Рішення

від 17.10.2022 по справі 918/644/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/644/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання А. Кравчук, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод

про стягнення 37 000,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод (відповідач) про стягнення 37 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, ТОВ "Торгівельна група Віссен (позивач, постачальник) та ТОВ Вирівський щебеневий завод (відповідач, покупець) домовились щодо поставки масляних, паливних, повітряних фільтрів. Відповідно до видаткових накладних позивач поставив товар на загальну суму 44 276,64 грн, проте відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 7 276, 64 грн, відтак за ним рахується заборгованість у розмірі 37 000,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 599, 610, 629 ЦК України та ст. 193, 222, 231, 265 ГК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 29.08.2022, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.10.2022.

17.10.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.10.2021 відповідачем усно замовлено у позивача товар - масляні, паливні, повітряні фільтри.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44 276,64 грн, що стверджується рахунками на оплату № 3777 від 05.10.2022 на суму 5 611,85 грн та № 4953 від 02.12.2021 на суму 38 664,79 грн та видатковими накладними № 3256 від 05.10.2021 та № 4535 від 16.12.2021 на відповідні суми.

Відповідачем проведено часткову оплату отриманого товару на суму 7 276, 64 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 964 від 21.10.2021 на суму 5 611,86 грн та № 2285 від 22.06.2022 на суму 1 664,79 грн.

Отже, відповідач заборгував позивачу 37 000,00 грн (44 276,64 грн - 7 276, 64 грн).

Станом на дату розгляду спору доказів оплати товару в матеріалах справи немає.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неоплатою товару за договором поставки товару, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України).

Ураховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо поставки товару, виставлення рахунків-фактур на його оплату, підписання видаткових накладних та безпосередня часткова оплата товару свідчать про їх бажання для настання відповідних правових наслідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом із фактичних обставин справи установлено, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, на виконання яких позивач здійснив поставку товару, однак відповідач його не оплатив у повному обсязі, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару.

Приписами ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 37 000,00 грн підлягає до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а, отже, про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір в розмірі 2 481,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен до Товариства з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод про стягнення 37 000,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод (34551, Рівненська область, Сарненський район, с. Вири, вул. Центральна, буд. 13Б, ідентифікаційний код 42908904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 43824695) 37 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод (34551, Рівненська область, Сарненський район, с. Вири, вул. Центральна, буд. 13Б, ідентифікаційний код 42908904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 43824695) 2 481,00 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група Віссен (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 43824695).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Вирівський щебеневий завод (34551, Рівненська область, Сарненський район, с. Вири, вул. Центральна, буд. 13Б, ідентифікаційний код 42908904).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2022.

Суддя О. Андрійчук