзив АТ «Укртрансгаз», у якій наводить власні доводи на спростування викладених АТ «Укртрансгаз» у відзиві на апеляційну скаргу аргументів, просить відмовити АТ «Укртрансгаз» у задоволенні вимоги застосування наслідків неподання доказів у встановлений строк (п. 2 прохальної частини Відзиву АТ «Укртрансгаз»), а також задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» надало відповідь на відзив на апеляційну скаргу, поданий Національним агентством, у якій проти доводів відзиву Національного агентства заперечує та наводить власні доводи на їх спростування; просить задовольнити апеляційну скаргу повністю.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі №910/18299/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017, задоволено позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства «Газпром» (далі - ПАТ «Газпром»), стягнуто з ПАТ «Газпром» в дохід загального фонду Державного бюджету України 85.965.927.000,00 грн штрафу, 85.965.927.000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 №18-р у справі № 143-26.13/108-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

17.03.2017 на виконання рішення у справі №910/18299/16 видано відповідні накази.

В рамках звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем було звернуто стягнення на 16 650 штук простих іменних акцій (ism НОМЕР_1 ) приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» (далі - ПАТ «Газтранзит»), які на той час належали ПАТ «Газпром», та призначені відповідні прилюдні торги.

29.01.2019 АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» придбало вказані акції на фондовій біржі Акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС» за ціною 41 024 755,00 грн.

Відтак, АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» є власником 16 650 штук простих іменних акцій (ism НОМЕР_1 ) ПАТ «Газтранзит», що підтверджується випискою із рахунку в цінних паперах.

06.12.2019 Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження №52019000000001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 07.02.2020 у справі №991/1061/20 задоволено клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження №52019000000001083, та накладено арешт на майно, а саме на 16 650 штук простих іменних акцій, шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 13.04.2020 у справі №991/2929/20 задоволено клопотання детектива в рамках кримінального провадження №52019000000001083 та вирішено передати акції ПАТ «Газтранзит» в управління Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.

28.04.2020 Національне агентство на своєму веб-сайті розмістило оголошення про конкурсний відбір управителя для 16 650 простих іменних акцій ПАТ «Газтранзит», переданих в управління Національному агентству ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі №991/2929/20.

13.05.2020 Тендерний комітет Національного агентства розглянув програми управління учасників конкурсного відбору управителя Активом та визначив переможця - AТ «Укртрансгаз».

Вказане рішення оформлено Протоколом засідання Тендерного комітету Національного агентства від 13.05.2020 №10.

З протоколу засідання Тендерного комітету Національного агентства від 13.05.2020 №10 вбачається, що взяти участь у відборі особи, яка може надавати послуги управління арештованим активом, виявили бажання Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-1» та АТ «Укртрансгаз», які надали такі документи: заяву про згоду взяти участь у відборі управителя арештованими активами, програму управління активами та інформацію про відповідність кваліфікаційним умовам.

АТ «Укртрансгаз», згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Нафтогаз України», є дочірньою компанією останнього. АТ «НАК «Нафтогаз України», у свою чергу, є одним із співвласників корпоративних прав АТ «Газтранзит» (власника активу).

AТ «Укртрансгаз» має успішний досвід комерційної діяльності на конкретному ринку товарів, робіт і послуг. На підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим для обрання управителя активом, AТ «Укртрансгаз» подало, зокрема, Довідку про наявність матеріально-технічної бази та обладнання, у якій повідомляється, що відповідно до Угоди про використання державного майна, яке не підлягає приватизації, від 17.06.1999 №19/275 AT «Укртрансгаз» виконує функції управління та користування таким державним майном: газосховища; розподільні газопроводи; споруди на розподільних газопроводах; нежитлові будівлі та споруди (виробничого і адміністративного призначення); інженерні споруди та комунікації; транспортні засоби спеціального призначення; автотранспорт.

У додатку 1 до вказаної довідки «Інформація про державне майно, що обліковується на балансі AТ «Укртрансгаз» станом на 01.01.2020» зазначено, що в управлінні останнього знаходяться газосховища, в т.ч. будівлі, споруди, обладнання у кількості 5137 інвентарних одиниць протяжністю 4,590 км, розподільні газопроводи у кількості 1355 одиниць та протяжністю 2 149,286 км, споруди на газопроводах у кількості 1138 одиниць та інше.

На підтвердження вказаної інформації АТ «Укртрансгаз» разом з програмою управління подало витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

AТ «Укртрансгаз» також подало до Національного агентства Свідоцтво про право власності на інженерно-диспетчерський корпус філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» від 14.12.1999.

Також АТ «Укртрансгаз» подало Довідку щодо наявності достатньої кількості працівників, які мають необхідні знання та досвід для управління активами (станом на 07.05.2020).

08.07.2020 Національне агентство (установник управління) та АТ «Укртрансгаз» (управитель) уклали Договір управління майном (активами) №2007000021 (далі - договір №2007000021), за умовами якого установник управління передає управителю на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 цього договору, майно (далі - актив/активи) в управління, а управитель приймає в управління активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цими активами, а саме 16 650 штуками простих іменних акцій ПАТ «Газтранзит» ринковою вартістю 509 000 000,00 грн.

Звертаючись з позовом у цій справі, АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» просить визнати недійсними рішення засідання Тендерного комітету Національного агентства, оформлене протоколом №10 від 13.05.2020, та договір управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020. В обґрунтування заявлених вимог АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» посилається на підстави, наведені вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення засідання тендерного комітету Національного агентства, оформленого протоколом №10 від 13.05.2020.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у ч. 1 цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Відповідно до п. 10 глави 1 Розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, Національне агентство на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління Національному агентству статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває Національне агентство або юридична/фізична особа - підприємець, якій національне агентство за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління.

Суд встановив, що на виконання вказаних вимог законодавства Національне агентство як керуючий рахунком, на якому обліковується актив, призначило розпорядника такого рахунку та 28.04.2020 на офіційному веб-сайті оголосило конкурс про проведення відбору управителя Активом.

13.05.2020 Тендерний комітет Національного агентства розглянув програми управління учасників конкурсного відбору управителя Активом та визначив переможця - AТ «Укртрансгаз». Вказане рішення оформлено Протоколом засідання Тендерного комітету Національного агентства від 13.05.2020 №10. В подальшому Національне агентство (установник управління) та АТ «Укртрансгаз» (управитель) 08.07.2020 уклали Договір управління майном (активами) №2007000021.

Доводи позивача щодо невідповідності АТ «Укртрансгаз» встановленим Національним агентством кваліфікаційним критеріям спростовуються встановленими вище за текстом цієї постанови обставинами щодо поданих АТ «Укртрансгаз» Національному агентству документів та інформації, які підтверджують наявність у АТ «Укртрансгаз» відповідного досвіду, достатньої матеріально-технічної бази, обладнання для будівництва новостворюваних, а також з розширення і реконструкції існуючих магістральних газопроводів, компресорних станцій, газорозподільних мереж та газорозподільних станцій, підземних сховищ газу, автомобільних газонаповнювальних компресорних насосних станцій, автомобільних заправних станцій та інших потужностей та їх експлуатація / технічне обслуговування.

Оцінюючи доводи позивача про те, що Програма управління активами АТ «Укртрансгаз» порушує вимоги Оголошення, суд зазначає таке.

Частина 1 ст. 9 Закону Україні «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначає, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з п. 1 розділу II Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 №391, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2016 за №639/28769, виплата дивідендів за простими акціями безпосередньо акціонерам здійснюється в порядку, встановленому наглядовою радою акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим розділом, у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Отже, об`єктивно управитель не може передбачити та встановити саме щомісячний дохід від управління акціями у вигляді дивідендів, враховуючи, що такого роду дохід залежать не лише від ефективності управління останнього, а, в першу чергу, від рішення вищого органу підприємства - загальних зборів.

Програма управління активами АТ «Укртрансгаз» містить перелік видів та очікуваний щомісячний розмір витрат, які, на думку учасника, можуть виникати в ході управління активами, та які мають бути відшкодовані шляхом відповідних відрахувань з доходів, отриманих від управління: обслуговування рахунку в ЦП (близько 3 000,00 грн) та адміністративні витрати (до 20 000,00 грн); сума винагороди управителя - 5% від розміру отриманих управителем дивідендів АТ «Газтранзит», розрахунок суми, яка підлягає перерахуванню в бюджет - 95% від розміру дивідендів, сплачених АТ «Газтанзит» на користь управителя за виключенням суми податків та винагороди управителю, витрат на управляння з урахуванням порядку сплати дивідендів, яка узгоджується із сумою винагороди управителю.

Зміст протоколу від 13.05.2020 №10 Тендерного комітету свідчить, що програма учасника ТОВ «Сіріус-1» не містить конкретних сум прогнозованих витрат, містить неузгодженість щодо суми винагороди управителя (40% від розміру отриманого доходу (дивідендів)) та суми, яка підлягає перерахуванню в бюджет (95%), а тому оцінити її на предмет її економічної вигоди є неможливим. Водночас, пропозиція учасника АТ «Укртрансгаз» містить чітку суму прогнозованих витрат на управління, доволі низьку суму винагороди управителя (5%) та розрахунок суми, яка підлягає перерахуванню в бюджет (95%), яка узгоджується з сумою винагороди управителю, що робить її більш економічно вигідною по відношенню до пропозиції іншого учасника.

Щодо доводів позивача про невідповідність учасника АТ «Укртрансгаз» вимогам Оголошення апеляційний суд зазначає, що з протоколу від 13.05.2020 №10 Тендерного комітету (п. 2 Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для управління Активами) вбачається надання АТ «Укртрансгаз» інформації та відомостей щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для управління активами, в т.ч. довідку станом на 07.05.2020, яка містить інформацію щодо достатнього кадрового потенціалу для забезпечення технічної експлуатації та ремонту газокомпресорних станцій, працівників з вищою або спеціальною чи професійно-технічною освітою, які закінчили професійні курси з управління підприємством (менеджменту), виконують функції головних інженерів, операторів, бухгалтерів та / або іншим чином забезпечують діяльність з управління майном та активами.

Суд також враховує, що на підтвердження досвіду управління власними чи орендованими активами та/або надання послуг управління ними (п. 3 Інформації щодо відповідності заявників кваліфікаційним критеріям) АТ «Укртрансгаз» надало, серед іншого, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому міститься інформація стосовно видів діяльності, які здійснює Товариство, в т.ч., але не виключно:

код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (Цей клас включає: роздрібну торгівлю паливом для автомобілів та мотоциклів; діяльність АЗС. Цей клас також включає: роздрібну торгівлю мастильними матеріалами та засобами охолодження для моторних транспортних засобів);

код КВЕД 49.50 Трубопровідний транспорт (основний) (Цей клас включає: транспортування трубопроводами газу, рідин, води, рідкого цементного розчину та інших матеріалів. Цей клас включає також: діяльність насосних станцій);

код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів. Цей клас включає будівництво систем розподільчих ліній для транспортування рідин, а також будівель і споруд, що є невід`ємною частиною цих систем. Цей клас включає: будівництво інженерних споруд: магістральних і міських трубопроводів, споруд водопровідних магістралей і водоводів, іригаційних систем (каналів), водосховищ; будівництво: каналізаційних систем, у т.ч. їх ремонт, водоочисних споруд, насосних станцій. Цей клас також включає: буріння водяних свердловин і колодязів, роботи з проходження шахтних стволів (шурфів).

Крім того, надано презентацію АТ «Укртрансгаз», у якій, серед іншого, зазначено, що «Укртрансгаз» - одне з провідних державних підприємств України, лідер на ринку зберігання природного газу та надання послуг сервісного обслуговування об`єктів ГТС. Компанія входить у структуру Групи Нафтогаз. З 01.01.2020 основна діяльність Товариства: обслуговування підземних газових сховищ України; надання послуг з комплексного сервісного обслуговування, будівництва та капітального ремонту об`єктів газотранспортної галузі. Структура компанії - філії, в т.ч. Дирекція з будівництва та реконструкції ГТС. АТ «Укртрансгаз» управляє 11-ма підземними газосховищами; Товариство володіє унікальною експертизою щодо комплексного обслуговування, будівництва та капітального ремонту об`єктів газотранспортної галузі; НДІ транспорт газу. Капітальні інвестиції спрямовані на реалізацію наступних проектів: модернізація КС «Гребінківська»: ремонт 3-х ГПА; реконструкція КС «Бар»; реконструкція ГВС «Берегово»; реконструкція «Калуш-2» та ГРС «Іванків»; переоснащення систем електропостачання ДКС «Дашава» та ДКС «Більче-Водиця»; реконструкція КС «Долина» та КС «Ужгород», переоснащення системи електропостачання на ДКС «Угерсько», КС «Бердичів» і КС «Лубни».

Наведеним спростовуються доводи позивача (в т.ч. у апеляційній скарзі) про те, що АТ «Укртрансгаз» не надало доказів щодо наявності реального досвіду, як того вимагали умови конкурсу, в частині будівництва новостворюваних, а також розширення і реконструкції існуючих магістральних газопроводів, компресорних станції, газорозподільних мереж та газорозподільних станцій, підземних сховищ газу, автомобільних газонаповнювальних компресорних насосних станцій, АЗС та інших потужностей та їх експлуатація / технічне обслуговування.

Враховуючи встановлене та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не довів наявність порушень норм законодавства України під час прийняття на засіданні Тендерного комітету Національного агентства рішення, оформленого протоколом №10 від 13.05.2020, та наявність правових підстав для визнання цього рішення недійсним.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

При цьому звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. У свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 ЦК України, ст. 4 ГПК України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і тому суд має встановити не лише наявність передбачених законом підстав недійсності правочину, але й визначити, чи було порушено цивільне право особи (позивача), за захистом якого позивач звернувся до суду; яке саме право та/або інтерес позивача є порушеним, не визнаним або оспореним; в чому полягає порушення цього права та/або інтересу та залежно від установленого встановити, чи є належним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце, а також вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Такі правові висновки щодо застосування ст. 20 ГК України, ст. ст. 15, 16 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, ст. 4 ГПК України у їх сукупності щодо необхідності доведення наявності порушеного права при зверненні до суду позовом про визнання правочину недійсним особи, яка не є стороною оспорюваного правочину, викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, правовідносини в яких є подібними правовідносинам у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020, місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що така вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про обрання переможця тендеру від 13.05.2020, яке прийнято із дотриманням процедури обрання управителя майном, і позивач не довів наявності правових підстав для визнання договору недійсним на підставі ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Господарський суд першої інстанції також зауважив, що у разі визнання недійсним в судовому порядку спірного договору права позивача обмежені застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу, оскільки на активи накладено арешт та їх передано в управління Національному агентству, оспорюваний позивачем правочин не порушує його права та інтереси, а відтак обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення прав останнього.

Апеляційний господарський суд у цьому випадку звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 31.05.2022 у справі №910/20577/20, у якій господарський суд касаційної інстанції вказав таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі по тексту - Закону) Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

За змістом п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні.

Управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 19 Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у ч. 1 цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства у їх сукупності з урахуванням правовідносин, що склалися між сторонами цього спору, свідчить про те, що арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національному агентству на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які вчиняються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав.

З моменту арешту активів право власності власника цих активів є тимчасово обмеженим: власник тимчасово позбавляється прав володіння, розпорядження та користування майном, не може самостійно визначати долю активів, самостійно ними користуватися, зокрема передавати їх у тимчасове володіння чи користування третім особам.

Ухвала слідчого судді (суду) про передачу активів в управління Національному агентству є визначеним слідчим суддею (судом) спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Отже, з моменту постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління Національному агентству виключно останнє є особою, уповноваженою здійснювати права володіння, користування та розпорядження цим майном, зокрема, має визначене Законом, зокрема ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" право на передачу цього майна в управління іншим особам. При цьому визначення Національним агентством управителя майна відбувається у порядку, визначеному законодавством про державні (публічні) закупівлі, волевиявлення дійсного власника майна при виборі управителя майна не має значення.

При цьому договір управління майном, укладений Національним агентством з особою, визначеною за результатом проведених агентством публічних закупівель управителем майна, не є підставою виникнення у дійсного власника майна (у спірних правовідносинах - позивача) обмежень у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном. Наявність у дійсного власника майна таких обмежень є наслідком прийняття слідчим суддею (судом) ухвали про накладення арешту на це майно в ході кримінального провадження.

Навіть у разі визнання в судовому порядку спірного договору (про управління майном) недійсними право позивача на користування майном не буде поновлене, оскільки сторони за спірним правочином хоча і повернуться у початковий стан, однак законна сила ухвали про арешт залишиться незмінною. Визнання в судовому порядку спірних договорів недійсними не скасовує накладений судом у кримінальному проваджені арешт майна.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 25.02.2021 у справі №910/800/19.

З огляду на викладене, спірний договір управління майном (активами) від 08.07.2020, укладений між Національними агентством та АТ «Укртансгаз» в порядку ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", не порушує право власності позивача на передане за цим договором в управління майно, оскільки це право позивача першочергово вже було обмежене в силу накладення арешту на майно.

При цьому Верховний Суд у вказаних вище постановах зазначив, що відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, у такому разі перевірка спірного договору на його відповідність вимогам чинного законодавства не здійснюється.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» про визнання недійсним договору управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог АТ «ЗНВКІФ «Голдмен» про визнання недійсним рішення засідання тендерного комітету Національного агентства, оформленого протоколом №10 від 13.05.2020 та про визнання недійсним договору управління майном (активами) №2007000021 від 08.07.2020 відмовлено повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі № 910/19288/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі № 910/19288/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/19388/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.10.2022.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак