Рішення

від 05.10.2022 по справі 160/9916/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року Справа № 160/9916/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняТузлукової М.В. за участі: представника позивача Александрової І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна", в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 653895,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконується норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 653895,54 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

20.07.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що він вчиняв дії, спрямовані на створення умов для працевлаштування осіб інвалідністю та організацію робочих місць для них, а також на поширення інформації в центр зайнятості та через місцеві ЗМІ про наявність вакансій на підприємстві для осіб з інвалідністю, на дотримання чинного законодавства України щодо постановки на облік та подання звітності до Фонду соціального страхування осіб з інвалідністю, що на думку відповідача, свідчать про дотримання ним законодавства про соціальний захист осіб з інвалідністю. Також вважає, що обов`язок роботодавця щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком особисто займатися пошуком та підбирати інвалідів на створені робочі місця. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.07.2022 року було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 14.09.2022 року об 11:30 год.

28.07.2022 року на електронну адресу суду від Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги та посилається на те, що не всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідач здійснив. Адже, у разі подання державній службі зайнятості лише інформації про робочу силу (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю (форма №3-ПН), не можна вважати, що роботодавець зробив усе можливе для працевлаштування інвалідністю. Також зазначає, що відповідач скористався найпростішим варіантом з численних передбачених законодавством заходів спрямованих на забезпечення виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю це подання до центру зайнятості звітної форми №3-ПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2022 року о 14:30 год.

У судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача до суду не прибув. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

01.06.2022 року відповідачем подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністюза 2021 рік № 03-07/5691 за формою № 10-ПОІ.

Відповідно до вказаного Звіту, кількість працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві в 2021 році - 1 особа, при загальній кількості робочих місць для вказаної категорії працівників10 осіб. Таким чином, станом на 2021 рік, 9 робочих місця, що призначене для працевлаштування осіб із інвалідністю залишилося не зайнятим.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 653895,54 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 653895,54 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбаченаКонституцією УкраїнитаПодатковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1ст. 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2ст. 218 ГК Україниучасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до ст. 18 Закону України«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

В силу ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу норм Закону України«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»вбачається, що обов`язок щодо працевлаштування інвалідів покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. В той же час, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 50 Закону України«Про зайнятість населення», роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульованийнаказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316Про затвердження форми звітності № 3-ПНІнформація про попит на робочу силу (вакансії)та Порядку її подання.

Вказаним Порядком встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання. Зазначені вимоги законодавства відповідачем дотримано, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії звітів форми 3-ПН.

Виходячи з викладених норм законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників з інвалідністю.

Судом встановлено, щоТовариство з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" протягом 2021 року надавало звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) про наявність вакансій для осіб з інвалідністю та направлення на працевлаштування безробітних осіб з інвалідністю, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітностями, направленнями до Відділу надання соціальних послуг в Соборному районі Дніпропетровського Міського центру зайнятості.

Факт подачі вказаної звітності підтверджується вхідними штемпелями Відділу надання соціальних послуг в Соборному районі Дніпропетровського Міського центру зайнятості.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" на протязі 2021 року надавало до місцевих ЗМІ інформацію про наявність вакантних робочих місць та таким чином здійснював пошук співробітників, про що містяться відповідні оголошення в газетах «Днепровская неделя», копії яких наявні в матеріалах даної справи.

Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що відповідач у 2021 році здійснив усіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню інвалідів на створені ним вакантні робочі місця, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі № 160/4443/19.

У відповідності до ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідност. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все вищевикладене та з огляду на той факт, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд дійшов висновку, що позивач неправомірно нарахував відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 653895,54 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності дост. 139 КАС Українисудові витрати, які поніс позивач не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі-Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 жовтня 2022 року.

Суддя О.В. Серьогіна