Постанова

від 14.10.2022 по справі 120/14703/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14703/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

14 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Крижопільводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницький області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Крижопільводоканал» (далі - позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницький областів якому просили суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 17.09.2021 за №22/11/21 «Про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін», винесений комунальному підприємству «Крижопільводоканал», на підставі акту перевірки №20 від 10.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Позивача. За наслідками проведеного заходу спеціалістами Відповідача складено акт перевірки від 10.09.2021 за №20 (надалі - акт перевірки) та припис за №935 від 23.11.2016. Позивач вважає дії відповідача щодо проведеної позапланової перевірки неправомірними, а припис за №935 від 23.11.2016 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем порушено порядок проведення позапланових заходів нагляду (контролю), договори із споживачами комунальних послуг відповідають вимогам законодавства, Тарифи з водопостачання та водовідведення застосовуються Позивачем правомірно, а також Акт №20 від 10.09.2021, складений за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, не є уніфікованим.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач наполягає на висновку, що припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №22/11/21 від 17.09.2021 винесено правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

30 вересня 2022 року на адресу суду надійшов відзив від позивача у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем укладено індивідуальні договори з усіма споживачами послуг з водопостачання та водовідведення. Облік отриманих послуг, нарахування та сплата платежів за послуги здійснюється індивідуально по кожному споживачу окремо з врахуванням, пільг, субсидій, переплат, заборгованостей та інших чинників які впливають на договірні відносини між КП «Крижопільводоканал» та кожним окремим споживачем.

Рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради №124 від 01.06.2021 «Про встановлення, шляхом коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для КП «Крижопільводоканал» було встановлено шляхом коригування, Позивачу тарифи на централізоване водопостачання - 28.80 грн. за м3 та централізоване водовідведення - 43,44 грн. за м3.

Відповідачем на підставі направлення на проведення перевірки від 03.09.2021 за №2719 у період з 07.09.2021 по 10.09.2021 проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Позивача.

За наслідками проведеного заходу спеціалістами Відповідача складено акт перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 10.09.2021 за №20 (надалі - акт перевірки - додаток №3), який підписаний та отриманий в.о. начальником Відповідача - І.І. Русіним та головним бухгалтером Позивача - Ю.Г. Михальчук.

На підставі зазначеного акту, 17.09.2021 Головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Лєсковим А.І. винесено припис №22/11/21 «Про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін». Даний припис винесено на підставі акту перевірки.

Приписом зобов`язано КП «Крижопільводоканал» у місячний термін: 1) повернути споживачам кошти в сумі 1225294,34 грн. (з ПДВ) як зайво нараховані їм до оплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 2) поновити розрахунки складових статей витрат тарифів у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 за №869 (із змінами) та у випадку невідповідності результатів цих розрахунків показникам зазначеним у Примірних формах розрахунків до тарифів, поданих підприємством до селищної ради при затверджені діючих тарифів, надати їх до Крижопільської селищної ради для внесення відповідних змін у рішення, яким затверджені діючі тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення; 3) нові тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення застосовувати з дотриманням вимог закону України «Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 за №2189-VIII в частині укладення договорів із споживачами комунальних послуг; 4) у триденний термін з моменту виконання припису повідомити Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про вжиті заходи за адресою: 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 19.

