Рішення

від 11.10.2022 по справі 914/1274/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2022 Справа № 914/1274/22

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ, м. Чернігів

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/1274/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ, м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Центур-Україна, м. Львів

про стягнення 9 600,00 грн

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Пришляк М.С.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1274/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центур-Україна» про стягнення 9 600,00 грн.

В судовому засіданні 16.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центур-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» 9 600,00 грн основного боргу та 2 481,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено 18.08.2022.

12.09.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» надійшла заява № 131/2022 від 22.08.2022 про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення, а також заява № 136/2022 від 05.09.2022 про поновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою суду від 13.09.2022 заяву ТзОВ Виробничо-комерційна фірма ВВ про поновлення процесуального строку на подання заяви про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення задоволено та поновлено процесуальний строк для подачі заяви та доказів, що підтверджують витрати на правничу допомогу у справі № 914/1274/22. Вказаною ухвалою також прийнято до розгляду заяву ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення. Судове засідання щодо вирішення судових витрат призначено на 20.09.2022.

20.09.2022 з метою належного повідомлення відповідача про розгляд заяви щодо вирішення судових витрат, судове засідання відкладено на 11.10.2022, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судове засідання 11.10.2022 представник позивача не з`явився. Заявою про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення просить суд здійснювати розгляд без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

При вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, судом враховано наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина 7 ст. 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частинами 1, 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, нормами якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач, звертаючись із заявою про стягнення з відповідача 3 096,00 грн витрат на професійну правничу допомогу обґрунтував ці вимоги Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» та Адвокатським бюро «Коверзнев і Партнери», Додатковою угодою № 2 від 13.06.2022, укладеною на виконання п.4.1-4.4 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04.01.2022, актом приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2022, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Коверзнева Д. В. серії ЧН № 000095, рахунком від 22.08.2022 за надану правову (професійну правничу) допомогу на суму 3 096,90 грн, платіжним дорученням № 2676 від 22.08.2022 на суму 3 096,90 грн (призначення платежу: оплата за надану правову допомогу зг. рах. б/н від 22.08.2022), списками згрупованих відправлень АТ «Укрпошта».

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановивши недотримання положень ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті). Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Суд звертає увагу, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, тощо.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом досліджено подані докази, надано оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у Постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та у Постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано будь-яких доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.

Суд також звертає увагу на позицію Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 12.05.2021 у справі № 235/4969/21, якою встановлено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу наданих послуг, а отже є визначеним.

Пунктом 2.1 Додаткової угоди № 2 від 13.06.2022, укладеної на виконання п.4.1-4.4 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» та Адвокатським бюро «Коверзнев і Партнери», встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, згідно якого, вартість правничої допомоги становить: 3 000, 00 грн за позасудову роботу адвоката та судове представництво у першій інстанції, а також передбачено, що виконавець (Адвокатське бюро «Коверзнев і Партнери») за власний рахунок (із подальшим відшкодуванням замовником) несе, зокрема, поштові витрати згідно тарифів АТ «Укрпошта».

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, суд зазначає, що останнім заявлено до відшкодування, також, витрати у зв`язку з наданням правової допомоги поштові витрати (надсилання поштових відправлень відповідачу) у розмірі 96,90 грн.

Проте, суд зазначає, що надсилання поштового відправлення № 0505081782312 (копії позову відповідачу на вимогу ухвали про усунення недоліків) на суму 32,30 грн не є необхідними витратами, а обумовлені процесуальною поведінкою позивача, оскільки зазначені витрати позивач поніс не для захисту порушеного права, а для усунення недоліків власного документу, поданого суду.

Щодо решти заявлених позивачем витрат на правову допомогу, суд, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень щодо оцінки доказів на власний розсуд, дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують співмірність наданих адвокатом послуг складності справи, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних послуг та виконання робіт, є обґрунтованими та правомірними, такі витрати були фактичними і неминучими.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню частково у розмірі 3 064,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 123, 126, 129, 234, 244 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ про долучення доказів та ухвалення додаткового рішення від 22.08.2022 №131/2022 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центур-Україна» (м. Львів, вул. Стеценка 7, кв. 6, ідентифікаційний код 43349704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» (м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 18, ідентифікаційний код 14236166) 3 064,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення складено 17.10.2022.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після його перегляду апеляційним господарським судом.

Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.