Постанова

від 11.10.2022 по справі 902/950/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року Справа №902/950/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2022 у справі №902/950/21 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст рішення складено 13.05.2022)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін"

до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області

про визнання протиправним рішення та скасування окремих його положень

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін"

до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області

про визнання договору оренди від 01.06.2011 року №86/03-04 поновленим та додаткової угоди укладеною

за участю представників:

позивача - Бурко Р.В., Петрук Л.І.

відповідача - Богдан А.І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.05.2022 у справі №902/950/21 позов задоволено частково. Визнано укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Лавін" та Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області додаткову угоду до договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року про оренду земельної ділянки площею 1,1455 га з кадастровим номером 0522210100:01:001:2431, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 70 (раніше вул.Леніна, 96), м. Липовець, Вінницька область.

Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування п.п. 1.1., 1.2. Рішення Липовецької міської ради від 25.02.2021 року №213 та визнання поновленим договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року на тих самих умовах на той самий строк.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримано вимог п. 8 договору оренди щодо продовження дії договору та ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", водночас дії орендодавця в частині висловлення заперечень відносно істотних умов договору після прийняття рішення про його продовження суперечать приписам ч.5 ст.33 Закону (в редакції від 07.08.2011 року).

Вважає, що орендар своєчасно звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору, натомість орендодавець порушив право позивача (який користувався земельною ділянкою з 2011 року, виконував належним чином умови договору та відповідно мав законні сподівання на поновлення строку дії договору на новий строк) на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору. З огляду на вказане, позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянкиу редакції позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, суд врахував, що визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є достатнім способом захисту прав позивача і не потребує додаткової констатації у судовому рішенні обставин про поновлення договору оренди, а тому вимоги позову в частині визнання поновленим договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року не підлягають задоволенню як неефективний спосіб захисту прав позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування п.п. 1.1., 1.2. Рішення Липовецької міської ради від 25.02.2021 року №213 суд вказав, що прийняття оскаржуваного рішення, в частині п.п. 1.1., 1.2., не порушує прав та інтересів позивача, оскільки за своєю сутністю є пропозицією щодо зміни істотних умов договору та не має для орендаря імперативного характеру, а тому відповідна позовна вимога не підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Вінницької області 03.05.2022 у справі №902/950/21 скасувати у повному обсязі.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, відповідач вказує, що суд першої інстанції, визнавши додаткову угоду укладеною на тих самих умовах, що і договір оренди, не дотримався приписів ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" в частині встановлення розміру орендної плати за землі комунальної власності у відсотковому співвідношенні від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди землі, чим порушив вимоги цього Закону. Вважає, що редакція договору є застарілою та не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може укладатись на тих самих умовах та на тих самих підставах.

Апелянт також зауважує, що міська рада виклала свої заперечення щодо поновлення договору на тих самих умовах у своєму рішенні 10 сесії Липовецької міської ради 8 скликання від 25.02.2021 року №213 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАВІН", оскільки згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. З огляду на що на момент подачі повторної пропозиції ТОВ "Лавін" про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди від 09.04.2021 року, вже існувало рішення Липовецької міської ради №213 від 25.02.2021, як форма пропозиції щодо укладення додаткової угоди до договору, яке й досі залишається чинне та в судовому порядку не скасоване.

У відповідності до ст.263 ГПК України товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що ним дотримано визначеного порядку поновлення договору оренди, з урахуванням норм ст.126-1 ЗК України, оскільки направлено 30.12.2020 року відповідного листа з пропозицією поновлення дії договору. Крім того, 09.04.2021 (до закінчення строку дії договору оренди) повторно направлено пропозицію про поновлення договору оренди та долучено до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Вказані дії орендаря свідчать про дотримання ТОВ "Лавін" вимог ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 07.08.2011 року).

Натомість, вважає, що відповідач порушив право ТОВ "Лавін" на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Позивач також зазначає, що Господарський суд Вінницької області правомірно врахував у своєму рішенні запропоновану ТОВ "Лавін" редакцію додаткової угоди, а також той факт, що Законом України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" внесено зміни до Земельного кодексу України шляхом доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови".

З огляду на викладене, позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною та не обґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.06.2021 року (т.2, а.с.37-39) товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" є власником нерухомого майна в розмірі 29/50 частки, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 70, м. Липовець, Вінницький (Липовецький) район, Вінницька область, та розташованого на земельній ділянці площею 1,1455, кадастровий номер: 0522210100:01:001:2431. цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.

01.06.2011 року Липовецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Лавін" укладено договір оренди землі №86/03-04 (т.1, а.с.14-16), згідно з п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробничого використання.

У відповідності до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1455 га, у тому числі: 2047 кв. м. - під будівлями та спорудами, 9408 кв. м. - під зеленими насадженнями.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю згідно договору купівлі-продажу (п.3 договору).

Пунктом 8 договору сторони погодили строк дії договору, а саме договір укладено на 10 років до лютого 2021 року.

За приписами п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі трикратного розміру земельного податку, що становить 20 619,00 грн. в рік.

Відповідно до п.34 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, ліквідації юридичної особи. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40 договору).

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.12.2011 за № 052220004001756 (т.2, а.с.38, 39).

01.06.2011 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (т.2, а.с.12).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" звернулося до Липовецької міської ради з пропозиціями щодо поновлення договору оренди, зокрема,:

- листом №30-01Л/12/20 від 30.12.2020 (т.1, а.с.58) щодо продовження оренди земельної ділянки за адресою: м. Липовець, вул. Героїв майдану, 70 (у минулому адреса: м. Липовець, вул. Леніна, 96), кадастровий номер 0522210100:01:001:2431 шляхом подовження дії договору оренди землі № 86/03-04 від 01.06.2011 на 10 років або укладання нового договору терміном дії не менше 10 років у відповідності до чинного законодавства України. Орендар просив орендодавця надіслати проект документу (договір, додаток до договору тощо) з умовами подовження оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 0522210100:01:001:2431) для ознайомлення та узгодження ТОВ "Лавін";

- листом №30-02Л/12/20 від 30.12.2020 (т.1, а.с.59) щодо встановлення на 2021-2022 розміру орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 0522210100:01:001:2431) у сумі, що не перевищує 21000 грн./рік у зв`язку з обмеженням господарської діяльності під час карантину та для подолання наслідків економічної кризи.

Згідно відповіді вих. №02-43/248 від 10.02.2021 року (т.2, а.с.45-46) Липовецької міської ради вказано, що до заяви про поновлення договору оренди землі на новий строк не додано проекту договору (додаткової угоди), а також викладено інші обставини щодо поновлення договору та встановлення орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

Однак, 24.02.2021 року Постійною комісією Липовецької міської ради з питань земельних відносин складено Висновок №6 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лавін" (т.2, а.с.51).

Рішенням Липовецької міської ради від 25.02.2021 № 213 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лавін" (т.1, а.с.6) вирішено:

- поновити дію договору оренди землі від 01.06.2011 року № 86/03-04 на земельну ділянку площею 1,1455 га з кадастровим номером 0522210100:01:001:2431, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 70 (раніше вул. Леніна, 96), м. Липовець, Вінницький (Липовецький) район, Вінницька область;

- встановлено строк дії додаткової угоди до договору оренди землі на 5 років, з моменту її укладення;

- встановлено розмір орендної плати за земельну ділянку в грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на 2021 рік складає 128 786,76 грн.;

- зобов`язано директора ТОВ "Лавін" укласти з Липовецькою міською радою додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

12.04.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" направлено відповідачу лист №9-01/04/21 від 09.04.2021 року з додатком примірника додаткової угоди №1 про поновлення договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року (т.1, а.с.18-19), у якому, зокрема, вказано, що зважаючи на продовження використання ТОВ "Лавін" земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:01:001:2431, відсутність зі сторони Липовецької міської ради заперечень проти цього та статтю 32-2, 33 Закону України "Про оренду землі" орендар надсилає для підписання додаткову угоду №1 про поновлення договору оренди №86/03-04 від 01.06.2011 року на той самий строк і на тих самих умовах із врахуванням ст. 126-1 Земельного кодексу України".

Липовецька міська рада листом №02-42/673 від 27.04.2021 року (т.3, а.с.43-44) повідомила, що подані позивачем заява та проект додаткової угоди про поновлення договору наразі не можуть бути прийняті міською радою, оскільки договір не може вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у зв`язку з прийняттям 25.02.2021 міською радою рішення №213 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ "Лавін", у якому були визначені умови договору, що погоджувались з орендарем на постійній комісії міської ради з питань земельних відносин. При цьому, міська рада розцінює дії відповідача як навмисне зволікання щодо підписання додаткової угоди до договору, проект якої було надіслано на поштову адресу останнього, та ухилення від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що знаходиться у комунальній власності Липовецької міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін", вважаючи, що має право на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, яке порушено орендодавцем зволіканням щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року, звернулося з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №378/596/16-ц здійснено правовий висновок про те, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п.6 ч.2 ст.16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року між Липовецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Лавін" укладено договір оренди землі №86/03-04.

Згідно з п.8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на 10 (десять) років до лютого 2021 року.

Однак, при цьому, пунктом 40 договору передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору - 15 грудня 2011, а тому відповідно датою закінчення договору є 15 грудня 2021.

Даний висновок наведено у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2022 у справі №902/812/20, що з урахуванням ч.4 ст.75 ГПК України не потребує додаткового доказування у даній справі, оскільки спір виник між тими ж сторонами та щодо того ж договору оренди.

Крім того, у відповідності до п.8 сторони узгодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Аналізуючи вказаний пункт договору колегія суддів звертає увагу, що він не містить будь-яких положень про обов`язковість поновлення цього договору на тих самих умовах та на тих самих підставах, на яких він був укладений.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 внесено зміни до Закону України "Про оренду землі", зокрема, розділ ІХ "Перехідні положення" доповнено абзацом такого змісту:

"Правила, визначені ст.126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення"."

Отже, обов`язковою умовою поновлення договору є застосування правил, що були чинними на момент їх укладення.

Правове регулювання поновлення договору оренди землі, визначено положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції чинній на момент укладення договору оренди 01.06.2011).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, частини 1-5 та 6 статті 33 вказаного Закону встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

Згідно з частинами 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно з положеннями ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

1) орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури та строків, і для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Відтак, у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що умови такого договору можуть бути змінені, але лише за згодою сторін, а недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору призводить до припинення переважного права орендаря. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших неузгоджених сторонами умовах.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 909/1213/17.

Так, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди, а також орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

При цьому, згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, з урахуванням ч.1 ст.15, ч.2 ст. 21, ст.30 Закону України "Про оренду землі", ч.1 ст.631 ЦК України, розмір орендної плати та строк дії договору оренди є істотними умовами у договорі оренди землі та можуть бути змінені лише за домовленістю сторін у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" звернулося до Липовецької міської ради з пропозиціями щодо поновлення договору оренди, зокрема, листами від 30.12.2020 року (т.1, а.с.58-59), згідно яких орендар просив продовжити оренду земельної ділянки шляхом продовження дії договору оренди землі № 86/03-04 від 01.06.2011 на 10 років або укладання нового договору терміном дії не менше 10 років у відповідності до чинного законодавства України, а також щодо встановлення на 2021-2022 розміру орендної плати за земельну ділянку у сумі, що не перевищує 21000 грн/рік, у зв`язку з обмеженням господарської діяльності під час карантину та для подолання наслідків економічної кризи.

Згідно відповіді вих. № 02-43/248 від 10.02.2021 року Липовецької міської ради вказано, що до заяви про поновлення договору оренди землі на новий строк не додано проекту договору (додаткової угоди), а також викладено інші обставини щодо поновлення договору та встановлення орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

Відтак, рішенням Липовецької міської ради від 25.02.2021 №213 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лавін" (т.1, а.с.6) вирішено, зокрема, поновити дію договору оренди землі від 01.06.2011 року, встановити строк дії додаткової угоди до договору оренди землі на 5 років, з моменту її укладення, а також встановити розмір орендної плати за земельну ділянку в грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на 2021 рік складає 128 786,76 грн.

Щодо прийняття вказаного рішення Липовецькою міською радою колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що міська рада наділена повноваженнями спрямованими на організаційні та майнові відносини щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема надання їх в оренду.

Таким чином, Липовецька міська рада, укладаючи договір оренди землі, виступає як суб`єкт цивільних правовідносин, і відповідно має такий самий правовий статус, що і інші учасники цих приватно- правових відносин. Реалізуючи право розпоряджатися земельною ділянкою, що перебувала у її власності, Липовецька міська рада відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб`єктом орендних земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту ч.1 ст.124 ЗК України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин.

Таким чином, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

З огляду на викладене, за наявності заперечень відносно запропонованих орендарем умов договору або власне поновлення дії договору оренди орендодавець приймає відповідне рішення, а тому судом першої інстанції вірно оцінено положення п.п. 1.1., 1.2. Рішення №213 від 25.02.2021 року як пропозиції щодо зміни положень договору оренди після його поновлення в частині строку дії та розміру орендної плати.

Натомість, орендар з такими пропозиціями не погодився, оскільки направив відповідачу лист від 09.04.2021 з додатком примірника додаткової угоди №1 про поновлення договору оренди землі № 86/03-04 від 01.06.2011 року на той самий строк і на тих самих умовах із врахуванням ст. 126-1 Земельного кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, вказана норма є імперативною, яка вказує на припинення договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов при його продовженні, а визнання укладеним договору на той самий строк і на тих самих умовах, передбачено іншою процедурою, визначеною в частині 6 ст.33 цього ж Закону, яка застосовується за відсутності будь-якого спору між сторонами щодо істотних умов договору та за умови відмови орендодавця до укладення додаткової угоди.

Враховуючи той факт, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору оренди, а саме щодо строку дії такого договору та розміру орендної плати, приймаючи до уваги ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі", апеляційний суд дійшов висновку, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося, а тому договір не може бути продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

У силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

За змістом п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, не врахував, що сторони не досягли домовленостей щодо всіх істотних умов договору, не взяв до уваги, що ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено загальну (ч.1-5) та спеціальну (ч.6) процедуру продовження орендних правовідносин, та як наслідок застосував у спірних правовідносинах правило, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, що є підставою для продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах (частина 6 цієї норми), чим фактично примусив Липовецьку міську раду укласти договір на невигідних для неї орендних умовах.

З огляду на вказане, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року підлягає до скасування з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Враховуючи положення ст.269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, приймаючи до уваги доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання протиправними та скасування п.п.1.1., 1.2. Рішення Липовецької міської ради від 25.02.2021 року №213 та визнання поновленим договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року на тих самих умовах на той самий строк, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Крім того, приймаючи до уваги приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав часткового скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, та відповідно відмови у позові в повному обсязі, скасовано частково додаткове рішення Господарського суду Вінницької області Господарського суду Вінницької області від 18.05.2022, як похідне, покладено судові витрати зі сплати судового збору та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін". Також, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін" на підставі п.2 ч.4 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2022 у справі №902/950/21 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2022 у справі №902/950/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

3. У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №86/03-04 від 01.06.2011 року - відмовити.

4. В решті рішення залишити без змін.

5. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 18.05.2022 у справі №902/950/21 скасувати частково та покласти судові витрати зі сплати судового збору та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на товариство з обмеженою відповідальністю "Лавін".

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" (21005, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 3/9, код ЄДРПОУ - 32812083) на користь Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (22500, Вінницька область, м.Липовець, вул.Василя Липківського, 30, код ЄДРПОУ - 04325957) 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Господарському суду Вінницької області видати судовий наказ.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2022 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Петухов М.Г.