Рішення

від 12.10.2022 по справі 916/1037/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1037/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/1037/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 209; код ЄДРПОУ 38553084)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1; код ЄДРПОУ 40338564)

Про стягнення 359490,32 грн.

Представники:

від позивача Джирма А.В., адвокат за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський про стягнення 359490,32 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1037/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "25" липня 2022 р. о 12:00 год. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 25.07.2022р. о 12:00.

18.07.2022р. до суду відповідачем було надано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2022р. відкладено підготовче засідання на "29" серпня 2022 р. о 11:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1037/22. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "26" вересня 2022 р. о 10:00.

26.09.2022р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява вх. ГСОО №20686/22 про відкладення розгляду справи.

26.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву на 12.10.2022р. о 15:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/1037/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський про судове засідання, яке відбудеться "12" жовтня 2022р. о 15:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем, у поданому клопотанні про відкладення підготовчого судового засіданні від 18.07.2022р. вх. № ГСОО 13516/22 було зазначено про те, що відповідач підтверджує наявність боргу перед позивачем в сумі 258103,43 грн. по договору постачання природного газу №16/1066-19.

У судовому засіданні 12.10.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.10.2022р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін за час розгляду справи, суд встановив.

22.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський (споживач) було укладено Договір №16/1066-19 постачання природного газу (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році природний газ в обсягах і порядку, передбачений даним Договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна 1000 кубічних метрів Газу, який постачається за цим Договором становить 6000,00 грн., крім того ПДВ 1200,00 грн. Разом - 700,00 з урахуванням ПДВ.

Згідно до п. 2.5. Договору, зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного Договору, погоджується сторонами до 20-го числа місяця, що передує м`ясцю поставки та не може бути змінена після даного терміну.

Позивачем було зазначено суду, що він на виконання умов Договору поставив протягом лютого, березня, квітня 2022 р. природний газ в обсязі фактичного споживання відповідачем, виконавши свої зобов`язання перед останнім.

Позивач поставив відповідачу протягом лютого 2022р. природний газ в загальній кількості - 6,56769 тис.м.куб. на загальну суму - 259424,02 грн., що зазначено актом приймання-передачі природного газу №705 від 28.02.2022 року, затвердженим сторонами Договору, з яких сума - 42029,73 грн. була сплачена, а решта - 217394,29 грн. сума боргу, що так і залишається не сплаченою.

Позивач поставив відповідачу протягом березня 2022 р. природний газ в загальній кількості - 0,64852 тис.м.куб. на загальну суму - 33437,57 грн., що зазначено актом приймання-передачі природного газу № 1075 від 13.03.2022 р., затвердженим сторонами Договору, що так і залишається не сплаченою.

Також, позивач поставив відповідачу протягом квітня 2022р. природний газ в загальній кількості - 0,184 тис.м.куб. на загальну суму - 7271,57 грн., що зазначено актом приймання-передачі природного газу №1189 від 30.04.2022 року, затвердженим Сторонами Договору, що так і залишається не сплаченою.

Отже, станом на момент подачі позовної заяви, відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача, заборгованість відповідача становить 258103,43 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу на рахунок Постачальника наступним чином: 100 (сто) % вартості планового місячного обсягу газу, до 25-го числа місяця, який передує місяцю поставки.

Отже, умовами Договору передбачена попередня оплата замовлених обсягів газу

(передоплата).

Згідно з п. 6.2 Договору, в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 16168,11 грн., 3% річних у розмірі 2425,25 грн., інфляційних збитків у розмірі 22766,94 грн. та заявлено до стягнення штраф у розмірі 60026,62 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін за час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, правові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський, як споживачем, виникли на підставі укладеного між ними 22.03.2019р. Договору №16/1066-19 постачання природного газу.

Матеріали справи містять Акт приймання-передачі природного газу №705 від 28 лютого 2022р. на суму 259424,02 грн., Акт приймання-передачі природного газу №1075 від 31 березня 2022р. на суму 33437,57 грн., Акт приймання-передачі природного газу №1189 від 30 квітня 2020р. на суму 7271,57 грн., які підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Судом враховано твердження позивача, що за Актом приймання-передачі природного газу №705 від 28 лютого 2022р. на суму 259424,02 грн., грошова сума - 42029,73 грн. була сплачена споживачем, а решта - 217394,29 грн. сума боргу так і залишається не сплаченою.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський, як споживачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №16/1066-19 постачання природного газу від 22.03.2019р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не заперечувалось з боку відповідача, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 258103,43 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, з урахуванням п. 6.2. Договору, було здійснено нарахування пені у розмірі 16168,11 грн., 3% річних у розмірі 2425,25 грн., інфляційних збитків у розмірі 22766,94 грн. та заявлено до стягнення штраф у розмірі 60026,62 грн.

Суд, переривши розрахунки позивача, вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Щодо посилання відповідача, що він не визнає нарахування 3% річних, інфляційних збитків, пені та штрафу, у зв`язку з тим, що вони виникли з обставинами непереборної сили (форм-мажором), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1. Договору, при настанні обставин неможливості повного або часткового виконання будь-якою сторін зобов`язань по цьому Договору, як-то пожежа, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, аварія на газопроводі, війна та військові дії, блокада, страйки, зміна законодавства України, видання органами виконавчої влади України нормативних актів, що роблять неможливим виконання зобов`язань по цьому Договору, чи інших, що не залежить від сторін, обставин, жодна зі сторін не несе відповідальності. Дані обставини повинні бути підтверджені ТПП чи іншим компетентним органом.

Згідно до п. 7.3 та п. 7.4. Договору, про настання форс-мажорних обставин, термін їхньої дії та припинення сторона, для якої вони наступили, сповіщає іншу сторону протягом трьох днів з моменту настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форм-мажорних обставин позбавляє сторона права посилатися на такі обставини. Настання форм-мажорних обставин не звільняє споживача від обов`язку оплатити обсяг фактично поставленого газу.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача з відповідним сповіщенням, у порядку п. 7.3 Договору.

Відповідно до положень статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у Постанові КГС ВС від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16 (№ в ЄДРСР 72201251), Постанові КГС ВС від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 (№ в ЄДРСР 83087003) та Постанові КГС ВС від 25.11.2021 у справі № 905/55/21 (№ в ЄДРСР 101592210)). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. (позицію викладено у Постанові ОП КГС ВС від 19.08.2022р. №908/2287/17).

Суд зазначає, що відповідачем, за час розгляду даної справи, не було суду надано жодного доказу на підтвердження своїх ґрунтувань та обставин, про які ним було зазначено у клопотання про відкладення розгляду справи від 18.07.2022р. вх. № ГСОО 16516/22, з посиланням на існування форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 5392,35 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно до ч. п. 5 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Приймаючи до уваги подання до суду позивачем заяви в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, згідно якої останній просив суд призначити судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначивши, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд вважає за необхідне визначити дату судового засідання задля розгляду такої заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, ч. 8 ст. 129, ч.1. ч. 2 ст. 221, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський готельно-ресторанний комплекс „Олександрівський (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 25/1; код ЄДРПОУ 40338564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 209; код ЄДРПОУ 38553084) заборгованість за спожитий природний газ у лютому-квітні 2022р. у розмірі 258103 (двісті п`ятдесят вісім тисяч сто три) грн. 43 коп., пеню у розмірі 16168 (шістнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 2425 (дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 22 коп., інфляційні збитки у розмірі 22766 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 94 коп., штраф у розмірі 60026 (шістдесят тисяч двадцять шість) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5392 (п`ять тисяч триста дев`яносто дві) грн. 35 коп.

3.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія на „24 жовтня 2022р. о 09:45, з повідомленням учасників справи. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №16 (5 поверх), тел. 0(482)307-973.

4.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю „Центральна газопостачальна компанія строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко