Ухвала

від 14.10.2022 по справі 914/1536/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.10.2022 р. Справа № 914/1536/22

Господарський суду Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., розглянувши заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Екотест-Центр, м. Львів

про поновлення строку для подання зустрічного позову (вх.№2727 від 11.10.2022)

у справі №914/1536/22

за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування ДП НАЕК Енергоатом, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Екотест-Центр, м. Львів

про стягнення штрафних санкцій

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування ДП НАЕК Енергоатом, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Екотест-Центр, м. Львів про стягнення штрафу у розмірі 1 392 075,00грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд підготовчого засідання призначено на 11.08.2022 року на 10год. 10хв.

Ухвалою суду від 11.08.2022 року відкладено розгляд справи на 15.09.2022 року.

12.09.2022 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№18826/22 про відкладення розгляду справи та клопотання за вх.№18827/22 про ознайомлення з матеріалами справи. 19.09.2022 року уповноваженим представником відповідача ознайомлено з матеріалами справи про що ним зроблено напис на клопотанні.

В судове засідання 15.09.2022 року учасники справи явку уповноважених представників забезпечили.

11.10.2022 року відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову (вх.№2727 від 11.10.2022), а також зустрічну позовну заяву.

Розглянувши це клопотання, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні.

Права та обов`язки учасників справи визначені у статті 42 ГПК України. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно ч.6 цієї статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Аргументи відповідача, зазначені у клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, що ним не отримано ухвали про відкриття провадження у справі №914/1536/22, що про вказану ухвалу відповідачу відомо тільки 19.09.2022 року при ознайомлені з матеріалами справи, судом відхиляються і не слугують поважною підставою для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, оскільки йому було відомо про розгляд справи значно раніше.

Так, ухвалу суду від 11.08.2022 про відкладення розгляду справи згідно поштового відправлення №7901414607856, яку скеровано судом на юридичну адресу відповідача, вручено особисто відповідачу 18.08.2022 року. Отже, відповідач знав про час і місце розгляду справи з 18.08.22року. Це не завадило відповідачу реалізувати процесуальне право на судовий захист і 28.09.2022 року направити на адресу суду та позивачу відзив на позов (див. штемпель Укрпошти), зареєстрований судом 30.09.22 вх.№20174/22 і прийнятий до розгляду.

Отже, з 19.08.2022року обчислюється 15-денний строк для подання зустрічної позовної заяви. Навіть якщо припустити обчислення строку з 12.09.2022 року, тобто часу написання відповідачем заяви про відкладення розгляду справи, 15 денний строк для подання відзиву, зустрічного позову закінчується 27.09.2022 року. Зустрічний позов, разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, направлено до суду згідно поштового відправлення 28.09.2022 року та зареєстровано судом 11.10.2022 року вх.№2727. При цьому дата ознайомлення з матеріалами справи при таких обставинах юридичного значення не має.

Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до ч.7 цієї ж статті про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд констатує, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Змістовний аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи.

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 118, 119,180, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та повернути зустрічну позовну заяву відповідачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Дод.: зустрічна позовна заява на 42 арк.

Суддя Коссак С.М.