Рішення

від 17.10.2022 по справі 918/667/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/667/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання І.Ткачук, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митно - Брокерський Альянс"

про розірвання договору купівлі - продажу об`єкта малої приватизації та стягнення неустойки,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від прокуратури: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Керівник Рівненської окружного прокуратури (прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерській альянс» (відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації вартістю 144 001,01 грн та стягнення неустойки в сумі 6 000,00 грн.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, за результатами опрацювання питання розпорядження об`єктами державної власності виявлені порушення вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» відповідачем, який не здійснив повну оплату за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що мають наслідком розірвання договору та стягнення неустойки. Зважаючи на невжиття позивачем, як органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, заходів на відновлення порушеного права, прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, а також стягнення неустойки.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 509, 526, 610, 611, 614, 628, 629, 651, 655 ЦК України, ст. 173, 216-218 ГК України, ст. 24, 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» тощо.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 05.09.2022, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.10.2022.

17.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 14.01.2021 № 20 прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності, окремого майна - господарського приміщення (сарай для піддослідних тварин), літ. «М-1», загальною площею 38,0 кв.м, за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Малорівненська, 91.

У подальшому позивачем проведено аукціон з продажу вказаного об`єкту малої приватизації, оформлений протоколом UA-PS-2021-07-23-000051-2 від 25.08.2021 та затверджений наказом від 30.08.2021 № 915, за результатами якого переможцем визначено відповідача з ціновою пропозицією 144 000,01 гривень.

17.09.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, за результатами аукціону без умов - господарського приміщення (сарай для піддослідних тварин), літ. «М-1», загальною площею 38 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Малорівненська, 91.

Відповідно до п. 2.1 договору згідно з протоколом про результати електронного аукціону UA-PS-2021-07-23-000051-2, який затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майнам України по Рівненській та Житомирській областях від 30.08.2021 № 915, ціна продажу об`єкта становить 144 000,01 грн, у тому числі ПДВ 24 000,00 грн.

Пунктом 2.2 договору визначено порядок розрахунку за об`єкт приватизації, згідно з яким покупець зобов`язаний сплатити у такому порядку: гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика ТОВ «Ю.Б13» в сумі 49,82 грн, що становить 10% (відсотків) стартової ціни об`єкта приватизації, зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу об`єкта приватизації шляхом його перерахування на рахунок, зазначений в інформаційному повідомленні; протягом 10 днів з дня підписання цього договору на сплачені покупцем грошові кошти в сумі 49,82 грн (гарантійний внесок), покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок продавця ПДВ в розмірі 9,96 грн; грошові кошти покупця в розмірі 143 940,23 грн, з урахуванням ПДВ, за придбаний об`єкт приватизації сплачуються покупцем шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.

За п. 3.1 договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування).

Передача об`єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем у п`ятиденний строк після сплати покупцем у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування). Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами і скріплюється їх печатками (за наявності) (п. 4.1, 4.2. договору).

У п. 6.1 договору визначено, що покупець зобов`язаний в строк та порядку, встановлені цим договором, сплатити ціну продажу об`єкта приватизації, разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Положеннями розділу 8 договору передбачена відповідальність покупця, а саме: у разі повного або часткового невиконання умов цього договору покупець несе відповідальність, встановлену цим договором та законодавством України (п. 8.1); у разі несплати ціни продажу об`єкта приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладання цього договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі п`яти відсотків ціни продажу об`єкта приватизації (п. 8.2).

Відповідач умов договору в частині проведення розрахунків за об`єкт приватизації не виконав.

Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи з вимогою виконати належним чином усі зобов`язання за договором та сплатити неустойку, однак відповіді від відповідача не надходило, передбачені п. 2.2 договору зобов`язання зі сплати грошових коштів за придбаний об`єкт приватизації не виконано.

Пунктом 11.3 договору сторони погодили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених цим договором, у визначені строки. У разі розірвання договору, об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність.

За п. 11.4 договору виключними умовами для розірвання договору в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема: несплата покупцем коштів за об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання договору відповідно до умов договору; невиконання умов продажу об`єкта приватизації і зобов`язань покупця, визначених умовами договору, в установлений договором строк.

Позивач направив відповідачу лист від 08.02.2021 № 11-04-4181 із пропозицією про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, проте відповіді від відповідача не отримав.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із розірванням договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації у зв`язку із несплатою його вартості, а також стягнення неустойки, регулювання яких здійснюється Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», ГК України та ЦК України.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Як установлено судом, позивач обмежився лише направленням на адресу відповідача листів з вимогою виконати умови договору купівлі-продажу. Однак обраний спосіб захисту виявився неефективним та не призвів до поновлення порушеного права, що свідчить про неналежність здійснення захисту інтересів держави компетентних органом.

Рівненською окружною прокуратурою 08.08.2022 направлено до позивача лист про порушення при виконанні договору купівлі-продажу. У відповідь позивачем повідомлено окружну прокуратуру про відсутність наміру звертатись з відповідним позовом до суду.

Також Рівненською окружною прокуратурою, на виконання абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено позивача про звернення в його інтересах до суду з вказаним позовом.

Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про використання об`єктів державної власності. Допущене відповідачем порушення умов договору призвело до завдання шкоди позивачу, внаслідок чого не досягнуто основної мети приватизації: прискорення економічного зростання, залучення інвестицій шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Суд зазначає, що правовідносини щодо приватизації об`єктів державного майна становлять суспільний інтерес, а не дотримання вимог чинного законодавства та не отримання державою коштів від продажу об`єктів приватизації такому суспільному інтересу не відповідає.

З урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, суд установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 663 та ч. 1 ст. 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 3. ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до ст. 30 цього Закону.

Частиною 3 ст. 26 вказаного Закону встановлено, що несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з ч. 9. ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

У ч. 11 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом установлено, що відповідач майже рік з дня укладення договору купівлі-продажу не сплачує вартості об`єкта, що є порушенням законодавства про приватизацію, істотним порушенням умов договору, а відтак підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України).

Щодо неустойки, то суд зазначає таке.

Приписами ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За п. 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» за несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.

Пунктом 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Отже, невиконання умов договору зі сплати вартості об`єкта приватизації свідчить про неналежне виконання умов договору та є підставою для нарахування неустойки, виходячи з усієї суми договору (144 000,01 грн х5%=7 200,00 грн).

Ураховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати коштів за об`єкт приватизації у встановлені договором строки та розмірі, суд вважає підставним стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6 000,00 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушеня інтересів держави та наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 962,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 4 962,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Рівненської окружного прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерський альянс» про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та стягнення неустойки задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, за результатами аукціону без умов - господарського приміщення (сарай для піддослідних тварин), літ. «М-1», загальною площею 38 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Малорівненська, 91, укладений 17.09.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерський альянс», з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерський альянс» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях ((р/р UA308201720355559003001141358, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 42956062) 6 000,00 грн неустойки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерський альянс» на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 4 962,00 грн судового збору.

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (вул. Петра Могили, 24, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 42956062).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Митно-брокерський альянс» (вул. Рибальська, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 35633266).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 17.10.2022.

Суддя О.Андрійчук