Рішення

від 14.10.2022 по справі 300/1772/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2022 р. справа № 300/1772/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Івано-Франківська обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» (надалі, також позивач, державне підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Івано-Франківська обласна державна адміністрація (надалі, також третя особа, Івано-Франківська ОДА) про визнання бездіяльності протиправною щодо повернення помилково (надміру) зараховану до місцевого бюджету суму коштів та зобов`язання повернути з місцевого бюджету сплачену суму земельного податку в розмірі 73 023,60 грн., як помилково (надміру) зараховану до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправна бездіяльність відповідача порушує право Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» мирно володіти своїм майном. Позаяк, з 01.11.2019 право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), зареєстроване за ТзОВ «Спецпромпостач», а у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала позивачу на праві користування.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 дана позовна заява була залишена без руху, а позивачу наданий десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.18-19).

Позивач недоліки усунув у строк, визначений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24-25).

Третя особа, 23.05.2022 подала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що, повноваження контролюючого органу обмежуються формуванням висновку про повернення сплачених сум коштів, тоді як виконання висновку надсилається до органу, уповноваженого на здійснення казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, вирішення питання щодо повернення позивачу сплачених сум коштів із плати за землю матиме вплив на права та інтереси Калуської міської територіальної громади, представництво інтересів якої уповноважена здійснювати Калуська міська рада. Щодо припинення права власності та права користування земельною ділянкою вказало, що підлягає державній реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Так, позивач, з метою припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) звертався до Івано-Франківською ОДА з відповідними клопотаннями, за результатами розгляду яких позивача повідомлялося про доопрацювання. Відтак, розпорядженням від 30.07.2021 №291 прийнято рішення про припинення права користування згадуваною вище земельною ділянкою та вжито заходів щодо проведення державної реєстрації припинення речового права позивача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.06.2022, позивач на електронну адресу суду скерував відповідь на відзив третьої особи, проти викладених пояснень Івано-Франківської ОДА заперечує, просить захистити порушене право державного підприємства та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, 10.06.2022 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума нарахування земельного податку юридичної особи обчислюється самостійно та зазначається у податковій декларації, так само як і уточнення грошових зобов`язань. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані державних актів, якими посвідчено право постійного користування земельною ділянкою ( пункт 286.1 статті 286 податкового кодексу України). Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить, що право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) Державним підприємством «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» зареєстровано 20.06.2019 на підставі державного акта на право користування землею серії І-ІФ №002055 від 03.04.2002. Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 30.07.2021 №291 позивачу право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) припинено, про що внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.08.2021. За викладених обставин, відповідач вважає, що не підлягають поверненню грошові зобов`язання, оскільки позивачем задекларовано та сплачено податкове зобов`язання з плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) за земельну ділянку площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) за період з 01.11.2019 по 26.08.2021 в сумі 76 085,88 грн., відповідно до норм чинного законодавства. Тому, відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Додатково клопотав, визнати причину пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву поважною.

15.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Згідно змісту якої, позивач проти відзиву на позов заперечує з тих підстав, що перша відмова податкового органу від 21.03.2022 мотивована наявністю податкового боргу (сплаченого в день реєстрації листа), а друга від 31.03.2022 обумовлена бездіяльністю третьої особи, яка тільки 30.07.2021 своїм розпорядженням №291 припинила право користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), і, як наслідок, такі кошти поверненню не підлягають, оскільки задекларовані державним підприємством самостійно. Враховуючи викладене, зазначає, що вина позивача відсутня, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач не погодившись з висновками відповідача щодо відмови у поверненні помилково (надміру) сплаченого земельного податку, вважає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не прийняло до уваги той факт, що відбувся перехід права власності до іншої особи, а тому державне підприємство звернулося до суду з даним позовом.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

У державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» перебувала на праві користування земельна ділянка площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), зареєстровано 20.06.2019, на підставі державного акта про право постійного користування землею серії І-ІФ №002055 від 03.04.2002 виданий Калуською міською радою.

12.02.2019 позивачем сформовано та подано до Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік.

01.11.2019 державним підприємством укладено договір купівлі-продажу виробничих будівель та споруд, що знаходяться в м. Калуш Івано-Франківської області, вул. Промислова, буд. 24 за №2760.

Згідно заяви від 05.11.2019 позивач не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що перебуває у постійному користуванні (номер запису про інше речове майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 32137530, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859054026104, на підставі державного акта про право постійного користування землею серії та номер: І-ІФ №002055 виданий 03.04.2022, видавник: Калуська міська рада).

06.04.2020 позивачем сформовано та подано до Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік.

12.02.2021 позивачем сформовано та подано до Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021рік.

Розпорядженням Івано-франківської ОДА від 30.07.2021 №291 право постійного користування Державним підприємством «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) припинено, про що внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.08.2021.

18.02.2022 державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» звернулося до податкового органу із заявою про повернення коштів з місцевого бюджету.

21.03.2022 ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом №3470/6/09-19-18-06 повідомило, що згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Станом на 21.03.2022 у інтегрованій картці платника державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» по платі за землю (земельному податку з юридичних осіб обліковується податковий борг в сумі 8 823,92 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованого податкового зобов`язання (податковий розрахунок земельного податку №9018803840 від 07.02.2022) по терміну сплати 02.03.2022 (а.с.9).

25.03.2022 позивач повторно звернувся із заявою до Калуської ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в якій, також зазначив, що станом на день реєстрації листа від 21.03.2022 (25.03.2022) податковий борг у сумі 8 823,92 грн., сплачено до бюджету. Просив розглянути заяву від 18.02.2022 по суті та невідкладно задовольнити обгрунтовані вимоги державного підприємства (а.с.10).

На заяву позивача від 25.03.2022, ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом від 31.03.2022 №3565/6/09-19-18-08-06 відмовило державному підприємству, з підстав, що позивачем самостійно задекларовано та сплачено податкове зобов`язання з плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) за земельну ділянку площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) за період з 01.11.2019 по 26.08.2021 в сумі 76 085,88 грн., відповідно до норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України (надалі також ПК України), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 43.4 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абзац 2 пункт 3 розділ І Порядку №787).

Абзацом першим пункту 5 розділу І Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абзац 2 пункт 5 розділ І Порядку №787).

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзац 4 пункт 5 розділу І Порядку №787).

Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 826/1460/16.

Як встановлено вище, Державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» звернулося до Головного управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області із заявами від 18.02.2022 та від 25.03.2022 про повернення помилково сплачених сум.

Листом Головного управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області №3565/6/09-19-18-08-06 від 31.03.2022 було відмовлено у повернені помилково сплачених сум з податку на землю з тих підстав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державне підприємство 20.06.2019 зареєстровано право постійного користування землею. Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 30.07.2021 №291 таке право припинено 26.08.2021. Отож, позивачем самостійно задекларовано та сплачено податкове зобов`язання з плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) за земельну ділянку площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) за період з 01.11.2019 по 26.08.2021 в сумі 76 085,88 грн відповідно до норм чинного законодавства, тому поверненню не підлягає (а.с.11).

Відповідно пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Стаття 142 Земельного кодексу України визначає порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою:

- припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки;

- власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Судом встановлено, що 01.11.2019 укладено договір купівлі-продажу виробничих будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 за №2760 (а.с.12).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 01.11.2019 право власності на об`єкт нерухомого майна (виробничі будівлі), а саме їдальня Б (1183,9 кв.м), цех В (417,5 кв. м), гараж Г (72,7 кв. м), гараж Д (172,9 кв. м), огорожа 1 (723,6 кв. м), ворота 2 (21,8 кв. м), огорожа 3 (3,6 в. м) зареєстровано на праві власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпромпостач-1» за адресою вул. Промислова, буд. 24, м. Калуш, Івано-Франківська область.

Суд також зазначає, що не заперечується сторонами, позивач неодноразово, з метою припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), яка розташована за адресою вул. Промислова, 24, м. Калуш, звертався до Івано-Франківської ОДА з відповідними клопотаннями у встановленому законом порядку, які, в свою чергу поверталися на доопрацювання.

Розпорядженням Івано-франківської ОДА від 30.07.2021 №291 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115) державним підприємством припинено та внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.08.2021.

Відтак, враховуючи численні звернення державного підприємства щодо припинення права користування земельною ділянкою, протиправна тривала бездіяльність третьої особи поклала на позивача тягар податкових зобов`язань земельного податку за період 2019-2021 років.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 у справі №904/7057/17.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 ПК України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ведеться облік платників податків.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 стаття 54 ПК України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. В розділі І «Розрахунок суми земельного податку податкової декларації з плати за землю зазначаються, зокрема, документи, які засвідчують /підтверджують право власності/користування земельної ділянки, її площа тощо.

Платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (стаття 269 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Землекористувачі це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Об`єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (стаття 270 ПК України, в редакції, яка діяла в 2019-2021 роках).

Відповідно статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, позивачу було надано на праві постійного користування земельну ділянкуплощею 1,1252 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0115), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На виконання пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України державним підприємством подано до Калуської ДПІ податкові декларації з плати за землю (земельного податку з юридичних осіб) та самостійно сплачено задекларовані грошові зобов`язання по вищевказаній земельній ділянці за період з 01.11.2019 по 26.08.2021 в сумі 76 085,88 грн., зокрема:

- з 01.11.2019 задекларовано та сплачено 7302,36 грн.;

- за 2020 рік задекларовано та сплачено 40162,98 грн.;

- за 2021 рік (по 26.08.2021) задекларовано та сплачено 28 620,54 грн.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, що визначено статтею 92 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час укладання договору купівлі - продажу нерухомого майна.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час укладання договору купівлі - продажу нерухомого майна, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (стаття 377 Цивільного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Таким чином, платником плати за землю є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 у справі №21-804а16 та постанові від 12 вересня 2017 у справі №21-3078а16, а також Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 у справі №819/1365/17, від 18 квітня 2019 у справі №807/292/18, від 02 липня 2019 у справі №819/1365/17, від 23 червня 2020 у справі №817/492/17, від 28 грудня 2021 у справі №803/846/17.

Відтак, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Враховуючи викладене, у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна до покупця перейшов встановлений податковим законом обов`язок плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права міститься в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15, від 21 березня 2019 по справі №826/15276/17, від 28 травня 2019 у справі №816/352/17, від 03 серпня 2020 у справі №826/13307/18.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Однак, відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути суму податку з бюджету, що не відповідає спеціальним нормам податкового законодавства щодо алгоритму дій фіскального (податкового) органу та казначейської служби, який передбачає формування податковою службою висновку, який пред`являється до казначейської служби.

Відтак, заявлений спосіб захисту не відповідає вимогам встановленим законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та поновити порушене право позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо відмови, з підстав наведених в листі від 31.03.2022 №3565/6/09-19-18-08-06, у поверненні грошових зобов`язань з земельного податку у сумі 73 023,60 гривень за заявами Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» від 18.02.2022 та від 25.03.2022 про повернення помилково (надміру) перерахованих коштів та зобов`язання ГУ ДПС в Івано-Франківській області сформувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з земельного податку у сумі 73 023,60 гривень за заявами Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» від 18.02.2022 та від 25.03.2022 про повернення помилково (надміру) перерахованих коштів.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями частини 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При цьому, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 гривень згідно квитанції №104 від 11.04.2022 (а.с.1).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1240,50 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від розміру судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо відмови у поверненні грошових зобов`язань з земельного податку у сумі 73 023,60 гривень за заявами Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» від 18.02.2022 та від 25.03.2022 про повернення помилково (надміру) перерахованих коштів.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) сформувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з земельного податку у сумі 73 023,60 гривень за заявами Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» (код ЄДРПОУ - 05540209, м. Калуш 11, А-8, Івано-Франківська область, 77311) від 18.02.2022 та від 25.03.2022 про повернення помилково (надміру) перерахованих коштів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» (код ЄДРПОУ - 05540209, м. Калуш 11, А-8, Івано-Франківська область, 77311) сплачений судовий збір в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні національної Академії наук України» (код ЄДРПОУ - 05540209, м. Калуш 11, А-8, Івано-Франківська область, 77311);

відповідач Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084);

третя особа Івано-Франківська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 20567921, вул. М. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Скільський І.І.