Постанова

від 05.10.2022 по справі 925/346/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/346/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Багай Н. О., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (головуючий суддя Разіна Т. І., судді Шаптала Є. Ю., Іоннікова І. А.) у справі

за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату

до Уманської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування рішення в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою,

за участю представників:

прокурора - Красножон О. М.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

1. Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату (далі - Уманський МНВК, позивач-2) у 1998 році видано державний акт на право постійного користування землею загальною площею 0,2965 га.

2. У подальшому вказана земельна ділянка за рішеннями Уманської міської ради (далі - Уманська міськрада, відповідач) була поділена на земельні ділянки площею 0,1505 га, 0,1105 га, 0,0355 га та щодо земельної ділянки площею 0,1105 га припинено право постійного користування у зв`язку з переходом права власності на майно, яке знаходиться на земельній ділянці, до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа).

3. Керівник Уманської місцевої прокуратури стверджує, що ця земельна ділянка площею 0,1105 га, є складовою об`єкта освіти - Уманського МНВК, надана для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти, тому рішення про припинення права постійного користування прийнято з порушенням норм чинного законодавства та прав позивача-2.

4. З огляду на викладене керівник Уманської місцевої прокуратури звернувся з позовом про визнання незаконним і скасування рішення в цій частині.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив. Водночас в частині позовних вимог керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Уманського МНВК до Уманської міськради позов залишив без розгляду. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У березні 2021 року керівник Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Уманської міської ради (далі - Відділ освіти, правонаступником якого є Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (далі - Управління освіти, позивач-1), Уманського МНВК звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міськради, в якому просив суд визнати незаконним і скасувати підпункт 2 пункту 4 рішення Уманської міськради від 31.05.2019 № 3.60-62/7 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань надання в оренду та поновлення (продовження) терміну користування земельними ділянками» (далі - рішення від 31.05.2019 № 3.60-62/7) в частині припинення права постійного користування Уманському МНВК на земельну ділянку площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, розташовану за адресою: вул. Небесної Сотні, 27, м. Умань, Черкаська область .

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог статті 141 Земельного кодексу України, статті 80 Закону України «Про освіту», статті 27 Закону України «Про позашкільну освіту» та права позивача-2 щодо постійного користування земельною ділянкою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Уманською міською радою народних депутатів Черкаської області видано Уманському МНВК державний акт на право постійного користування землею серії ЧР 23-167 від 03.04.1998, згідно з яким надано у постійне користування 0,2965 га землі на вул. Радянській (перейменована на вул. Небесної Сотні), 27, для трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл відповідно до рішення виконкому Уманської міської ради народних депутатів від 12.02.1998 № 52. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 118.

10. 25.05.2017 рішенням виконавчого комітету Уманської міськради затверджено статут Уманського МНВК, який погоджено Відділом освіти.

11. Відповідно до розділу 4 статуту управління комбінатом здійснюється Уманською міськрадою, уповноваженим органом, Відділом освіти.

12. У розділі 5 статуту визначено, що до матеріально-технічної бази Уманського МНВК належать будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності. Вилучення основних оборотних коштів та іншого майна Уманського МНВК проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством, рішенням Уманської міськради. Уманський МНВК відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони. Для забезпечення навчально-виховного процесу матеріально-технічна база Уманського МНВК складається із навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій.

13. Згідно з пунктом 9 розділу 1 статуту головною метою комбінату є забезпечення реалізації права громадян на здійснення профільного навчання, здійснення професійної підготовки школярів та слухачів з числа незайнятої частини молоді з обраної професії (спеціальності), зокрема водіїв транспортних засобів категорій «В», «С».

14. 11.09.2018 позивач-2 звернувся до Уманської міськради із заявою (клопотанням) № 2987, в якій просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2965 га, що надана в постійне користування для будівництва та обслуговування закладів освіти, розташованої за адресою: вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаська область, у зв`язку з відчуженням майна.

15. Рішенням Уманської міськради від 08.10.2018 № 2.8-54/7 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань регулювання земельних відносин» надано дозвіл Уманському МНВК на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2965 га за адресою: вул. Небесної сотні, 27, яка перебуває в його постійному користуванні для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

16. 27.02.2019 Уманською міськрадою прийнято рішення № 6.63-59/7 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань надання в оренду та поновлення (продовження) терміну користування земельними ділянками», згідно з пунктами 3, 4 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,2965 га на земельні ділянки площею: 0,1505 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0503), 0,1105 га (кадастровий помер 7110800000:02:001:0501) та 0,0355 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0502) для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти за адресою: вул. Небесної сотні, 27, Уманському МНВК за рахунок земель комунальної власності Уманської міськради, які перебували в його постійному користуванні, та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови; надано в постійне користування Уманському МНВК вказані земельні ділянки площами 0,1505 га, 0,1105 га, 0,0355 га для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти за адресою вул. Небесної сотні, 27, за рахунок земель комунальної власності Уманської міськради, які перебували в їхньому постійному користуванні та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови; припинено Уманському МНВК право користування земельною ділянкою площею 0,2965 га, кадастровий помер 71100800000:02:001:0492, за адресою вул. Небесної сотні, 27, у зв`язку з поділом земельної ділянки.

17. 24.04.2019 директор Уманського МНВК ОСОБА_2 звернувся до Уманської міськради із заявою (клопотанням) № 1940, в якій просив припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1105 га для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти, розташованою за адресою: вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, у зв`язку з переходом права власності на майно.

18. Рішенням від 31.05.2019 № 3.60-62/7, зокрема згідно з підпунктом 2 пункту 4 вирішено припинити право постійного користування Уманському МНВК на земельну ділянку, яка надана в постійне користування для будівництва і обслуговування закладів освіти площею 0,1105 га, (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) за адресою: вул Небесної Сотні, 27, на підставі його звернення, у зв`язку з переходом права власності на майно до ОСОБА_1 Зобов`язано Уманський МНВК здійснити дії щодо реєстрації припинення права користування земельною ділянкою.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

19. Господарський суд Черкаської області рішенням від 20.05.2021 (суддя Грачов В. М.) позов задовольнив повністю.

20. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Уманський МНВК є комунальним закладом, підзвітним та підконтрольним Уманській міськраді, виконавчому комітету Уманської міськради, Відділу освіти, головною метою якого є забезпечення реалізації права громадян на здійснення профільного навчання, здійснення професійної підготовки школярів та слухачів з числа незайнятої частини молоді з обраної професії (спеціальності), зокрема водії транспортних засобів категорій «В», «С», тобто є навчальним закладом структури позашкільної освіти.

21. При цьому земельна ділянка площею 0,1105 га, кадастровий помер 7110800000:02:001:0501, є складовою об`єкта освіти - Уманського МНВК, надана для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за рахунок земель комунальної власності Уманської міськради.

22. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірності припинення права користування вказаною земельною ділянкою з підстави, передбаченої статтею 141 Земельного кодексу України.

23. Отже, рішення від 31.05.2019 № 3.60-62/7 в частині підпункту 2 пункту 4 щодо припинення права постійного користування Уманському МНВК на земельну ділянку площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, за адресою: вул. Небесної Сотні, 27, м. Умань, Черкаська область, було прийнято з порушенням вимог статей 13, 14, 19, 140, 143, 144 Конституції України, статей 92, 95, 125 141, 142, 152 Земельного кодексу України, статті 80 Закону України «Про освіту», статті 27 Закону України «Про позашкільну освіту», тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню у вказаній частині.

24. При цьому місцевий господарський суд зазначив, що згідно із частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва держави в особі позивачів.

25. Суд першої інстанції також прийняв визнання позову відповідачем.

26. Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.12.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2021 скасував. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

27. Позов керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Уманського МНВК до Уманської міськради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою, пред`явлених в інтересах держави в особі Уманського МНВК, залишив без розгляду.

28. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд на порушення вимог частини четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України передчасно прийняв заяву відповідача про визнання позову, оскільки, як убачається із матеріалів справи, визнання відповідачем такого позову порушує права та інтереси ОСОБА_1

29. Посилаючись на статті 120, 141 Земельного кодексу України, статтю 377 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд зазначив, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

30. Отже, припинення права користування вказаною земельною ділянкою, в даному випадку у зв`язку з набуттям права власності на неї іншою особою, є правомірною підставою, передбаченою статтею 141 Земельного кодексу України.

31. Суд апеляційної інстанції вказав, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про неналежне виконання позивачем-1 повноважень щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.

32. Враховуючи те, що прокурором на порушення приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не було належними і допустимими доказами доведено факт нездійснення чи неналежного здійснення позивачем-2 захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наведений позов у частині вимог, пред`явлених в інтересах Управління освіти, Уманського МНВК, підписано особою, яка не мала права на його підписання.

33. При цьому суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

34. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора (скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги і заперечень на неї

35. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

36. На обґрунтування підстави касаційного оскарження прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 23 Закону України «Про прокуратуру», без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19), постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18, від 20.11.2019 у справі № 911/1110/18, від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.

37. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки у мотивувальній частині рішення зазначив, що позов у частині вимог, пред`явлених прокурором в інтересах держави в особі Управління освіти, підписано особою, яка не мала права на його підписання. При цьому відмовив у задоволенні позову, отже, дійшов суперечливих висновків щодо відмови у задоволенні позову та залишення позову без розгляду.

38. Прокурор вказує, що завчасно направляв відповідні листи до Управління освіти та Уманського МНВК, на які отримав відповідь, що останні до суду з позовною заявою не зверталися, що, на думку скаржника, свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин.

39. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

40. У відзиві на касаційну скаргу третя особа вказує, що є власником земельної ділянки площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, та нерухомого майна, яке на ній знаходиться. При цьому припинення права користування позивачем-2 вказаною земельною ділянкою у зв`язку з набуттям права власності на неї іншою особою, є правомірною підставою, передбаченою статтею 141 Земельного кодексу України.

41. З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

42. Інші учасники справи правом на подання письмових відзивів на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

43. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

45. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

46. При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

47. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним та об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

48. За матеріалами справи прокурор подав позов в інтересах держави в особі Управління освіти та Уманського МНВК з посиланням на неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин.

49. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

50. Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

51. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

52. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент подання позову) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).

53. Разом з тим прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

54. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18, від 20.11.2019 у справі № 911/1110/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

55. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункти 37- 40 постанови).

56. При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

57. Правові висновки про те, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів, також викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 03.12.2019 у справі № 920/121/19 на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

58. Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про неналежне виконання позивачем-1 повноважень щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.

59. Ураховуючи те, що прокурором на порушення приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не було належними і допустимими доказами доведено факт нездійснення чи неналежного здійснення позивачем-2 захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що наведений позов у частині вимог, пред`явлених в інтересах Управління освіти, Уманського МНВК, підписано особою, яка не мала права на його підписання.

60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначила, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

61. Разом з тим у резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції ухвалив залишити без розгляду позов керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Уманського МНВК до Уманської міськради лише в частині вимог, пред`явлених в інтересах держави в особі Уманського МНВК.

62. При цьому апеляційний господарський суд також постановив прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

63. Звідси колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами прокурора, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову з огляду на висновки про відсутність доказів про неналежне виконання повноважень щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах Управлінням освіти.

64. При цьому апеляційний господарський суд не надав оцінки листам керівника Уманської місцевої прокуратури від 23.02.2021 № 34-339 вих-21, № 34-382 вих-21, № 34-340вих21, направленим на адресу Управління освіти, Уманського МНВК щодо вжиття заходів на оскарження припинення позивачу-2 права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, та відповідям позивачів на вказані листи, не спростував висновків суду першої інстанції про те, що прокурор належно обґрунтував наявність порушення інтересів держави.

65. З викладеного вбачається, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду.

66. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.

67. Суд касаційної інстанції також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) уточнила правові висновки, зроблені у її постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19).

68. Звідси доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19), є необґрунтованими.

69. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову та залишення позову керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Уманського МНВК без розгляду є передчасними.

70. Крім того, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.

71. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

72. Суд апеляційної інстанції не дослідив, чи є Уманський МНВК суб`єктом, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави.

73. Разом з тим суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам прокурора, наведеним у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, про те, що земельна ділянка площею 0,1105 га, кадастровий помер 7110800000:02:001:0501, є складовою об`єкта освіти, а саме позивача-2 - Уманського МНВК.

74. Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

75. Згідно із частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. З огляду на викладене касаційна скарга прокурора є обґрунтованою, а постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарг

77. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

78. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

79. Відповідно до частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

80. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Щодо судових витрат

81. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 925/346/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Н. О. Багай

Г. М. Мачульський