Ухвала

від 13.09.2022 по справі 947/18059/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18059/22

Провадження № 1-кс/947/8383/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022164010000076 від 19.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку квітня 2022 року, невстановлена група службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебуваючи в попередній змові між собою, виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди за видачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 18.07.2022 року та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби № 1272 від 18.07.2022 року, що є підставою для перетину державного кордону України.

З метою укриття своїх злочинних, протиправних дій, невстановлені службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 залучили ОСОБА_6 , якому була відведена роль пособника, а саме останній повинен був збирати грошові кошти та документи та передавати їх невстановленим службовим особам.

Було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є секретарем Василівської сільської ради Болградського району Одесьткої області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 26.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук, за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M23», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .

Враховуючи, що вказаний телефон може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні № 4202216401000076.

Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовим доказом, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотання про арешт майна.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Разом з тим, від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна до судового засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений слідчим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за даної явки.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання підтверджено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачаєтьсяздолученихдо клопотаннядокументів, 26.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук, за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M23», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .

Так, слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, встановлених ч.1 ст. 98 КПК України.

Викладене також підтверджується постановою слідчого, яка долучена до матеріалів клопотання, та відповідно до якої вилучений телефон визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучений телефон може бути речовим доказом в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на мобільний телефон.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076 від 11.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороноюкористування,відчуженнятарозпорядження на вилучене майно 26.08.2022 року в ході проведення обшуку, за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M23», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1