Постанова

від 17.10.2022 по справі 904/1771/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1771/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 (суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/1771/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Доктор", м. Харків

про стягнення 93 269, 65 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Доктор" на свою користь боргу в сумі 78 060,73 грн, 3% річних в сумі 3 388,55 грн, інфляційних втрат в сумі 11 820,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору №23/08-1 від 23.08.2019 про виготовлення та постачання продукції в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару та наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі №904/1771/22 матеріали справи № 904/1771/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Доктор" про стягнення 93 269, 65 грн передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зобов`язання з оплати за отриманий товар за договором не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці, тому відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, на які позивач посилався у поданій позовній заяві. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підсудність в даному випадку має визначатися за загальними правилами, тому матеріали позовної заяви направлені за територіальною підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідача.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі №904/1771/22, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-спір про стягнення заборгованості прямо пов`язаний з місцем виконання угоди;

-пунктом 1.3. договору №23/08-1 від 23.08.2019 визначено місце виконання договору та, відповідно, виконання обов`язку відповідача: 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, тому позивачем застосована альтернативна умова згідно ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України та позов поданий до господарського суду за місцем виконання договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи №904/1771/22 від 18.07.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі №904/1771/22; визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

17.10.2022 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №904/1771/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Нормами ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Водночас, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України визначає альтернативну підсудність справ за вибором позивача.

Частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Як вбачається з матеріалів справи №904/1771/22, предметом спору є стягнення заборгованості за договором про виготовлення та постачання продукції 23/08-1 від 23.08.2019.

Отже, спір у справі виник з приводу виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Статтею 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 1.3. договору про виготовлення та постачання продукції №23/08-1 від 23.08.2019 місцем виконання договору є вул. Данила Галицького, буд. 2А, м. Дніпро, 49102.

З огляду на викладене, позивач правомірно скористався наданим йому процесуальним правом щодо вибору суду у відповідності до положень частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України за місцем виконання договору.

Беручи до уваги право позивача на вибір суду, якому підсудна справа, та звернення позивача саме до Господарського суду Дніпропетровської області, справа №904/1771/22 має розглядатися цим судом.

Отже, при винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області з підстав, визначених положеннями статті 27 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття неправомірної ухвали.

Висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування положень частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів, а не про фактичне виконання зобов`язань, є помилковими, оскільки право позивача на вибір підсудності випливає саме з особливостей договору, в якому визначено місце виконання, а не з предмету спору.

Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області 06.07.2022 у справі №904/1771/22 підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про порушення провадження у справі.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280, 282-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі №904/1771/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі №904/1771/22 скасувати.

Матеріали справи №904/1771/22 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про порушення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія - Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Доктор" про стягнення 93 269, 65 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв