Ухвала

від 01.11.2022 по справі 947/18059/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1414/22

Справа № 947/18059/22 1-кс/947/9242/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2022 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076, внесеного до ЄРДР 11.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 , та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було виявлене та вилучене 05.09.2022 року в ході проведення обшуку, в приміщеннях КНП «ООКМЦ» ООР, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «iPhone 11», s/ НОМЕР_1 , в чохлі жовтого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який належить лікарю-неврологу Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , який належить медичному директору Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_8 ;

- завірена копія наказу №141-л від 14.11.2019 року на 1 арк.;

- завірена копія витягу з наказу №96-л від 11.08.2015 року на 1 арк.;

- завірена копія посадової інструкції медичного директора ОСОБА_8 від 01.07.2022 року на 6 арк.:

- зразки печатки №2 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- зразки печатки №1 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- зразки печатки круглої «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- журнал КУ ООКМЦ обліку осіб спрямованих на обстеження військкоматом з 30.01.2015 року по теперішній час;

- палатний журнал (журнал госпіталізації по терапевтичному відділенні) з 17.01.2022 року по 30.08.2022 року.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, а тому можуть бути використані як доказ у вказаному кримінальному провадженні та підлягають збереженню для проведення ряду слідчих дій.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною, прийнятою з порушенням вимог КПК України, посилаючись на наступне:

- у клопотанні прокурор не зазначив за якими критеріями та ознаками вилучене майно відповідає ч. 1 ст. 98 КПК України, тобто, органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів, які доводять факт можливого використання вилученого майна для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

- власники майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мають статусу підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, крім того органом досудового розслідування не надано будь-якого доказу причетності зазначених осіб до кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

- прокурор подав клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з порушенням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу в частині накладення арешту на мобільний телефон «iPhone 11, ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , та на мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту у цій частині.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приписами ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На підставі аналізу змісту клопотання прокурора про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42022164010000076, внесеного до ЄРДР 11.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, прокурор визначив метою накладення арешту на майно, яке було вилучено у ході обшуку у приміщеннях КНП «ООКМЦ» ООР, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , його збереження як речового доказу (а.с. 1-6).

Відповідно до клопотання у провадженні ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022164010000076 від 11.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 7).

Вході здійснення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку квітня 2022 року, невстановлена група службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), перебуваючи в попередній змові між собою, виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди за видачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_7 від 18.07.2022 року та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби № 1272 від 18.07.2022 року, що є підставою для перетину державного кордону України.

З метою укриття своїх злочинних, протиправних дій, невстановлені службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 залучили ОСОБА_12 , якому була відведена роль пособника, а саме останній повинен був збирати грошові кошти та документи та передавати їх невстановленим службовим особам.

В рамках вказаного кримінального провадження 21.07.2022 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючим ознаками пособництво в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для неї за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням.

При цьому, за версією органу досудового розслідування до вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є медичним директором Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради та одноособово підписує висновки та діагнози призовникам, для подальшого проходження військово-лікарської комісії.

Згодом, в рамках зазначеного кримінального провадження 05.09.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук, у приміщеннях в яких здійснює свою діяльність ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «iPhone 11», s/ НОМЕР_1 , в чохлі жовтого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який належить лікарю-неврологу Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , який належить медичному директору Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_8 ;

- завірена копія наказу №141-л від 14.11.2019 року на 1 арк.;

- завірена копія витягу з наказу №96-л від 11.08.2015 року на 1 арк.;

- завірена копія посадової інструкції медичного директора ОСОБА_8 від 01.07.2022 року на 6 арк.:

- зразки печатки №2 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- зразки печатки №1 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- зразки печатки круглої «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

- журнал КУ ООКМЦ обліку осіб спрямованих на обстеження військкоматом з 30.01.2015 року по теперішній час;

- палатний журнал (журнал госпіталізації по терапевтичному відділенні) з 17.01.2022 року по 30.08.2022 року.

У подальшому постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 від 05.09.2022 року вищезазначене виявлене та вилучене майно було визнано речовим доказом ( а.с. 33-35).

Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що виявлені та вилучені речі, мають доказове значення та є достатні підстави вважати, що збереження цих речових доказів необхідно для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, за допомогою вилучених мобільних терміналів систем зв`язку, особи причетність, яких перевіряється до вказаного кримінального правопорушення, у цьому кримінальному провадженні могли обмінюватися інформацією щодо обставин вказаного кримінального провадження.

Крім того,16.08.2022рокуухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси задоволеноклопотання слідчого-надано дозвілна проведенняобшуку у приміщеннях,в якихздійснює своюдіяльність ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 ,з метоювідшукання,зокрема, мобільних терміналів систем зв`язку (комп`ютери, ноутбуки, планшети, внутрішні та зовнішні жорсткі диски, оптичні лазерні диски, картки пам`яті, флеш-накопичувачі тощо).

Ураховуючи дискреційне право органу досудового розслідування вирішувати чи вилучати виявлене під час обшуку майно, а також те, щоухвалою слідчої судді прямо надано дозвіл на відшукання мобільних терміналів систем зв`язку, то слідчий суддя мав повне право на прийняття рішення щодо арешту вилученого майна.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, апеляційний суд враховує також і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави в право володіння майном в даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, апеляційний суд виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З огляду на зазначене посилання апелянта на те, що власники майна не мають статусу підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, не мають правового значення.

Апеляційний суд звертає увагу, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та апеляційним судом не встановлено.

Щодо доводів апелянта, які стосуються порушенням прокурором строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, то апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 116КПК України визначено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Водночас, згідно з ч. 1 ст. 117 КПК Українипідлягає поновленню за клопотанням заінтересованої особи процесуальний строк, пропущений із поважних причин.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів судової справи ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 16.09.2022 року першочергове клопотання слідчого про арешт майна, яке виявлене та вилучене під час обшуку у приміщеннях, в яких здійснює свою діяльність ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , було повернуто процесуальному керівнику у вказаному кримінальному провадженню для усунення недоліків (справа №947/15644/22, провадження № 1-кс/947/8763/22). Згідно звіту про автоматизований розподіл справи №947/15644/22, провадження №1-кс/947/8763/22), з офіційного вебпорталу «Судова влада України», першочергове клопотання надійшло до Київського районного суду м. Одеси 06.09.2021 року, тобто з дотриманням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 170 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження, беручи до уваги, що обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, є правові підстави для арешту майна, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 98, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2022 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076, внесеного до ЄРДР 11.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4