З даним приписом позивач не згоден, вважає його протиправним, винесеним всупереч чинному законодавству, таким, що підлягає скасуванню. Від так звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно правомірності винесення відповідачем спірної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно з положеннями абз.2 ст.1 цього Закону державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з положеннями п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Нормами пункту 7 Положення №667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з п.1 Положення про Управління Держпродспоживслужби в місті, районі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №45 від 15.02.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 за №366/28496, Управління Держпродспоживслужби в місті, районі є територіальним органом Держпродспоживслужби нижчого рівня та підпорядковане їй та відповідно Головному управлінню Держпродспоживслужби в області.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Згідно з ч.15 статті 4 Закону №877 при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 за №342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризиків від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 за №54 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері торгівлі і послуг та визначається періодичність здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на дату перевірки уніфікованих актів уповноваженим органом не затверджено. На офіційному веб-сайті відповідача відсутні докази затвердження та оприлюднення уніфікованих форм актів з переліком питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Отже, можна прийти до висновку, що результати проведеної перевірки зафіксовані відповідачем в документі, що не пройшов установленої законодавством процедури затвердження, є неправомірними. При цьому оскаржуваний припис виданий саме на підставі такого документу.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав права на власний розсуд під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) використовувати уніфіковану форму акта, затверджену не уповноваженим на те органом, а мав би спочатку вчинити обов`язкові дії покладені на нього законом.

Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 за №342, встановлено єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями пункту 2 зазначеної постанови №342 визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 за №752 "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)"; постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 за №362 "Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)"; пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1103.

Положення затверджених постановою КМУ №342 від 10.05.2018 Методик не застосовувалися до 01.09.2018.

Таким чином, з початком застосування нових Методик не чинними є всі критерії уніфікованих актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановами КМУ, що втратили чинність згідно пункту 2 постанови №342. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому законом уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, не мали можливості проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок складаються акти перевірок виключно за уніфікованою формою.

Завданням органів державного нагляду (контролю) є наповнення затвердженої Кабінетом Міністрів України уніфікованої форми акту змістом, який має відповідати завданням, що вирішуються ними у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) у віднесених до їх відання сферах.

Водночас, уніфіковані форми актів, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 за №752 (втратила чинність) та від 10.05.2018 за №342 (чинна), мають суттєву відмінність, оскільки уніфікована форма акту, затверджена постановою №752 не містила переліку питань залежно від ступеня ризику. Переліки питань залежно від ступеня ризику мають міститися виключно в уніфікованій формі акту, затвердженій постановою КМУ від 10.05.2018 за №342.

Згідно частини п`ятнадцятої статті 4 Закону №877 при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки позивача, що є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

В той же час, акт перевірки сам по собі не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень, проте, висновки акту мають значення для визначення судом законності/протиправності підстав для винесення відповідного рішення суб`єкту владних повноважень, у даному випадку - оскаржуваного припису від 17.09.2021 за №22/11/21.

Відповідно до положень ч.2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування спірного припису як такого, що прийнятий за наслідками перевірки, проведеної з порушенням процедури.

Так, спірним приписом зобов`язано Позивача - «Повернути споживачам кошти в сумі 1225294.34 грн. (з ПДВ) як зайво нараховані їм до оплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення». Однак, у приписі не деталізовано з яких причин поставлено таку вимогу, хоча в акті перевірки, який став підставою для такого припису в «Описі виявлених порушень вимог законодавства» (сторінки 37-38 акту), зазначено, що Позивач застосовує нові тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення при відсутності договорів укладених їх споживачами вказаних послуг згідно вимог постанови КМУ від 05.07.2020 за №690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, що суперечить вимогам п.3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 за №2189-VIII. Однак, ні в спірному приписі ні в акті перевірки не зазначено в чому саме Відповідач бачить - «відсутність договорів», адже до перевірки позивачем було надано укладені між ним та споживачами договори в загальній кількості 4173-х.

У відповідності до матеріалів справи Відповідач вважає, що з введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 за №2189-VІІІ договори укладені раніше перестали відповідати нормам чинного законодавства, але це не відповідає дійсності, адже відповідно п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Крім того, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ не містить обов`язку, щодо термінів переукладення договорів за новими правилами.

Отже, наявні в Позивача договори, які були надані на перевірку не суперечать вимогамп.3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 за №2189-VІІІ, а відтак зазначене в акті перевірки порушення - відсутнє.

Так, рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради №124 від 01.06.2021 «Про встановлення, шляхом коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для КП «Крижопільводоканал», шляхом коригування, Позивачу встановлено тарифи на централізоване водопостачання - 28.80 грн. за м3 та централізоване водовідведення - 43,44 грн. за м3.

Згідно з положеннями ч.2, п."а", ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних самоврядних повноважень виконавчого комітету селищної ради відноситься зокрема - встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Відповідно до ч.1, п.а., ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних самоврядних повноважень виконавчого комітету селищної ради відноситься зокрема - управління об`єктами житлово-комунального господарства.

Згідно з нормами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

У відповідності до положень п.1.5 статуту - КП «Крижопільводоканал», останній підпорядкований підзвітний та підконтрольний засновнику яким є Крижопільська селищна рада.

Відповідно п.3.4 статуту - КП «Крижопільводоканал» керується у своїй діяльності рішеннями засновника.

Отже, беручи до уваги, що рішення виконавчого комітету Крижопільської селищної ради №124 від 01.06.2021 «Про встановлення, шляхом коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для КП «Крижопільводоканал» чинне, не оскаржувалось та не змінювалось у КП «Крижопільводоканал» були відсутні підстави не виконувати таке рішення.

Згідно з положеннями абзацу 1 п.7 Постанови КМУ від 01.06.2011 за №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» - з метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, перегляд тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою ліцензіата.

Відповідно абз.3 п.7 Постанови КМУ від 01.06.2011 за №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов`язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, з причин, що не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у ліцензіата кредитних зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Протягом часу, що пройшов з минулого коригування тарифів (з 12.01.2012) мінімальна заробітна плата зросла з 1073,00 грн. до 6000,00 грн., плата за електроенергію з 80 коп. до 4 грн., бензину з 10 грн. до 26 грн.

У зв`язку з чим, виникла необхідність в коригуванні тарифів встановлених рішенням 3 сесії 6 скликання Крижопільської селищної ради від 12.01.2011 «Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення по ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» згідно з порядком формування тарифів по групах споживачів селища Крижопіль.

Колегія суддів зауважує, що порушення зазначені в акті перевірки №20 від 10.09.2021 стосуються порядку встановлення нових тарифів, не коригування існуючих. Водночас, ні в акті, ні в спірному приписі не зазначено порушень, які (на думку Відповідача) було допущено КП «Крижопільводоканал» під час процедури коригування тарифів і як наслідок винесено протиправний припис.

Відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що виконавчим комітетом Крижопільської селищної радою встановлено нові тарифи, а не здійснено коригування існуючих, адже зі змісту рішення №124 від 01.06.2021 року «Про встановлення, шляхом коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для КП «Крижопільводоканал» можна було встановити, що мало місце саме коригування.

Щодо зобов`язання Позивача повернути кошти споживачам в сумі 1225294,34 грн., як зайво нараховані їм до оплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» регламентовано, що надання таких послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договір про надання житлово-комунальних послуг є правочином в розумінні ст.202 ЦКУ.

Згідно з положеннями ст.204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ст.626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦКУ визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, КП «Крижопільводоканал» укладено індивідуальні договори з усіма споживачами послуг з водопостачання та водовідведення. Облік отриманих послуг, нарахування та сплата платежів за послуги здійснюється індивідуально по кожному споживачу окремо з врахуванням, пільг, субсидій, переплат, заборгованостей та інших чинників які впливають на договірні відносини між КП «Крижопільводоканал» та кожним окремим споживачем.

Фактично Відповідач втручається в договірні відносини без належного обґрунтування, без врахування пільг, субсидій, переплат, заборгованостей та інших чинників які впливають на договірні відносини. Крім того, Відповідач не враховує волевиявлення сторін договору на зміну цивільних прав та обов`язків та протиправно визначив сумарне зобов`язання, яке необхідно сплатити КП «Крижопільводоканал». Таке зобов`язання не тільки здійснено всупереч закону, але і є неможливим до виконання, адже залишається невідомим яких саме споживачів має на увазі Відповідач, в якій формі (на думку Відповідача) має бути здійснена така сплата та як здійснити розподіл між споживачами визначеної Відповідачем суми.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.