Рішення

від 14.10.2022 по справі 917/1056/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2022 Справа № 917/1056/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою Фермерського господарства "Лящівська Нива", вул. Дімарова Анатолія, б.7-А, с.Лящівка, Золотоніський р-н, Черкаська область, 19960; адреса для листування: с.Кліщинці, Чорнобаївський р-н, Черкаська область, 19971; код ЄДРПОУ 36782379

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", вул. Наглого Марка 46, с.Дейманівка, Лубенський р-н, Полтавська область, 37050; код ЄДРПОУ 36313601

про стягнення 1 352 979,49грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарства "Лящівська Нива" (далі - ФГ "Лящівська Нива", позивач) через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1151/22 від 05.09.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (далі - ТОВ "Пирятинський делікатес", відповідач) про стягнення з 1 352 979,49 грн, з них 1 059 890,68грн - заборгованість за Договором поставки №04/02-2022-ЛН від 04.02.2022,14 983,66грн - 3% річних, 112 878,36грн - інфляційні збитки, 165 226,79грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №04/02-2022-ЛН від 04.02.2022 в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.09.2022 позовну заяву ФГ "Лящівська Нива" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1056/22; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала суду від 12.09.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась позивачу через систему "Електронний суд" та на його електронну адресу (зазначена у позовній заяві), відповідачу - на електронну адресу (зазначена в позовній заяві).

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

27.09.2022 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання/заява про закриття провадження у справі (вх. № 6918), відповідно до якого відповідач просить суд закрити провадження у справі № 917/1056/22 про стягнення з ТОВ "Пирятинський делікатес" на користь ФГ "Лящівська Нива" 1 352 979,49грн у зв"язку з відсутністю предмета спору, так як сума основного боргу відповідачем сплачена. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що відповідачем 02.09.2022 за платіжним дорученням № 8393 було сплачено на рахунок позивача грошові кошти 1 059 890,68грн з призначенням платежу: доплата за кукурудзу, згідно договору № 14/02-2022-ЛН від 04.02.2022. Тобто, як зазначає відповідач, на час пред"явлення позову предмет спору був відсутній. Також відповідач зазначає, що виконати свої платіжні зобов"язання за договором поставки раніше відповідач не мав об`єктивної можливості у зв"язку з агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022.

Згідно ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

04.02.2022 між ФГ "Лящівська Нива" (позивач, за умовами договору - продавець) та ТОВ "Пирятинський делікатес" (відповідач, за умовами договору - покупець) укладено Договір поставки № 04/02-2022-ЛН (а.с.10-14).

В подальшому сторони вносили зміни у зазначений Договір шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 20.02.2022 до нього (а.с. 14).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити кукурудзу українського походження, насипом, врожаю 2021 року. надалі іменований "Товар" (п. 1.1. Договору);

- кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до умов даного Договору, складає 1000 МТ +/- 2% відсотків у заліковій вазі за вибором покупця (п. 3.1. Договору);

- продавець зобов`язаний забезпечити зазначення маси Товару, завантаженого в транспорт, у відповідних ТТН/ залізничних накладних. Остаточне визначення кількості товару здійснюється шляхом зважування на вагах продавця в місці навантаження, як фізична маса Товару. Результат зважування транспорту в місці завантаження приймаються сторонами як остаточні (п.п.3.2., 3.3., 3.4. Договору);

- поставка товару здійснюється на умовах FСА (завантаження Товару на транспорт покупця). Місце навантаження товару розташоване за адресою: Черкаська обл.., Чорнобаївський р-н, с.Кліщинці (надалі - місце навантаження/Зерновий склад), згідно з умовами Інкотермс 2020. У випадку, якщо будь-яке з положень цього Договору суперечитиме умовам Інкотермс 2020, застосовуються умови цього Договору (п. 4.1. Договору);

- продавець має передати Товар експедитору (перевізнику) покупця у місті навантаження, завантаженим у транспорт, наданий експедитором (перевізником) покупця (п. 4.2. Договору);

- Товар повинен бути завантажений у строк до 21.02.2022 включно (п. 4.3. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 20.02.2022 до Договору);

- продавець зобов`язаний відвантажувати Товар на транспорт покупця виключно, відповідно до списків транспортних засобів наданих продавцю електронною поштою (п.4.12 Договору);

- з моменту прийняття Товару до перевезення, а саме - оформлення залізних документів та/або ТТН на автотранспорт, усі ризики, пов`язані с втратою товару, переходять до покупця (п. 4.13. Договору);

- датою поставки вважається дата видаткової накладної, оформленої продавцем, що має відповідати даті передачі Товару перевізнику/даті приймання вантажу до перевезення залізницею (п. 4.15. Договору);

- право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від продавця до покупця після передачі Товару експедитору (перевізнику) покупця, про що свідчать відповідні транспортні накладні (п.4.16 Договору);

- ціна Товару за одну метричну тону у залікової вазі складає: для кукурудзи - 6798,25 грн без ПДВ. До вищевказаної ціни товару додається 14% ПДВ (п.5.1. договору поставки);

- загальна вартість Товару визначається, виходячи з ціни, фактичної кількості, якості (зазначеної у п.2.1.) та номенклатури товару по даному Договору, враховуючи допустиме відхилення загальної вартості Товару, вказаному в п 3.1. Остаточна ціна Товару визначається у видаткових накладних на дату їх складення з урахуванням застосування пунктів 2.12, 2.13 цього Договору (п.5.2., 5.3. Договору);

- оплата Товару, що поставляється автотранспортом, здійснюється покупцем у наступному порядку:

перерахування 86% вартості Товару на поточний рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту фактичного отримання Товару у місці навантаження та після отримання покупцем: копії договору, копії рахунка - фактури продавця, копії видаткової накладної, копії довідки виробника (на вимогу покупця) (п.6.1.1. Договору);

перерахування 14% вартості поставленого Товару покупець перераховує на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів з дати вивантаження Товару на терміналі та після отримання покупцем: податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства, оригіналів Договору, оригіналів бухгалтерських документів (рахунків - фактур та видаткових накладних), оригіналів бухгалтерських документів (рахунків фактур та видаткових накладних), оригіналів довідки виробника (на вимогу Покупця) , копії завірених підписом та печаткою продавця документів (договір з виробником, видаткові накладні, форми державного статистичного спостереження №4-сг та № 29-сг) - у разі, якщо продавець є першим посередником; завірена продавцем копія заповненої форми державного статистичного спостереження №4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур" виробника - разі, якщо продавець є виробником; , завірена продавцем копія заповненої формі державних статистичних спостережень №29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" виробника Товару - у разі, якщо продавець є виробником (п.6.1.2. Договору);

- остаточний розрахунок за поставлений Товар покупець здійснює шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошові кошти протягом 3 (трьох) банківських днів з дня прийняття покупцем Товару за якістю і кількістю в терміналі та за умови отримання покупцем документів, визначених у п. 6.2.2. Договору (п.6.1.2. Договору);

- у випадку прострочення оплати за поставлений Товар та/або партію Товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк Товару та/або партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті (п. 7.3. Договору);

- сторони мають право відкласти виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, які підтверджуються у встановленому законодавством порядку. Сторона, у якої виникли обставини непереборної сили зобов`язана попередити про настання таких обставин протягом 10 (десяти) робочих днів (п. 8.3. Договору);

- обмін документами за цим договором здійснюється виключно в електронної формі із застосуванням та у відповідності до положень ЗУ "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронній документообіг" (п. 8.5. Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань, що випливають з цього Договору (п. 8.1. Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставив відповідачу кукурудзу українського походження, насипом, врожаю 2021 року, що підтверджується:

- видатковими накладними, які були підписані представниками позивача та відповідача, а саме: №3 від 12.02.2022 в кількості 79,74 т на суму 617 985,40 грн; №4 від 14.02.2022 в кількості 80,00 т на суму 620 000,04 грн; №5 від 15.02.2022 в кількості 78,80 т на суму 610 700,39 грн; №6 від 16.02.2022 в кількості 129,18 т на суму 1 001 145,65 грн; №7 від 17.02.2022 в кількості 178,74 т на суму 1 385 235,90 грн; №8 від 18.02.2022 в кількості 148,94 т на суму 1 154 285,75 грн; №9 від 19.02.2022 в кількості 25,10 т на суму 194 525,13 грн; №10 від 20.02.2022 в кількості 75,48 т на суму 584 970,38 грн; №11 від 21.02.2022 в кількості 200,78 т на суму 1 556 045,99 грн (а.с. 15-23);

- товарно-транспортними накладними: №16 від 12.02.2022, №17 від 12.02.2022, №18 від 12.02.2022, №19 від 14.02.2022, №20 від 14.02.2022, №21 від 14.02.2022, №22 від 15.02.2022, №24 від 15.02.2022, №23 від 15.02.2022, №25 від 16.02.2022, №26 від 16.02.2022, №27 від 16.02.2022, №28 від 16.02.2022, №29 від 16.02.2022, №30 від 17.02.2022, №31 від 17.02.2022, №32 від 17.02.2022, №34 від 17.02.2022, №35 від 17.02.2022, №36 від 17.02.2022, №37 від 17.02.2022, №38 від 18.02.2022, №39 від 18.02.2022, №40 від 19.02.2022, №41 від 18.02.2022, №42 від 18.02.022, №43 від 18.02.2022, №44 від 19.02.2022, №45 від 20.02.2022, №46 від 20.02.2022, №47 від 20.02.2022, №48 від 21.02.2022, №49 від 21.02.2022, №50 від 21.02.2022, №50 від 21.02.2022, №52 від 21.02.2022, №52 від 21.02.2022, №54 від 21.02.2022, №55 від 21.02.2022 (а.с. 24-46).

Загальна сума поставленого товару становить 7 724 894,99 грн. Товар було прийнято без будь-яких зауважень до нього.

Позивач вказує, що на суму нарахованого податку на додану вартість надано відповідачу відповідні податкові накладні (а.с.68-72 ), у зв`язку з цим у останнього виникло право на формування податкового кредиту.

Факт акцепту податкової накладної за даним Договором та їх використання відповідачем у своєму оподаткуванні в якості податкового кредиту з ПДВ, за твердження позивача, додатково свідчить про те, що позивачем було належним чином поставлено товар, а відповідачем такий товар прийнятий без жодних зауважень.

Позивач зазначає, що у відповідності до усної домовленості між позивачем та відповідачем 86,28% вартості товару відповідач перерахував позивачу на умовах попередньої оплати грошові кошти у загальному розмірі 6 665 004,31 грн за наступними платіжними дорученнями: №92 від 07.02.2022р. суму 1 666 251,08 грн; №183 від 09.02.2022р. суму 1 666 251,08 грн; №207 від 14.02.2022р. суму 3 332 502,15 грн (а.с. 54-55).

Однак, як вказує позивач, остаточний розрахунок - 13,72% вартості отриманого товару, що складає 1 059 890,68 грн, у строк, встановлений п 6.1.2. Договору поставки, а саме до 25.02.2022, відповідач не здійснив.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за Договором поставки складає 1 059 890,68 грн.

Оскільки сума заборгованості за поставлений товар відповідачем у повному обсязі сплачена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом. Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 059 890,68грн заборгованості за Договором, а також 14 983,66грн 3% річних, 112 878,36грн інфляційних втрат та 165 226,79грн пені (розрахунок - а.с. 10).

У клопотанні/заяві про закриття провадження у справі (вх. № 6918 від 27.09.2022), відповідач повідомляє про сплату ним суми основного боргу у повному обсязі, у розмірі 1 059 890,68грн, за платіжним дорученням 8398 від 02.09.2022 , а також зазначає, що виконати свої платіжні зобов"язання за договором поставки раніше відповідач не мав об"єктивної можливості у зв"язку з агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, а тому просить суд закрити провадження у справі № 917/1056/22 про стягнення з ТОВ "Пирятинський делікатес" на користь ФГ "Лящівська Нива" 1 352 979,49грн у зв"язку з відсутністю предмету спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Факт поставки позивачем товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Відповідач, в порушення своїх зобов`язання за Договором, оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 6 665 004,31 грн, у зв"язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 059 890,68грн.

Відповідач повідомив про сплату ним суми основного боргу за Договором у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі (вх. № 6918 від 27.09.2022). З представлених відповідачем документів вбачається, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № 04/02-2022-ЛН від 04.02.2022 перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1 059 890,68грн за платіжним дорученням № 8398 від 02.09.2022 (а.с. 86).

З приводу зазначеного суд зазначає наступне.

Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Суд зауважує, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Так відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (відповідну позицію викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 13/51-04 від 26.06.2019).

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 1 059 890,68грн була сплачена відповідачем 02.09.2022, тобто до відкриття провадження у справі (12.09.2022), суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також у обґрунтування клопотанні про закриття провадження у справі № 917/1056/22 про стягнення з ТОВ "Пирятинський делікатес" на користь ФГ "Лящівська Нива" 1 352 979,49грн у зв"язку з відсутністю предмета спору відповідач вказує на наявність форс-мажорних обставин через які він не мав змоги виконати належним чином свої зобов`язання з оплати товару .

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Частина 2 ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Судом встановлено, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан.

Загальним офіційним листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що виконати свої платіжні зобов`язання за Договором поставки раніше він не мав об`єктивної можливості, оскільки у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, який триває і дотепер, ТОВ "Пирятинський делікатес" зазнало чималих збитків, зокрема втрачено 3 113 621,76 тон зерна, яке є власністю ТОВ "Пирятинський делікатес", загальною вартістю 114 249 997 грн., яке станом на 24.02.2022 знаходилося на зберіганні на елеваторах у м. Херсон, м. Маріуполь та м. Бердянськ. Відповідач не зміг продати вказане зерно до 24.02.2022 та повернути його станом на сьогодні. Тому, щоб здійснити розрахунок з контрагентом, відповідачу довелося докласти значних зусиль, і як тільки це стало можливим, було здійснено остаточну оплату за Договором поставки № 14/02-2022-ЛН від 04.02.2022, укладеним з Фермерським господарством "Лящівська Нива".

Проте, належних та допустимих доказів зберігання зерна чи кукурудзи на елеваторах у м. Херсон, м. Маріуполь та м. Бердянськ, а також докази того, щодо вказане зерно чи кукурудза належить саме ТОВ "Пирятинський делікатес", відповідач суду не надав. В даному випадку, такими доказами можуть бути договори на складське зберігання зерна (кукурудзи) на елеваторах, акти приймання - передачі зерна, тощо.

Залучені відповідачем до клопотання про закриття провадження у справі заяви про вчинення кримінального правопорушення, які були подані ним до правоохоронних органів за фактом крадіжки групою осіб із числа російських окупантів пшениці, кукурудзи та ячменю, не є належними та допустимими доказами того, що вказані сільськогосподарські культури належали ТОВ "Пирятинський делікатес".

Також суд зауважує, що в п. 8.3. Договору сторони визначили, що сторони мають право відкласти виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, які підтверджуються у встановленому законодавством порядку. Сторона, у якої виникли обставини непереборної сили зобов`язана попередити про настання таких обставин протягом 10 (десяти) робочих днів (п. 8.3. Договору).

З наданих відповідачем документів вбачається, що в порушення умов п. 8.3. Договору лист про настання форс-мажорних обставин відповідач направив на електронну адресу позивача 21.07.2022 (а.с. 87-88), тобто майже через 5 місяців після початку військової агресії російської федерації проти України та майже через 3,5 місяців після звернення ним до правоохоронних органів із заявою за фактом крадіжки групою осіб із числа російських окупантів майна (зерна), яке як вказує відповідач, належить ТОВ "Пирятинський делікатес".

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження наявності форс-мажорних обставин через які він не мав змоги виконати свої договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати товару.

За порушення виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

3% річних за період з 26.02.2022 по 16.08.2022 у розмірі 14 983,66грн.

інфляційні втрати за період березень 2022 по травень 2022 у розмірі 112 878,36 грн.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору поставки № 04/02-2022-ЛН від 04.02.2022, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання та в межах визначеного позивачем періоду), суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач на підставі п. 7.3 Договору та приписів чинного законодавства України, просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 26.02.2022 по 16.08.2022 у розмірі 165 226,79грн.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірного зобов`язання припиняється через 6 місяців із дня, коли боржник повинен був виконати зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 7.3. Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати за поставлений Товар та/або партію Товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк Товару та/або партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

Суд встановив, що дії відповідача в частині несвоєчасної оплати товару є порушенням умов Договору поставки № 04/02-2022-ЛН від 04.02.2022, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до п. 7.3. Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання та в межах визначеного позивачем періоду), судом встановлено його правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства України. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 165 226,79грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14 983,66грн 3% річних, 112 878,36грн інфляційних втрат та 165 226,79грн пені обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 059 890,68грн у позові слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка 46, с.Дейманівка, Лубенський р-н, Полтавська область, 37050; код ЄДРПОУ 36313601) на користь Фермерського господарства "Лящівська Нива" ( вул. Дімарова Анатолія, б.7-А, с.Лящівка, Золотоніський р-н, Черкаська область, 19960; адреса для листування: с.Кліщинці, Чорнобаївський р-н, Черкаська область, 19971; код ЄДРПОУ 36782379) 14 983,66грн 3% річних, 112 878,36грн інфляційних втрат, 165 226,79грн пені, а також 4 396,33грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 059 890,68грн у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.10.2022.

Суддя О.О. Ореховська