Ухвала

від 17.10.2022 по справі 640/6909/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6909/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 жовтня 2022 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві 27 вересня 2022 року вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року було прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року була вручена скаржнику 15 червня 2022 року, що підтверджується розпискою.

Отже, Головне управління ДПС у м. Києві мало б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подачі апеляційної скарги у строк до 15 липня 2022 року. Разом з тим, апеляційна скарга була направлена до суду лише 27 вересня 2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС у м. Києві у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційної скаргою, яку було повернуто з підстав ненадання документа про сплату судового збору. Також скаржник зазначив, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений відсутністю бюджетного фінансування.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві 12 липня 2022 року вже подавало апеляційну скаргу на рішення суду від 02 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 31 серпня 2022 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору в розмірі 7260 грн 00 коп та надано десятиденний строк для усунення такого недоліку. Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги було вручено Головному управлінню ДПС у м. Києві 21 вересня 2022 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі суду від 19 вересня 2022 року.

Головне управління ДПС у м. Києві 27 вересня 2022 року повторно направило до суду апеляційну скаргу на рішення суду від 02 червня 2022 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжним дорученням від 11 серпня 2022 року № 1794 про сплату судового збору в розмірі 10890 грн 00 коп, яке оплачене 15 серпня 2022 року.

Відповідач зазначає, що повторна апеляційна скарга була подана в межах граничного річного строку, передбаченого ч. 2 ст. 299 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Наявність об`єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду. Самих по собі посилань на обставини, що пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 826/14300/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:

- відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у м. Києві починаючи з дати подачі апеляційної скарги вперше - 12 липня 2022 року по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 31 серпня 2022 року;

- вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 31 серпня 2022 року в установлений строк, а також на отримання коштів для сплати судового збору;

- звернення до суду із повторною апеляційною скаргою невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору.

Разом з тим до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Головне управління ДПС у м. Києві не приєднало зазначених доказів.

Матеріали справи не містять доказів (виписки з рахунку тощо), які б підтверджували відсутність коштів на рахунку за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Крім того, посилаючись на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору як на єдину перешкоду для подачі апеляційної скарги у встановлений строк, скаржник не врахував, що судовий збір у цій справі було сплачено ще 15 серпня 2022 року, тобто до постановлення ухвал суду від 31 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху та від 16 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги.

Про причини, які перешкоджали направленню платіжного доручення від 11 серпня 2022 року № 1794 на виконання вимог ухвали суду від 31 серпня 2022 року, Головне управління ДПС у м. Києві не повідомило.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строку - неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити для Головного управління ДПС у м. Києві строк усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.М. Горяйнов