Постанова

від 21.09.2022 по справі 922/2012/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2012/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - Гончаренка Є.С.,

відповідача - Саніна А.О.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго»

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Лавренюк Т.А.)

від 25.11.2021,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тихий П.В., судді - Терещенко О.І., Шутенко І.А.)

від 21.02.2022,

за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД

до Акціонерного товариства «Харківобленерго»

про визнання недійсними рішень

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»

до Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Компанія Інтер Гроус Інвестментс Лімітед,

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2021 року Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсними з моменту прийняття рішень засідання наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформлених протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, та рішень річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлених протоколом № 31.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення є незаконними, порушують права та інтереси позивача як акціонера АТ «Харківобленерго». Зазначає, що член наглядової ради Подольський А.Б. , який є єдиним представником міноритарного акціонера - позивача, не повідомлявся належним чином про засідання наглядової ради Товариства, призначене на 23.03.2021, не був забезпечений документами, необхідними для прийняття рішень порядку денного засідання, що позбавило його можливості виконувати свої обов`язки і користуватись відповідними правами члена наглядової ради. Також посилається на те, що з 06.01.2019 склад наглядової ради АТ «Харківобленерго» став неправомочним, оскільки обрання її нових членів не здійснювалось та станом на 23.03.2021 склад наглядової ради АТ «Харківобленерго» не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про акціонерні товариства». Посилається на те, що з огляду на недійсність рішень наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021 відсутні підстави і для проведення загальних зборів від 28.04.2021. Вказує на порушення процедури ініціювання скликання загальних зборів.

02.08.2021 АТ «Харківобленерго» звернулось до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій АТ «Харківобленерго» у кількості 29,794957%, укладеного між продавцем Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед та покупцем Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений без відповідного дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) на концентрацію (рішенням АМКУ від 22.07.2021 скасовано рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021 про надання позивачу дозволу на придбання акцій АТ «Харківобленерго», а тому останнє не породило жодних правових наслідків), з істотними порушеннями вимог антимонопольного законодавства, суперечить ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, первісний позов задоволено.

Визнано недійсними з моменту прийняття рішення засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, оформлені протоколом № 5/2021 від 23.03.2021 та рішення річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлені протоколом № 31.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2021 заяву Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Харківобленерго» на користь Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД 90 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

04.07.2022 АТ «Харківобленерго» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

У касаційній скарзі посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: у постанові від 08.06.2021 у справі № 916/1428/19 (неправильне застосування ст. ст. 598, 599, 627 ЦК України); у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/23976/16 (неправильне застосування ст. ст. 217, 655 ЦК України); у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16 (неправильне застосування ст. ст. 217, 655 ЦК України); у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 01.07.2021 у справі № 9901/400/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 922/4818/15 (неправильне застосування ст. 58 Конституції України, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України); у постанові від 20.05.2020 у справі № 686/2073/17-ц (неправильне застосування ч. 5 ст. 24, п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 655 ЦК України); у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/13527/17 та від 14.07.2021 у справі № 740/2904/17 (неправильне застосування ч. 1 ст. 212 ЦК України; неправильне застосування норм Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб`єктів господарювання, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України 19.02.2002 № 33-р, оскільки дотримання порядку та отримання заявником дозволу на концентрацію не є відкладальною обставиною); у постанові від 21.07.2021 у справі № 904/5935/20 (неправильне застосування ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 215 ЦК України). Скаржник також посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанції ст. ст. 25, 32, 34, 50 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 55 Конституції України, без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 924/881/20, від 19.02.2019 у справі №910/808/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16, від 06.03.2019 у справі № 916/474/18, від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18. Посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень п. п. 17, 18 ч. 2 ст. 33, ч. ч. 1, 4 ст. 53, Закону України «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах відсутній, оскільки Верховним Судом не надавалася оцінка правомочності (легітимності) складу і рішень наглядової ради, яка була сформована в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом № 2210-VIII від 16.11.2017, але кількість незалежних членів в її складі не відповідає вимогам закону. Вважає, що додаткова угода про внесення змін до п. 2.5 договору купівлі-продажу від 16.07.2021, а також додаткова угода від 01.08.2021 не змінюють правовідносини сторін за оспорюваним договором та не створюють правових наслідків, оскільки укладені після припинення дії договору. Зазначає, що Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД було повідомлено про наслідки подання недостовірної інформації, юридичну відповідальність за це порушення у вигляді скасування раніше наданого дозволу та втрату його юридичної сили. Вважає, що суди, посилаючись на відсутність зворотної дії рішення АМКУ № 436-р як індивідуального акту, застосовують до нього властивості нормативного акту за аналогією. Стверджує про таке: Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД не мало свого представника у наглядовій раді Товариства (член наглядової ради Подольський А.Б., за відсутності якого були прийняті оскаржувані рішення, є представником іншого, колишнього акціонера АТ «Харківобленерго» - Гаренсія Ентерпрайзіс Лімітед), що встановлено судами і не оспорюється позивачем; Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД реалізує своє право на участь в управлінні Товариством шляхом участі у загальних зборах АТ «Харківобленерго», а не безпосередньо через участь в засіданні наглядової ради Товариства; позивачем не обґрунтовано як саме оскаржуване рішення наглядової ради порушує його права та законні інтереси як акціонера Товариства. Вважає, що мотивуючи необхідність задоволення позовної вимоги про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, позивач не зазначив, а суди не надали оцінки тому як рішення загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021 порушують його права, зокрема, на участь в управлінні Товариством.

23.08.2022 Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД звернулася до Верховного Суду з відзивом від 22.08.2022 на касаційну скаргу, в якому, серед іншого, просить поновити строк на його подання.

За ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Тобто, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлений судом (ст. 295 ГПК України), може бути продовженим, а не поновленим.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2022 учасникам справи було надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.08.2022, а позивач звернувся із відзивом до Верховного Суду 23.08.2022. При цьому, причин неможливості подання відзиву у встановлений судом строк не вказав.

Оскільки строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом і може бути продовженим, а не поновленим, то клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву касаційної скарги не може бути задоволено. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про залишення поданого позивачем відзиву без розгляду (подібний висновок міститься і у п. 12 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № 910/16784/20).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, предметом позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД є визнання недійсним рішення засідання наглядової ради та рішення річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», а зустрічної позовної заяви - визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів, за яким Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД набула корпоративні права в АТ «Харківобленерго».

Встановивши, що задоволення зустрічного позову може призвести до відсутності у Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД корпоративних прав в АТ «Харківобленерго», внаслідок чого він буде позбавлений права на пред`явлення відповідного первісного позову до суду, суди правомірно розглянули спочатку зустрічний позов.

Щодо зустрічного позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД про визнання недійсним оспорюваного договору, необхідно зазначити таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, АТ «Харківобленерго» є публічним акціонерним товариством, мажоритарним акціонером якого є Держава Україна, якій належить 166 754 183 штук простих іменних акцій Товариства, що становить 65,001% від статутного капіталу.

21.12.2020 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед (продавець) та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (покупець) було укладено договір купівлі-продажу акцій АТ «Харківобленерго», за умовами якого продавець продає та зобов`язується передати покупцю (за умови попереднього отримання покупцем дозволу АМКУ на концентрацію), а покупець купує та зобов`язується заплатити за цінні папери АТ «Харківобленерго» у кількості 76 436 210,00 грн, що складає відсоток у статутному капіталі емітента - 29,7950%.

У п. 2.6 договору встановлено, що право власності на акції переходить до покупця з моменту зарахування акцій на рахунок в цінних паперах покупця.

Факт здійснення переходу права власності на акції від продавця до покупця підтверджується виписками з рахунку в цінних паперах продавця та рахунку в цінних паперах покупця (п. 2.7 договору).

28.01.2021 АМКУ прийняв рішення № 51-р, яким надав дозвіл Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій АТ «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління АТ «Харківобленерго» (а.с. 83-84, т. 3).

24.02.2021 акції були зараховані на рахунок в цінних паперах покупця (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД), в результаті чого відбувся перехід права власності на акції АТ «Харківобленерго» від продавця до Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД, що підтверджується копіями виписок ТОВ «Стандарт» про стан рахунку в цінних паперах станом на 24.02.2021 та станом на 24.05.2021.

16.07.2021 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед (продавець) та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (покупець) було укладено додаткову угоду, якою було внесено зміни до п. 2.5 спірного договору купівлі-продажу акцій про те, що продаж та передача акцій у розмірі 29,7950% (предмет спірного договору) здійснюється двома пакетами: пакет акції І - у кількості 64 109 444 штук, що складає 24,99% у статутному капіталі емітента (пакет акцій І) - за умовами отримання ціни продажу відповідного пакету акцій, пакет акцій ІІ - у кількості 12 326 766 штук, що складає 4,805% у статутному капіталі емітента (пакет акцій ІІ) - протягом 3 робочих днів після отримання покупцем відповідного дозволу АМКУ на концентрацію та за умови отримання ціни продажу відповідного пакету акцій.

22.07.2021 АМКУ прийняв рішення № 436-р, яким скасував рішення № 51-р про надання дозволу Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій АТ «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 % голосів у вищому органі управління Товариства (а.с. 150-155, т. 3).

01.08.2021 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед (продавець) та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (покупець) було укладено додаткову угоду до спірного договору, відповідно до якої, приймаючи до уваги факт скасування 22.07.2021 АМКУ рішення № 51-р від 28.01.2021 про надання дозволу на концентрацію, сторони домовились про повернення продавцю пакету акцій ІІ у кількості 12 326 766 штук, що становить 4,805% у статутному капіталі емітента, до 31.08.2021.

Факт повернення Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД пакету акцій ІІ на рахунок в цінних паперах продавця підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 31.08.2021.

Розглядаючи зустрічний позов та відмовляючи у його задоволенні, суди попередніх інстанцій виходили з таких обставин:

- на момент вчинення спірного правочину був наявний дозвіл АМКУ на концентрацію у Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД, про що свідчить рішення АМКУ № 51-р, яке за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, а рішення АМКУ від 22.07.2021 № 436-р, яким було скасовано попереднє рішення АМКУ № 51-р, набрало чинності саме з моменту його прийняття і не має зворотної дії в часі;

- оскільки на момент укладення спірного правочину АМКУ надав відповідний дозвіл на здійснення концентрації та на укладення вказаного договору, про що свідчить рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021, відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним згідно з ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- з огляду на ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», цей Закон не може бути віднесений до актів цивільного законодавства, а тому невідповідність оспорюваного правочину вимогам цього закону не може бути правовою підставою для визнання його недійсним згідно з ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України;

- шляхом укладення відповідної угоди від 16.07.2021 відбулась відповідна деталізація умов договору в частині переходу права власності на акції, продаж яких становить предмет спірного договору (впорядковано договірні взаємовідносини сторін), після того, як його сторонами повністю були виконані їх договірні зобов`язання, що не є порушенням вимог законодавства, оскільки сам предмет договору не був змінений;

- для укладення договору купівлі-продажу акцій та реалізації Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД права власності на акції законом не передбачено отримання ліцензії, а тому відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним згідно зі ст. 227 ЦК України (ст. 227 ЦК України передбачає можливість визнання судом недійсним правочину, вчиненого без такого дозволу як ліцензії, і не поширюються на правовідносини із вчинення правочинів щодо яких необхідно мати інші дозволи, зокрема, дозвіл на здійснення концентрації);

-відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України (мета договору купівлі-продажу акцій жодним чином не суперечить інтересам держави і суспільства; намір продавця полягав у бажанні продати акції позивачу за передбачену договором суму, а намір Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД - купити акції у продавця за встановлену плату; ні продавець, ні покупець не вчиняли жодних неправомірних дій в момент укладення договору купівлі-продажу акцій, ні в процесі його виконання; сторони свідомо передбачили у п. п. 2.1, 2.5 договору купівлі-продажу акцій, що перехід права власності на акції відбудеться тільки за умови отримання позивачем дозволу АМКУ на концентрацію; на виконання положень законодавства та вищевказаного договору, Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД отримало дозвіл на концентрацію і тільки після цього відбулось зарахування акцій на рахунок у цінних паперах позивача та, відповідно, перехід права власності на акції).

Проте суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним з огляду на таке.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Одним із способів захисту цивільного права або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо презумпцію правомірності договору не спростовано, то всі права, набуті сторонами за цим правочином повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору). Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 910/21153/14 зазначено, що згідно зі ст. ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України.

Отже, зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/5425/18).

У п. 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 904/5935/20, на яку скаржник посилається в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, міститься висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Стаття 227 ЦК України визначає правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Дозвіл - це особливий юридичний акт визнання та закріплення державою права на здійснення діяльності, використання об`єктів, що підлягають державному нагляду. Його суть полягає не в наданні права фізичній або юридичній особі здійснювати заборонені дії, а в забезпеченні кваліфікованого, технічного і технологічного обґрунтованого здійснення відповідної діяльності.

Ліцензія (лат. Licentia - свобода, право) - це дозвіл, який видається уповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання права.

Техніко-юридичний прийом, коли в нормативно-правовому акті, зокрема в ст. 227 ЦК України, вживається один термін, а потім в дужках зазначається інший термін, не свідчить про те, що законодавець зазначив про необхідність отримання юридичною особою саме ліцензії, а не дозволу.

Зазначення в ст. 227 ЦК України в дужках ліцензії є наведенням одного із можливих видів дозволів.

Чинність ст. 227 ЦК України поширюється не лише на правочини, для вчинення яких передбачено одержання ліцензії відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та правочинів, що підпадають під дію ст. 2 цього Закону, а і на правочини для укладення яких необхідним є відповідний дозвіл.

Отже, у випадку, якщо особа вчинила правочин за відсутності встановленого законом дозволу, до видів яких відноситься і ліцензія, цей правочин може бути визнаний недійсним на підставі ст. 227 ЦК України, що помилково не було враховано судами попередніх інстанцій.

Висновки господарських судів, що ст. 227 ЦК України не поширюються на правовідносини із вчинення правочинів щодо яких необхідно мати інші дозволи, зокрема дозвіл на концентрацію, а не ліцензію, є помилковими.

Правовідносини щодо надання дозволу на концентрацію регулюються, серед іншого, Законом України «Про захист економічної конкуренції».

У преамбулі Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що він визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч. 1 ст. 3 вказаного Закону).

Закон України «Про захист економічної конкуренції» є нормативно-правовим актом (законом), який ґрунтується на нормах Конституції України, а тому невідповідність правочину цьому Закону може бути підставою для визнання його недійсним згідно з ст. 203 ЦК України, ст. 227 ЦК України (зокрема, у випадку неотримання необхідного дозволу на концентрацію), а тому помилковим є висновок судів попередніх інстанції що невідповідність спірного правочину вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції» не є правовою підставою для визнання договору недійсним.

Зробивши такі висновки, суди попередніх інстанцій нівелювали роль Закону України «Про захист економічної конкуренції» і фактично допустили можливість укладення суб`єктами господарювання того чи іншого правочину без дотримання вимог законодавства, яке регулює правовідносини, пов`язані з економічною конкуренцією, що не відповідає вимогам Основного Закону - ст. 8 Конституції України.

Щодо необхідності отримання Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД відповідного дозволу на концентрацію та правомірність укладення оспорюваного договору, необхідно зазначити таке.

Розділ V Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює контроль за концентрацією суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 22 Закон України «Про захист економічної конкуренції» з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (концентрація).

Концентрацією визнається, серед іншого, безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання (п. 4 ч. 2 ст. 22 вказаного Закону).

Аналогічне визначення концентрації міститься і в Положенні про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб`єктів господарювання (Положення про концентрацію), затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 33-р від 19.02.2002.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених ч. 2 ст. 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо: сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного; або сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб`єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб`єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб`єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.

Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану (ч. 5 ст. 24 вказаного Закону).

За ч. 1 ст. 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

З аналізу Закону України «Про захист економічної конкуренції» вбачається, що він містить норму, яка встановлює, що для набуття у власність акцій, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання, необхідним є отримання дозволу АМКУ на здійснення концентрації і ця норма є імперативною. За відсутності ж вказаного дозволу особа не може набути ці акції у встановленому Законом порядку, а укладений договір (за відсутності відповідного дозволу на концентрацію) буде суперечити, зокрема, ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Положенню про концентрацію, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 203, ст. 227 ЦК України.

Оскільки Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (покупець) за спірним договором набувало у власність 29,7950 % акцій в статутному капіталі АТ «Харківобленерго», то в силу норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» для легітимності такого набуття зобов`язувалось отримати дозвіл на концентрацію.

Щодо наявності у Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД необхідного дозволу на концентрацію, необхідно зазначити таке.

Стаття 26 Закону України «Про захист економічної конкуренції» регулює подання заяви про надання дозволу на узгодження дії, концентрацію суб`єктів господарювання.

Учасники узгоджених дій, учасники концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України, звертаються: із заявою про надання дозволу на узгоджені дії - до Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень; із заявою про надання дозволу на концентрацію - до Антимонопольного комітету України.

Учасники узгоджених дій, концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю подають спільну заяву.

Зазначені особи можуть визначити особу, яка представляє їх інтереси та подає заяву. Заява та додані до неї документи мають містити повну та достовірну інформацію. У разі подання недостовірної інформації заявники несуть відповідальність згідно з ст. 52 цього Закону.

Порядок подання заяв до АМКУ про попереднє отримання дозволу Комітету чи Адміністративної колегії Комітету на концентрацію суб`єктів господарювання, а також їх розгляду та одержання висновків з питань концентрації суб`єктів господарювання також регулюється Положенням про концентрацію.

За роз. VII Положення про концентрацію заявники подають спільну заяву до комітету.

Частиною 1 роз. ІХ Положення про концентрацію встановлено, що заява подається в письмовій формі і має містити: 1) найменування органу, до якого подається заява; 2) посилання на відповідний нормативно-правовий акт (пункт, частина, стаття), що передбачає звернення до органів комітету; 3) найменування, реквізити (поштова та електронна адреси, телефон, факс) заявника(ів), учасника(ів) концентрації; 4) прізвища, імена, по батькові, контактні номери телефонів, поштові та електронні адреси посадових осіб (керівників), відповідальних за супроводження концентрації, представників заявника(ів); 5) опис змісту концентрації, щодо надання дозволу на яку звертається(ються) заявник(и); 6) перелік документів і відомостей, що додаються до заяви, із зазначенням документів або частин документів чи відомостей, які містять інформацію з обмеженим доступом.

До заяви додаються такі документи та відомості, зокрема, копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог роз. X цього Положення (ч. 2 роз. ІХ Положення про концентрацію).

У п. п. 1 - 5, 18, 19 роз. X Положення про концентрацію встановлено, що комплект документів, що додаються до заяви, має бути складений у тому порядку згідно з пунктами 2 і 5 розділу ІХ цього Положення.

Цей комплект документів має бути підшитий у папці-швидкозшивачі.

Копії установчих документів, змін до установчих документів мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства.

Заява підписується керівником або уповноваженим представником заявника. Спільна заява підписується керівниками або уповноваженими представниками всіх заявників.

Відомості та інші документи, у тому числі копії документів, передбачених п.п. 2 і 5 роз. IХ цього Положення, що додаються до заяви, підписуються заявником або уповноваженим представником. Також зазначаються прізвище, посада, місце роботи, контактний телефон того, хто готував відповіді на питання відповідного розділу, дата, станом на яку надаються відомості.

Кожний суб`єкт, який готує відомості, несе відповідальність за точність інформації, що викладається.

Для представлення інтересів учасників концентрації представники мають подати підтвердження своїх повноважень у письмовій формі, наприклад договір-доручення чи довіреність, які мають містити: прізвище, ім`я та по батькові представника, його посаду та місце роботи; серію та номер паспорта, ким і коли виданий, податковий номер; адресу місця проживання/перебування представника, номер мобільного телефону; назву(и) суб`єкта(ів) господарювання, інтереси якого(их) уповноважений представляти представник; обсяг наданих повноважень; вказівку на те, що ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації несуть учасники концентрації, які призначили представника, або їх правонаступники.

Отже, відповідна заява має бути підписана всіма безпосередніми учасниками концентрації (їх керівниками або уповноваженими представниками) та має бути визначена особа, яка нестиме ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом комітету рішення, прийнятого на підставі поданої стосовно відповідного учасника концентрації недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації. Представництво діяти від імені учасника концентрації має бути належним чином підтверджене.

Вимоги законодавства про захист економічної конкуренції щодо підписання заява всіма (безпосередніми) учасниками концентрацію (їх керівниками або уповноваженими представниками) спрямовані на підтвердження факту усвідомленого та добровільного волевиявленням на вчинення відповідного правочину з метою забезпечення прозорості умов концентрації для всіх осіб, які беруть у ній участь.

Розділом XII Положення про концентрацію встановлений порядок розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію.

Статтею 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка регулює порядок перегляду рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, встановлено, що органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до ч. 2 ст. 31 цього Закону; якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, вже не існують; наявності інших підстав, передбачених законами України.

За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення; прийняти нове рішення, передбачене ст. ст. 31, 48 цього Закону, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Законодавець у Законі України «Про захист економічної конкуренції» закріпив норму, яка надає право АМКУ переглянути раніше прийняте ним рішення, якщо воно було прийнято на підставі, зокрема, недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення і його скасувати.

Норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо можливості АМКУ переглянути і скасувати своє раніше прийняте рішення є чіткими, зрозумілими, забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, він не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання, а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2021 АМКУ прийняв рішення № 51-р, яким надав дозвіл Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій АТ «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління АТ «Харківобленерго» (а.с. 83-84, т. 3).

Водночас, 22.07.2021 АМКУ здійснив перегляд свого рішення, право на здійснення чого передбачено ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

При перегляді рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021 було встановлено таке:

-матеріали справи № 128-25/16-20-ЕК та заява не містять письмових документів, які підтверджують призначення та уповноваження Шевченка Ю.А. на представництво інтересів АТ «Харківобленерго» і подання інформації щодо АТ «Харківобленерго», а отже, Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД не несе відповідальність за інформацію, подану її представником Шевченком Ю.А. щодо АТ «Харківобленерго»;

-у заяві та доданих до неї документах була відсутня інформація (зокрема копії листів) про звернення представника Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД за отриманням інформації до АТ «Харківобленерго», зокрема, щодо фактичних видів діяльності АТ «Харківобленерго», переліку основних постачальників та споживачів АТ «Харківобленерго», інформації щодо обсягів наданих АТ «Харківобленерго» послуг, інформації про технічний стан активів АТ «Харківобленерго», інформації про перелік акціонерів товариства та його бенефіціарних власників, інформації про сукупну вартість активів та обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) АТ «Харківобленерго», на які вони не отримали відповіді або було отримано негативну відповідь, за наявності якої комітет міг прийняти заяву, оскільки є свідченням того, що відповідна концентрація є «недружнім» поглинанням відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону та пп. 1 п. 4 розділу ХII Положення про концентрацію.

Врахувавши вказані обставини, встановивши, що рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021 про надання дозволу Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій АТ «Харківобленерго», яке перевищує 25 % у вищому органі управління було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, АМКУ скасував його, про що прийняв рішення № 436-р від 22.07.2021.

Скасовуючи попередньо прийняте рішення АМКУ з огляду на те, що воно прийняте на підставі недостовірної інформації, АМКУ діяв у встановленому законом порядку.

Водночас, скасований акт індивідуальної дії не породжує жодних правових наслідків з моменту прийняття цього скасованого акту.

Суди попередніх інстанцій, дійшовши правильного висновку, що рішення АМКУ є актом індивідуальної дії, неправильно надали скасованому акту сили. Не звернули уваги на те, що рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021, яким було надано дозвіл Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій АТ «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління АТ «Харківобленерго» було скасовано за рішенням АМКУ № 436-р від 22.07.2021, а тому рішення АМКУ № 51-р від 28.01.2021 не породило жодних правових наслідків саме з моменту його ухвалення, тобто з 28.01.2021.

Отже, висновок судів про наявність у Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД дозволу на концентрацію зроблений з неправильним розумінням природи індивідуального акту - рішення АМКУ.

Вказані обставини свідчать про те, що Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД не отримало у встановлений Законом спосіб дозвіл АМКУ на концентрацію, що для неї було обов`язковим з огляду на вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», а оспорюваний договір був укладений всупереч ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Положення про концентрацію та є недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 227 ЦК України.

Щодо висновків судів про те, що шляхом укладення відповідної угоди від 16.07.2021 відбулась відповідна деталізація умов договору в частині переходу права власності на акції, продаж яких становить предмет спірного договору (впорядковано договірні взаємовідносини сторін), після того, як його сторонами повністю були виконані їх договірні зобов`язання, що не є порушенням вимог законодавства, оскільки сам предмет договору не був змінений, необхідно зазначити таке.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов`язання розуміють припинення правового зв`язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов`язків, що становлять зміст зобов`язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов`язанні дій, а боржник звільняється від обов`язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Припинення зобов`язання має остаточний характер, чинне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання.

За загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за існуючим правовідношенням.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що зобов`язання за оспорюваним договором припинились його виконанням, дійшли помилкового висновку, що шляхом укладення додаткової угоди від 16.07.2021 було лише впорядковано договірні взаємовідносини сторін, що не суперечить вимогам законодавства. Зокрема, не врахували, що цією угодою, яка не є окремим самостійним правочином, внесено зміни до договору, зобов`язання за яким є припиненими, а внести зміни до припиненого (неіснуючого) зобов`язання неможливо.

З урахуванням вище викладеного, Верховний Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову АТ «Харківобленерго» є помилковими, зробленими з неправильним застосування норм матеріального права - ст. 8 Конституції України, ст. ст. 203, 227 ЦК України, норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 904/5935/20, на яку скаржник посилається в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому судові рішення в частині вирішення зустрічного позову необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Харківобленерго» задовольнити та визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій АТ «Харківобленерго», укладений 21.12.2020 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед і Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.

Також не може бути залишене в силі і рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД про визнання недійсними рішень засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго», оформлених протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, та рішень річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлених протоколом № 31, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 23.03.2021 на засіданні наглядової ради АТ «Харківобленерго» за участю членів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були прийняті рішення, оформлені протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, з таких питань: щодо внесення на розгляд річних загальних зборів Товариства питання щодо продажу акцій АТ «Харківобленерго», викуплених Товариством відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» та набутих іншим чином; щодо внесення на розгляд річних загальних зборів Товариства питання № 11 «обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства» та проект рішення з цього питання; прийняття рішення про дистанційне проведення річних загальних зборів Товариства, визначення дати проведення та затвердження їх проекту порядку денного; визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення річних загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021; визначення дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у дистанційних річних загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021; про обрання членів реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів на дистанційних річних загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021; обрання членів лічильної комісії дистанційних річних загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021 та прийняття рішення про припинення їх повноважень; про обрання голови та секретаря дистанційних річних загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021; про призначення осіб на взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України» при дистанційному проведенні річних загальних зборів, які відбудуться 28.04.2021; затвердження повідомлення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів Товариства та визначення способу його подання акціонерам; затвердження форми і тексту бюлетенів з питань № 1-13, 15, 17-21 для голосування на дистанційних річних загальних зборах Товариства, що відбудуться 28.04.2021; прийняття рішення про обрання депозитарної установи, яка надаватиме АТ «Харківобленерго» додаткові депозитарні послуги із дистанційного проведення річних загальних зборів, та затвердження умов договору, що укладатиметься з нею, встановлення розміру оплати її послуг; розгляд звітів виконавчого органу за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду.

28.04.2021 на підставі рішень наглядової ради АТ «Харківобленерго», оформлених протоколом № 5/2021, було проведено річні загальні збори акціонерів АТ «Харківобленерго» дистанційно.

На загальних зборах Товариства були прийняті рішення щодо таких питань порядку денного: 1. Затвердження річного звіту Товариства за 2019 рік. 2. Затвердження річного звіту Товариства за 2020 рік. 3. Розгляд звітів наглядової ради Товариства про роботу у 2019 та 2020 роках. 4. Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів наглядової ради та виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звітів Наглядової ради. 5. Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду. 6. Затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік, у зв`язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015). 7. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2019 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 році. 8. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2020 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 році. 9. Визначення основних напрямів діяльності Товариства на 2021 рік. 10. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік. 11. Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства. 12. Затвердження Положення про наглядову раду Товариства. 13. Прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради Товариства. 14. Обрання членів наглядової ради Товариства. 15. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради Товариства. 16. Обрання членів ревізійної комісії Товариства. 17. Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів наглядової ради Товариства та Положення про винагороду членів виконавчого органу Товариства. 18. Внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції. 19. Внесення змін до Положення про принципи формування наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції. 20. Затвердження Звітів про винагороду членів наглядової ради Товариства за 2019 та 2020 роки. 21. Прийняття рішення щодо продажу акцій АТ «Харківобленерго», викуплених товариством відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» та набутих іншим чином.

Господарські суди задовольнили первісний позов, виходячи з таких обставин:

- членами наглядової ради АТ «Харківобленерго» станом на дату проведення засідання від 23.03.2021 були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Подольський А.Б. ;

-рішення на засіданні наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021 приймались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а член наглядової ради Подольський А.Б. був відсутній на цьому засіданні наглядової ради та участі в голосуванні не брав, адже не повідомлявся про його проведення та не був забезпечений документами та інформацією, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного;

- недотримання АТ «Харківобленерго» положень Статуту, якими визначена процедура повідомлення членів наглядової ради про проведення засідання наглядової ради і надання документів та інформації, пов`язаних з питаннями порядку денного засідання наглядової ради, свідчить про порушення порядку скликання та проведення засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021;

- через неприведення складу наглядової ради АТ «Харківобленерго» у відповідність до норм чинного законодавства - ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» у визначений законом строк, така наглядова рада припинила свої повноваження 06.01.2019 та не могла приймати рішення, крім рішень з питань скликання загальних зборів для обрання всього складу наглядової ради. Отже, рішення засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, які не стосуються скликання загальних зборів, були прийняті неправомочною наглядовою радою. Інші рішення наглядової ради, які стосувались скликання загальних зборів (затвердження порядку денного, затвердження форми і тексту бюлетенів, тощо) було прийнято наглядовою радою без дотримання обмежень щодо питань, які могли бути винесені на розгляд загальних зборів (виключно обрання всього складу наглядової ради);

- оскаржуваними рішеннями наглядової ради порушено права позивача як акціонера, оскільки на засіданні наглядової ради вирішувалися питання господарської діяльності Товариства, зокрема, про скликання загальних зборів, затвердження порядку денного загальних зборів;

- загальними зборами акціонерів було прийнято рішення з питань не включених наглядовою радою до порядку денного, що є безумовною підставою для визнання цих рішень загальних зборів недійсними (визнано недійсними рішення наглядової ради АТ «Харківобленерго», оформлені протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, в тому числі, щодо порядку денного загальних зборів);

- рішеннями загальних зборів порушено корпоративні права Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД), зокрема на управління АТ «Харківобленерго».

Проте, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) з огляду на таке.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У ч. 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Право на оскарження рішень наглядової ради та загальних зборів акціонерного товариства мають лише акціонери такого товариства.

Задоволення позову про визнання недійсними рішень наглядової ради і загальних зборів можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Визнання недійсним спірного договору свідчить про відсутність у Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) статусу та прав акціонера АТ «Харківобленерго» на час проведення засідання наглядової ради товариства та загальних зборів товариства, що давало б йому право на оскарження спірних рішень.

Оскільки Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) не є акціонером АТ «Харківобленерго», спірні рішення наглядової ради і загальних зборів жодним чином не можуть порушувати його права, то у задоволенні позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) про визнання недійсними рішень засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго», оформлених протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, та рішень річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлених протоколом № 31, необхідно відмовити, а оскаржувані судові рішення в частині вирішення первісного позову - скасувати.

Отже, рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. Визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій АТ «Харківобленерго», укладений 21.12.2020 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.

Оскільки суд першої інстанції за наслідком вирішення спору вирішував питання щодо розміру витрат Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) на професійну правничу допомогу, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2021 нерозривно пов`язане з результатом вирішення спору по суті, а тому у випадку скасування рішення судів попередніх інстанцій, також підлягає скасуванню і додаткове рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) і з огляду на задоволення зустрічного позову АТ «Харківобленерго», витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції покладаються на Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД).

Відповідно до ст. 129 ГПК України стягнути з Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на користь АТ «Харківобленерго» 22 700, 00 грн судового збору за подання зустрічної позовної заяви (2 270, 00 грн), апеляційної скарги (6 810,00 грн) і касаційної скарги (13 620, 00 грн).

Оскільки апеляційний господарський суд неправильно визначив і зобов`язав відповідача сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, в якій відповідач оскаржував первісний і зустрічний позови - 6 810,00 грн, замість 10 215,00 грн (6 810,00 грн - 3 немайнові вимоги (1 немайнова вимога - 2 270,00 грн) * 150 %), про що свідчить ухвала апеляційного господарського суду від 04.01.2022 (а.с. 126-128, т. 5), Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на користь Державного бюджету України 3 405, 00 грн судового збору.

У відзиві Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД наводить попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді Верховного Суду, однак з огляду на результати розгляду цієї справи у Верховному Суді, судові витрати, понесені Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТ при розгляді цієї справи у Верховному Суді, покладаються на Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2021 року, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10 грудня 2021 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2022 року у справі № 922/2012/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про визнання недійсними рішень засідання наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформлених протоколом № 5/2021 від 23.03.2021, та рішень річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлених протоколом № 31, відмовити.

Зустрічний позов задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства «Харківобленерго», укладений 21.12.2020 між Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.

Стягнути з Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр, код 303560) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) 22 700, 00 грн судового збору за подання зустрічної позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг.

Стягнути з Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД в дохід Державного бюджету України 3 405, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець