Ухвала

від 14.10.2022 по справі 2-977/11

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 6/711/140/22

Справа № 2-977/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

секретаря судового засідання Гладченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, -

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 04.10.2022 року звернулося до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси в справі №2-977/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свою заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» мотивує тим, що рішенням Придніпровського районного суд м. Черкаси від 11.04.2011 року у цивільній справі № 2-977, було задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , а саме солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №138п/99/2007-840 від 22.08.2007 року у розмірі 138947,69 грн.

Згідно Договору № GL48N18070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором 138п/99/2007-840 від 22.08.2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ «КБ «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та позичальником ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп. Кредитор - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - (Новий кредитор), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів. 15.02.2021 року на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було направлено заяву про заміну сторони у виконавчому листі. Ухвалою суду від 19.03.2021 року було задоволено заяву та замінено сторону у виконавчому листі. Заява подавалася в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки у відповідності до постанови про повернення виконавчого листа стягувачу від 12.06.2018 року, строк перебігу пред`явлення виконавчого документа було перервано та розпочато заново з моменту винесення постанови. Тобто виконавчий документ могло бути повторно пред`явлено до органів ДВС в строк до 12.06.2021 року.

02.04.2021 року на адресу ТОВ «Фінансова компанії «Дніпрофінансгруп» надійшла ухвала суду, яка не набрала законної сили. Того ж дня товариство звернулося із заявою до суду про видачу копії ухвали, яка набрала законної сили.

Належним чином засвідчена судом копія ухвали, яка набрала законної сили від 19.03.2021 року на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» станом на 15.09.2022 року не надходила. У зв`язку із чим стягувач був позбавлений можливості в строки звернутися до органів ДВС .

Також заявник посилався на те, що згідно з протоколом електронного аукціону №UА-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, а саме лот №GL48N718070, який було виставлено на сайті Prozorro ТОВ «Фінансова Компанії «Дніпрофінансгруп» стало переможцем аукціону з продажу активів (майна) лоту GL48N718070 (склад лоту): права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають договорів врахування векселів в кількості 1295 шт.; права вимоги, майнові права в кількості 5375 шт. права вимоги, інші майнові права та дебіторська заборгованість в кількості 34372 шт.; дебіторські заборгованість в кількості 133822 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, і кількості 5115 шт.; права вимоги за кредитними договорами, в кількості 132 шт.; нерухоме майно та основні засоби в кількості 6 одиниць, що відбулись на підставі рішення Фонду гарантування вкладі і фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів ПАТ КБ НАДРА 922 від 12.05.2020 року.

У зв`язку із передачею прав вимоги та кредитних справ у кількості більш ніж 180 тисяч, працівники ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» зіткнулися із дуже великою завантаженістю, не могли проконтролювати усі процесуальні документи, рішення, ухвали тощо, які не надходили із судів.

У подальшому у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Та в подальшому воєнний стан було неодноразово подовжено. В умовах воєнного часу було встановлене особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Більшість працівників виїхали за межі області, а деякі за межі території України. Діяльність товариства була частково призупинена.

Щодо питання поновлення процесуальних строків національними судами, Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справ «Голдер проти Сполученого Королівства від 21.02.1975р., пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення в справі «Герін проти Франції», від 29.06.1998р., пункт 37).

Європейський суд у своїх рішеннях також відзначає, що правило регулювання строків для поданню скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту, (рішення у справі «Перез де рада Каванілес проти Іспанії» (від 28.10.1998р., пункт 45).

За таких обставин, заявник вказує, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання були пропущені не з вини ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Причини пропуску є поважними та об`єктивними, які не залежали від волі установи. Належним чином засвідчена судом копія ухвали, яка набрала законної сили на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» станом на 15.09.2022 року не надходила. У зв`язку із чим, стягувач був позбавлений можливості пред`явити належним чином засвідчену судом копію ухвали, яка набрала законної сили до органів ДВС .

На підставі викладеного просили поновити строк на пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа виданого в справі №2-977/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договором №138п/99/2007-840 від 22.08.2007 року у розмірі 138947,69 грн. до органу ДВС.

Сторони виконавчого провадження в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду заяви. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання просив провести розгляд заяви без їхньої участі та заяву задоволити.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.04.2011 року у справі №2-977/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача задоволено повністю, а саме «Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №138п/99/2007-840 від 22.08.2007р. в сумі 138947,69 грн.».

Рішення суду від 11.04.2011 року набрало законної сили.

На підставі вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 30.06.2011 року був виданий виконавчий лист, який був отриманий представником позивача та в подальшому був звернутий до виконання.

12.06.2018 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області Горбатюк В.П. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення), було повернуто стягувачу виконавчий лист №2-977, виданий 0.06.2011 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 138947,69 грн.

В постанові державного виконавця також зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 12.06.2021.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2021 року у цивільній справі №2-977/11 замінено стягувача, - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на правонаступника стягувача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», - виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ч. 5, ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а вразі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Обов`язок щодо своєчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання покладається на стягувача.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у постановах від 26 вересня 2012 року, справа N 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року, справа N 6-1486цс15.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, суд з`ясовує питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин робить висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Це відповідає правовій позиції у справі N 6-711цс15, яка викладена у постанові Верховного суду України від 20.01.2016 року.

Стягувач зобов`язаний сумлінно користуватись усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Отже, недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Згідно рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник зазначив, що вони є поважними, оскільки: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» станом на дату подачі даної заяви не отримали ухвалу суду про заміну стягувача від 19.03.2021, яка набрала законної сили, що в свою чергу унеможливило подачу її державному виконавцю; ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за результатами електронного аукціону UА-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року було передано право вимоги у великій кількості кредитних справ (понад 180 тисяч справ), що спричинило велике навантаження на працівників товариства, які не могли проконтролювати усі процесуальні документи, які не надходили із судів. Крім того заявник посилається на введення в країні з 24.02.2022 року воєнного стану, через що значна частина працівників товариства була змушена залишити місце свого проживання. Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об`єктивно не залежно від волі ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп».

Але, зазначене не може розцінюватися судом, як поважні обставини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В даному випадку, первісним кредитором ПАТ "Комерційний Банк "Надра" виконавчий лист по справі був виданий вчасно у червні 2011 року та був пред`явлений до виконання. В подальшому постановою державного виконавця від 12.06.2018 року виконавчий лист було повернуто стягувачу та вказано, що повторно він може бути поданий повторно до 12.06.2021 року.

Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого документа у справі №2-977/11 закінчився 12.06.2021 року.

До своєї заяви заявник надав копію заяви від 02.04.2022 року адресовану Придніпровському районному суду м. Черкаси про направлення ухвали суду від 19.03.2021 року в справі №2-977/21, яка набрала законної сили. В той же час доказів отримання судом такої заяви заявником не надано. Крім того, суд звертає увагу, що направлення вказаної заяви, не свідчить про вжиття ТОВ «ФК «Дніпрофінанасгруп» необхідних заходів направлених на своєчасне отримання ухвали суду про заміну стягувача, яка набрала законної сили.

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1975 року п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції" від 29 липня 1998 року п. 37).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.92 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" заява №32053/13).

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

ТОВ «ФК «Дніпрофінанасгруп» приймаючи участь в проведенні електронного аукціону з купівлі кредитного портфелю повинно було усвідомлювати об`єми кредитних справ та обсяги необхідних дій, тому посилання на надмірне навантаження працівників товариства та не отримання своєчасно ухвали суду, що набрала законної сили, про заміну стягувача, не може бути обґрунтованою підставою поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, суд критично оцінює посилання заявника на введення в країні воєнного стану з 24.02.2022 року та виїзд з місць проживання більшості працівників товариства, як на поважність пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки такий строк закінчився ще 12.06.2021 року, тобто більше ніж за шість місяців до вказаної події.

На думку суду, заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, у рішенні ЄСПЛ "Устименко проти України" Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН "Про захист прав людини та основоположних свобод").

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N 2-836/11 (провадження №14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.92 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України, заява N 32053/13).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строків для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 353-354, 433 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М. М. Старікова