Постанова

від 28.02.2023 по справі 910/19288/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/19288/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Ященко Н.Л.,

відповідача-1 - Савулій В.О.,

відповідача-2 - Швед А.Ю.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Кирилюк Т.Ю.

від 21.06.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсіков О.О., Владимиренко С.В., Корсак В.А.

від 26.09.2022

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями"

про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про:

- визнання недійсним рішення засідання тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом від 13.05.2020 № 10 щодо визначення переможцем конкурсного відбору Акціонерного товариства "Укртрансгаз" щодо управління арештованим активом: 16 650 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 25273549), міжнародний ідентифікаційний номер: UA4000129001, форма існування - проста бездокументарна, номінальна вартість: 2 000,00 грн; акції, що належать Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" (код ЄДРПОУ 42081312) та обліковуються на рахунку у цінних паперах № НОМЕР_1 відкритому у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ СЕК`ЮРІТІЗ" (код ЄДРПОУ 36301402), який передано в управління АРМА на підставі ухвали слідчого судді Вищого атикорупційного суду від 13.04.2020 № 991/2929/20;

- визнання недійсним договору управління майном (активами) від 08.07.2020 № 2007000021, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- позивач є власником майна (простих іменних акцій), яке на підставі ухвали слідчого судді Вищого атикорупційного суду від 13.04.2020 № 991/2929/20 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів прийняло в управління майно позивача, провело конкурсний відбір управителя та визначило Акціонерне товариство "Укртрансгаз" переможцем конкурсного відбору;

- при вчиненні вказаних дій і прийнятті відповідних рішень Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів допустило порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, не відхилило пропозицію Акціонерного товариства "Укртрансгаз" як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям;

- тому спірне рішення засідання тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом від 13.05.2020 № 10, та оспорюваний договір від 08.07.2020 № 2007000021, укладений між відповідачами, підлягають визнанню недійсними.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017, задоволено позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства "Газпром" та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Газпром" в дохід загального фонду Державного бюджету України 85 965 927 000,00 грн штрафу, 85 965 927 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 № 18-р у справі № 143-26.13/108-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

17 березня 2017 року на виконання рішення у справі №910/18299/16 видано відповідні накази.

В рамках звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем було звернуто стягнення на 16 650 штук простих іменних акцій (ism НОМЕР_2 ) Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями, які на той час належали Публічному акціонерному товариству "Газпром", та призначені відповідні прилюдні торги.

29 січня 2019 року Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" придбало вказані акції на фондовій біржі Акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС" за ціною 41 024 755,00 грн.

Відтак, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" є власником 16 650 штук простих іменних акцій (ism НОМЕР_2 ) Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями, що підтверджується випискою із рахунку в цінних паперах.

06 грудня 2019 року Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження № 52019000000001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 у справі № 991/1061/20 задоволено клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження № 52019000000001083, та накладено арешт на майно, а саме на 16 650 штук простих іменних акцій, шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі № 991/2929/20 задоволено клопотання детектива в рамках кримінального провадження № 52019000000001083 та вирішено передати акції Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.

28 квітня 2020 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на своєму веб-сайті розмістило оголошення про конкурсний відбір управителя для 16 650 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями, переданих в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі № 991/2929/20.

13 травня 2020 року тендерний комітет Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів розглянув програми управління учасників конкурсного відбору управителя активом (16 650 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями) та визначив переможця - Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Вказане рішення тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оформлено протоколом від 13.05.2020 № 10.

08 липня 2020 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установник управління) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Управитель) було укладено договір управління майном (активами) № 2007000021 (Договір), за умовами якого Установник управління передає Управителю на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 цього Договору, майно (далі - актив/активи) в управління, а Управитель приймає в управління активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цими активами, а саме 16 650 штуками простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями, ринковою вартістю 509 000 000,00 грн.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі № 910/19288/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- позивач не довів наявність порушень норм законодавства України під час прийняття на засіданні тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів спірного рішення, оформленого протоколом № 10 від 13.05.2020, та наявність правових підстав для визнання цього рішення недійсним;

- позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору є похідними від позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування спірного рішення про обрання переможця, оформленого протоколом № 10 від 13.05.2020, яке прийнято із дотриманням процедури обрання управителя майном, позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання договору недійсним на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України, а тому не підлягають задоволенню;

- у разі визнання недійсним в судовому порядку оспорюваного договору права позивача обмежені застосуванням заходами кримінально-процесуального примусу, оскільки на активи накладено арешт у кримінальному провадженні та їх передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оспорюваний позивачем правочин не порушує його права та інтереси, а відтак обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення прав останнього.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник у якості підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: відступлення від правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, щодо застосування у спірних правовідносинах частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, з наведенням підстав та обґрунтувань необхідності відступлення від нього; відсутності висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо питання застосування статей 16 та 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (відповідачами).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди), визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є законність рішення тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом від 13.05.2020 № 10, щодо визначення Акціонерного товариства "Укртрансгаз" управителем активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен", та законність договору, управління майном (активами) від 08.07.2020 № 2007000021, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Акціонерним товариством "Укртрансгаз", за наслідками прийняття зазначеного рішення тендерного комітету.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним спірного рішення тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Суд зазначає таке.

Рішення тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом від 13.05.2020 № 10, щодо визначення Акціонерного товариства "Укртрансгаз" управителем активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" по своїй суті є індивідуальним актом, оскільки стосується прав та інтересів визначеної в ньому особи та вичерпує свою дію фактом виконання.

Усталеною є судова практика визнання права на оскарження індивідуального акта за особою, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод чи інтересів якої він безпосередньо стосується (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 9901/657/18, від 05 лютого 2019 року № 9901/645/18 та інші).

Отже, при зверненні з позовом до суду з вимогами про скасування індивідуального акта позивач повинен обґрунтувати, які його права чи законні інтереси безпосередньо порушені оскаржуваним актом, а суд, у свою чергу, повинен перевірити ці обставини та в разі встановлення порушеного права чи законного інтересу позивача - здійснити його захист, а в іншому випадку - відмовити у задоволенні позову.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним оспорюваного договору, Суд зазначає таке.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Отже, при зверненні до суду з цим позовом Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" мало обґрунтувати, які його права чи законні інтереси безпосередньо порушені як спірним рішенням, так і оспорюваним договором, а суди, у свою чергу, повинні були перевірити ці обставини.

Щодо наявності порушеного права або інтересу позивача у спірних правовідносинах, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 4 частини 1 статті 1 України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні. Управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Ухвала слідчого судді (суду) про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є визначеним слідчим суддею (судом) спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Отже, з моменту постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, виключно останнє є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цим майном, зокрема, має визначене частиною 2 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" право на передачу цього майна в управління іншим особам.

При цьому передача Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна в управління жодним чином не впливає на правомочності власника щодо такого майна, які обмежуються виключно арештом, накладеним судом у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим волевиявлення власника майна при виборі Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів управителя майна не має значення. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 05.08.2020 у справі № 910/7520/19, від 25.02.2021 у справі № 910/800/19, від 08.06.2021 у справі № 910/11203/20, від 15.07.2021 у справі № 826/17153/18, від 31.05.2022 у справі № 910/20577/20, від 22.12.2022 у справі № 640/8916/20.

Крім того, навіть у разі визнання в судовому порядку дій, що передують укладенню договорів про управління майном, та самих договорів недійсними право позивача на користування майном не буде поновлене, оскільки сторони за оспорюваним правочином хоча і повернуться у початковий стан, однак законна сила ухвали про арешт залишиться незмінною. Визнання в судовому порядку протиправними дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо обрання управителя арештованого майна не скасовує накладений судом у кримінальному проваджені арешт майна. Такий правовий висновок викладно у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 640/8916/20.

Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" є власником 16 650 штук простих іменних акцій (ism НОМЕР_2 ) Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями, що підтверджується випискою із рахунку в цінних паперах.

06 грудня 2019 року Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження № 52019000000001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 у справі № 991/1061/20 задоволено клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження № 52019000000001083, та накладено арешт на майно, а саме на 16 650 штук простих іменних акцій, шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі № 991/2929/20 задоволено клопотання детектива в рамках кримінального провадження № 52019000000001083 та вирішено передати акції Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.

Тобто, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач є власником майна, на яке в рамках кримінального провадження, було накладено арешт (встановлена заборона відчуження та розпорядження майном - 16 650 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями) та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.

У подальшому, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, здійснюючи дії, визначені Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", зокрема, здійснення заходів з управління майном, розмістило оголошення про конкурсний відбір управителя арештованого майна, власником якого є позивач, визначило переможця конкурсного відбору (управителя такого майна), шляхом прийняття спірного рішення, та уклало, за наслідками завершення відповідного відбору, оспорюваний договір щодо управління арештованим майном, власником якого є позивач.

З огляду на викладене, спірне рішення засідання тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо визначення Акціонерного товариства "Укртрансгаз" управителем активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен", та оспорюваний договір, укладений за наслідками здійснення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів дій, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо здійснення заходів з управління майном, не порушують право власності чи інший майновий інтерес позивача, оскільки це право позивача першочергово вже було обмежене в силу накладення арешту на майно в ході кримінального провадження.

Враховуючи відсутність порушення спірним рішенням та оспорюваним правочином прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, Верховний Суд зазначає те, що у судів першої та апеляційної інстанцій не було необхідності надавати оцінку законності спірному рішенню.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті спору, але з мотивів, викладених у даній постанові, а саме, відсутністю порушення оспорюваним правочином та спірним рішенням прав та інтересів позивача.

Щодо доводів скаржника про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 щодо застосування у спірних правовідносинах частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, Суд зазначає таке.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Суд зазначає, що наразі існує стала судова практика щодо застосування частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, про що зазначено вище (постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 05.08.2020 у справі № 910/7520/19, від 25.02.2021 у справі № 910/800/19, від 08.06.2021 у справі № 910/11203/20, від 31.05.2022 у справі № 910/20577/20).

З огляду на що, Суд не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування у спірних правовідносинах частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, що викладений у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18. Крім того, такий висновок є чітким, зрозумілим, і таким, що сприяє однозначному застосуванню норм права, про що свідчить стала судова практика Верховного Суду.

Крім того, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" в якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, крім пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України послалося також на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас, оскільки Суд дійшов висновку про відмову у позові з підстав відсутності порушення оспорюваним правочином та спірним рішенням прав та інтересів позивача, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 16 та 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/19288/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

І.Д. Кондратова