ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.10.2022Справа № 910/6317/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс»
до Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор»
про стягнення 20 917,24 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Без виклику учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» про стягнення 20 917,24 грн., з яких: 1 080,00 грн - сума основного боргу, 10 704,00 грн. - відшкодування вартості відновлювального ремонту, 2 016,00 грн. - штраф у розмірі 40 %, 138,95 грн. - пені, 1 463,57 грн. - інфляційна складова боргу, 162,72 грн. - 3 % річних, 5 352,00 грн. - штраф у розмірі 50 % від вартості пошкоджених деталей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином умови договору оренди обладнання № ДОП 03-13/2021 від 03.12.2021 в частині внесення орендної плати. Також позивач вказує на не здійснення відповідачем відновлювальних робіт майна, яке було предметом договору оренди, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього вартість самостійно здійсненого відновлювального ремонту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6317/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33 - Б, нежиле приміщення 27.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 10.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492643447.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
03.12.2021 між ТОВ «Булава Транс» (Орендодавець) та ТОВ «Глобал - Декор» (Орендар) було укладено Договір оренди обладнання № ДОП 03-12/2021, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання, протягом трьох робочих днів після здійснення попередньої оплати першого періоду розрахунків за оренду такого обладнання, здійсненого в порядку п. 6.5. цього Договору, якщо сторони не дійшли письмової згоди про інше.
При передачі Орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором, сторони підписують Акт прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Орендар має право отримати за згодою Орендодавця одну, або декілька одиниць обладнання протягом строку дії договору. У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту прийому передачі можуть не співпадати. Такий Акт прийому-передачі складається безпосередньо Орендодавцем та підписується Сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі Сторін (п. 3.2, 3.3 Договору).
Відповідно до п. 3.6. Договору, Підписання Акту прийому-передачі Сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю в оренду на умовах даного договору з моменту підписання сторонами акту прийому передачі конкретної одинці або декількох одиниць обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в акті прийому передачі обладнання (п.3.7 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, початок строку перебігу оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання Сторонами акту прийому передачі такого обладнання.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до п. 1.1 Договору, 04.12.2021 Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування обладнання, а саме контейнер БТ 35 V 1.0 (3000*2435) (одна одиниця), вартість оренди 180,00 грн за добу та 5 040,00 грн за 28 діб, відновною вартістю 150 000,00 грн, що підтверджується Актом здачі - приймання № 1. Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м Київ, Софійська площа.
Також, у відповідності до п. 1.1 Договору, 04.12021, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування обладнання, а саме контейнер БТ 34 V 1.0 (3000*2435) (одна одиниця), вартість оренди 180,00 грн за добу та 5 040,00 грн за 28 діб, відновною вартістю 150 000,00 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання № 2. Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м Київ, Софійська площа.
Згідно з п. 6.1. Договору, Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок Орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п. 5.1. договору або датою припинення/розірвання договору, якщо Акт прийому-передачі не підписаний Орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення Орендодавцем орендованого майна.
При цьому, розрахунок орендної плати здійснюється виключно Орендодавцем на основі встановленого ним тарифу за добу або місяць оренди кожної окремої одиниці обладнання та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору при передачі обладнання в оренду (п. 6.2. Договору).
Всі розрахунки по даному договору здійснюється в національній валюті України - гривні (п.6.3 Договору).
Пунктом 6.4. Договору встановлено, що Орендар сплачує оренду плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі Рахунків наданих Орендодавцем. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчують факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.
Відповідно до п. 6.5. Договору, Орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку:
6.5.1. у випадку, якщо строк оренди складає менше календарного місяця, то орендна плата вноситься попередньо за весь період оренди, після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання Обладнання в оренду;
6.5.2. у випадку, якщо строк оренди становить більше ніж один календарний місяць, то орендна плата вноситься попередньо за період до кінця поточного календарного місяця, в якому було фактично отримано Обладнання та за наступний календарний місяць оренди, Попередня оплата здійснюється після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання Обладнання в оренду;
6.5.3. за кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж за 2 (два) робочих дні до початку такого періоду розрахунків.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору, 03.12.2021 Орендодавець надав Орендарю Рахунок на оплату № 1254 на сплату 26 160,00 грн, з яких 7 680,00 грн (в т.ч. ПДВ) - послуги з транспортування обладнання в місце оренди та в місце повернення, 1 920,00 грн (в т.ч. ПДВ) - послуги з прибирання обладнання та 16 560,00 грн (в т.ч. ПДВ) - орендна плата за обладнання в період з 03.12.2021 року по 18.01.2022 року.
Так, 03.12.2021 вказаний Рахунок було сплачено Орендарем в повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням № 1248, яке міститься в матеріалах справи.
Пунктами 5.3-5.4, 5.14 Договору передбачено, що обладнання підлягає поверненню по закінченню строку оренди. Орендодавець повинен вжити заходів, щоб вивезти Обладнання із території Орендаря після закінчення строку оренди, протягом 3 (трьох) робочих днів.
Строк оренди обладнання (за вказаними вище актами 1 та 2) закінчився 18 січня 2022 року, проте, як вказує позивач, а іншого матеріли справи не містять, Орендар не здійснив дій щодо повернення Обладнання з оренди в порядку визначеному умовам Договору.
Суд зауважує, що договір оренди чинний. Відповідно до п. 17.1 термін дії Договору становить 1 рік з моменту його укладення, тобто до 03 грудня 2021року.
Як вказує позивач, 18.01.2022 Орендар на дзвінки та повідомлення Орендодавця не відповідав, не погодив час та дату повернення Обладнання, не забезпечив присутність представників для здійснення повернення обладнання з користування.
При цьому, пунктами 5.20-5.22 Договору погоджено, що у разі, якщо обладнання не буде повернуто Орендарем вчасно та у порядку, передбаченому умовами даного Договору, Орендодавець має право будь - яким придатним засобом зв`язку, у тому числі телефаксом, поштою, шляхом направлення телеграми, цінного чи рекомендованого листа, інше, попередити Орендаря про дату та час, коли Орендодавець самостійно вчинить дії щодо вилучення майна з - під оренди. У разі, якщо Орендар не відреагує на таке попередження та не з`явиться у визначений Орендодавцем день та час, Орендодавець самостійно вилучає майно без залучення будь - яких свідків, у тому числі представників державних органів (п. 5.22).
Підтвердженням факту повернення орендованого майна Орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення обладнання. До підписання сторонами такого акту, обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні Орендаря та не повернуто Орендодавцю (п. 5.20).
У разі, якщо з будь-яких причин Орендар відмовиться підписувати Акт повернення обладнання та/чи акт технічного огляду обладнання, він повинен не пізніше одного дня, з моменту повернення обладнання, надати Виконавцю письмову вмотивовану відмову. У разі ненадання письмової відмови та/або надання її з порушенням встановленого у цьому пункті Договору терміну. Акти вважаються такими, що узгоджені та підписані обома Сторонами (п. 5.21).
Як стверджує позивач, зважаючи на бездіяльність Орендаря щодо повернення обладнання з оренди, 22.01.2022 Орендодавець, керуючись положеннями пп. 5.20-5.22 Договору, самостійно здійснив повернення власного майна з оренди, про що було складено відповідні акти здачі - приймання обладнання з оренди № 03 та № 04 від 22.01.2022, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно п. 6.1. Договору, Орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п.5.1 договору або до моменту фактичного вилучення Орендодавцем орендованого майна.
Таким чином, Обладнання фактично перебувало в користуванні Орендаря в період з 03.12.2021 по 22.01.2021 (дата складення акту про повернення обладнання з оренди).
Проте, як встановлено судом, про що зазначено вище, Орендар сплатив орендну плату лише до 18.01.2022 року.
Отже, у відповідача виникла заборгованість із внесення орендної плати за 3 (три) доби користування в період з 18.01.2021 по 22.01.2022 року, що становить 1080,00 грн (3 дні *180 грн/доба*2 одиниці обладнання).
Матеріали свідчать про те, що Орендар належним чином отримав послуги з оренди Обладнання (контейнер БТ 34 V 1.0 та контейнер БТ 35 V 1.0) та супутніх послуг (транспортування та прибирання обладнання) в період з 03.12.2022 року по 22.01.2022 року на загальну суму 27 240,00 грн, проте, сплатив лише 26 160,00 грн.
Відповідно до п. 8.1.16. Договору, за кожну отриману послугу від Орендодавця, Орендар зобов`язаний підписати акти надання послуг. У випадку не згоди підписання акту надання послуг. Орендар повинен не пізніше одного дня з моменту отримання послуги, надати письмову вмотивовану відмову. У разі не надання письмової відмови та/або надання її з порушенням встановленого строку, Акти вважаються такими, що узгоджені та підписані обома сторонами.
Судом встановлено, що Акт № 67 від 21.01.2022 про надання послуг за договором оренди № ДОП 03-12/2021 про сплату оренди за 3 дні у розмірі 1 080,00 грн. та рахунок на оплату № 28 направлялись позивачем, проте відповідач не повертав на адресу позивача підписаного акту, рахунку не оплатив. При цьому, будь - яких зауважень щодо неналежності отриманих послуг відповідачем не заявлялось. Отже, послуги оренди вважаються такими, що надані та прийняті у відповідності до умов Договору та підлягають оплаті.
Відповідно до положень п. 5.8. Орендар повинен повернути обладнання технічно справним, в такому ж стані як отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу. Крім того, обладнання повинно бути відчищено від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами, а також від майна Орендаря, що може знаходитись в такому обладнанні. При поверненні забрудненого обладнання, Орендар повинен оплатити всі витрати Орендодавця по видаленню забруднення з обладнання або його ремонту, на підставі виставленого Орендодавцем рахунку в безакцептному порядку.
Відповідно до п. 5.15.Договору, При поверненні Орендарем обладнання Орендодавцю, уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання відображаються в акті огляду технічного стану обладнання або заносяться безпосередньо до Акту прийому - передачі:
5.15.1. В разі виявлення слідів пошкоджень, поломок, забруднень обладнання, такі дані заносяться до акту огляду технічного стану обладнання та робиться запис стосовно вини Орендаря у виявлених недоліках обладнання.
5.15.2. В разі встановлення факту технічної несправності обладнання, його некомплектності (відсутності деталей) при поверненні обладнання, такі факти заносяться до акту огляду технічного стану обладнання.
Так, згідно Акту про повернення обладнання № 03 від 22.01.2022 уповноваженими особами зафіксовано недоліки обладнання: обладнання забруднене й потребує прибирання в середині, зовнішні стіни (сендвіч панель) пошкоджені - потребують заміни.
Також, як свідчать матеріали справи, Орендодавцем було складено Дефектний акт, який підтверджує, що Обладнання контейнер БТ 35 V 1.0 (3000*2435) потребує ремонту, а саме заміни однієї сендвіч панелі, чистки.
Відновна вартість елементів обладнання встановлена Актами здачі приймання обладнання та в Дефектному акті від 22.01.2022, яка становить в сумі 10 704,00 грн. (сандвіч панель - 4 500,00 грн., заміна сандвіч панелі - 6 204,00 грн.).
Матеріали справи свідчать, що позивач направляв відповідачу рахунок на оплату № 89 від 22.01.2022 на суму 10 704,00 грн як відшкодування вартості відновлювального ремонту. Такий відповідачем не оплачено, претензій по оплаті чи визначенні суми відновлювального ремонту не надано.
Крім того, Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з Вимогою від 22.01.2022 та з Претензією від 08.04.2022 про сплату заборгованості, проте такі залишені відповідачем без задоволення та відповіді.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), статтями 11, 202, 509 ЦК України, і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, падати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших акт: цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частиною 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як передбачено статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Так, судом встановлено, що відповідно до Акту надання послуг № 67 за Договором, у Відповідача виник обов`язок щодо сплати орендної плати Позивачеві за користування орендованим обладнанням за період з 18.01.2022 по 22.01.2022 на загальну суму 1 080,00 грн. (3 дні*180,00 грн./доба*2 одиниці обладнання. Однак, Відповідачем не сплачено вказану суму, іншого матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем зі сплати орендної плати за Договором становить 1 080,00 грн.
Відповідач доказів взятого на себе зобов`язання щодо сплати заборгованості по оренді у розмірі 1 080,00 грн. не виконав та відповідно матеріали справи не містять.
Отже, суду доведено належним чином порушення відповідачем зобов`язання по сплаті позивачу орендної плати у розмірі 1 080,00 грн.
Суд зауважує, що несвоєчасне виконання зобов`язання щодо сплати грошових коштів відповідно до умов Договору є порушенням договірних зобов`язань зі сторони Відповідача.
Щодо вимоги про відшкодування вартості відновлювального ремонту обладнання у розмірі 10 704,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до п.п. 8.1.4-8.1.6. Договору, Орендар зобов`язаний відшкодовувати витрати на відновлення, ремонт та обслуговування обладнання, що були понесені Орендарем чи Орендодавцем під час перебування обладнання в оренді та/чи за наслідками проведення технічного огляду після закінчення строку оренди та повернення обладнання Орендодавцю;
- якщо відновлення, ремонт та/або обслуговування обладнання проводилось безпосередньо Орендодавцем, то такі витрати відшкодовуються Орендарем на підставі наданих Орендодавцем рахунків відповідних сервісних центрів;
- нести витрати по монтуванню, обслуговуванню орендованого обладнання та його транспортуванню при отриманні від Орендодавця та при поверненні на склад Орендодавця.
Відповідно до п. 9.2.7 Договору, у випадку пошкодження (фізичного знищення) орендованого за Договором Обладнання Орендарем чи третіми особами, його втрати (викрадення) чи його деталей, в тому числі внаслідок недотримання Орендарем умов п.п. 8.1.12 - 8.1.14 даного Договору, Орендар, відшкодовує вартість Обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене Обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку. Відшкодування відбувається протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку Орендодавця. Окрім цього Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) % від вартості пошкодженого, втраченого (викраденого) орендованого за Договором Обладнання чи його деталей.
Судом встановлено, що 22.01.2022 позивачем Відповідачу було надано Рахунок № 89 на відшкодування вартості ремонтних робіт по заміні сендвіч панелі у розмірі 10 704,00 грн., згідно Дефектного акту від 22.01.2022. Проте, такий рахунок відповідачем не оплачено.
За встановлених обставин у взаємозв`язку з погодженими сторонами умовами договору, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту орендованих контейнерів у розмірі 10 704,00 грн. взнається судом обґрунтованою, у зв`язку з чим задовольняється судом.
Суд зауважує, що претензій щодо вартості відновлювального ремонту відповідачем не надано.
Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 162,72 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 463,57 грн., суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Так, судом встановлено прострочення відповідачем свого зобов`язання в частині внесення орендної плати.
Судом здійснено перевірку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та встановлено їх арифметичну правильність, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 463,57 грн. інфляційних втрат та 162,72 грн 3% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються судом також.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 138,95 грн., штрафу 40 % - 2 016,00 грн. та штрафу у розмірі 50 % вартості пошкоджених деталей у розмірі 5 3521,00 грн., суд зазначає таке.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Так, згідно п. 9.2. Договору за цим договором Орендар несе наступну відповідальність: за кожен день прострочення внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки, (п. 9.2.1. Договору);
- у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів Орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору, (п. 9.2.3. Договору).
Відповідно до п. 9.2.7 Договору, у випадку пошкодження (фізичного знищення) орендованого за Договором Обладнання Орендарем чи третіми особами, його втрати (викрадення) чи його деталей, в тому числі внаслідок недотримання Орендарем умов п.п. 8.1.12 - 8.1.14 даного Договору, Орендар, відшкодовує вартість Обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене Обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку. Відшкодування відбувається протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку Орендодавця. Окрім цього Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) % від вартості пошкодженого, втраченого (викраденого) орендованого за Договором Обладнання чи його деталей.
Отже, сторонами договору, було погоджено письмово застосування такого виду відповідальності до Орендаря, як стягнення пені та штрафу.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача пені - 138,95 грн., штрафу 40 % - 2 016,00 грн. за прострочення внесення орендної плати та штрафу 50 % від вартості відновлювального ремонту у розмірі 5 352,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачами не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За встановлених обставин справи, суд вважає позовні підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача 1 080,00 грн. боргу по орендній платі, 10 704,00 грн. вартість відновлювального ремонту, 1 463, 57 грн. інфляційна складова боргу, 162,72 грн. 3 % річних, 2 016,00 грн. штрафу (40 %), 138,95 грн. пені за прострочення внесення орендної плати, 5 352,00 грн. штрафу (50 % від вартості відновлювального ремонту).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача повністю.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
В процесі розгляду справи №910/6317/22 представник позивача, адвокат Новікова В.О. діяла на підставі Ордера на надання правничої допомоги серія АІ № 1253503.
Також, матеріали справи містять копію Договору про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2022, протокол № 1 погодження договірної ціни до Договору від 01.07.2022, Акт № 1 прийому наданої правничої допомоги від 29.08.2022.
Надані представником позивача докази не є належними доказами понесення позивачем таких витрат, оскільки у вказаному договорі, протоколі та Акті не визначено які саме юридичні послуги Виконавець саме Адвокат Новікова В.О. зобов`язується надати Замовнику та по якій судовій справі такі послуги надаються. Тобто, не можливо встановити що послуги надавались саме в рамках справи № 910/6317/22.
Більше того, матеріли справи не містять копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Новікової В.О., хоча в договорі йдеться відсилка на такий документ.
Також, Договір про надання правничої допомоги укладений між позивачем ТОВ «Булава Транс» та АО «ЮР Експерт» в особі голови Цигіки І.Ю., при цьому жодних доказів того, що адвокат Новікова В.О. є працівником такого АО позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
Суд констатує, що позивач в порушення імперативної норми процесуального закону не надав доказів надання правничої допомоги за наданими документами саме в рамках справи № 910/6317/22.
При цьому, суд враховує, що надані позивачем до суду 02.09.2022 докази на понесення витрат на правничу допомогу в порушення процесуальних норм не направлені відповідачу, у зв`язку з чим, останній обмежений правом подати свої заперечення на такі докази. Відсутність доказів відправки іншій стороні поданих доказів є підставою для не прийняття таких доказів.
Відтак, зважаючи на встановлені обставини у взаємозв`язку з нормами процесуального закону, Заява Заявника щодо відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 130, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (08170, Київська обл., с. Юрівка, вул. Набережна, 12 код ЄДРПОУ: 35671867) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33 - Б, нежиле приміщення 27, код ЄДРПОУ: 41008870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (08170, Київська обл., с. Юрівка, вул. Набережна, 12 код ЄДРПОУ: 35671867) 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 10 704 (десять тисяч сімсот чотири) грн. 00 коп. вартість відновлювального ремонту, 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 57 коп. інфляційна складова боргу, 162 (сто шістдесят дві) грн. 72 коп. 3 % річних, 2 016 (дві тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. штрафу (40 %), 138 (сто тридцять вісім) грн. 95 коп. пені за прострочення внесення орендної плати, 5 352 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 00 коп. штрафу (50 % від вартості відновлювального ремонту) та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2022 |
Оприлюднено | 17.10.2022 |
Номер документу | 106755591 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні