Ухвала

від 17.10.2022 по справі 912/4105/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/4105/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021 у справі

за позовом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький, Військової частини НОМЕР_1

до Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство»

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 (повний текст складений 12.01.2022) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021 у цій справі. Підставою звернення з касаційною скаргою є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021 у справі № 912/4105/20 закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

15.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурор повторно звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.08.2022.

Підставою звернення з касаційною скаргою скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 912/4105/20.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.08.2022 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2022 касаційну скаргу залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, а саме: потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 08.09.2022 скаржник отримав 14.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурор направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.09.2022.

На обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що пункт 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України не передбачає таку підставу відмови у відкритті касаційного провадження як закриття касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України у разі подання повторної касаційної скарги з інших підстав, у зв`язку з чим заявник вважає, що наявні підстави для поновлення строку на подання вдруге поданої касаційної скарги.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України»).

Повноваження господарського суду при вирішенні питань поновлення пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Не передбачено також, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

За приписами до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, поданої прокурором, вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою. Однак недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при зверненні з касаційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення цього процесуального строку.

Постановлення 22.06.2022 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021 у справі № 912/4105/20 жодним чином не впливає на перебіг строку на касаційне оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, та не дає правових підстав вважати, що причини пропуску строку на повторне звернення із касаційною скаргою на це саме судове рішення є поважними.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/6673/19.

Отже, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку, оскільки не вбачається, що вони залежали від об`єктивно існуючих обставин, що перешкоджали вчиненню процесуальної дії.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» , заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Водночас, як зазначив ЄСПЛ у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Оскільки розпорядженням Голови Верховного Суду у період з 10.10.2022 по 14.10.2022 у Верховному Суді запроваджено дистанційний режим роботи, заява про виправлення описки розглянута у розумний строк.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити керівнику Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 912/4105/20.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 912/4105/20 за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2021.

3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 38 (тридцяти восьми) аркушах, у тому числі копію платіжного доручення від 19.01.2022 № 12 про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн, направити скаржнику.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський