Постанова

від 23.05.2023 по справі 910/6317/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа№ 910/6317/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022

у справі № 910/6317/22(суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Декор»

про стягнення заборгованості за Договором оренди №ДОП 03-12/2021 від 03.12.2021

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» про стягнення 20 917,24 грн, з яких: 1 080,00 грн - сума основного боргу, 10 704,00 грн - відшкодування вартості відновлювального ремонту, 2 016,00 грн - штраф у розмірі 40 %, 138,95 грн - пені, 1 463,57 грн - інфляційна складова боргу, 162,72 грн - 3 % річних, 5 352,00 грн - штраф у розмірі 50 % від вартості пошкоджених деталей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином умови договору оренди обладнання № ДОП 03-13/2021 від 03.12.2021 в частині внесення орендної плати. Також позивач вказує на не здійснення відповідачем відновлювальних робіт майна, яке було предметом договору оренди, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього вартість самостійно здійсненого відновлювального ремонту.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6317/22 задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» 1 080 грн 00 коп. боргу по орендній платі, 10 704 грн 00 коп. вартість відновлювального ремонту, 1 463 грн 57 коп. інфляційна складова боргу, 162 грн 72 коп. 3 % річних, 2 016 грн 00 коп. штрафу (40 %), 138 грн 95 коп. пені за прострочення внесення орендної плати, 5 352 грн 00 коп. штрафу (50 % від вартості відновлювального ремонту) та 2 481 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог з огляду на їх підтвердженість наявними в матеріалах справи доказами неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань. Також судом відмовлено у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів надання правничої допомоги за поданими суду документами саме в рамках справи № 910/6317/22. При цьому, подані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу в порушення процесуальних норм не направлені відповідачу, а тому суд їх не прийняв до розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач - ТОВ «Булава Транс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Булава Транс» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення в цій частині, задовольнивши вказану заяву, а також стягнути з ТОВ «Глобал-Декор» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, апелянт стверджує, що:

- місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про те, що з наявних у справі документів неможливо встановити, що послуги надавались саме в рамках вирішення спору у цій справі, оскільки в п. 2.1 Договору про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2022 (далі - договір), укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЮрЕксперт», визначено перелік послуг, що надаються замовнику. А також в п. 1.1 протоколу № 1 погодження договірної ціни до договору зазначено, що юридичний супровід представництва інтересів замовника здійснюється при розгляді Господарським судом міста Києва господарської справи, предметом якої є стягнення з ТОВ «Глобал-Декор» коштів за договором оренди № ДОП 03-12/2021 від 03.12.2021;

- обов`язок сторони надати суду копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю не передбачено, а тому висновок суду про ненадання цих доказів є незаконним. Крім того, повноваження адвоката були підтверджені ордером, який є достатнім доказом для підписання позову таким представником;

- заяву про відшкодування судових витрат та додані до неї докази, що підтверджують такі витрати не можна ототожнювати з вимогами, що ставляться до заяв, клопотань згідно ст. ст. 169-170 ГПК України, а докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не є доказами у справі в розумінні ст. 74 ГПК України, оскільки не стосуються предмета спору.

Позивачем подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в суді апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

При цьому, докази належного повідомлення сторони про судовий розгляд справи в суді апеляційної інстанції залучено до матеріалів справи. Зокрема, у відповідності до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411638448033 відповідачем отримано рекомендовану кореспонденцію суду 08.02.2023, про що свідчить наявний на повідомленні підпис уповноваженої особи товариства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6317/22 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/6317/22. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи Північним апеляційним господарським судом ухвалою від 20.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Булава Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22; закінчено проведення підготовчих дій; повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 23.01.2023; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 23.01.2023.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, у зв`язку з тим, що суддю Попікову О.В. 11.01.2023 обрано XIX позачерговим З`їздом суддів України членом ВРП, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6317/22.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6317/22 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) сторін не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Підставою звернення позивача з даною апеляційною скаргою стала незгода апелянта з прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Тому суд апеляційної інстанції в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України здійснює перегляд справи в апеляційному порядку в оскаржуваній частині прийнятого судом рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» про стягнення 20 917,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022, зокрема, прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Булава Транс» та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

02.09.2022 від позивача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, до якої приєднано протокол № 1 погодження договірної ціни від 01.07.2022, а також акт № 1 прийому надання правничої допомоги від 29.08.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що до вказаної заяви Товариством не надано доказів надсилання копій доказів на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції іншій стороні (відповідачу).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6317/22 задоволено повністю. Однак, в задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено з підстав недоведеності належними засобами доказування обставин надання правничої допомоги в рамках вирішення саме цього спору, а також порушення позивачем порядку надіслання доказів іншій стороні у справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини 9 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, в його прохальній частині виклав вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. При цьому, до матеріалів позовної заяви стороною було приєднано договір про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2022 (далі - договір), що укладено між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЮрЕксперт», а також протокол № 1 погодження договірної ціни до договору.

Так, зі змісту договору вбачається, що замовник (ТОВ «Булава Транс») доручає, а Адвокатське об`єднання «ЮрЕксперт» бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати замовнику, зокрема, такі юридичні послуги: усне та письмове консультування з юридичних питань; складання та підписання необхідних процесуальних та інших документів, в т.ч. заяв, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, претензій, клопотань, мирових угод, тощо.

В п. 4.2 договору сторонами узгоджено, що обсяг наданих послуг, в т.ч. кількість витраченого часу, загальний розмір винагороди за надані відповідно до цього договору послуги сторони фіксують в протоколах погодження договірної ціни та/або актах виконаних робіт, що повинні бути укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

01.07.2022 між сторонами підписано протокол № 1 погодження договірної ціни до договору, згідно п. 1.1. якого правнича допомога, що надається виконавцем, включає юридичний супровід представництва інтересів замовника здійснюється при розгляді Господарським судом міста Києва господарської справи, предметом якої є стягнення з ТОВ «Глобал-Декор» коштів за договором оренди № ДОП 03-12/2021 від 03.12.2021.

Юридичний супровід представництва інтересів замовника полягає, зокрема, але не виключно, у зборі документів (доказів); проведені усіх необхідних розрахунків, що будуть використані при подачі позовної заяви; підготовці та поданні позовної заяви за вищенаведеним предметом позову; вивченні письмових пояснень і клопотань (заяв) відповідача (у разі їх надходження) та надання відповіді на них; підготовці та подавані відповіді на відзив (у разі надходження від відповідача відзиву на позову), а також інших документів по суті спору та з процесуальних питань, що є необхідними для належного представництва інтересів замовника.

Згідно п. п. 2.1, 2.2 протоколу № 1 сторони домовились, що розмір винагороди виконавця за надання правничої допомоги, визначеної в п. 1.1 цього протоколу, становить 10 000,00 грн. Вказана сума є фіксованою оплатою за надання правничої допомоги.

В п. 2.3 протоколу № 1 визначено, що завершенням надання правничої допомоги є прийняття Господарським судом міста Києва рішення, яким суд закінчить судовий розгляд (в першій інстанції) справи, про яку зазначено в п. 1.1 цього протоколу.

Також на підтвердження повноважень адвоката Новікової Вікторії Олегівни надано Ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 1253503 від 01.07.2022, в якому зазначено, що правова допомога надається ТОВ «Булава Транс» на підставі договору про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2022 у Господарському суді міста Києва адвокатом згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3758/10 від 25.09.2008. Ордер виданий Адвокатським об`єднанням «ЮрЕксперт», засвідчений підписом керівника об`єднання та печаткою цієї юридичної особи.

Отже, виходячи із вищевстановлених обставин, колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що з поданих суду документів не можливо встановити надання послуг саме в рамках справи № 910/6317/22, адже протокол № 1 чітко визначає предмет позову, за яким відбуватиметься представництво інтересів позивача, а адвокат, яка підписала позовну заяву, здійснює представництво на підставі договору № 15/05 від 15.05.2022 та ордеру серія АІ № 1253503 від 01.07.2022.

Поряд з цим Суд не погоджується з доводами апелянта про те, що подані ним разом із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу документи не повинні надсилатися іншій стороні у справі, з огляду на таке.

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями частини дев`ятої статті 80 ГПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд зазначає про те, що стаття 129 ГПК України хоча і не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні. Однак відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог статті 80 ГПК України.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд виходить з того, що сукупний аналіз положень статей 126 - 129 ГПК України дає підстави дійти висновку, що чинне процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливість іншого учасника судового розгляду бути ознайомленим з їх змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють іншу сторону можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18 та у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №902/844/18, від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19).

При цьому Суд враховує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 910/15925/21.

У той же час Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.

Отже, вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд з дотриманням балансу між надмірним формалізмом та забезпеченням принципу змагальності повинен з`ясувати обставини можливості подання іншою стороною своїх заперечень щодо обсягів цих витрат, а також правильності їх обрахунку з огляду на ненадіслання заявником документів, поданих на обґрунтування витрат на правничу допомогу.

Так, з наявного у справі акта № 1 прийому надання правничої допомоги від 29.08.2022 (що не надсилався відповідачу) вбачається, що згідно з протоколом погодження договірної ціни до договору та договору про надання правової допомоги виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу з питань, зазначених у п. 1.1 протоколу, на загальну суму 10 000,00 грн. Також в акті наведено перелік виконаних послуг з відображенням витраченого адвокатом часу.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що визначений в акті розмір винагороди відповідає узгодженому сторонами в протоколі погодження договірної ціни фіксованому її розміру. Вказаний протокол, як свідчать матеріали справи, надсилався відповідачу разом з матеріалами позовної заяви, а відтак останній був обізнаний з її розміром ще до подання позивачем заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі про надання правничої допомоги у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та/або витраченого адвокатом часу. У такому разі інша сторона вправі доводити неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія вважає, що оскільки відповідач був належним чином обізнаним про розмір фіксованого гонорару, визначеного сторонами в протоколі погодження ціни, то ненадіслання відповідачу акта № 1 прийому надання правничої допомоги від 29.08.2022 не позбавляла його можливості висловити свої заперечення щодо неспівмірності цих витрат. Відтак, висновок суду про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з недотриманням позивачем процедури надіслання іншій стороні у справі відсутніх у неї документів (акта № 1) є передчасним.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що визначення сторонами в договорі фіксованого гонорару не може нівелювати встановленого чинним процесуальним законом обов`язку суду здійснювати оцінку цих судових витрат на предмет їх відповідності вищенаведеним критеріям.

Так, правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України, згідно частини п`ятої якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та складністю справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення 20 917,24 грн за неналежне виконання договірних зобов`язань. В межах даного спору адвокатом здійснювалась підготовка та подання позовної заяви з додатками, а також заяви про розподіл витратна правничу допомогу. Матеріали справи не містять великої кількості документів, зокрема, підготовлених та наданих адвокатом позивача. Апеляційна інстанція також приймає до уваги те, що справа є малозначною, тобто віднесена до категорії справ незначної складності. Отже даний спір для кваліфікованого спеціаліста в галузі права є незначної складності, у спорах такого характеру. При цьому, визначений сторонами в договорі (протоколі погодження договірної ціни) фіксований розмір винагороди адвоката в сумі 10 000,00 грн, на переконання суду, не відповідає критеріям пропорційності до ціни позову та розумності їх розміру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, на підставі дослідження складу дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору, а також з врахуванням оцінки витрат заявника на предмет їх відповідності критеріям реальності і розумності, дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету заявлених позовних вимог (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України). Відтак, наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ «Булава Транс» та стягнення з відповідача 5000,00 грн судових витрати на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини витрат слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для зміни судового рішення відповідно до ст. 277 ГПК України є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для зміни судового рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, з доповненням його резолютивної частини в редакції даної постанови.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22 (в оскаржуваній частині) підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі позивач подав заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, що понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000,00 грн.

На обґрунтування цієї заяви надано протокол № 2 погодження договірної ціни від 04.11.2022, акт № 2 прийому надання правничої допомоги від 04.11.2022, ордер серія АІ № 1302262. Як свідчить зміст цих документів, сторонами договору визначено фіксований розмір винагороди за надання правничої допомоги, яка, зокрема, полягає в підготовці та поданні до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22 в частині відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Дослідивши подані позивачем документи на предмет відповідності розміру витрат на професійну правничу допомогу критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету заявлених позовних вимог, а також з огляду на вищенаведені висновки про часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягаю, визначені ст. 126 ГПК України витрати в сумі 2 500,00 грн. В задоволенні іншої частини витрат колегія відмовляє.

Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/6317/22 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу змінити, доповнивши його резолютивну частину:

«Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33 - Б, нежиле приміщення 27, ідентифікаційний код: 41008870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (08170, Київська обл., с. Юрівка, вул. Набережна, 12, ідентифікаційний код: 35671867) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною під час розгляду справи в суді першої інстанції».

3. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Глобал - Декор» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33 - Б, нежиле приміщення 27, ідентифікаційний код: 41008870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (08170, Київська обл., с. Юрівка, вул. Набережна, 12, ідентифікаційний код: 35671867) 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/6317/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков