Рішення

від 13.10.2022 по справі 910/6810/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2022Справа № 910/6810/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/6810/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГС» (ідентифікаційний код: 43228819; 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, будинок 2, квартира 124; представник - адвокат Мацелюх Віталій Анатолійович, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №4699, видане Київською міською КДКА 25.10.2011 е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до фізичної особи підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

про стягнення 119 635 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГС» (далі - позивач, товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення безпідставно набутих коштів та 3 % річних у розмірі 119 635 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

- відповідно до платіжного доручення від 13.04.2022 №5 на розрахунковий рахунок Підприємця (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 (установа банку: AT КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Дніпро) Товариством було помилково перераховано грошові кошти в сумі 119 331 грн;

- у графі «Призначення платежу» міститься посилання на підставу платежу: договір про надання послуг від 11.04.2022 №11/4/22-2;

- однак, договір про надання послуг від 11.04.2022 №11/4/22-2, укладено з іншим контрагентом - ФОП Хомік Є.П. (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 );

- угода з відповідачем позивачем не укладалась, послуги не надавались;

- претензія про повернення помилково сплачених коштів повернулась без вручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/6810/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 03.08.2022 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03142, м. Київ, вул. Семашко, 16, квартира 196), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення (№0105492556641), що надсилався відповідачу з причиною повернення (досилання): «адресат відмовився».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08. 2022 №573/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) та від 15.08.2022 року № 2500-IX введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення від 13.04.2022 №5 Товариство перерахувало на розрахунковий рахунок Підприємця (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 (установа банку: AT КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Дніпро) грошові кошти на суму 119 331 грн.

Позивач вказує, що вказані кошти були перераховані відповідачу помилково.

Так, у графі «Призначення платежу» міститься посилання на підставу платежу: договір про надання послуг від 11.04.2022 №11/4/22-2.

Водночас Товариство стверджує, що договір про надання послуг від 11.04.2022 №11/4/22-2, укладено з іншим контрагентом - ФОП Хомік Є.П. (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Позивач вказує, що угод з відповідачем не укладав, а Підприємцем послуги Товариству не надавались.

Позивач надіслав відповідачу претензію 06.06.2022 про повернення помилково сплачених коштів.

Вказана претензія не була вручена Підприємцю 08.06.2022, що підтверджується роздруківкою інформації з сайту Укрпошти.

Жодних доказів на спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем надано не було.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Також, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідачем не спростовано того факту, що між сторонами договір від 11.04.2022 №11/4/22-2 не укладався та юридичні послуги означені у платіжному дорученні від 13.04.2022 №5 не надавались, отже, відсутні правові підстави для перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 119 331 грн.

З огляду на наведене, за відсутності договірних або будь-яких інших правовідносин між сторонами, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, зокрема, у заявленому та підтвердженому наданими ним доказами у розмірі 119 331 грн.

Також, позивач нарахував і просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 304 грн за період з 11.06.2022 по 11.07.2022.

Так, Товариство вказує на те, що у претензії ним було визначено строк повернення грошових коштів до 10.06.2022, а тому прострочення почалося з 11.06.2022.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи приписи вказаної норми, Підприємець був зобов`язаний повернути грошові кошти у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Оскільки, претензія не була вручена 08.06.2022, то семиденний строк треба обраховувати з вказаної дати.

Отже, період нарахування 3 % річних починається з 15.06.2022 (08.06.2022 - дата, коли б відповідач мав отримати претензію, 14.06.2022 - сьомий день строку, визначений частиною другою статті 535 ЦК України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком суду розмір 3 % річних, який підлягає стягнення з відповідача за період з 15.06.2022 по 11.07.2022 (кінцевий день строку, визначеного відповідачем) складає 255,66 грн.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані позивачем докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

Разом із тим, у позовній заяві Товариство у порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України просить суд зазначити у рішенні суду про здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу до моменту виконання рішення в частині основного боргу, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Згідно з частинами одинадцять та дванадцять статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на грошові кошти у сумі 119 331 грн, починаючи з 12.07.2022 до моменту повної оплати вказаних грошових коштів, з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за такою формулою:

(СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних,

де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Стосовно нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, інфляційних втрат до моменту виконання цього рішення в частині боргу суд зазначає, що законодавством передбачено право суду зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Разом із тим, положеннями Господарського процесуального кодексу України та інших нормативних актів не передбаченого такого права суду стосовно інфляційних втрат, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав щодо зазначення у рішенні про нарахування таких інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду в частині основного боргу.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, позивачем у позові у попередньому орієнтовному розрахунку визначено витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, однак на дату прийняття даного судового рішення доказів у підтвердження їх понесення, окрім копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру суду не подано.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГС» до фізичної особи підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни про стягнення 119 635 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГС» (ідентифікаційний код: 43228819; 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, будинок 2, квартира 124) 119 331 (сто дев`ятнадцять тисяч триста тридцять одну) грн безпідставно набути коштів, 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн 66 коп. 3 % річних і 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6810/22, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3 % річних на суму безпідставно набутих коштів у розмірі 119 331 грн, починаючи з 12.07.2022 до моменту повної оплати безпідставно набутих коштів за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з фізичної особи підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГС» (ідентифікаційний код: 43228819; 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, будинок 2, квартира 124).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.10.2022.

Суддя Ігор Курдельчук